Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Шукати «*ьйо*» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Громадьё – грома́ддя, (громадина) громадище:
планов громадьё – планів громаддя.
[Звісно, „громадьйо планів” президента, уряду та коаліції вражає — тут і драконівські податки, і підвищення цін, і пенсійний вік, і придушення ЗМІ, і репресії проти музейників та архівістів, знищення системи шкільної освіти, перелицювання історії, переслідування „неправильних” церков… Проте головною мішенню для людей, що перебувають зараз при владі, залишається українська мова. Чим вона завинила перед ними, судити не візьмемося — але очевидно, що це глибинна ненависть, практично на клітинному рівні (брати Капранови). Згаса вогонь небесної безодні. І вітер стих, і зникло пасмо туч. В зеленкуваті сутінки холодні Вдруковане громаддя чорних круч (Валентин Солодовник)] Обговорення статті
Рука – рука:
• бить (ударять) по рукам – бити, ударити по руках; (для скріплення умови – про свідка) перебити руки;
• большая рука (перен.) – велика рука (лапа);
• большой, небольшой руки кто – великий, велика, велике хто; не такий, не така, не таке великий, велика, велике хто; неабиякий, абиякий;
• брать, взять в руки кого – брати, узяти в руки кого; прибирати, прибрати до рук кого; брати, узяти в шори кого;
• брать, взять в [свои] руки – брати, узяти до [своїх] рук (у [свої] руки); прибрати, прибирати до [своїх] рук;
• брать, взять себя в руки – опановувати, опанувати себе; перемагати, перемогти себе;
• быть (находиться) у кого в руках – бути в руках у кого;
• валится из рук (дело, работа) – з рук падає (летить); рук не держиться;
• вам (ему, ей…) и карты (книги) в руки – вам (йому, їй…) і карти (книжки) в руки; ви (він, вона…) найкраще розумієтеся (розуміється), знаєтеся (знається) на цьому;
• в руках у кого, чьих – у руках у кого, чиїх;
• в руки плывёт, идёт… кому что – пливе в руки кому що; плине як з води кому що;
• выбранить под сердитую руку – вилаяти спересердя (під сердиту годину, під гарячу (сердиту, злу) руку);
• выдать на руки – видати на руки;
• выпускать, выпустить из рук – випускати, випустити (пускати, пустити) з рук;
• гулять по рукам – по руках ходити;
• давать, дать по рукам кому (разг.) – давати, дати по руках (лапах) кому;
• дать руку на отсечение – дати руку [собі] відрубати (відтяти, навідру́б);
• дело (работа…) горит в руках чьих, у кого – діло (робота…) горить у руках (під руками) у кого, кому;
• держать себя в руках – держати (тримати) себе в руках; панувати (владувати) над собою;
• держать чью руку – тягти за ким;
• живой рукой (разг.) – [одним] духом; миттю (умить);
• зло небольшой руки (разг.) – невелике лихо (лихо невелике);
• играть в четыре руки (муз.) – грати на чотири руки;
• из верных рук (узнать) – з певного джерела;
• из рук вон плохо, плохой – украй (аж надто, зовсім) погано, поганий; препоганий, препогано; (иногда) нікуди не годиться; не може бути гірше, гіршого;
• из рук в руки (передать, перейти) – з рук до рук; з рук у руки; з рук на руки;
• иметь руку – мати руку (зару́ку);
• как без рук без кого, без чего – як (мов, немов) без рук без кого, без чого; (иногда) як без правої руки без кого, без чого;
• как рукой сняло (боль, усталость…) – як рукою відняло; як вітром звіяло;
• к рукам прибрать – до рук прибрати;
• левая рука – шульга, ліва рука, лівиця;
• легок на руку – легка рука в кого, легку руку має хто;
• ломать (заламывать) руки – ламати (заламувати) руки;
• марать (пачкать) руки об кого, обо что – паскудити (поганити, каляти, бруднити) руки об кого, об що;
• мозолить руки (разг.) – мозолити руки (руч);
• набивать в чем-либо руку – наважувати руку до чого;
• навострить руку – наламати руку;
• на все руки – до всього здатен;
• на живую руку – на швидку руку; нашвидкуруч;
• наложить на себя руки – смерть собі заподіяти; збавити собі віку;
• на руках чьих, у кого (быть, находиться) – на руках чиїх, у кого (бути);
• на руку! – (воен.) на ру́ку!, наперева́ги;
• на руку кому – на руку (наруч) кому; (разг.) на руку ковіньку кому;
• на скорую руку – на швидку руку (нашвидкуруч, нашвидку, швидкома); прихапцем (похапцем); абияк;
• не даётся в руки кому (не спорится) – не йметься кому; до рук (у руки) не дається кому;
• не с руки, не рука кому что – не з руки кому що; не рука кому що; незручно кому що; неспосібно кому що;
• обеими руками – обома руками, обіруч, обі́ручки, вобидвіру́ч;
• обеими руками ухватиться, схватиться за что – обіруч (обома руками) ухопитися, схопитися за що;
• одной рукой – однією рукою; одноруч;
• опускать, опустить руки – спускати, спустити (попускати, попустити, опускати, опустити) руки;
• опытная рука – вправна рука;
• отбиваться, отбиться от рук – відбігати, відбігти рук; ставати, стати неслухняним; виходити, вийти з-під опіки;
• отбиваться руками и ногами от чего (разг.) – руками й ногами відбиватися від чого; відбиватися усіма чотирма від чого;
• от руки (писать, рисовать, чертить) – рукою (ручним способом) (писано, мальовано, креслено);
• от руки сделать (сделано) что – рукою (руками) зробити (зроблено) що;
• отсохни [у меня] руки и ноги (разг.) – хай (бодай) [мені] руки й ноги повідсихають;
• передавать из рук в руки (с руки на руки) – передавати з рук у руки (до рук);
• подать руку [помощи] – подати (простягнути) руку [братню, дружню, допомоги] кому;
• под весёлую руку – у добрім настрої (гуморі); веселим бувши;
• под горячую руку – під гарячу руч (руку);
• подделать руку (о почерке) – підробити руку;
• под рукой (быть, находиться…) – напохваті; під рукою (при руці) (бути);
• под руку – (идти с кем) під руку (попі́друки, попі́друч, попі́дручки); (сказать) під ру́ку;
• под сердитую руку – під сердиту руку (руч); (иногда) спересердя;
• показывать рукой на кого, что – скидати рукою на кого, що;
• попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити) до чиїх рук, до рук кому;
• попадать, попасть (попадаться, попасться, подвертываться, подвернуться) под руку кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити, попадатися, попастися, нагодитися) під руку кому;
• по правую, по левую руку – праворуч, ліворуч; на (по) праву, на (по) ліву руку (руч); (зрідка) у праву, у ліву руку;
• по рукам! – згода!;
• по руке – (впору) по руці, до міри, в міру; (удобный) зручний, спосібний;
• правая рука чья, у кого (перен.) – права рука чия, у кого;
• прибирать, прибрать к рукам кого – до рук прибирати, прибрати кого; у руки брати, узяти кого; заорудувати ким; приборкувати, приборкати кого; (иногда лок.) прибгати кого; у шори брати, забрати, узяти кого;
• прибрать к рукам что – прибрати до [своїх] рук що; загарбати що; запопасти що; (иногда) прибгати що;
• приложить руку к чему – прикласти руку, (принять участие) докласти рук до чого; (взяться) пильно (горливо) узятися до чого;
• пропускать, пропустить мимо рук – пускати, пустити повз руки;
• просить руки кого, чьей – просити (прохати) руки чиєї;
• проходить, пройти через руки чьи – переходити, перейти через руки чиї;
• рука в руку, рука об руку с кем, рука с рукой – рука в руку, рука (рукою) до руки, руч-об-руч з ким, попліч (упоруч, поруч, пліч-о-пліч) з ким;
• рука набита чья, в чём, на чём – рука вправна (набита, наламана) чия, на чому;
• рука не дрогнет у кого (сделать что) – рука не здригне(ться) (не затремтить, не схибить, не зрадить) в кого; не зупиниться ні перед чим хто; нічого не злякається хто;
• рука не поднимается (не подымается) у кого (сделать что), на кого – рука не здіймається (не підіймається, не зводиться) у кого, кому, на кого;
• рука руку моет [и обе белы бывают] – рука руку миє [щоб білі були] (Пр.); рука руку миє, злодій злодія криє, нога ногу підпирає (Пр.);
• руки вверх! – руки вгору (догори)!;
• руки не отвалятся у кого (разг.) – руки не відпадуть у кого;
• руки не протянешь, так с полки не достанешь – не терши, не м’явши, не їсти калача (Пр.); не взявшись до сокири, не зробиш хати (Пр.); печені голуби не летять до губи (Пр.);
• руки опускаются (отнимаются) у кого – руки в’януть (падають, опадають, опускаються) у кого;
• руки отваливаются, отвалились у кого – руки падають, упали в кого; геть стомився хто;
• руки прочь от кого, от чего – геть руки від кого, від чого;
• руки чешутся у кого (перен., разг.) – руки сверблять у кого; кортить кому (кого);
• рукой не достанешь – рукою не досягнеш;
• рукой подать – [як] палицею (шапкою, штихом) кинути, докинути; [як] рукою сягнути; тільки що не видно; дуже (зовсім) близько; близенько (близесенько); (иногда) от-от за плечима;
• руку приложить – рукою власною розписатися;
• сбывать, сбыть с рук кого, что – збувати, збути з рук кого, що; позбуватися, позбутися (тільки докон. спекатися) кого, чого;
• своя рука (у кого) – своя рука (у кого); має руку (хто);
• своя рука владыка – своя рука владика (Пр.); кожна ручка собі панночка (Пр.) «— Чия справа?» — «Війтова.» — «А хто судить?» — «Війт» (Пр.);
• связывать, связать руки кому; связывать, связать (спутывать, спутать) по рукам и [по] ногам кого – зв’язувати, зв’язати руки кому; зв’язувати, зв’язати руки й ноги кому; зав’язувати, зав’язати світ кому;
• скор на руку – швидкий на руку; моторний (меткий); швидкий у роботі; завзятий до роботи;
• с легкой руки – в добрий час;
• сложа (сложив) руки сидеть – згорнувши (склавши) руки сидіти;
• смотреть (глядеть) из рук чьих – дивитися в жменю чию, кому; зазирати кому в руку; залежати від кого;
• собственной рукою, собственноручно (подписалися) – рукою власною, власноручно (підписався);
• сон в руку – сон справдився; пророчий сон;
• с пустыми руками – з порожніми (з голими) руками; впорожні, (иногда) упорожнечі (голіруч);
• средней руки – пересічний (посередній, помірний);
• с руками и ногами (с руками и с ногами, с руками-ногами) – з руками і з ногами;
• с руками рвать, оторвать (раскупить, разбирать) – з руками рвати, вирвати (відірвати); хапом хапати, хапнути;
• с руки – під руку;
• с рук на руки – з рук до рук;
• сходить, сходит, сошло, сойдёт, сходить с рук, сойти с рук кому – так минатися, минається, минулося, минеться, минутися кому; з рук збутися, збулося;
• тяжёлая рука у кого – важка (тяжка) рука в кого; важку руку має хто;
• ударить по рукам, разнимать руки (при сделке, пари) – руки перебивати;
• узнать что из верных рук – довідатися (дізнатися) про що з певного джерела;
• умывать руки, умыть руки (разг.) – умивати, умити руки;
• ухватиться (схватиться) обеими руками за что – обома руками (обіруч) ухопитися (схопитися) за що;
• ходить, пойти по рукам – ходити, піти з рук до рук (з рук на руки); переходити, перейти з рук до рук (у руки);
• ходить с протянутой рукой (нищенствовать) – з довгою рукою ходити, ходити з торбою (торбами), ходити по людях, ходити на же́бри (по же́брах, у же́бри), старцювати (жебрати);
• холодно рукам – холодно в руки;
• человек с отвисшими руками – вислорукий;
• чужими руками (делать что) – чужими руками (робити що);
• щедрой рукой – щедрою рукою; щедро;
• языком болтай, а рукам воли не давай – язиком клепай, а руки при собі тримай (Пр.); язиком мели, а руку держи (а руки при собі держи) (Пр.); язиком що хоч кажи, а руки при собі держи (Пр.); язиком що хоч мели, а рукам волі не давай (Пр.).
[— Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла (Сл. Гр.). Поміг би й ти (робити), то не відпали б руки (Леся Українка). Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима (Коцюбинський). В цю мить саме насупроти Вадима близенько, рукою кинути, сідає пара чирят (Б.Антоненко-Давидович). Без наук — як без рук (Пр.).  Він тинявся світом, жебраючи, злодюжачи, вдаючи недужого, прислуговуючи часово якомусь синьйорові і знов даючи драла у ліс чи на битий шлях (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Отже, ці два авторитети попідручки поволі ступали по широкій луці, а сонце тим часом знижувалося, більшало, червонішало, витискаючи з нас довжелезні тіні (О.Гриценко, перекл. В.Ґомбровича). Як бачите, ми прикипіли серцем до цього містка. Бо без  нього як би ми переходили з однієї частини саду в іншу? Ми б понамочували собі ноги, захололи б, заслабли б, усе це переросло б у пневмонію, а звідти і до фатальних наслідків як штихом докинути (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Швиденько зваживши всі можливі наслідки, обняв одноруч Алісон, і вона відразу притулилася до мене (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Влада частіше переходить з рук до рук, ніж від голови до голови (С.Є.Лєц).  Рука віддалена від усіх органів хапання — лап, копит і кігтів — безкінечно, так би мовити, прірвою свого буття. Тільки одне буття, яке говорить, тобто думає, може мати руку і виконувати, управляючи нею, роботу (М.Гайдеґер). — Лікарю, коли я нагинаюся, витягаю вниз руки, піднімаю одну ногу, опускаю, піднімаю другу, опускаю, розгинаюся і піднімаю руки до пояса, одночасно злегка підстрибуючи — виникає сильний біль в спині. — Навіщо ви проробляєте такі складні вправи у вашому віці? — А як я, по-вашому, повинен надягати штани?]. Обговорення статті
Наваристый – наваристий:
• наваристый суп, бульйон, борщ – наваристий суп (юшка), бульйон, борщ.
[Мати, поставивши перед Василем тарілку наваристого борщу, була не менш здивована з його байдужості до любимої страви (Ю.Яновський). Добра штука — горох, подумав тоді Григорій, ковтаючи голодну слинку, бо згадалися йому наваристі супи і кулеші з гороху, що їх варила ще мати, покійна, горох родив на їхньому клинці, згадалися сковороди з білими горохвяниками, їх треба їсти гарячими, із підсмаженим салом (Володимир Дрозд). Коли посідали за стіл, пан Мартин прицмокував від задоволення язиком, куштуючи смачні напої та не менш смачні страви, йому сподобалося все: і наваристий борщ зі свіжою зеленню, і пшеничні пампушки з салом та часником, і гречані млинці з сметаною, і шулики з маком та медом… (В.Малик). Розкладала полумиски й горщики, ринку й таріль, і тільки-но торкався посуд простеленого обруса, як у ньому з’являлася їжа, та ще й неабияка: борщ м’ясний, наваристий і присмачена салом каша до нього, печені качки, гречаники, вареники і сластьони. Іван аж білий став, дивлячись на те багатство… (Валерій Шевчук). Якщо в хаті смачно пахне свіжовипеченим хлібом, Якщо на плиті булькає наваристий борщ, А в філіжанці духмяниться кава. Якщо я вільно кажу, що я хочу, як хочу, і кому хочу Тією мовою, якою я хочу, і мене при цьому розуміють, Якщо я дружу з сусідами і вважаю їх прекрасними людьми, Хоча вони й зовсім не схожі на мене. Якщо я маю змогу займатися улюбленою справою Та ще й отримую за це гідну платню. Якщо я впевнена, що в новинах мені завжди скажуть правду, А товари, які мені пропонують купити, тільки якісні й корисні. Якщо я знаю, що моя дитина в цій країні матиме прекрасне майбутнє… То яка, нафіг,  національна ідея мені ще потрібна??????!!!!!!!! (Галина Каранда)]. Обговорення статті
Стройбат – (строительный батальйон) будбат (будівельний батальйон), (совет.) стройбат.
[Я досі не знав, що таке солдат. Я не знав, що його ще треба і жаліти. ….. Рік стройбату дав про себе знати. Стріляти я стріляв, не влучив — на щастя (В.Стус). Військова служба — стройбат на Уралі — три роки (Є.Сверстюк). «Слухай! — сказав йому капітан. — А може, ми його, ето-самоє, ета-вот, у будбат запердолимо?». Боб це почув і попросився до вітру (В.Діброва). І тут його переслідувала зла доля — він потрапив у будбат. Не треба, певне, пояснювати, що за публіка бувала зазвичай у будбатах (Валентина Гаташ). Солдат будбату присів перекурити. Дістає пачку «Прими», вголос читає: — Міністерство охорони здоров’я попереджає… — От же ж…, а на лопатах такого не пишуть!]. Обговорення статті