Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «мисливиця»
Шукати «мисливиця» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лови́тель, -ница – лове́ць, лови́ця, мисли́вець (-вця), мисли́виця; срв. Охо́тник 2, Охо́тница 2.
Охо́тница –
1) охо́ча до чо́го, ла́са, голі́нна на що́, до чо́го, (шутл.) охоту́ха. [А я му́ха-полету́ха, ши́ти-пря́сти охоту́ха].
• Судиться я не -ца – позива́тися (до по́звів) я не охо́ча;
2) мисли́виця. [Ти, срібнолу́ка боги́не мисли́вице, по́міч свою́ нам пода́й (Л. Укр.)].

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

звитя́жниця, звитя́жниць; ч. звитя́жець
1. уроч. та, хто перемогла у змаганнях чи в конкурсі. [Ніхто не очікував таких результатів. І в першу чергу сама звитяжниця – адже з 107 допущених до конкурсу оповідань саме її твір посів перше місце! (bukvoid.com.ua, 14.11.2011). На стійкість багаторазової олімпійської звитяжниці Яни Клочкової. (Український тиждень, 2008). Наша звитяжниця після повернення на батьківщину приймала привітання від управлінців: спочатку у Міністерстві оборони, згодом її вітав мер Чернігова. (portal.lviv.ua, 26.04.2007).]
// перен. та, хто скорила когось. [Ох, якою чарівною була Мисливиця, яка довела свою перевагу над могутнім напівбогом! Переможений ніс звитяжницю на руках, поцілунками повертаючи їй силу, і ніч ставала гарячою від його подиху. (Владислав Билінський «До далекого саду», 2004).]
// героїня. [Спартанці скрегочуть кутніми. Ітакійці проголошують їхню Пен звитяжницею – Ви нагадуєте мені Антисфена, – сказав професор. (Джеймс Джойс «Улісс», пер. Олександр Терех, Олександр Мокровольський, 2015).]
2. та, хто, досягає успіхів у чомусь, долаючи труднощі, наполегливо працюючи та ін. [Сьогодні свій 99 День народження святкує славна жінка, звитяжниця, трудівниця, ветеран Великої Вітчизняної війни Віра Олександрівна Сінькевич! (radrda.gov.ua, 30.09.2015). Мені на якусь мить здалося, що переді мною сидить та незабутня звитяжниця, та сама трудівниця – зі своєю бурхливою зухвалістю, з доброю душею, яка все своє життя, кожен працьовитий день зустрічала в полі <…>. (svatovo.lg.ua).]
див.: перемо́жиця, перемо́жниця; бійчи́ня, во́їнка; герої́ня, звитя́жиця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 3, 1972, с. 475.
ли́жниця, ли́жниць; ч. ли́жник
та, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. [Тренери українських стріляючих лижниць і лижників уже визначилися зі складами наших збірних. (Високий замок, 2011). Зауважимо, що в скандинавській міфології є чудовий стрілець із лука і лижник ас Улль та богиня Скаді – мисливиця і лижниця. (Наука і суспільство, 1993). <…> вихор снігу світліш довгим шлейфом тягся за лижницею, палиці вона тримала під пахвами. (Ніна Бічуя «Яблуня і зернятко», 1983). Лише якесь кволе дівча, схоже на лижницю в своїх шароварах, зупинилося на Хомин оклик <…>. (Олесь Гончар «Прапороносці», 1948). Все це лижники, лижниці, конькобіжці, веслярі. Адже спорт у Норвегії, як і в Швеції, необхідний додаток до життя й пересування. (Валеріян Поліщук «Рейд у Скандінавію», 1931).]
// стріля́юча ли́жниця – біатлоністка. [<…> героїнею форуму стала Магдалена Нойнер: три «золота» 24-річної «стріляючої лижниці» зробили її десятиразовою чемпіонкою планети. (Високий замок, 2011).]
див.: біатлоні́стка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 483.
ловчи́ня, ловчи́нь; ч. лове́ць
1. та, хто ловить рибу. [Кілька днів тому біля берегів Австралії пенсіонерка-британка Сью Елкок виловила рибину вагою 68 кілограмів. Щаслива ловчиня виклала фото своєї здобичі у мережу. (volyn.com.ua, 09.04.2018).]
2. та, хто переслідує когось або щось, шукає когось або щось. [Недопущений режимом до кандидування у президентських виборах, Навальний оприлюднив інформацію від Насті Рибки – «дівчинки для ескорту», «ловчині олігархів». (Високий замок, 25.02.2018). Виснажених, голодних, захриплих від плачу найдрібніших малюків і немовлят ловчині навіть не вбивали. (Наталка Ліщинська «Нова людина», 2016). Якась жінка. Висока, струнка, вбрана в чорне. Ловчиня. (Саллі Ґрін «Напівдикий», 2015). Якби вона, залишаючи в себе гроші, почала переконувати мене в істинно християнському характері єдино правильної православної церкви і навертати мене, поки душу мою ще остаточно не втрачено, скажімо, до переходу в цю її правильну церкву, то я виснував би, що вона досвідчена і прагматична ловчиня. (Юрій Андрухович «Країна без часу», Збруч, 08.05.2015).]
див.: мисли́виця
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка.)
мисли́виця, мисли́виць; ч. мисли́вець
1. та, хто займається мисливством або захоплюється ним. [Їхати верхи. В сідлі по-чоловічому. М’язиста мисливиця. (Джеймс Джойс «Улісс», пер. Олександр Терех, Олександр Мокровольський, 2015). Я, Дайна Матрікс, вільна мисливиця з роду Хізерта, клянуся! (Володимир Єшкілєв «Імператор Повені», 2002). Останньою підійшла до мене дукиня Ґермантська, аби я провів її до столу; я не відчував і тіні ляку, хоча міг би й здрейфити, бо герцогиня, ця спритна мисливиця, бачачи як я сплохував, підступивши до неї не з того боку, як належить, з легкою , завдяки своїм тренованим м’язам, гожістю обкрутнулася так звинно довкола мене, що моя рука опинилася на її руці <…> (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. Ґермантська сторона», пер. Анатоль Перепадя, 1998).]
А її голову з густими кучерями прикрашували два невеличкі роги антилопи, що сходилися півмісяцем, ніби підкреслюючи, що чорношкірі жінки-воїни зберегли традиції Діани, білошкірої мисливиці! (Альфонс Доде «Джек», пер. Віктор Омельченко, 1958).
2. перен. та, хто шукає когось або щось. [Понамка сміялася з цієї моєї слабкості, вона була мисливицею за духом, і страх крові їй важко було зрозуміти. (Владислав Івченко «Химери дикого поля», 2013). Зазвичай у бокалі п’ятничного вечора змішували кричущий несмак у декорі, попсову музику, декілька «грошових мішків» і непропорційно багато довгоногих мисливиць за гламуром та ефемерним яхтово-діамантовим щастям. (Надія Гербіш «Теплі історії до кави», 2012). Мисливиця за світанками (Високий замок, 2007). Особливо, коли хитрі мисливиці на чоловіків віддають перевагу небезпечним парфумам з речовинами, схожими за дією з природними жіночими феромонами. (Високий замок, 2002).]
див.: ловчи́ня
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 717. – рідко.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)