Трахаться, трахнуться – 1) (разг., ударяться) трахатися, трахнутися; 2) (вульг., совершать половой акт) трахатися, трахнутися, шморгатися, штрикатися, шворитися, жаритися тощо; 3) (жарг., несов., выполнять нудную работу) трахатися, довбатися, довбтися. [На великій донецькій станції, шумливій, людній, переповненій евакуйованими жінками та дітьми, хлопці під час зупинки стали свідками бурхливої сцени: біля одного з вагонів почули ґвалт, крики, кинулись туди, і в цей час просто перед ними, злетівши звідкись згори, раптом трахнувся об настил перону чийсь тугий чемодан, трахнувся, репнув, а з нього — грошей купа! (О.Гончар). Піська не вулиця: потрахається і стулиться (О.Ульяненко). Особливо лютилась, коли ставний (симпатичний, все ще нецілований) киянин «розпинався про земне призначення людини, діалектичну природу гріха і тому подібну трахомудію – замість того, щоб трахатись» (А.Морговський). Правду кажучи, я хотів з нею трахнутись, але не тут, де було повно підглядачів (А.Мухарський). …вперше на віку затоварена по саме нікуди, вперше по-журнальному вистроєна, аж самій од себе заперло дух перед дзеркалом (і так сорок три рази!), — ти впала в нестерпний, ядучий стид, ти відчула себе типовою совковою проституткою, що трахається в готелі за пару трусів… (О.Забужко). Жарилися мовчки. На піку вона лише промовила: ах, нарешті я тебе маю (О.Микитенко, перекл. М.Пантича). «Я траїхаюсь, отже, існую», — написала вона на першій сторінці «пінгвінівського» видання «Міркування про метод» Декарта, задоволена своїм іконоборством» (Ярослава Стріха, перекл. Кейт Аткінсон). Чоловік лягає до жінки в постіль. — Іване, я втомилася, у мене голова болить. — Ну ти як хочеш, а я буду трахатись!].  |