Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «вставать встать»
Шукати «вставать встать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Встава́ть, встать – встава́ти (встаю́, встає́ш), сов. вста́ти, (о мног.) повстава́ти. [Ой уста́ну я ране́нько. Устаю́ть над Гу́манем дими́ (Кул.). Всі ще вдо́світа повстава́ли].
• В-ва́ть, -ать (с места) – підво́дитися, підве́сти́ся, встава́ти, вста́ти, зво́дитися, зве́сти́ся, зніма́тися, зня́тися, зве́сти́ся на но́ги, ста́ти на рі́вні но́ги.
• -вать с трудом – зволіка́тися, зволокти́ся.
• Встать поспешно – схопи́тися.
• -ать с лошади – зсіда́ти, зсі́сти з коня́.
• -ать на стул, на колени – става́ти, ста́ти на стіле́ць, навко́лішки.
• -ва́ть, -ать на собственные ноги – спина́тися (сп’ясти́ся) на вла́сні но́ги; (являться, возникать) става́ти, ста́ти, повстава́ти, повста́ти, виника́ти, ви́никнути. [Стає́ перед очи́ма давнина́ на́ша. В голові́ повстава́в ці́лий рій відпові́дних спо́гадів (Крим.). Спо́мини виника́ли в його́ голові́ (Крим.)].
• -ва́ть, -ать против кого – повстава́ти (повста́ти) про́ти ко́го, на ко́го, підніма́тися (підня́тися) на ко́го.
• -ва́ть, -ать на защиту – обстава́ти, обста́ти за ким, за чим, вступа́тися, вступи́тися за ко́го, за що.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вставать
• Буря встаёт, встала – схоплюється, схопилася (зривається, зірвалася, знімається, знялася) буря (шуря-буря); буриться, забурилося, шурубуриться, зашурубурилося. [Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Глібов. Хмариться, буриться, — дощ буде. Сл. Гр.]
• Вопрос встаёт во весь рост – питання стає на всю широчінь.
• Вставать, встать грудью за кого, за что (книжн.) – ставити, стояти, стати стіною (муром) за кого, за що; мужньо боронити (захищати, обставати) кого, що.
• Вставать, встать дыбом – ставати, стати диба (дибом, дибки, дуба, дубом, сторч, сторчака, догори). [Як скочить Лев — аж диба стала грива… Глібов. Коли почує пан, то я певен — чуприна стане догори. Тобілевич.]
• Вставать, встать на дыбы (перен.) – ставати, стати (про багатьох поставити) дибки (на диби, сторчака, іноді руба, навспинячки, зниж. гопки). [А ще й дибки проти нас стають вони! Грінченко. Він наче і з добрим серцем до мене, а проти його — навспинячки. Мирний.]
• Вставать, встать на зашиту кого – ставати, стати (поставати, постати) до оборони (на оборону, на захист, зах. в обороні) кого, чого; обставати, обстати за ким, за чим, за кого, за що; уступатися, уступитися за кого, за що. [А Дутка обстав за жінкою і сказав там якесь слово Савці. Савка на те візьми та й гоп Дутку в лице. Маковей.]
• Вставать, встать на колени – ставати, стати (про багатьох поставати) на коліна (навколішки, навколюшки, навколінки, навколінці); (зах.) уклякати, клякнути, уклякнути (про багатьох повклякати) [на коліна]. [Уклякла на обидва коліна на мокру од крові землю. Коцюбинський.]
• Вставать, встать на ноги (перен.) – ставати, стати на ноги, спинатися, зіп’ястися на ноги; зводитися, звестися (здійматися, зніматися, знятися) [на ноги]. [Нехай твій рідний край плямований не буде, нехай тобі щастить, де ти на ноги знявся… П. Куліш, перекл. з Байрона.]
• Вставать, встать на путь чего – ставати, стати на шлях чого; іти, піти шляхом чого.
• Вставать, встать поперёк дороги (перен.) – заступати, заступити шлях (дорогу, стежку) кому; ставати, стати (в)поперек шляху (дороги); ставати, стати на перешкоді (на дорозі); ставати, стати притичиною кому. [А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Н. п.]
• Вставать, встать против кого – (в)ставати, (в)стати на кого; повставати, повстати проти кого, на кого; підніматися, піднятися на кого. [Нездужаєш чи боїшся На ворога стати? Шевченко.]
• Вставать, встать с места – уставати, устати (підводитися, підвестися, про багатьох повставати, попідводитися) [з місця]; підводитися, підвестися (зводитися, звестися, зніматися, знятися, ставати, стати) на [рівні] ноги. [Вона… підвівшись, кладе свою руку на плече хлопчикові. Багмут.]
• Вставать, встать с трудом – насилу (ледве) уставати, устати (підводитися, підвестися, про багатьох повставати, попідводитися); зволікатися, зволіктися. [Ледве встала, поклонилась, Вийшла мовчки з хати. Шевченко. Довго спав на сіні в клуні, аж надвечір зволікся… Сл. Гр.]
• Встал да пошёл, так и вотчина со мной – куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Куди піде Лесь, то всюди увесь. Пр. Голий підперезався та й зовсім зібрався. Пр.
• Встанешь пораньше, так уйдёшь подальше – хто рано підводиться, за тим діло водиться. Пр. Щоб лиха не знати, треба не багато спати. Пр. Хто бажа багацько знати, треба мало спати. Пр. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Пр.
• Встать в позу – стати в позу.
• Встать на защиту Родины – стати на оборону (до оборони, на захист) Батьківщини.
• Встать на учёт – узятися на облік.
• Встать на чьё-либо место – заступити кого, чиє місце; стати на чиє місце.
• Встать поспешно, схватиться, сорваться – схопитися (підхопитися) [з місця]; зірватися з місця; зірватися (схопитися) на [рівні] ноги (про богат. посхоплюватися, позриватися). [Але в ту ж мить Надія схопилась… Завгородній. Юрко зривається з місця і біжить стежкою до Ілька на городи. Козланюк.]
• Встать с левой ноги – уставати, устати лівою ногою (на ліву ногу).
• Ему больше не встать – йому вже (вдруге, більш) не встати; він не встане вже.
• Кто рано встаёт, того удача ждёт – хто не довго спить, тому щастить. Пр. Хто рано встає — у того й є. Пр. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. Пр. Що рано, то не погано. Пр.
Нога
• Баба-яга костяная нога – баба-яга костяна нога; баба-яга, нога-костюга.
• Бежать, побежать со всех ног (разг.) – бігти, побігти щодуху [в тілі] (що є духу, скільки духу, що ноги несуть, несли); бігти, побігти чимдуж (щосили, з усієї сили).
• Без задних ног остаться (разг.) – ніг під собою не чути; ледве на ногах стояти.
• Бросаться, броситься кому в ноги – кидатися, кинутися кому до ніг (в ноги, під ноги); падати, упасти кому до ніг (в ноги, під ноги); (образн.) опукою в ноги кому кинутися (впасти).
• Быть весь день на ногах – бути цілий (увесь) день на ногах; цілий (увесь) день не сідати (не присідати).
• Быть на дружеской, на короткой ноге с кем (разг.) – бути у дружніх (у близьких) взаєминах (стосунках) з ким; бути на короткій (бли́зькій) стопі́
• Быть на равной ноге с кем – бути як рівний з рівним з ким; бути рівнею з ким.
• Валить с ног – валити з ніг.
• Валиться, падать с ног – на ногах не стояти; валитися, падати (з ніг).
• Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому.
• Вертеться, путаться под ногами у кого – плутатися під ногами в кого.
• В ногах правды нет (разг.) – у ногах нема(є) правди; за постій грошей не платять; сідайте.
• Вооружённый с головы до ног – озброєний від голови до п’ят (до ніг).
• Вскочить на ноги – схопитися (зірватися) на ноги; зірватися (схопитися) на рівні (ноги).
• Встать с левой (не с той) ноги (разг.) – встати лівою ногою (на ліву ногу); встати не тією ногою (не на ту ногу); бути в лихому (у злому, у поганому) настрої (гуморі).
• Давай бог ноги (разг.) – ноги на плечі (за пояс); у ноги; ходу (хода); навтіки (навтікача); дати ногам знати.
• Держать свой дом на приличной ноге – тримати (держати) свою господу на пристойній стопі (на пристойній лінії, як у [добрих] людей, як порядним людям годиться).
• Едва, с трудом держаться на ногах – ледве (усилу, силу-всилу) на ногах триматися (стояти); (образн. розм.) мало від вітру не валитися.
• Еле (едва, насилу) ноги волочить, таскать (разг.) – насилу (всилу, насилу, ледве) ноги тягти (волокти); ледве тягтися (волоктися); (образн. розм.) волочити (тягти) ноги, мов колоди.
• Еле (едва) ноги унести откуда (разг.) – ледве ноги винести звідки; ледве втекти звідки.
• Еле ноги передвигает кто – ледве (насилу) ноги пересуває (переставляє) хто; ледве (насилу) ногами соває (ворушить) хто.
• Жить на широкую (на большую, на барскую) ногу – жити на всю губу (по-панському, на широку стопу, у розкошах); широко жити; розкошувати (панувати).
• За глупой головой и ногам непокой – за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. За дурною (за лихою) головою і (та й) ногам лихо (біда). Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр.
• Земля горит под ногами у кого – земля горить під ногами в кого.
• Идти в ногу с эпохой – іти в ногу з добою (з часом); іти з духом часу; потрапляти добі (часові).
• Идти нога в ногу – іти (ступати) нога в ногу; іти (ступати) ступінь у ступінь; іти в лад; тримати (рівний) крок.
• Идти нога за ногу (разг.) – іти нога за ногою (поза ногу); іти тихою (повільною) ходою; іти помалу-малу (тихо); тільки що ступати; ледве дибати; плентатися (плуганитися, тарганитися).
• Кланяться в ноги кому (перен.) – кланятися (уклонятися) в ноги (до ніг) кому; кланятися аж до землі кому.
• К ноге! (воен.) – до ноги!
• Куда ноги понесут – куди ноги понесуть; навмання.
• Левой ногой сделать что – спартачити (скапарити) що; зробити що абияк (на швидку руку, нашвидкуруч).
• Лёгкий (лёгок) на ногу (на ноги) – швидкий (прудкий, легкий) на ноги; швидкий (моторний).
• На ногах не стоит, едва стоит кто – на ногах не стоїть (не встоїть), ледве стоїть хто.
• На ногах перенести болезнь – на ногах перебути хворобу; переходити хворобу.
• На свои ноги становиться – свого хліба шукати.
• Не знает, на какую ногу стать – не знає, на котру (на яку) ступити (ступнути).
• Не слыша ног (бежать, мчаться…) – не чуючи ніг (бігти, мчати…).
• Ни ногой к кому, куда – ні ногою ((а)нікроку) до кого, куди.
• Ногами вниз (к земле) – ногами вниз (до землі, додолу); долініж.
• Ноги подкосились у кого – ноги підломилися (підтялися, помліли) в кого, кому.
• Ноги чьей не будет у кого, где – ноги чиєї не буде в кого, де; нога чия не ступить до кого, куди.
• Нужен (нужна, нужно) как собаке пятая нога – треба як п’ятого колеса до воза; потрібний (потрібна, потрібне) як собаці п’ята нога; як п’ятої ноги собаці; потрібний (потрібна, потрібне) як діра в мості (як торішній сніг); треба як болячка на лоб.
• Обойми ногами (стоять на чём) – обома ногами; обоніж.
• Одна нога здесь, [а] другая там – одна нога тут, друга там; (рідше) на одній нозі. [Бігай на одній нозі. Пр.]
• Отбиваться от чего руками и ногами – відбиватися від чого руками й ногами; опинатися (огинатися) [щосили] проти чого.
• Падать (устар. пасть) к ногам, в ноги кому; упасть в ноги кому – падати, упадати, упасти до ніг (у ноги) кому; припадати, припасти кому до ніг.
• Переступать, переминаться с ноги на ногу – переступати з ноги на ногу (з однієї на другу); тупцюватися (тупцятися, топтатися).
• Поджав ноги – підібгавши (підгорнувши) ноги; скулиніж.
• Поднять (поставить) кого на ноги (перен.) – звести (поставити, зняти, зіп’ясти) кого на ноги; довести до розуму (до пуття) кого.
• Подставлять, подставить ногу кому – підставляти, підставити ногу кому; підчеплювати, підчепити кого; (образн.) підставляти, підставити стільчика кому; укинути гадючку кому.
• Пока ноги носят – поки (доки) ноги носять (ходять). [А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять… Барвінок.]
• Попирать, попрать ногами что (перен.) – топтати, стоптати, потоптати [ногами] що; топтати (підтоптувати), підтоптати під ноги що; нехтувати, знехтувати (зневажати, зневажити) що; ламати, зламати що.
• Почва уходит из-под ног у кого – земля (ґрунт) усувається (зникає, іноді вислизає) з-під ніг кому, у кого; грунт западається під ногами чиїми.
• Почву теряет под ногами кто – ґрунт утрачає під ногами хто; ґрунт вислизає з-під ніг кому, у кого.
• Протянуть ноги (перен. разг.) – простягти (випростати) ноги; простягатися (випростатися); (зниж. емоц.) задерти ноги; дуба дати (врізати); ґиґнути (опрягтися, освіжитися, перекинутися).
• Руками и ногами, с руками и с ногами; с руками, ногами (разг.) – руками й ногами; [з] руками й [з] ногами.
• [Сам] чёрт ногу сломит где-либо – [Сам] чорт спіткнеться (ногу зламає) на чому, де.
• Сапоги, ботинки… по ноге, не по ноге – чоботи, черевики… до ноги, не до ноги (об нозі, не об нозі).
• Сбивать, сбить с ног кого – збивати, збити (валити, звалити) з ніг кого.
• Сбиться с ног – збитися з ніг; ледве стояти на ногах; (іноді) відбігати ноги.
• Сбиться с ноги – ступнути не в ногу; не тією ногою ступнути.
• Слетать на одной ноге куда» к кому – полетіти (іноді злітати) на одній нозі куди, до кого.
• С ног до головы – від потилиці до п’ят; (з) голови до п’ят (до ніг).
• Ставить, поставить на ноги кого (перен.) – ставити, поставити на ноги кого; (іноді) на хліб настановити кого.
• Становиться, стать, вставать, встать, подниматься, подняться на задние ноги – ставати, стати (спинатися, сп’ястися, зводитися, звестися, здійматися, знятися, про багатьох поставати, поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги; ставати, стати (про багатьох поставати) цапа (цапки, ставма, дуба, дубки, гопки).
• Становиться, стать (подниматься, подняться) на ноги (перен.) – ставати, стати на [власні] ноги; зводитися, звестися (здійматися, знятися, спинатися, сп’ястися, зіп’ястися) на ноги; (розм.) оклигати, оклигати; на стану стати. [Гнат став на ноги, зробився хазяїном. Коцюбинський.]
• Стать на дружескую (короткую) ногу с кем – стати на дружній (на близькій, на короткій) стопі з ким; зайти в близькі взаємини (стосунки) з ким; заприязнитися (заприятелювати, потоваришувати, здружитися, про жінок також заподругувати) з ким; (фам.) запанібрататися з ким; (діал.) засябрувати з ким.
• Стоять на [своих] ногах; стоять на ногах крепко (прочно) – Стояти на [своїх] ногах; стояти на ногах міцно (твердо, певно); (образн.) як дуб стояти.
• [Стоять] одной ногой в могиле (в гробу); одна нога в могиле (в гробу) – стояти одною ногою над гробом (у гробі, у домовині); бути одною ногою у труні (в домовині); на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чи й; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світу кому; не довго вже ряст топтати кому; три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто.
• Ходить, переваливаясь с ноги на ногу – ходити, перехиляючись з боку на бік; ходити, вихитуючись [з боку на бік]; ходити перевальцем (перехильцем); переваги-ваги ходити; коливати з ноги на ногу; (образн. жарт.) ходити качиною ходою.
• Хромать на обе ноги – на обидві ноги (обома ногами, обініж) кульгати (шкандибати, шкутильгати).
• Чего моя (твоя…) [левая] нога хочет – що хочу, те й роблю (що хочеш, те й робиш…); роблю, що мені (робиш, що тобі…) захочеться (забагнеться, заманеться).
• Чтобы ноги чьей не было у кого, где – щоб чия нога не була в кого, де.
Путь
• Без пути (разг.) – безпуття.
• В пути, по пути (сделать что) – по дорозі; дорогою; мимохідь, мимоїздом (переходом).
• Все дорога (все пути) ведут в Рим – Див. Рим.
• Вставать, встать на путь чего – Див. вступать.
• Держать путь – Див. держать.
• Каким путём? – якою дорогою (яким шляхом)?; кудою?; (перен.) як; яким способом (чином, робом)?
• Куда вам путь лежит? – куди вам дорога?
• Млечный Путь (астрон.) – Див. млечный.
• Найти верный, правильный путь – знайти правдивий шлях; (іноді) ухопити тропи.
• На обратном пути – по дорозі назад (додому); (по)вертаючись назад (додому); поворітьма.
• Направлять, направить путь (шаги, стопы) – Див. направлять.
• Наставлять, наставить (направлять, направить, обращать, обратить) на путь истины (на путь истинный) кого – наставляти, наставити (наводити, навести) на добру (праву) путь кого; наставляти, наставити (наводити, напутити) кого; наставляти, наставити на [добрий] розум кого.
• Не по пути с кем – не по дорозі (не дорога, не в шляху, не по руці) з ким; (іноді) невзвороті кому з ким.
• Окольным (обходным) путём – стороною; манівцями (манівцем); (іноді розм.) повзагорідно.
• Отправляться, отправиться (двигаться, двинуться…) в путь – рушати, рушити (вирушити, вирушати) в дорогу.
• Прокладывать, проложить дорогу (путь) кому, чему – Див. прокладывать.
• Пусть твой путь будет усеян цветами – нехай тобі цвітом стелиться дорога.
• Путём подкупа, измены – підкупом, зрадою.
• Пути (дороги) разошлись чьи – Див. расходиться.
• Пути сообщения – шляхи [сполучення].
• Путь-дорога, путь-дорожка, путь-дороженька (поэт.) – шлях-дорога (путь-дорога), шлях-доріжка, шлях-доріженька (путь-доріженька).
• Сбивать, сбить с пути кого – збивати, збити з дороги кого; збивати, збити з пуття кого.
• Сбиваться, сбиться с пути (перен.) – збиватися, збитися з дороги; на манівці сходити, зійти; збиватися, збитися з пуття; (іноді) ледащіти, зледащіти; блудними дорогами йти, піти. [Блудними дорогами пішов. Франко.]
• Совратить, совлечь, сбить с пути (истины, добра, истинного, доброго…) кого – збити (звести) з доброго шляху (з доброї путі, дороги, стежки, тропи) кого; збити з правої путі (з пуття, знепутити) кого. [Та ви його ще з тропи зіб’єте… М. Куліш.]
• Стоять, находиться на ложном пути; идти по ложному пути (перен.) – стояти, бути на хибній (кривій) дорозі (путі); іти хибною (кривою) дорогою.
• Судебным путём – судом; через суд.
• Сухим путём – суходолом (сухопуттю).
• Счастливый, добрый путь!; счастливого, доброго пути! – щасливої дороги!; щасливо!
• Уготовлять путь на тот свет кому – уготовляти на той світ дорогу кому; стежку промітати кому.
• У каждого свой путь [в жизни] – у всякого (у кожного) свій шлях; кожен (кожне) має свій шлях. [У всякого своя доля і свій шлях широкий. Шевченко.]
• Что в том пути? (разг.) – яка користь з того?
• Этим, тем путём – цією, тією (тою) дорогою (цим, тим шляхом); сюдою, тудою.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Вставать, встать — у[в]става́ти, у[в]ста́ти.

Запропонуйте свій переклад