Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «обращаться обратиться»
Шукати «обращаться обратиться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обраща́ться, обрати́ться –
1) см. Обора́чиваться, обороти́ться.
• -ща́ться, -ти́ться в бегство – ки́датися, ки́нутися, пуска́тися, пусти́тися навті́ки, навтікача́, (насм.) п’я́ти показа́ти, п’я́тами накива́ти.
• -ща́ться вспять – поверта́ти, -ся, поверну́ти, -ся назу́сп’ять, назу́спіт. См. Вспять.
• Кровь -ется в жилах – кров кружля́є (циркулю́є) по (в) жи́лах;
2) (вокруг чего), см. Обора́чиваться 2;
3) к кому, чему – зверта́тися, зверну́тися до ко́го, вдава́тися, вда́тися, пода́тися до ко́го, ударя́тися, уда́ритися до ко́го, ки́датися, ки́нутися до ко́го, приверта́тися, приверну́тися до ко́го, до чо́го. [Зверта́ється до рі́зних устано́в. Жінки́ вдава́лись одна́ до одніє́ї слова́ми (Грінч.). Вона́ вда́рилась до зна́харки. Си́ла люде́й приверну́лось до украї́нства].
• -ся к кому по делу – вда́тися до ко́го з спра́вою, у спра́ві.
• -ся с речью (словами) к кому – зверта́тися, зверну́тися (з) сло́вом (слова́ми) до ко́го, вдава́тися, вда́тися слова́ми до ко́го, озива́тися, озва́тися до ко́го;
4) во что, см. Обора́чиваться 4, а также – поверта́тися, поверну́тися на ко́го, на що. [Невже́ за́тишне за́ймище на о́зері пове́рнеться на комо́ру кра́дених рече́й?], бра́тися, взя́тися чим.
• -ти́ться в кого – оберну́тися, поверну́тися (несов. оберта́тися, поверта́тися), (о мног.) пооберта́тися на (у) кого́ или ким.
• -ти́ться, -ща́ться в пламя – взя́тися (бра́тися) по́лум’ям.
• -ти́ться в пар – узя́тися (несов. бра́тися) па́рою; (в воду) взя́тися (поня́тися) водо́ю. [Сніг поня́вся (взя́вся) водо́ю. Сіль узяла́ся водо́ю]; (в дым) здимні́ти; (в прах) спорохна́віти; (в камень) скам’яні́ти, бру́сом побра́тися, взя́тися. [Од його́ ліка́рства усе́ в животі́ бру́сом побра́лось (Г. Барв.)].
• -ся во что (худшее) – зіхо́дити, зійти́ на ко́го, на що, перево́дитися, переве́стися на що. [I ми коли́сь були́ до́брі, а ось-же довело́сь зійти́ на леда́що (М. Вовч.). Як поча́в пи́ти горі́лку, то й переві́вся на ка́-зна-що].
• -ся в ничтожество – зве́сти́ся ні на́ що. См. ещё Превраща́ться;
5) с кем – пово́дитися, повести́ся, об(і)хо́дитися, обійти́ся, захо́дити, поступува́ти з ким, трактува́ти кого́.
• Не уметь -ться в обществе – не зна́ти звича́ю до́брого, не вмі́ти пово́дитися сере́д люде́й.
Прах –
1) (пыль в букв. и переносном значении) по́рох (-ху, мн. порохи́, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), ку́рява; (распадающаяся гниль) порохно́ (-на́), порохня́ (-ні́), трухло́, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що ца́рство? – по́рох (Куліш). Все йде в одно́ мі́сце: взяло́сь із пе́рсти й усе́ ве́рнесь у по́рох (Еккл.). Лихе́є і́м’я розлеті́лось, мов прах (Грінч.). О́браз страху́, що держи́ть у свої́х холо́дних обі́ймах уве́сь світ, хоч сам явля́є собо́ю ті́льки порохно́ нікче́мне (Єфр.)].
• Отрясти прах от ног – по́рох, пил з ніг обтруси́ти. [По́рох з ніг ва́ших обтрусі́ть (Єв.). І пил, що приста́в до нас з ва́шого го́рода, обтру́шуємо вам (Єв.)].
• Обращаться, обратиться в прах – по́рохом, на по́рох (пра́хом, на прах) розпада́тися, розпа́стися, по́рохом бра́тися, узя́тися (ста́ти), по́рохом, порохно́м, порохне́ю, трухло́м, по́пелом розсипа́тися, розси́патися, тлі́ти, потлі́ти, попелі́ти, спопелі́ти. [І не раз як рука́ чи пові́тря, чи со́нце торка́лись тисячолі́тнього тру́па, він розпада́вся на по́рох (Л. Укр.). Та бода́й я собі́, – ка́же, – по́рохом розпа́вся (Рудан.). А бода́й-же ти пра́хом розпа́всь (Яворн.). І в годи́ні ста́ла пра́хом пи́шная столи́ця (Рудан.). Як я на те́бе дихну́ свої́м ду́хом, то ти розси́плешся по́пелом (Звин.)].
• Пасть во прах – упа́сти в прах. [Впаду́ть у прах куми́ри гордови́ті (Грінч.)].
• Обращать, обратить во прах – поверта́ти, поверну́ти, стира́ти, сте́рти на по́рох (на га́муз), поверта́ти, поверну́ти в ні́вець, розві́яти на ку́ряву.
• Идти, пойти -хом – іти́, піти́ з ві́тром, за ві́тром, за водо́ю, ди́мом (до гори́), на ма́рне, в ні́вець, випада́ти, ви́пасти ви́падком. [Пішло́ усе́ добро́ в ні́вець (Грінч.). Чужи́м жи́вимося, ото́ воно́ нам ви́падком і ви́пало (Кониськ.). Все його́ добро́ пі́де на ма́рне (Франко)].
• Все его проекты пошли -хом – всі його́ проє́кти ди́мом до гори́ пішли́. Прах его возьми! – щоб його́ прах забра́в! Бода́й він пра́хом розпа́всь! Хай воно́ стеря́ється! Прах с ним! – цур йому́! Хай йому́ ли́хо (вся́чина)!
2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволя́ючи оста́нню во́лю му́жа, молода́ княги́ня му́сіла ру́шити з дороги́м тлі́ном в тру́дну і дале́ку доро́гу, до мі́ста його́ ві́чного поко́ю (О. Лев.)].
• Здесь покоится прах моего друга – тут почива́є тлін мого́ дру́га.
• Мир -ху твоему – перо́м (пу́хом) земля́ тобі́, неха́й земля́ тобі́ перо́м (пу́хом).
Про́сьба –
1) проха́ння (ум. проха́ннячко), про́сьба (ум. про́сьбонька).
• -ба о помощи – проха́ння за допомо́гу (за підмо́гу), проха́ння, щоб зара[я]тува́ти.
• Обращаться, обратиться к кому с -бою – вдава́тися, вда́тися до ко́го з проха́нням.
• Я к вам с -бою, у меня к вам -ба – ма́ю до вас проха́ння, що я вас проси́тиму.
• По -бе кого-л, чьей-л. – на проха́ння кого́, чиє́, з про́сьби кого́, чиє́ї. [На моє́ проха́ння він написа́в листа́. Як не даси́ з про́сьби, даси́ з прину́ки (Номис). Ні про́сьбою, ні грі́зьбою не скрути́в грома́ди (Кониськ.)];
2) (письменная, жалоба, иск) проха́ння, про́сьба, суплі́ка. [Архире́й оди́н замо́рський таки́й зви́чай мав: як без гро́шей була́ про́сьба, то і не прийма́в (Рудан.)].
• Подать -бу кому – пода́ти проха́ння, про́сьбу, суплі́ку до ко́го. [Подава́ймо суплі́ку до архире́я, щоб присла́в нам попа́ (Свидн.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Обращать, обратить –
1) зверта́ти, -та́ю, -та́єш, зверну́ти, -ну́, -неш (увагу);
2) поверта́ти, -та́ю, -та́єш, поверну́ти, -ну́, -неш (що на що);
3) (обращать в веру) поверта́ти, -та́ю, -та́єш, поверну́ти, -ну́, -неш; -ться –
1) (к кому) зверта́тися, -та́юся, -та́єшся, зверну́тися, -ну́ся, -нешся, вда́ватися, (вдаю́ся, вдає́шся), вда́тися (вда́мся, вдаси́ся) до ко́го;
2) (с кем) пово́дитися (пово́джуся, пово́дишся) з ким;
3) (во что) оберта́тися, -та́юся, -та́єшся, оберну́тися, -ну́ся, -нешся.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вопрос
• Возникает вопрос – постає (іноді виникає) питання.
• Вопрос выяснен – справу з’ясовано.
• Вопрос не в этом – не про це йдеться, про це не йдеться; не про це мова мовиться; річ не в цьому; (книжн.) не в цьому питання.
• Вопрос состоит в том, что… – річ у тім, що…; питання полягає в тому, що…
• Вопрос ставить, поставить – ставити, поставити питання; запитувати, запитати (питати, спитати).
• В этом гвоздь, стержень вопроса – у цьому суть (зерно, ядро) питання.
• Задать вопрос – поставити (за)питання; дати запитання; спитати.
• Задать трудный вопрос кому – задати важке питання; загнути карлючку кому.
• Задаться вопросом – поставити собі питання.
• Наболевший вопрос – пекуче питання (пекуча справа).
• Не предрешая этого вопроса – не розв’язуючи наперед цієї справи.
• Неразрешимый вопрос – питання, що не надається до розв’язання; нерозв’язане питання.
• Обращаться, обратиться с вопросом к кому – удаватися, удатися (звертатися, звернутися) до кого з (за)питанням.
• Оставить под вопросом что – лишити нерозв’язаним що.
• Остаться под вопросом – лишитися (зостатися) нерозв’язаним.
• По вопросу о чём – у справі чого.
• Поднимать, поднять, возбудить вопрос – зняти, порушити питання; піднести питання. [Гулак-Артемовський один з перших порушив питання про підневільне існування селянства… Грабовський.]
• Ряд вопросов – низка (ряд) питань.
• Ставить, поставить вопрос ребром – ставити, поставити питання руба. [Маршалок поставив питання руба. Тулуб.]
• Стержневой вопрос – суттєве (стрижневе) питання.
• Текущий вопрос – поточне питання (поточна справа).
• Узловой вопрос – вузлове (кардинальне) питання.
• Что за вопрос? (разг.) – про що ви питаєте?; про що ти питаєш?; яке може бути питання?
• Что касается этого вопроса… – щодо цієї справи…
• Это ещё вопрос, это ещё под вопросом – це ще питання; це ще непевне; це ще сумнівна (непевна, спірна) річ.
• Это совсем другой вопрос – це зовсім інша річ (справа); це зовсім інше питання.
Обращаться
• Бумажные деньги обращаются наравне с металлическими – паперові гроші є в обігу (мають обіг) нарівні з металевими (так само, як і металеві); паперові гроші ходять нарівні з металевими (так само, як і металеві).
• [Весь] обращается, обратился кто-либо в слух, в зрение, во внимание – [Увесь] обертається, обернувся хто в (на) слух, зір, увагу; [увесь] стає, став хто слух, зір, увага. [Серце тоді переставало битись і, спинивши дух у грудях, Гнат увесь обернувся в увагу… Коцюбинський.] – вода перетворюється, перетворилась на (в) пару; вода береться, узялася парою.
• Не к тебе обращаются – не до тебе мова (річ); (іноді розм. фам.) не до тебе п’ється.
• Обратилось в дым что-либо – здиміло що.
• Обращается, обратилось в пламя что-либо – береться, узялося полум’ям що.
• Обращается что-либо вокруг чего-либо – обертається (кружляє) що навколо (навкруги, округ(и), круг) чого. [Хай собі кружляє, обертається Хоч круг лампочки земля стара!.. Рильський.]
• Обращаться, обратиться в бегство – кидатися, кинутися (пускатися, пуститися) тікати (навтіки, навтікача, навтіч); (образн. глузл., тільки докон.) показати п’яти; п’ятами накивати; закресати підошвами. [Як побачив те Рінуччо, то, не довго думавши, кинув додолу Александра і пустився чимдуж навтікача. Лукаш, перекл. з Боккаччо. Ти чув? — Що таке? — Дід Цигай п’ятами накивав. Баш.]
• Обращаться, обратиться к доводам ума (рассудка) – удаватися, удатися до доводів розуму (ума); (розм.) ходити, піти до голови по розум.
• Обращаться, обратиться кем-либо, в кого-, во что-либо – перекидатися, перекинутися (перевертатися, перевернутися, обертатися, обернутися) ким, чим, на кого, на що, в кого, в що; скидатися, скинутися ким, чим; перемінятися, перемінитися в кого, в що.
• Обращаться, обратиться назад, вспять – повертати(ся), повернути(ся) назад (зрідка лок. назусп’ять).
• Умеет, не умеет обращаться кто-либо в обществе – уміє, не уміє поводитися хто в товаристві (серед людей); знає добрий звичай, не знає доброго звичаю хто.
• Умеет, не умеет обращаться с инструментами кто-либо – уміє, не уміє орудувати інструментом хто.
• Хорошо, плохо обращается кто-либо с кем-либо – добре, зле (погано) поводиться хто з ким; добре, погано (зле) ставиться хто до кого.
Прах
• Гори прахом – хай пропаде (пропала) пропадом; хай на попіл горить.
• Мир праху чьему – Див. мир.
• На кой прах? (вульг.) – на [якого] біса (дідька)?
• Отрясти (отряхнуть) от [своих] ног прах – обтрусити (отрясти) порох з ніг [своїх].
• Повергнуть в прах – повалити (звалити, повернути) в порох.
• Пойти, рассыпаться, разлететься прахом (перен.) – розсипатися (розпастися) на порох; піти (розвіятися, розлетітися) порохом; піти за вітром (з вітром, на вітер, іноді по вітру); піти димом; піти за водою; піти марно (унівець, нанівець). [Не пропала, не пішла по вітру Та громадська чесна умова. Українка.]
• Прах с тобой (с ней, с ним…) (разг. вульг.) – хай тобі (їй, йому…) лихо (всячина); цур тобі (їй, йому…).
• Прах тебя (его…) возьми (побери)! (разг. бранное) – хай тобі (йому…) біс (дідько)!; хай тобі (йому…) абищо!
• Превращать, превратить, обращать, обратить в прах – повертати, повернути (стирати, стерти) на порох; спорошити.
• Превращаться, превратиться, обращаться, обратиться в прах – порохом (на порох) розпадатися, розпастися; порохом братися, узятися (стати); порохом (порохном, порохнею) розсипатися, розсипатися.
• Разбить неприятеля в пух и (в) прах – Див. пух.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Обращаться, -ратиться –
1) (к кому, к чему) – вдава́тися, вда́тися до ко́го; о. к кому по делу – вдава́тися до ко́го в спра́ві; о. с вопросом – вдава́тися запитуючи (з запита́нням);
2) (во что) – поверта́тися, поверну́тися на що; (физ.) – бра́тися, взятися чим; о. в развалины – поверта́тися в руї́ни, руї́ною ста́ти;
3) (с кем) – пово́дитися, повестися, об(і)хо́дитися, обійтися; (с чем) – ходити ко́ло чо́го; о. пренебрежительно (с кем) – поневіряти ким;
4) (о деньгах, товаре) – обіга́ти, оберта́тися, ходити; деньги -ются (на рынке) – гро́ші хо́дять; товар -ется (на рынке) – крам оберта́ється, хо́дить.

Запропонуйте свій переклад