Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «в конце концов»
Шукати «в конце концов» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОНЕ́Ц зменш. кі́нчик, при́кінець;
конец де́лу скі́нчено спра́ву /ді́ло/; при́кінець [напри́кінці];
конец – де́лу вене́ц кіне́ць ді́ло хва́лить;
конец све́та ще кіне́ць ві́ку фраз. ґвалт [це вже ґвалт];
под конец /при конце́, в конце́/ фраз. наоста́нок, при кінці́, напри́кінці, в оста́нню хвили́ну;
в конце́ (року тощо) кінце́м, як присл. кіне́ць [в конце́ улицы кіне́ць ву́лиці];
в са́мом конце́ наса́мкінець див. ще под конец;
в конце́ концо́в коротк. укінці;
до конца́ цілко́м, абсолю́тно, до кра́ю /ре́шти/;
до конца́ дней чьих по́ки й ві́ку чийого, по́ки но́ги но́сять кого;
и де́лу конец, и де́ло с концо́м на тім і кіне́ць, живомовн. та й вже, та й го́ді;
к концу́ на кіне́ць;
и концы́ в во́ду ще і шука́й ві́тра в по́лі.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Конец – кінець; край. В конце – наприкінці. В конце концов – кінець-кінцем. Наконец – врешті; зрештою. Положить конец – край покласти, доти. Доводить, приводить до конца – доводити краю; доводити що до пуття, до зробу, дати раду чому. Прятать концы – ховати кінці. В конце месяца, года – в кінці, наприкінці місяця, року; з кінцем місяця, року. К концу – під кінець; на кінці. В конец – до краю; до решти. Под конец – наприкінці. С конца в конец – од краю до краю. Конец делу – скінчено справу. На худой конец – в гіршому разі.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Конец
• Без конца, нет конца – без кінця; без краю; без кінця-краю; нема краю; нема кінця-краю.
• В конце города, села – край (накрай, покрай, на краю, скраю, кінець) міста, села.
• В конце концов – кінець кінцем; зрештою.
• В конце месяца, года – наприкінці (при кінці) місяця, року; під кінець (рідше у кінці) місяця, року; (іноді) з кінцем місяця, року.
• В конце стола – кінець стола (столу).
• В конце чего – на кінець (на край) чого.
• В оба конца (ехать) – на обидва кінці; туди й назад.
• Во все концы – в усі кінці; (по) всюди.
• Вот и конец всему – от і край (і кінець) усьому; от і все скінчилося; от і по всьому.
• В самом конце, в конце всего – наостанці (наостанку, наостанок, насамкінець, на(при)послідку).
• Да и дело с концом – та й годі; та й край [увесь]; та й квит.
• Дело близится к концу – ідеться до кінця (до кінця йдеться); діло (справа) доходить кінця (краю); діло йде до кінця.
• Доводить, довести до конца что – доводити, довести краю чому (до краю що); доходити, дійти краю чому; довершувати, довершити (завершувати, завершити) що; доводити, довести що до пуття (до зробу); давати, дати раду чому.
• До конца – украй (до краю); до решти; до останку (до останнього); остаточно; дощенту; до послідку; геть (геть-чисто).
• До конца жизни, дней – довіку (довічно); повік; поки віку; до суду-віку; до віку й до суду; до смерті.
• Едва, еле-еле сводить концы с концами – ледве зводити кінці з кінцями; ледве перебуватися (перемагатися).
• И дело с концом, и делу конец (разг.) – та й по всьому; та й по всій справі; та й край; та й квит; та й уже.
• Из конца в конец – від (з) краю до краю; з кінця в кінець.
• И конец! – та й усе!; та й по всьому!; та й край!
• И концы в воду – і кінці в воду; і сліду не лишилося (не залишиться).
• К концу зимы, лета… – під (на) кінець зими, літа…; наприкінці зими, літа.
• Конец был бы мне, будет мне – було б по мені, буде по мені.
• Конец дело венчает; конец — всему делу венец – кінець — ділу вінець. Пр. Кінець діло вінчає. Пр. Кінець діло хвалить. Пр. Кожній справі кінця гляди. Пр. (жарт.) Діло без кінця, як кобила без хвоста. Пр. Кінець — пішла баба у танець. Пр.
• Конца-краю (края) нет чему; ни конца, ни краю (края) нет чему (разг.) – кінця-краю нема чому; ні кінця, ні краю нема чому.
• На какой конец – нащо (навіщо); для чого; з якою метою.
• На тот конец, на этот конец (разг.) – на (про) такий випадок; на (про) той випадок, на (про) цей випадок.
• Находящийся в конце, на конце – той, що на кінці (наприкінці); кінцевий (прикінцевий).
• На худой конец (разг.) – у найгіршому разі; на лихий кінець.
• Не без конца же – не доки [ж]; не довіку ж.
• Не смотри начала, смотри конца – не дивись на цвіт, а вважай на врожай. Пр.
• Палка о двух концах (либо ты меня, либо я тебя) – палиця два кінці має. Пр. У кия два кінці: один буде на мені, а другий — на тобі. Пр.
• Под конец – наприкінці (на кінці, під кінець); наостанку; на[при] послідку.
• Положить конец чему – покласти (дати, зробити) кінець (край) чому; (розм. образн.) берега дати чому.
• Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к концу – доходити, дійти краю (кінця, до краю, до кінця); кінчатися, (с)кінчитися; (розм.) бути наскінчу.
• Приходило к концу что у кого – кінчалося що в кого; було наскінчу що в кого; став (почав) вибиватися з чого хто.
• Пришёл конец кому – прийшов кінець кому; прийшла на кого остання година; (перен. розм. образн.) урвався бас кому; урвалася нитка (вудка) кому.
• Сводить концы с концами – зводити кінці з кінцями; жити ощадливо; перебуватися.
• Со всех концов – з усіх усюд; звідусіль (звідусюди).
• Тут тебе и конец – тут тобі й край (кінець, гак, рішенець, решта, амінь, капут, каюк, ірон. хата); (жарт. образн.) тут тобі жаба й цицьки дасть; тут тобі й пуп розв’яжеться.
• Хоронить, прятать концы (разг.) – ховати кінці; замітати сліди.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Конец – кіне́ць (-нця), край (кра́ю); в конце – в кінці, кіне́ць (чого́), наприкінці́; в конец, до конца – украй, до кра́ю, до оста́нку, до ре́шти; до ще́нту; в конце (месяца) – наприкінці́, з кінце́м; в конце концов – кіне́ць-кінце́м; в самом конце – на самий кіне́ць, на самкіне́ць, аж наприкінці́; к концу (года) – на кіне́ць, пе́ред кінце́м; на худой конец – в гі́ршому ра́зі; положить конец чему (волоките) – припинити що, покла́сти край чому́; под конец чего (работы) – пе́ред кінце́м чого, закі́нчуючи що; приводить к концу – (до) кра́ю, (до) кінця дово́дити, дове́сти; приходить к концу – дохо́дити кра́ю (кінця).
Конечный (о станции) – кінце́вий; (последний, об этапе) – оста́нній; (окончательный, об итоге) – остато́чний; в -ном итоге (в конце концов) – кіне́ць кінце́м, наприкінці́ всьо́го.
Счет –
1) (подсчитывание) – лічба́, рахува́ня; (число) – лік (-ку); -том – ліком, лічма́, за лі́ком; без -та – не лічивши, без лічби; (несчетно), бе́зліч, без лі́ку; в окончательном счете мы… – а) остато́чно підрахо́вуючи, підрахува́вши, ми…; б) (в конце концов) – кіне́ць-кінце́м ми…; в счет чего – на раху́нок чого́; круглым счетом – загало́м беручи; -том выдавать – лічма́, лі́ком, за лі́ком видава́ти; ошибиться в -те – помилитися в лічбі́, лічивши помилитися; по -ту первый, второй и т. д. – число́м пе́рший, дру́гий і т. ін.; по -ту принимать, сдавать – прийма́ти, здава́ти лічбо́ю, під лік; принимать без -та – бра́ти не лічивши (не лі́чачи);
2) (бухгалт.) – раху́нок (-ку); с. вводный – упрові́дний раху́нок; с. внебалансовый – раху́нок небалянсо́ваний (небалянсовий); с. забалансовый – раху́нок поза балянсом, позабалянсовий раху́нок; с. заграфный – раху́нок позагра́фний; с. лицевой – іменний раху́нок; с. личный – особо́вий раху́нок; с. открытый – відкритий раху́нок; с. парный – двійковий (Н) раху́нок; с. переходной – перехідний раху́нок; с. покупной – раху́нок купі́влі, купіве́льний раху́нок; с. примерный – примі́рний раху́нок; с. ровный – кру́глий раху́нок; с. специальный текущий – спеціяльний пото́чний раху́нок; с. текущий – пото́чний раху́нок; с. частный – окре́мий раху́нок; ава́нс в счет зарплаты – ава́нс на раху́нок, з раху́нку зарпла́ти; брать в счет работы – на відробі́ток; в счет будущих платежей – у платі́ж нада́лі; в ваш счет – на ваш раху́нок; в счет чего – раху́нком чого́; держать счет – ма́ти під раху́нком; заключать счет – закі́нчувати раху́нок; заплатить по -ту – оплатити раху́нок; значиться в счете – бу́ти на раху́нку; не в счет жалованья – поза платне́ю; открывать счет – відкрива́ти (почина́ти) раху́нок; относить за чей счет – прикида́ти кому́ на раху́нок, залічити на чий раху́нок; подведение счетов – підрахо́вування, підрахува́ння; по -ту получать – оде́ржувати на раху́нок, згі́дно з раху́нком; по -ту проводить – прово́дити, провести раху́нком; поставить в счет – залічити, записа́ти в раху́нок; сводить -та – зво́дити раху́нки; сводить -ты с нем – рахува́тися, порахува́тися, квитува́тися, поквитува́тися з ким, облічитися з ким; сложить со -тов – списа́ти з рахунків; уплатить счет (по счету) – оплатити раху́нок; ускользнуть от -та – не ввійти до раху́нку;
3) (иждивение, средства) – кошт (-ту); за счет кого, на счет чего – ко́штом чиї́м; на казенный счет – ко́штом держа́ви, держа́вним ко́штом; на свой счет – свої́м ко́штом, на свої́ гро́ші; принимать на свой счет – взяти на свій кошт, взяти (ко́шти) на се́бе;
4) (за счет в выражениях): пополнить кадр за счет резервов – попо́внити кадр з резе́рву; увеличить кадр за счет уменьшения резервов – побі́льшити кадр, зменшивши резе́рв; увеличение сети на окраинах идет за счет центра – сі́тка на око́лицях поширюється за́мість це́нтру;
5) (на счет, в выражении) «на счет чего» – про що, за що; на счет срока – про те́рмін.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Наоста́нку, наоста́нці, нар. ...в конце, *в заключение, в конце концов. *Баби довго сварились та перекорялись, а Мотря таки не втерпіла й наостанку збила з сусідки очіпок. С. Пальчик Звен. у. Ефр.

Запропонуйте свій переклад