Эрзац – (нем.) ерзац, неякісний замінник. [У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою, дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись та не спливаючись (Ю. Яновський). Рядочком кожним і абзацом, і кожним всміхненим кліше кричать газети про ерзаци — ерзаци душ з пап’є-маше. З трибуни хтось волає «браво!» — по всіх усюдах загуло: минуле вб’єм ерзацом слави, якщо там слави не було! Замість часу — ерзацгодину, замість людей — ерзацлюдину, а всім крикливим на догоду ми подамо ерзацсвободу! І для годиться ще й посієм із власних рук ерзацмесію!.. Ура творцям ерзаців, браво! — це ж підніме на висоту і синтезовану державу, і синтетичну пустоту. Чого ж вам ще тоді шукати, чого ж іще запрагне люд — кібернетичного пілата чи синтезованих іуд?! (Г. Чубай). І не знецінюйте коштовне, не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне на сто ерзаців у собі! (Л. Костенко). Квазіамор — прекрасна штука, Як солодко хвилює нас Шалена серця псевдомука, Страшне страждання лиш на час! Ерзац-кохана! Ти не знаєш, Як квазі я тебе люблю! Віддай же все, що ти ще маєш, Своєму псевдокоролю! Принцесо! Швидше роздягнися! Принцесо! Швидше на матрац! Ну, все в порядку, — понеслися: Ерзац, ерзац, ерзац, ерзац! (Ю. Позаяк)].  |