Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «мальчиков»
Шукати «мальчиков» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ма́льчиков – хло́пців (-цева, -цеве; р. хло́пцевого, -вої, -вого), хлопчи́нин (-на, -не), хлопчакі́в (-ко́ва, -ко́ве), пахо́лків (-кова, -кове).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Са́ло – сало.
• Дурне́ са́ло – тупица.
• Са́ло де́рти – род игры у мальчиков.
• Зали́ти са́ло за шку́ру – досадить, допечь кому.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бара́нчик, -ка, м.
1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. І. 8.
2) Бекасъ. Полт.
3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. І. 33.
4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода.
5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. Ив. 34.
6) Часть уздечки. См. Гнузда.
7) мн. Бара́нчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. Бара́нчичок.
Бурда́, -ди́, ж.
1) = Здирок. Вас. 157.
2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає́ бурду́ — свалившій плиту или доску. Шейк. Задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону! Шейк.
Бут, -та, м.
1) Молодой зеленый лукъ.
2) Сапогъ. Як будемо мастеровать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157.
3) Щебень. Желех.
4) Фундаментъ? Хотіли хоча б бут забутить на́ осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. (Залюбовск ). См. Бутити.
5) мн. Бути́. Родъ игры у мальчиковъ. Желех. Ум. Бу́тик.
Вовк, -ка́, м.
1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Посл. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Дума. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. АД. I. 117. Хоч вовкі́в ганя́й (у ха́ті). Очень холодно. Ном. № 638. Вовки́. Волчій мѣхъ, волчья шуба.
2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вола. КС. 1898. VII. 42.
3) Раст. Ononis pircina. Шух. I. 21.
4) Родъ дѣтской игры. Ив. 45. Загина́ти сухо́го вовка́. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. КС. 1887. VI. 480.
5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Левиц. Пов. 229. Ум. Во́вченько, вовчо́к, во́вчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Мет. 96. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. Вовцю́га.
Волочі́ння, -ня, с.
1) Боронованіе послѣ посѣва.
2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ.
До́вгий, -а, -е.
1) Длинный. У вола язик довгий, та говорить не може. Ном. № 5388. Чеше довгі коси. Шевч. 25.
2) Долгій, продолжительный. Не за довгий час це зробилося. НВолын. у. Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. Чуб. ІІІ. 332. У віку́ до́вгий. Долговѣчный. Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. Мет. 330. До́вга лоза́. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. О. 1861. XI. 35. (Св.). Ив. 66. Скакати в довгої лози. Левиц. Діво́ча до́вга лоза́. Родъ хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35. Ум. Довге́нький, довге́сенький. Левиц. Пов. 11.
Ону́к, -ка, м.
1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583.
2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. Ону́чок. Грин. II. 128.
Продава́льник, -ка, м. Продающій, — такъ называется въ свадебномъ обрядѣ каждый изъ мальчиковъ, который, вмѣстѣ съ братьями невѣсты, будто бы обороняетъ ее отъ жениха и затѣмъ «продаетъ» послѣднему. Мил. 122.
Са́ло, -ла, с.
1) Сало. Різать кабанів на сало. Стор. М. Пр. 60. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. Кобел. у. Угорск.: внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ.
2) Дурне́ са́ло. Тупица, дуракъ.
3) Са́ло де́рти. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой.
4) Зали́ти са́ла за шку́ру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. Стор. М. Пр. 45.
5) Ді́дове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Шух. І. 22. Ум. Сальце́. Плямка собі сальце. Ном. № 1137. По чарці вип’ємо, сальця ззімо шматок. Гліб.
Хвіст, хвоста́, м.
1) Хвостъ. Прив’язали до хвоста коневі. Рудч. Ск.
2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. І хвоста нема у дворі. Ном. Тільки пара хвостів осталось. Ном. Та ще й закрутки покручено, — мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. Г. Барв. 417.
3) Шлейфъ, хвостъ платья. Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. Левиц. І. 319.
4) = Нечеть. Вас. 156.
5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. Ив. 19.
6) мн. Хвости́ = Уси. (См. Ус 3). КС. 1893. V. 282.
7) Крути́ти хво́стом. Хитрить, вилять. Крутить хвостиками. Ном. № 3003.
8) Хвоста́ вкрути́ти. Сбить спесь. Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. К. ЧР. 72.
9) Ви́бийте собі́ хвіст об тин. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. См. подъ словомъ фіст. Ум. Хво́стик, хвости́ченько, хвосто́к, хвосто́чок. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Ном. № 9459. Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. Чуб. V. 681. Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. Чуб. ІІІ. 295. Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. Мил. 44. Піди, вовчику! — Піди, хвостику! — шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ном. № 10864. Ув. Хвости́ще. Рудч. Ск. І. 16. Хвостя́ка. Здоровенний хвостяка.

Запропонуйте свій переклад