| << Прикметник | Зміст | Числівник >> |
ЗАЙМЕ́ННИК.
Особо́вий і зворо́тний § 59.
Однина Множина
|
Назовн. |
я |
ти |
|
ми |
ви |
|
Родов. |
мене |
тебе |
себе |
нас |
вас |
|
Давальн. |
мені |
тобі |
собі |
нам |
вам |
|
Знахідн. |
мене |
тебе |
себе |
нас |
вас |
|
Орудн. |
мною |
тобою |
собою |
нами |
вами |
|
Місцев. |
на мені |
тобі |
собі |
нас |
вас |
|
Назовн. |
він воно |
вона |
вони |
|
Родов. |
його (нього) |
її (неї) |
їх (них) |
|
Давальн. |
йому |
їй |
їм |
|
Знахідн. |
його (нього) |
її (ню, неї) |
їх (них) |
|
Орудн. |
ним, їм |
нею (єю) |
ними, їми |
|
Місцев. |
на ньому, нім, йому |
ній, їй |
них, їх |
Після прийменників займенники 3-ї особи частіше вживаються з н (до неї...), ніж без н (до його....). В орудному відм. форми з и без прийменників звичайні: ним, нею, ними.
Присвійний § 60.
| Однина | Множина | ||
| Назовн. | мій моє | мого | мої |
| Родов. | мого | моєї | моїх |
| Давальн. | моєму | моїй | моїм |
| Знахідн. | = Наз. або Род. | мою | = Наз. або Род. |
| Орудн. | моїм | моєю | моїми |
| Місцев. | по моєму, моїм | моїй | моїх |
Так відмінюються і твій, свій.
Вказівний § 61.
| Однина | Множина | ||
| Назовн. | той те | та | ті |
| Родов. | того | тієї | тих |
| Давальн. | тому |
тій | тим |
| Знахідн. | = Наз. або Род. | ту | = Наз. або Род. |
| Орудн. | тим | тією | тими |
| Місцев. | на тому, тім | тій | тих |
| Назовн. | цей це | ця | ці |
| Родов. | цього | цієї | цих |
| Давальн. | цьому | цій | цим |
| Знахідн. | = Наз. або Род. | цю | = Наз. або Род. |
| Орудн. | цим | цією | цими |
| Місцев. | на цьому, цім |
цій | цих |
Як той відмінюється отой, тамтой, як цей – оцей та сей.
Займенник цей частіше вживаний, ніж сей, дещо вже застарілий. Але сей звичайне в складних словах та прислівникових виразах: сьогодні, себто, сьогорішній, сьогобічний, сьогочасний, сього року, сю ніч, у сей час тощо.
Пита́льний § 62.
|
Назовн. |
хто |
що |
|
Родов. |
кого |
чого |
|
Давальн. |
кому |
чому |
|
Знахідн. |
кого |
що |
|
Орудн. |
ким |
чим |
|
Місцев. |
на кому, на кім |
на чому, на чім |
Після прийменників у знахідному відмінку замість що часто вживається віщо: за ві́що, на ві́що, через ві́що, по ві́що і т. ін.
|
|
Однина |
|
Множина |
|
Назовн. |
чий чиє |
чия |
чиї |
|
Родов. |
чийого |
чиєї |
чиїх |
|
Давальн. |
чиєму |
чиїй |
чиїм |
|
Знахідн. |
= Наз. або Род. |
чию |
= Наз. або Род. |
|
Орудн. |
чиїм |
чиєю |
чиїми |
|
Місцев. |
на чиєму, на чиїм |
на чиїй |
на чиїх |
Неозна́чений § 63.
|
|
Однина |
|
Множина |
|
Назовн. |
увесь (весь) усе |
уся |
усі |
|
Родов. |
усього |
усієї |
усіх |
|
Давальн. |
усьому |
усій |
усім |
|
Знахідн. |
– Наз. або Род. |
усю |
= Наз. або Род. |
|
Орудн. |
усім |
усією |
усіма |
|
Місцев. |
на всьому, всім |
всій |
всіх |
Скла́дений § 64.
Займенники з частками -сь, -будь, де-, ні-, аби- тощо відмінюються лише в основній частині:
Хтось – когось – комусь – кимсь (і кимось)..., а так само щось, чийсь, котрийсь...
Хтобудь – когобудь – комубудь – на комубудь..., а так само щобудь...
Хтонебудь – когонебудь – комунебудь – на комунебудь..., а так само щонебудь...
Дехто – декого – декому – де на кім (і на декім)..., а так само дещо, деякий, декотрий...
Ніхто – нікого – нікому – ні на кому (і на нікому)..., а так само ніщо, ніякий, нікоторий, нічий...
Абихто – абикого – абикому – аби на кому (і на абикому)..., а так само абищо, абиякий...
Інші займенники й форми § 65.
Усі інші займенники: наш, ваш, кожен (кожний, рідше кождий), жаден (жадний), всякий, який, котрий, інший, інакший, всенький, всілякий, самий, сам тощо відмінюються як прикметники, але від займенника сам ніякий рід саме і само, а назовний множини самі і сами.
Наведеними в попередніх §§ відомостями про закінчення в займенниках не вичерпується морфологія їх. Найважніші додаткові уваги до всього сказаного в попередньому такі:
1. Заперечні займенники ніхто й ніщо в усіх непрямих відмінках бувають у двох постатях щодо наголосу і відповідно до цього і в двох значіннях:
Наз. Кл. ніхто́ ніщо́
Род. ні́кого і ніко́го ні́чого і нічо́го
Дав. ні́кому і ніко́му ні́чому і нічо́му
Знах. ні́ на кого і ні на ко́го ні́ на що і ні на́ що́
Оруд. ні́ким і ніки́м ні́чим і нічи́м
Місц. ні́ на кому і ні на ко́му ні́ на чому і ні на чо́му, -і́м
Форми правих стовпців мають загальніше і ширше значіння, форми лівих (з наголосом на ні) конкретніше. Ці останні часто заступаються словосполученням "нема + кого, чого, кому, чому, з ким, з чим, на кому, на чому" тощо, напр.: нема кого надіслати (= ні́кого надіслати), нема кому дати (= ні́кому дати), нема на кого послатися (= ні́ на кого послатися) і т. ін. Порівн. ніко́му не хотілося, себто „всім не хотілося“ і т. ін. Порівн. іще ні́ за що (нема за що) купити хліба і ні за що́ не купиш хліба. Порівн. іще § 94.
2. Поруч наведених загальнолітературних форм різних займенників по народніх говорах живуть іще різноманітні варіянти їх, і їх частенько подибуємо в поезії, напр.:
намість мого, твого, свого – мойого, твойого, свойого
,, моєму, твоєму, своєму – мойому, мойму, мому...
,, тієї, цієї, всієї – тої, тії, теї, цеї, ції, всеї, всії
,, тією, цією, всією – тою, тію, цею, цію, всею, всію,
також і ще вужчі льокалізми, як от:
намість твоєї, твоєю, своєї, своєю, моєї, моєю – твеї, твею, свеї, свею...
,, тебе, мене, себе – тя, м’я, ся
,, тобі, мені, собі – ти, ми, си
,, його, йому – го, му
,, той, та, те, сей, ся, се – тот, тота, тоте, сесь, сеся, сесе
,, усіма́ – усі́ми
,, увесь – усей і деякі інші.
Щодо подвоєних закінчень, як у прикметників, то вони досить звичайні тільки в вказівних займенниках тая, тую, цеє..., в інших же трапляються рідко і в тих самих умовах, що й у прикметників (див. § 55).
От декілька прикладів на незвичайні займенникові закінчення:
"Батька, матір, себе, брата,
Собак отруїла
Тію клятою водою". (Т. Шевч.).
"... вам призначено
Скалу сесю розбить". (Ів. Франко)
"Ой що ж я набілилась з отею відьмою". (Л. Україн.)
"Щастя нашеє скляне". (А. Крим.)
Наголос у займенниках § 66.
У деяких двоскладових формах займенників після прийменників наголос із кінця пересувається на початок.
Це буває в формах родового-знахідного відмінку від займенників я, ти, він, себе, весь, хто, що, той, цей (сей), отже після прийменників з, до, на, за, перед, у, біля, від тощо та в формах місцевого відмінку від займенників весь, хто, що, той, цей (сей), отже після прийменників на, у, при.
Приклади:
мене́ – з ме́не того́ – коло то́го
тебе́ – до те́бе цього́ – перед цьо́го
себе́ – на се́бе всьому́ – на всьо́му
його́ – за ньо́го кому́ – у ко́му
всього́ – біля всьо́го чому́ – на чо́му
кого́ – у ко́го цьому́ – на цьо́му
чого́ – від чо́го сьому́ – в сьо́му і т. ін.