Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «долів»
Шукати «долів» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вниз
• Вниз головой – сторч [головою]; сторчака (сторма, сторчки); сторчголов; стовбула; вниз головою. [Хоч у воду сторч головою через них… Панч.]
• Вниз головой упасть – впасти вниз головою; сторчака дати. [Так і дав сторчака аж під стіл. Свидницький.]
• Вниз лицом – долілиць; додолу (донизу, униз) лицем (обличчям).
• Вниз ногами – долініж; додолу (донизу, вниз) ногами.
• Вниз по реке, вниз по течению – за водою, за течією; уплин за водою; долі(в) річкою (рікою, водою); доліріч; наниз; униз річкою (рікою). [Пливи, косо, у плин за водою, А я піду услід за тобою. Н. п. Ой, пустимося ж на тихий Дунай, Долів Дунаєм під Царегород. Н. п. П’ятнадцять верстов од Києва, долі Дніпром, є прегарна місцина. Прус.]
Река
• Вверх по реке – угору рі(ч)кою (горі рікою, горіріч); проти води; (лок.) устріть води.
• Вниз по реке – униз рі(ч)кою; долі(в) рі(ч)кою (доліріч); [уплинь] за водою.
• Двигаться рекой (о большой массе) – ринути (сунути, посуватися) лавою; плавом (як плав) плисти.
• И щуку бросили в реку – поставили козла (цапа) город стерегти. Пр. Замкнув вовка межи вівці — нехай тюрму знає. Пр. Покарали кота мишами. Пр.
• Проливать реки слёз (перен.) – лити (проливати, розливати) ріки (потоки) сліз; слізьми землю топити.
• Река вскрылась – рі(ч)ка скресла (рушила, пішла); крига скресла; кригу поламало (зламало); крига тріснула (рушила, пішла); лід скрес (рушив, пішов).
• Река забвения (Лета) – ріка забуття (Лета).
• Сотни рек – сторіки. [І потече сторіками Кров у синє море Дітей наших… Шевченко.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Долі́в, нар. –
1) на землю, вниз;
2) вниз по течению.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Долі́в, нар.
1) Ha землю, внизъ. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. Гол. IV. 453.
2) Внизъ по теченію. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород. АД. І. 1.
Пізрі́ти, -зрю, -риш, гл. = Піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький... оре. Гол. І. 336.