Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Шукати «орденоно*» на інших ресурсах:

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

орденоно́сиця, орденоно́сиць; ч. орденоно́сець
жінка, нагороджена орденом. [Не вважаю, що роблю щось надзвичайне – просто виконую свою роботу, те, заради чого йшла в Збройні Сили України та на фронт, – зізнається наша орденоносиця. (bug.org.ua, 16.03.2019). А ще в Тарасівці відзначала своє 80-річчя жінка орденоносиця Лесь Клавдія Петрівна. (zhmerynka-rda.gov.ua, 12.05.2017). Тіна Кароль – орденоносиця. Вона отримала церковний Орден Святої Великомучениці Катерини І ступеня. (Високий замок, 2008). Це добре, що орденоносиця. Не важливо для читача, що на грудях сяє орден «Материнська слава» якоїсь там ступені, а не медаль за взяття Берліна. (Роман Горак «Таємниці Ірини Вільде», 1995). Крім того, не повірять, що Марія Рибка – партєйна, орденоносиця, передовичка й так далі, на себе щось там наговорювала. (Роман Федорів «Єрусалим на горах», 1992).]
див.: орденоно́ска
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
орденоно́ска, орденоносок; ч. орденоно́сець
жінка, нагороджена орденом. [Тут жила, навчалася хоробра жінка, санінструктор, орденоноска орденів Леніна та Червоної Зірки – Смирнова Марія Петрівна. (kodyma.od.ua, 12.12.2008). І головна причина його появи – це добро вашингтонського відділу кадрів та символу помаранчевого заколоту, орденоноски, члена «Нашої України», баби Параски. (iportal.rada.gov.ua, 27.04.2007). А борщ імени орденоноски Марії Демченко! (Семен Підгайний «Недостріляні», 1949). Мати – орденоноска. Домашня господарка міста Стрий Ганна Іванівна Ткаченко народила та виховала вісім дітей. (Ленінським шляхом, Стрий, 1946, №122). Женуть орденоноски племінних корів важких і плачуться над ними по шляхах із дітьми разом. (Олександр Довженко «Незабутнє», 1942).]
див.: орденоно́сиця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм.
Словник української мови: в 11 томах, Том 5, 1974, с. 742. – розм.
майда́нниця, майда́нниць; ч. майда́нник
учасниця акцій протесту проти незаконних дій влади на Майдані Незалежності під час Помаранчевої революції 2004 року або Революції гідності 2014 року. [Ще одне «важке» питання було: як ви, майданниця, волонтерка, будете в одній фракції з українофобами? (uapolitics.com, 16.07.2019). Це все плете Богомолець, мільйонерка, кон’юктурщиця, типу майданниця, а Амосова точно порядна людина. (surgeryzone.net, 12.10.2015). Колишня харків’янка і колишня «майданниця» Марійка Бурмака під 8 березня стала орденоноскою <...>. (Березіль, 5–6/2007, с. 2).]
див.: майда́нівка
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 269.