Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю
Шукати «протиріч*» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дух
• Быть в духе (разг.) – бути в доброму настрої (у доброму гуморі); добре матися (добре ся мати).
• Быть не в духе (разг.) – бути у поганому (лихому, у негарному, не в доброму) настрої; бути не в доброму дусі; бути не в настрої; (жарт.) муха в носі в кого.
• В здоровом теле здоровый дух – здорове тіло — здоровий дух; у здоровому тілі здоровий дух.
• Во весь дух, что есть духу бежать, лететь, мчаться… (разг.) – щодуху (скільки духу, іноді давн. щотху) бігти, летіти, мчати.,.; на всі заводи (узаводи, навзаводи) бігти, летіти, мчати…; дух уступив у кого; (зрідка слов’янізм) воспрянув духом хто.
• Дух вон у кого (разг.) – уже й духу нема (не чути) в кого; (іноді) дух спустив хто.
• Дух времени, эпохи – дух часу, доби.
• Дух захватывает, захватило (разг.) – дух захоплює, захопило (забиває, забило, займає, зайняло, запинає, запнуло); дух займається, зайнявся (забивається, забився).
• Дух противоречия, отрицания, сомнения – дух суперечності (протиріччя), заперечування, сумніву.
• Идти с духом времени – іти з духом часу; потрапляти часові.
• И дух вон у кого (разг.) – та вже й по ньому, уже й умер (помер).
• Испустить дух (книжн. устар.) – віддати дух; спустити дух (іноді душу); пуститися духу; (зниж.) визіхнути (визівнути) духа; зітхнути; (згруб.) кикнути (ґиґнути). [Бити коло стовпа киями поти, поки і духа визівнув. П. Куліш.]
• Как на духу (разг. устар.) – щиросердно; як на сповіді.
• Не иметь духа (духу) сделать что (не решиться) – не мати духу (відваги, зваги, сміливості) зробити що; не наважитися (не зважитися) зробити що.
• Не хватает, не хватило духу у кого (разг.) – не стає, не стало відваги (зваги, сміливості) кому; не насміє, не насмів хто; не відважується, не відважився (не важиться, не наважується, не наважився, не зважується, не зважився) хто.
• Нечистый дух попутал (разг.) – нечистий [дух] (лихий) попутав (іноді підневідив).
• Ни слуху ни духу (разг.) – (а)ні чутки (а)ні звістки за кого нема; і голосу нема(є); слухи загули за ким; слід за ким загув; (а)ні слуху (а)ні духу; ні слуху ні прослуху.
• Ни сном ни духом (сном-духом) не знаю, не ведаю (разг.) – ні сном ні духом (сном-духом, сном і духом) не знаю, не відаю.
• Одним духом (разг.) – одним духом; за одним духом; за один дух; духом (душком, удух); миттю (вмить).
• Падать духом – занепадати (підупадати) духом; упадати на дусі; (іноді) падати серцем.
• Переводить, перевести дух, передохнуть – зводити, звести (переводити, перевести) дух; віддихатися, віддихнутися (віддихати, віддихнути); передихати, передихнути; відсапувати(ся), відсапати(ся), відсапнути(ся).
• Подъём духа; испытывать подъём духа – піднесення [духу]; зазнавати (відчувати) піднесення [духу]; (образн.) рости вгору; душа росте вгору в кого, кому; світ підіймається (піднявся) вгору кому, у кого; дух уступив у кого.
• Придавать, придать духу кому (разг.) – додавати, додати (піддавати, піддати) духу кому; додавати, додати відваги (зваги, сміливості) кому.
• Присутствие духа – самовладання, притомність духу (іноді духопритомність).
• Продолжать в том же духе – провадити (вести, правити, тягти) так і далі (в тім самім дусі); (образн.) виводити далі ту саму нитку; співати і далі тієї ж (тієї самої).
• Расположение, состояние духа (арх.) – настрій (гумор); дух.
• Святым духом питаться (разг. шутл.) – жити святим духом.
• Собраться с духом – набратися духу (відваги, зваги, сміливості); зібратися на відвагу; наважитися (зважитися).
• Упадок духа – зневір’я; занепад (підупад) духу.
• Чтоб твоего духу здесь не было! (фам.) – щоб твого й духу тут не було!; щоб твій і дух тут не пах (вульг. не смердів)!; щоб і твого духу не чути було!
• Что есть духу бежать – щодуху (що є духу, скільки духу, що дух у тілі) бігти; на всю витягу бігти.