Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Шукати «*борщ*» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Борщ, -щу́, м.
1) Борщъ.
Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. ІІІ. 247.
2) Квасъ изъ бураковъ, изъ котораго приготовляютъ борщъ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. І. 100.
3) Раст. a) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. І. б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. І. 124. См.
Борщівник. Ум. Бо́рщик, бо́рщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. ІІІ. 509. Ув. Борщи́сько, борщи́ще. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.
Борще́вий, -а, -е. Относящійся къ борщу.
Бо́рщи́к, -ку, бо́рщичок, -чку, м. Ум. отъ борщ.
Борщівни́й, -а́, -е́.
1)
= Борщевий.
2) Любитель борща.
Який бо ти борщівний.
Борщівни́к, -ка́, м.
1) Раст. a) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. См.
Борщ.
2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ.
3) Любитель борща. Ум.
Борщівничо́к.
Борщівни́ця, -ці, ж.
1) Торговка, продающая борщъ.
2) Любительница борща. Ум.
Борщівни́чка.
Борщівни́чити, -чу, -чиш, гл. Торговать борщемъ.
Борщівни́чка, -ки, ж. Ум. отъ борщівниця.
Борщівничо́к, -чка́, м. Ум. отъ борщівник.
Борщови́й, -а, -е = Борщевий.
Борщува́ти, -щу́ю, -єш, гл. Ѣсть борщъ. Будем борщувати, коли дали борщу. Зміев. у.
Го́лий, -а, -е.
1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый.
Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Гол. І. 49. Хоч голий та в поясі. Ном. 11190. Го́лий як бу́бон, як туре́цький святи́й. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. Ном. № 1522, 1523.
2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный.
Обідрали до голої кости. Ном. № 11098. Голе дерево. Ном. Положив снопа на голому току. Рудч. Ск. І. 55. Положили Савку на голую лавку. Ном. № 11918. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. ЗОЮР. I. 201. В другій руці голий меч. Гол. ІІІ. 44.
3) Бѣдный, голый.
Біда нашим головам за панами голими. Ном. Нема голій школі волі, а то б догодила. Шевч. 369.
4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ.
Ячмінь з остюками і голий. О. 1861. IX. 192.
5)
Го́ла го́лка. Игла безъ нитки. Черном.
6)
Го́лий борщ, го́ла ю́шка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. Г. Барв. 501.
7)
Го́ла піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хлѣбъ. Грин. ІІ. 18.
8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. КС. 1887. VI. 475. Ум.
Голе́нький, голе́сенький.
Жму́ри, -рів, м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. Борщ, — аж жмури встаю́ть. Плохой борщъ. Мнж. 164. Ум. Жму́рки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду. Екатер. г.
Затира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зате́рти, -тру́, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Чуб. III. 174. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. Г. Барв. 152.
2)
ру́ки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. Св. Л. 205.
3) Дѣлать заторъ.
Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. Макс. (1849), 67.
4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. Сумск. у. Шух. І. 250.
5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ.
Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Св. Л. 16. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. Св. Л. 198.
6)
борщ. = Заправляти 1.
Куштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Пробовать, отвѣдывать. Хто лихом жартує, той його куштує. Ном. № 1968. Куштува́ти борщі́ вся́кі. Часто перемѣнять мѣсто жительства или должность. Полт.
Переборщи́ти. См. Переборщувати.
Перебо́рщувати, -щую, -єш, сов. в. переборщи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Дѣлать, сдѣлать излишнее, сверхъ мѣры, пересаливать, пересолить, преувеличить. Ном. № 7691, 7693. Любощів давано, да не вміючи переборщили.