Христос, кажуть, крім фарисеїв, неважно обзивався і про книжників.Кувалда писав:зробімо так, ви робите на сайті пошук слова "Глядіти" і вказуєте мені місце, яке свідчить про те, що глядіти когось = няньчити.

Ніяка книга, ніякий словник не є досконалими. Той, хто думає навпаки, невідомо для чого працює ще й над цим черговим словником.
Грінченко та інші кодифікатори не розробили мову з вичерпним переліком слів. Вони записували слова з життя і розкладали їх по поличках. Ніхто не може стверджувати, що ВСІ українські слова і в усіх значеннях вони зафіксували. Тим більше, як видно зі згадуваних у словнику повітів, не всю територію України Грінченко зумів чи встиг охопити.
Ви уявляєте, щоб Грінченко, записуючи слова від чергового носія мови, щоразу запитував його:
- А ви можете мені зацитувати книгу, в якій назване вами слово вжито саме в пропонованому вами значенні?

Який би тоді словник у нього вийшов?
Сьогодні, Кувалдо, Ви, фактично, перебуваєте в іпостасі Грінченка. І розмовляєте зі мною - селянином, носієм мови.
Запитуєте:
- А как, те єто як його, по вашому буде слово няньчіть?
На що селянин, спочатку з"ясувавши у Вас, що це саме няньчить означає, каже Вам:
- Моя жінка зараз у дочки в сусідньому селі глядить дитину. І пані вчителька он найняли Кулішеву Федору дитинку глядіти. То я думаю, що московське няньчить - це наше глядіти.
Я ж, як селянин ще певною мірою й освічений (хоч і не філологічно), за результатами нашої дискусії лише уточнюю:
Няньчить - це глядіти, але лише глядіти когось.
Є ще глядіти за, і воно вже має дещо вужче значення.
Власне, я в цьому пості не сказав нічого нового. Лише повторив попередні міркування і пропозиції.
У своїй позиції впевнений. Шкода, якщо вона не сприймається.