Це факт.Листопад писав: Якщо, звичайно, хтось іще може щось новеньке додати, бо, бачу, кожен із нас все одно залишився при своїй думці.![]()

Це факт.Листопад писав: Якщо, звичайно, хтось іще може щось новеньке додати, бо, бачу, кожен із нас все одно залишився при своїй думці.![]()
А чому не Пєрвий, Єкатєріна Втарая, Нікалай Втарой.краєзнавець писав:Вже там у мене Пьотр Перший, Єкатерина Друга, Ніколай Другий. Редактор у видавництві спочатку цього не сприйняв, а потім вдалося його переконати.
Радіослухач Євген не погоджується з тим, що російське прізвище "Голубев" потрібно писати "Голубєв" українською мовою. На його думку, має бути "Ґолубєв".
Шановний слухач може залишитися при своїй думці, але наявне в усіх українських правописах правило, за яким однокореневі прізвища близькоспоріднених мов відтворюються власними фонетичними засобами кожної мови, на мою думку, не потребує змін.
Твердження Євгена про те, що "...російські імена та прізвища слід писати за правилами російської мови", досить сумнівне. Бо чому тоді тільки російські, а не угорські, грецькі, китайські чи ще якісь?
Насамперед ми повинні дбати про дотримання вимог фонетики й вимови української мови. А написання на зразок "Сєргєй", "Владімір", "Алєксандр", "Маріна" так засмічують і так псують фонетичне обличчя українського тексту, що він стає схожим на суржикові записи якихось жартівників.
Про фонетичне обличчя своїх мов дбають усі народи, які поважають себе. Литовці, наприклад, пишуть і кажуть "Александрас Пушкінас", латиші - "Александрс Пушкінс", греки шведського ботаніка й зоолога Ліннея називають "Ліннеос". Герой роману Гюґо "Знедолені" Жан Вальжан у греків - "Яніс Вальяніс". Таких прикладів можна навести багато. Це світова практика.
Відтворення російських та білоруських імен їхніми українськими фонетичними варіантами - давня традиція в нашій мові. І ламати її навряд чи варто. Якщо ми називаємо російського царя "Микола", а не "Ніколай", то це зовсім не означає, що ми починаємо вважати його за свого, як думає радіослухач Євген.
Коли Тарас Шевченко у вірші "Я не нездужаю, нівроку" писав "Добра не жди, не жди сподіваної волі -- вона заснула: цар Микола її приспав. А щоб збудить хиренну волю, треба миром, громадою обух сталить, та добре вигострить сокиру, та й заходиться вже будить", то це не означало, що наш поет уважав за свого Миколу Першого (Палкіна). Не означало й ім'я "Катерина", а не "Єкатеріна", що український народ мав за свою ту царицю, коли співав "Катерино, суча дочко, що ти наробила? Край веселий запорізький та й занапастила".
Радіослухачка Олена суперечить сама собі, бо підтримує Євгена. Пише, що їй "...було б легше жити, якби її ім'я в закордонному паспорті записали "Гелен" або "Елені", як звучить грецький оригінал. А так доводиться пояснювати, що це те саме".
Кому і для чого це пояснювати? У закордонних паспортах відтворюють українську форму імені, і це не потребує жодних пояснень. А щодо імені "Олена", то київська княгиня Ольга, прийнявши християнство під час свого перебування в Константинополі в 957 році, ще до хрещення Руси, дістала ім'я "Олена". Саме в українській формі, а не в грецькій "Елені". І нікому нічого не пояснювала.
То Гоголь Ніколай чи все-таки Микола? Чи, може, через дефіс писати?краєзнавець писав: Можна по секрету? Тільки нікому не кажіть.
Мене самого звуть Миколою. І мене аж крутить, як мене хтось, нехай і в Росії, називає Нікалаєм.
Поділ мов на групи не новий у мовознавстві, і ми не відкриємо Америки, коли скажемо, що слов’янські мови мають багато між собою спільного. Славістичні студії виникли не вчора, і вони задовольняють не лише потреби теоретиків. Здобутки славістів мають також прикладне значення, так само як і здобутки порівняльного мовознавства, історичної лінгвістики.Анатолій писав: На якій підставі? Що такого унікального в слов’янських мовах, що їх треба виокремлювати? І якщо виокремлювати слов’янські мови, то, логічно припустити, що всі. Тобто не тільки російські, а й польські, болгарські, сербські імена перекладати, а не транслітерувати?
Саме так. Компроміс має бути розумним: відповідники до власних назв мають звучати якомога ближче до мови оригіналу, але без наруги над українською фонетикою.Cherepaxa писав: [З іншого боку, я, наприклад, не маю нічого проти варіанта Ніколай. Подібно до того, як в чинному правописі маємо російське ім’я Дмитрій (а не Дмитро). Але ж не Дмітрій. відповідно, мабуть, можна і Павел (не Павло), але ж не Павєл
Перед тим, як когось/щось відправити на пенсію, треба йому підготувати заміну, бо, як відомо, ламати - не будувати.Кувалда писав:П.с. Звісно, правопис варто вивчити. Саме тому й кажу: пора йому (і давно) на пенсію.