Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Запропонувати свій переклад для «напівпровідник»
Шукати «напівпровідник» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Полуфинал – півфінал.
[Не всі мовці знають, у яких словах треба ставити компонент пів-, а в яких напів-. Тож запам’ятайте правило. До складу дієприкметників, що передають неповноту охоплення якимсь станом, входить напів, а не пів-: напіввідчинений, напівзабутий, напівзруйнований, напівроздягнений. Ту саму тенденцію спостерігаємо і щодо прикметників: напівавтоматичний, напівголий, напівживий. В іменниках напів- доречне там, де перша частина слова показує, що предмет чи жива істота не мають усіх ознак, якими характеризується об’єкт, котрий виражає друга частина. Приміром: напівчагарник, напівсировина, напівтемрява. А компонент пів- виступає тоді, коли утворює нове слово, що не означає ні частковості стану, в якому перебуває предмет (як, наприклад, бачимо в лексемах типу напівзруйнований, напіводягнений), ні частковості притаманних йому рис (як у напівфабрикат). Іменник з пів- не має кількісного значення: півпідвал, півпальто — це не половина підвалу, не половина пальта. Півпідвал і підвал — видові поняття, що об’єднуються родовим поверх (сюди входять ще бельетаж, перший, другий, третій і дальші поверхи, мансарда). Так само півпальто і пальто, котрі є найменуваннями різних виробів, охоплює родове поняття верхній одяг (до якого також належать плащ, куртка, кожух, дублянка тощо). Щоб легше розпізнати форми з пів- і напів-, варто застосувати такий прийом: якщо перший компонент слова можна замінити прислівником наполовину, то воно утворюється з напів-. Приміром: наполовину людина (з міфології) — напівлюдина, наполовину провідник — напівпровідник. А коли цей компонент за змістом неможливо замінити лексемами наполовину або половина (замість півпідвал не скажемо ж “наполовину підвал” чи “половина підвалу”), то іменник годиться вживати зі складником пів-. Отож треба говорити і писати: напівсировина, напівсутінь, напівзабуття, напівдикун, але півчобіток, півфінал, півзахисник, півустав (один з типів почерку) (Б.Рогоза)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

мета́лл мета́л,-лу (речовина з металічним блиском, ковкістю та значною електро- і теплопровідністю)
м. акти́вный мета́л акти́вний
м. безуса́дочный мета́л неосідни́й
м. благоро́дный мета́л дорогоці́нний [шляхе́тний]
м.-диэле́ктрик-полупроводни́к [М-Д-П] мета́л-діеле́ктрик-напівпровідни́к, М-Д-Н
м. защи́тный мета́л захисни́й
м. ка́таный мета́л звальцьо́ваний
м. ко́вкий мета́л ковки́й
м. корроди́рующий мета́л корозі́йний
м. коррозионносто́йкий мета́л корозієстійки́й
м. лёгкий мета́л легки́й (з густиною – ρ < 5 г/см3)
м. легкопла́вкий мета́л легкото́пний
м. листово́й мета́л аркуше́вий
м. лито́й мета́л ви́литий [вили́ваний, виливни́й]
м. пирофо́рный мета́л пірофо́рний [самозайми́стий]
м. полублагоро́дный мета́л напівшляхе́тний
м. приса́дочный мета́л присадни́й [присадко́вий]
м. рафини́рованный мета́л зрафіно́ваний [очи́щений]
м. ре́дкий мета́л рі́дкісний
м. редкоземе́льный мета́л рідкісноземе́льний, лантано́їд
м. саморо́дный мета́л саморо́дний
м. тугопла́вкий мета́л важкото́пний [важкото́пкий]
м. тяжёлый мета́л важки́й (з густиною – ρ > 5 г/см3)
м. ферромагни́тный мета́л феромагне́тний
м. цветно́й мета́л кольоро́вий
м. чёрный мета́л чо́рний
м. щёлочноземе́льный мета́л лужноземе́льний (кальцій, стронцій, барій – Ca, Sr, Ba)
м. щёлочно́й мета́л лу́жний (літій, натрій, калій, рубідій, цезій – Li, Na, K, Rb, Cs)
полупроводни́к напівпровідни́к,-ка́
п. вы́рожденный напівпровідни́к ви́роджений
п. ды́рочный напівпровідни́к діркови́й
п. компенси́рованный напівпровідни́к скомпенсо́ваний
п. магни́тный напівпровідни́к магне́тний
п. органи́ческий напівпровідни́к органі́чний
п. со́бственный напівпровідни́к вла́сний
п. узкозо́нный напівпровідни́к вузькозо́нний
п. широкозо́нный напівпровідни́к широкозо́нний
п. электро́нный напівпровідни́к електро́нний