Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «черв’як»
Шукати «черв’як» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Дачник, дачница – дачник, дачниця, (диал.) літник, літниця.
[Нестор не був злим віщуном погоди. Від кількох день паде дощ без упину й доводить деяких літників, а між тими Наталю й Ірину - до розпуки.  (О.Кобилянська). Авжеж, у часи нашого дитинства кожна людина серед старих сосон та осик ставала подією; частіше тут бігали трохи, соболі й смугасті дикі поросята, але згодом довкола розрослися раковими пухлинами дачні кооперативи, тут влаштували залізничну станцію, майже всі тварини зникли, зате з’явилися дачники (Б.Антоняк, перекл.. Наталки Бабіної). 1. Дачники в електричці: — От у мене яблуко виросло… так я його поклав на стільчика — зламався стільчик! — Та що там твоє яблуко! Он я своє на стола поклав — стіл розвалився. — Тю! Я своє яблуко на воза поклав… — І що, зламався? — Та ні, виліз черв’як і коня з’їв. 2. — Чому прокурори на пенсії стають запеклими дачниками? — Не можуть не садити]. Обговорення статті
Романтик, разг. романтичка – романтик, романтичка.
[— Бачиш, яка я фантастка, романтичка (І.Франко). Серце кожного поета і романтика мусить іти на Голготу (І.Багряний). Однак Рая не дала йому пораювати, здійснивши свою обіцянку й виштовхавши його з квартири ще до світанку. — Нічого не поробиш, мій борщагівський хлопчику. Я тобі віддала все, що мала… Запам’ятай: найкраща дівчина Парижа не може дати більше, ніж вона може… Грошей тобі на дорогу я й справді не дам… Ті копійки, що були у твоїй кишені, я викинула… Я просто божевільна романтичка: хочу, щоб ти зараз вийшов в оцю хурделицю, лаяв мене і згадував… (Олег Чорногуз). 1. Вчора бачив на небі річку з лісовими берегами і маленьким острівцем посередині. Незабутнє видовище. Не п’ю. Не курю. Просто романтик. 2. Черв’як-романтик уже другий рік шукає свою другу половину]. Обговорення статті
Хам –
1) Хам;
2) хам, хамло, хамула.
[“Яремо! герш-ту, хамів сину? Піди кобилу приведи, Подай патинки господині Та принеси мені води, Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай, Піди до льоху, до корови, Та швидше, хаме!.. Постривай! Упоравшись, біжи в Вільшану: Імості треба. Не барись” (Т.Шевченко). Не дай, Боже, з хама пана (Номис). — Та ти і не тикай, бо я тобі не рівня, ти — хамло, мужик, а я — дворянин! (П.Мирний). — Чого ти на мене тикаєш? Я тобі не дам грошей за місяць. Ніяк не привчимо цих хамул, як треба розмовлять з панами (І.Нечуй-Левицький). — Послухай мене, доню  моя:  краще  білий хліб, ніж чорний, краще пан,  ніж  хам! (І.Карпенко-Карий). Та як же ти, черв’як, козявка нікчемна, мужик неотесаний, хам, як ти наважився іти проти дворянства? (С.Васильченко). Таким чином Андрій ще раз переконався, яка страшна сила закладена в тій проклятій «вербовці», що від однієї думки про неї людина з хама стає янголом (І.Багряний). Хоча з трьох синів Ноя тільки Хам виявився «хамом», цього вистачило, щоб жлобство розповзлося по чисто вимитій земній поверхні (Густав Водічка)]. Обговорення статті
Червь, червяк – черв’як, хробак, (редко) хроб, робак, червак, (личинки пчелы, соб.) черв; (собир.) хробаччя:
• дождевой червь – дощовик;
• книжный червь – книжковий черв (хробак), книгогриз;
• шелковичный червь – шовковик.
[Ніколи ще не був він такий принижений та знищений. Зухвалі слова того книжного хробака лягли на нього ганебними плювками (В.Підмогильний). Євніка привітно розпитувала мене про гольф і таке інше — а однак видимо вважала мене земним хробаком, якому зроду не припало й дрібки вищого духу. При цій дівчині аж сором брав, що в житті мені траплялось сходити на водевіль чи, скажімо, затанцювати на столі під Новий рік (І.Піговська, перекл. П.Ґ.Вудгауза). А радист думав про те, що блискавки десь позалазили, як хробаки в овочі, ніч могла бути гарна, а проте вона вже зіпсована: йому було гидко поринати в той морок, що, здавалося, от-от почне гнисти (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Геть його з людських очей, геть у яму, в могилу, хай гниє там, хай годує власне кодло повзучих хробів, хай жеруть його полохливі, вгодовані пацюки (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). При одному з мурів я побачив шафу, яка невідомо яким чудесним чином вистояла перед дією вогню, води, гниття та хробаччя (М.Прокопович, перекл. У.Еко). І тоді Ауреліано прорвало. Безпорадно цілуючи долоню пораненої руки, він розкрив найпотаємніші закутки свого серця, витягши звідти нескінченно довгого, розбухлого черв’яка, страшного паразита, вигодуваного його стражданням (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). — Найгірше, коли надкушуєш яблуко, а там — хробак. — Ще гірше, коли надкушуєш яблуко, а там — пів хробака]. Обговорення статті

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

переда́ча передава́ння, пересила́ння, посила́ння; передання́; переда́ча,-чі
п. винтова́я переда́ча ґвинтова́
п. гидравли́ческая переда́ча гідравлі́чна
п. зу́бчатая переда́ча три́бова
п. кана́тная переда́ча ли́нвова
п. карда́нная переда́ча карда́нна
п. кривоши́пная переда́ча ко́рбова
п. ле́нточная переда́ча стрічкова́
п. реду́кторная переда́ча реду́кторна
п. ременна́я переда́ча па́сова
п. рулева́я переда́ча кермова́
п. рулева́я “винт и га́йка” переда́ча кермова́ “ґвинт і му́тра”
п. рулева́я “червя́к и ро́лик” переда́ча кермова́ “черв’я́к і ро́лик”
п. рулева́я “червя́к и се́ктор” переда́ча кермова́ “черв’я́к і се́ктор”
п. ступе́нчатая переда́ча ступі́нчаста [східча́ста]
п. углова́я переда́ча кутова́
п. фрикцио́нная переда́ча [переві́дня] фрикці́йна [тертьова́]
п. хра́повая переда́ча заскочко́ва
п. цепна́я переда́ча ланцюго́ва
п. червя́чная переда́ча слимако́ва
п. ша́риковая переда́ча кулькова́
п. шату́нная переда́ча го́нкова
п. электроэне́ргии пересила́ння електроене́ргії
червь біол. черв’я́к,-ка́, черва́,-ви́ (збірне)
ч. шелкови́чный шовко́вник,-ка́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

ІІ. Міч, мо́чі, ж. = Міць. Нема мочі. Ном. Ста́ти у моча́х. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв’як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе. Волч. у.
Напина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. напну́тися и нап’яти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл.
1) Покрываться, покрыться. Вона напнулася хусткою. Харьк. Кобеняком нап’явся. Рудч. Ск. II. 206.
2) Натягиваться, натянуться. Струна напинається.
3) Натужиться, понатужиться. Нап’явсь, за гілечку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Черв’як плазує... аж напинається, аж звивається, поспішаючи. Мир. ХРВ. 48.
Поп’ясти́ся, -пну́ся, -пне́шся, гл. Повиться, полѣзть. Гарбуз на тин поп’явся. Славяносерб. у. Черв’як... поп’явся. Мир. ХРВ. 48. Шлях... гадюкою поп’явся вгору. Мир. Пов. II. 49. На мов стесаній борідці де-где поп’ялось тонко, як павутиння, волоссячко. Мир. ХРВ. 4.
Черв’я́к, -ка́, м. = Червак. Ном. № 4906. Утрапилось черв’яку на віку. Посл. Ум. Черв’ячо́к. Ном. № 13352.
Черв’ячо́к, -чка́, м.
1) Ум. отъ черв’як.
2) Родъ мережки. (Залюбовск.). Родъ узора при сшиваніи плахти. Черниг. у.
3) мн. Родъ кушанья изъ гречневой каши, протертой на решето, съ макомъ. Маркев. 164.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Epilobium palustre L. — зніт боло́тяний (Сл); зніт баго́нний (Мл), зніт боло́тний (Ру, Оп); зніт(и́льник) діво́чий (Нв, Вх7, Ду — ВЛ), кійло (Ос — ПЦ), черв’як-трава (Ан — СЛ).

Запропонуйте свій переклад