Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «не бере охота»
Шукати «не бере охота» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лень
1)
сщ. – лі́нощі (-щів и -щей), лі́ньки (-ків), (реже) лінь (-ни); срвн. Ле́ность. [Че́рез лі́нощі й хазя́йство занепа́ло (Київщ.). За лі́ньками нічо́го не зроби́в (Харківщ.). Твоя́ лінь на сім год попере́д те́бе народи́лася (Богодухівщ.)].
Умственная лень – розумо́ві лі́нощі, лі́нощі ду́мки.
Лень одолевает, берёт кого – лі́нощі (лі́ньки) обсіда́ють (беру́ть) кого́, напада́ють кого́.
Лень напала на кого, одолела кого – лі́нощі (лі́ньки, баглаї́) напа́ли кого́, обсі́ли кого́, баглаї́ вки́нулися кому́. [Які́сь лі́нощі її́ обсі́ли (Єфр.). Баглаї́ напа́ли (Номис)];
2)
нрч. – лі́ньки.
Мне лень – мені́ лі́ньки, мені́ неохо́та, не бере́ охо́та мене́.
Ему лень работать, писать и т. п. – йому́ лі́ньки (неохо́та, не́хіть) працюва́ти, писа́ти и т. п. [Лі́ньки тобі́ вста́ти! (Богодухівщ.)].
Кому не лень – кому́ не лі́ньки, хто не ліну́ється, кому́ охо́та.
Охо́та
1) охо́та, хіть (
р. хі́ти), бажа́ння. [Вели́ку хіть до малюва́ння ма́є. Роблю́ з своє́ї охо́ти, а не з нака́зу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Нема́є бажа́ння жи́ти].
С -той – з охо́тою, залюбки́, охо́чим се́рцем, охо́че; см. Охо́тно.
С большой -той – з вели́кою охо́тою, охо́чим се́рцем, (вприпрыжку) з ви́скоком, з ви́стрибом.
-та есть у кого, -та берёт кого – охо́титься хто, хіть бере́ кого́.
Нет -ты – не охо́та, не бере́ охо́та.
Прошла -та у кого – відхоті́лося кому́, знеохо́тився хто.
Если есть -та – як охо́та.
Пришла -та – спа́ла охо́та кому́.
-та разбирает – охо́та шиба́є кого́, охо́та зно́сить кого́, корти́ть кого́.
Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком – розохо́чувати, розохо́тити кого́.
Придавать, придать -ту кому – підохо́чувати, підохо́тити кого́.
Почувствовать -ту – зохо́титися до чо́го.
Отбить -ту у кого – знеохо́тити кого́.
Потерять -ту к чему – знеохо́титися до чо́го.
Из’явить, выразить -ту – зохо́титися, поохо́титися; (о мног.) позохо́чуватися.
-та пуще неволи – охо́та гі́рше нево́лі (Ном.);
2) ло́ви, вло́ви (-вів), полюва́ння, мисли́вство, лове́цтво, стріле́цтво.

Добыть на -те – уполюва́ти, наполюва́ти, ви́полювати.
Место для -ты – ло́вище.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Гулять
• Гулявши много смолоду, умрёшь под старость с голоду
– хто замолоду гуляє, той на старість хліба не має. Пр. Хто замолоду балує, той під старість старцює. Пр. Молодість лінива, то старість плачлива. Пр. Поки молод, пам’ятай про (за) голод. Пр.
• Гулять напропалую
– гульма гуляти; на всі заставки (на всю губу) гуляти.
• Гулять на свадьбе
– гуляти на весіллі; (давн.) веселувати.
• Нет охоты гулять
– не охота (не бере охота) гуляти; гуляння не бере. [Нема мого миленького, не бере гуляння. Чубинський.]
• Он сегодня гуляет
(разг.) – він сьогодні вільний (не працює, гуляє).
• Только бы пить, да гулять, да дела не знать
– на гулянки то ти є, а до роботи то тебе нема. Пр. Грицю, Грицю, до роботи! — В Гриця порвані чоботи…— Грицю, Грицю, до Марусі! — Зараз, зараз уберуся. Н. п.
Лень
• [Все] кому не лень
– [Усі] кому не ліньки (кому охота); [всі] хто не лінується (хто захоче).
• Ему лень слово сказать
– йому ліньки (неохота) слово сказати; він лінивий (ледачий) на слово.
• Ему (мне) лень сделать что
(разг.) – йому (мені) ліньки зробити що; йому (мені) неохота зробити що; не бере охота його (мене) зробити що.
• Лень нашла, напала, одолела
– лінощі (ліньки, баглаї) напали, обсіли; баглаї вкинулися.
• Лень - мать всех пороков
– лінощі - мати усіх вад (усіх пороків). Пр. Лінощі псують людину. Пр.
• От лени человек хворает, а от труда делается здоровым
– без діла слабіє сила. Пр. Як без діла сидіти, то можна й одубіти. Пр. Лінощі - гірші за хворобу. Пр.
• Труд человека кормит, а лень портит
– праця чоловіка годує, а лінь марнує. Пр. Праця людину підносить, а лінощі псують. Пр. Праця - людині окраса, а ледарство - ганьба. Пр.

Запропонуйте свій переклад