Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 2 статті
Запропонувати свій переклад для «причинка»
Шукати «причинка» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Причи́на, -ни, ж.
1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Ком. І. 24. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. Чуб. V. 358. Я ж не причи́ною, що боли́ть, — не виноватъ же я, что болитъ. Зміев. у.
2) Вина. Не можу я, пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. Чуб. V. 344.
3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Рудч. Чп. 168. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Мет. 463. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671.
4) Падучая болѣзнь. Причина його б’є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. Черниг. у.
5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Шевч. 30. Ум. Причи́нка. Мет. 191. Причи́нонька. Чуб. V. 584.
Причи́нка, -ки, ж. Ум. отъ причина.

Запропонуйте свій переклад