Знайдено 7 статей
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЖИТЬ, ще існува́ти, топта́ти ряст, по сві́ті ходи́ти, бути живи́м і здоро́вим, образ. бу́ти під со́нцем; жить чем, 1. жи́ти / ї́сти хліб/ з чого, 2. захо́плюватися чим, жить вегетати́вной жи́знью, фаміл. рости́ як капу́ста на горо́ді, жи́ти як дереви́на; жить в долг, жи́ти на борг; жить в нужде́, бідува́ти; жить в одино́честве /жить одино́ко/, самоті́ти; жить в по́лном доста́тке, жи́ти, не зна́вши го́ря, не зна́ти го́ря, жи́ти як у Бо́га за двери́ма /жи́ти як у Христа́ в за́пічку/; жить в по́лном согла́сии, жи́ти без чвар, жи́ти душа́ в ду́шу; жить в постоя́нной трево́ге, жи́ти на вулка́ні; жить в пра́здности, не бра́тися і за холо́дну во́ду; жить в стра́хе, боя́тися своє́ї ті́ні; жить в супру́жестве, оказ. жи́ти в па́рі; жить жа́лованьем, жи́ти з платні́; жить на иждиве́нии кого, фаміл. сиді́ти на чиїй ши́ї; жить на что /жить на жа́лованье, жить на пе́нсию/, жи́ти з чого /жи́ти з платні́, жи́ти з пе́нсії/; жить на ни́зком жи́зненном у́ровне, образ. не зво́дити кінці́в доку́пи; жить на отлёте, жи́ти на відлю́дді; жить на ре́нту, стри́гти купо́ни; жить на содержа́нии кого, утри́муватись ким; жить на широ́кую но́гу, розкошува́ти; жить не по сре́дствам, прожива́ти бі́льше, як заробля́ти; жить пода́чками, жи́ти на ласка́вому хлі́бі, у ру́ки диви́тися; жить, по́льзуясь покрови́тельством кого, фраз. жи́ти за чиєю (широ́кою) спи́ною; жить припева́ючи, жи́ти як мед пи́ти [живу́т припева́ючи = живу́ть як мед п'ють]; жить с капита́ла, фаміл. жи́ти з копі́йки; как живёте (как живёте-мо́жете)?, як живі́-здоро́ві?, як Бог ми́лує?; живу́щий, що живе́ тощо, зви́клий /ста́вши, покли́каний/ жи́ти, зда́тний /зму́шений/ прожи́ти, жите́ць, жива́ха, (в домі) ме́шканець, галиц.заме́шкалий, прикм. живи́й (і здоро́вий), фраз. посе́лений, з домі́вкою [живу́щий в те́ле рыб = з домі́вкою в ті́лі риб]; живу́щий в долг, бага́тий з по́зичок; живу́щий в доста́тке, замо́жний, замо́жній, образ. з доста́тком; живу́щий в изгна́нии, ви́гнанець; живу́щий в ми́ре /живу́щий в согла́сии/, зда́тний жи́ти без чвар; живу́щий в неве́жестве, зашкару́блий у не́уцтві; живу́щий в нище́те, злида́р, підто́чуваний зли́днями; живу́щий в нужде́, бі́дар бідаре́м; живу́щий в пра́здности, зви́клий до неро́бства, гультя́й, неро́ба; живу́щий в ро́скоши, зви́клий /при́вчений/ до розко́шів, розкошелю́б; живу́щий в своё удово́льствие, зви́клий жи́ти собі́ на вті́ху, сибари́т; живу́щий в чьем созна́нии, живи́й у чиїй па́м'яті; живу́щий как ко́шка с соба́кой, стил. перероб. жи́вши як кіт із псом; живу́щий на отлёте, завгоро́дній / заца́ринський/ (поселе́нець), живу́щий на содержа́нии кого, утри́муваний ким; живу́щий на чужо́й счёт, зви́клий жи́ти чужи́м ко́штом; живу́щий на широ́кую но́гу = живу́щий в пра́здности. стил. перероб. розкошу́ючи; живу́щий не по сре́дствам, що проживе́ бі́льше, як заробля́; живу́щий ни́щенством, що живе́ з же́брів, ста́рець, жебра́к; живу́щий под одно́й кро́влей, співжиле́ць, з-під одно́го да́ху; живу́щий свои́м умо́м, зда́ний на вла́сний ро́зум, сам собі́ пан; живу́щий чужи́м умо́м, му́дрий чужо́ю голово́ю. |
ЗАБЫВА́ТЬ, ще не пам'ята́ти, викида́ти з голови́, фраз. випуска́ти з ува́ги, не врахо́вувати, (речі) покида́ти, залиша́ти, не бра́ти, (милу) розлюбля́ти; забыва́ть о ком, не ду́мати /не дба́ти/ про кого, байдужі́ти до кого; не сле́дует забыва́ть и о том, живомовн. і те ска́зать; |
ЗАБЫВА́ТЬСЯ, ще не пам'ята́тися, виліта́ти з голови́, припада́ти пи́лом, іти́ в забуття́, (у сварці) втрача́ти контро́ль над собо́ю, негат. зрива́тися з ланцюга́; не забыва́ться, жи́ти в па́м'яті; забыва́ющий, що забува́є тощо, схи́льний /зви́клий/ забува́ти, ра́ди́й /зда́тний/ забу́ти, забу́дько, недба́ха, прикм. забу́дькуватий, безпа́м’ятний, забу́тливий; забыва́ющий о ком, байду́жий до кого; забыва́ющийся/забыва́емый, забу́ваний, не врахо́вуваний, розлю́блюваний; забыва́ющийся, що забува́ється тощо, схи́льний забуватися, непам’ятли́вий, стил. перероб. забува́ючи з ким ма́є до ді́ла, (у сварці) втра́тивши контро́ль над собо́ю; забыва́ющийся сном /забыва́ющийся во сне/, ра́ди́й забу́тися у сні, заспоко́єний /угамо́ваний/ сно́м. |
ЗАПЕЧАТЛЕВА́ТЬСЯ, ще урі́зьблюватися; запечатлева́ющий, що фіксу́є тощо, зда́тний зафіксува́ти, за́йнятий фікса́цією, фікса́тор; запечатлева́ющий в па́мяти, зда́тний зафіксува́ти в пам'яті; запечатлева́ющийся/запечатлева́емый, (у се́рці) бере́жений, закарбо́вуваний, урі́зьблюваний, фіксо́ваний, зафіксо́вуваний, (у творі) відтво́рюваний, зобра́жуваний; |
ЗАПОМИНА́ТЬ, ще тя́мити; запомина́ть надо́лго, пам'ята́ти до нови́х ві́ників /тя́мити до нови́х ві́ників/; запомина́ющий, що пам'ята́є тощо, зда́тний /ра́ди́й, гото́вий/ запам'ята́ти, прикм. пам’ятки́й, пам'ятли́вий, пам'яту́щий, /прилад/ запам'ято́вчий; запомина́ющее устро́йство, тех. па́м'ять; запомина́ющийся/запомина́емый, запам'ято́вуваний, затя́млюваний, ва́жко забу́ваний, ле́гко зга́дуваний, легки́й на зга́дку; |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Задали памятку, что до новых веников не забудет. Ему досталось на орехи. Будет он меня помнить. — 1. Тямитиме (пам'ятатиме) до нових віників і до судної дошки, покіль аж пороху на очі насиплють. 2. Буде він тямив, доки буде жив. 3. Буде знати сьому масляну. 4. Амінь тобі буде. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Осьма́к, -ка́, м.
1) Старинная монета въ 4 коп. 2) Восьмая часть. Ум. Осьмачо́к. В тій калитці три червонці, пам щедричкам, по осьмачку. Чуб. III. 456. Пів осьмачка. 1/16 часть. См. Вісьмак. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)