Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «двух зол»
Шукати «двух зол» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зло, сущ. –
1) зло (р. зла), ли́хо (-ха), лихе́ (р. лихо́го), (редко) ху́до (-да). [Ну, бра́те, – ка́жуть: як ти жив? добро́ чи зло роби́в? (Гліб.). Лю́ди не одна́ково розумі́ють добро́ і зло, пра́вду і непра́вду (Наш). Хто сі́яв зло, той пожина́в скорбо́ту (Куліш). Піп люде́й кара́є, а сам ли́хо ро́бить (Номис). Рома́не! лихи́м живе́ш, литвино́м оре́ш (Номис). Я їм добра́ не зи́чу, ху́да не ми́слю (Чуб. V)].
• Делать зло – ли́хо ко́їти, чини́ти, учини́ти (сделать) кому́, (образно) ли́хо кува́ти кому́.
• Ом сделал страшное зло – він вчини́в (зроби́в, ско́їв) страшне́ ли́хо.
• Желать зла кому – ми́слити зло кому́, бажа́ти (зи́чити) ли́ха кому́.
• На зло научать кого – на ли́хо вчи́ти кого́.
• Употреблять во зло – вжива́ти на зле що, зловжива́ти що; см. Злоупотребля́ть.
• Считаться за зло – йти (вважа́тися) за зле;
2) (беда) ли́хо, біда́, (неожид.) лиха́ годи́на; см. Беда́.
• Общественное зло – грома́дське ли́хо.
• Рабство есть величайшее из зол – ра́бство – це найгі́рше ли́хо (зло).
• Из двух зол выбирай меньшее – котре́ ли́хо ме́ншеє те й вибира́й.
• Постигло зло кого – спітка́ло ли́хо кого́, поби́ла кого́ лиха́ годи́на.
• Как на зло (на беду) – як на зло, як на ту пеню́, як на те. [Як на ту пеню́ й ма́ти прихо́дять (Сл. Гр.)].
• Избежать зла – уни́кнути, втекти́ ли́ха (біди́).
• Уйти от зла – втекти́ від ли́ха (біди́).
• Вещать зло – ли́хо (біду́) віщува́ти кому́;
3) (злость) злість (-о́сти).
• На зло (делать) – на зби́тки, на злість, на при́крість, на пеню́, на ка́пі[о]сть, (на перекор) навкі́р, навкі́рки, наперекі́р, насукі́р кому́ (чини́ти). [Це він на зби́тки ота́к ро́бить (Кам. п.). На злість мої́й жі́нці неха́й мене́ б’ють (Приказка). Усе́ на ка́пость ро́бить (Сл. Гр.)].
• Зло взяло меня – за́злісно мені́ ста́ло, лю́то зроби́лося мені́.
• Сорвать зло на ком – зігна́ти се́рдце (оско́му) над ким на ко́му. [Щоб над ким-не́будь се́рце своє́ зігна́ти (Квітка)].
• Со зла – зо-зла́, зі-зла́, з се́рця, з пересе́рдя. [Тро́хи з се́рця не скази́всь (Стор.)].

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Зло
• Делать, сделать зло кому – лихо коїти, скоїти (чинити, учинити, робити, зробити) кому; (образн. тільки недокон.) лихо кувати кому.
• Зло берёт, взяло, разбирает кого (разг.) – зло бере, узяло кого; злість (лють) бере, узяла, розбирає кого; (іноді лок.) зазлісно стає, стало (робиться, зробилося) кому.
• Избежать зла – утекти (уникнути) лиха (біди); оминути лихо (біду).
• Из двух зол выбирать меньшее – котре лихо менше, те й вибирають; як не одне лихо [насідає] — вибирають менше.
• Как на зло – як на те; як на ту пеню (як на ту причину).
• Корень зла – корінь зла (лиха).
• Кто не испытал зла, не умеет ценить добра – хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Пр.
• На зло – на зло (на злість); на прикрість (на капость); на пеню; (іноді) на збитки. [І на злість ворогам засіяла вона… Самійленко.]
• Постигло зло кого – спіткало (спобігло, зуспіло) лихо кого; побила лиха година кого; спала (упало) лихо на кого.
• Причинять, причинить зло кому – заподіювати, заподіяти (чинити, учиняти) зло (лихо, зле, лихе) кому; завдавати, завдати (коїти, накоїти) лиха (безголов’я) кому.
• Со зла – зо зла; спересердя; з серця.
• Сорвать зло на ком – зігнати серце (оскому) на кому. [Хотілось би зігнати оскому На коронованих главах… Шевченко.]
• Уйти от зла – утекти (відійти) від лиха (від біди, від злої спокуси, від лихої спокуси).
• Употреблять во зло что – уживати на зле (на зло, на лихо) чого (що); зловживати чим (що). [Він зловживав їх боязкість і полохливість для своїх жартів. Н.-Левицький.]
Меньший
• Из двух зол выбирай меньшее – котре лихо (зло) менше, те й вибирай.
• Меньший брат, меньшая братия (перен. устар.) – менший брат, менша братія; найменші (знедолені) люди.
• По меньшей мере – щонайменш(е); принаймні.
• Самое меньшее – щонайменш(е) (часом найменш(е)).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Предпочитать, -честь (выбирать из двух зол меньшее) – во́лити, волі́ти, зволі́ти; (считать лучшим) – вважа́ти, визнати, що за кра́ще, перева́гу чому́ дава́ти, да́ти.

Запропонуйте свій переклад