Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «віда»
Шукати «віда» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Какой, (устар.) каковой –
1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) яки́й; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що́ за, (усилит.) якенний;
2) (который) ко́три́й, (реже) кото́рий; (в относит. придат. предл.) що, що таки́й, яки́й;
• Бог знает како́й – бо́зна-яки́й (Бог віда який), святий знає який, казна-який, (невесть какой) не́ві́дь який;
• в какое время? – якого часу (у який час)?, коли саме?;
• вот какой! – отакий! (оттакий!), (эмоц.) отакенний! (оттакенний!), отакезний! (оттакезний), отакісінький!;
• до како́го времени? – на яки́й час? до яко́го ча́су?;
• кака́я нужда знать? – яка (що за) потре́ба зна́ти?;
• каким образом – яким чином (способом, ладом, побитом, робом, світом), як, по-якому;
• какими судьбами? – яким побитом?;
• како́е! (разг.) – де́ там!;
• какое тебе дело? (фам.) – що тобі до того?, яке тобі діло?, тобі якого батька горе?;
• како́й бы ни – хоч би яки́й, хоча́ б яки́й, (рус.) яки́й би не;
• како́й бы ни был – будь-яки́й, усякий;
• како́й бы то ни было – бу́дь-яки́й, (диал.) бу́длі-який, (раскакой) пере́який;
• како́й дорогой – кудо́ю?, яким шляхом (якою дорогою)?;
• како́й из – котри́й, (реже) кото́рий, хто з;
• какой-либо, какой-нибудь – (из нескольких) яки́й, яки́й-не́будь, котри́й, де́котрий, котрий-небудь, (реже) котри́й-бу́дь, (диал.) бу́длі-яки́й; (неизвестно кто) яки́й, яки́й-не́будь; (с пренебреж.) аби́-яки́й, яки́й-таки́й; (не более как) яки́й;
• како́й лучший, больший и т. п. – де лі́пший, де кра́щий, де більший;
• какой ни есть, какой ни на есть (разг.) – хоч би там який, будь-який, хоч [і] який;
• какой-никакой – який-не-який, хоч якийсь;
• како́й попало – аби́-який, бу́дь-який;
• како́й-то – (некоторый) деякий (деякийсь), котри́йсь; (неизвестно кто) яки́йсь, котри́йсь; (с оттенком пренебрежения) яки́йсь-то, якийсь там, котрийсь там;
• какой угодно – хоч (хай) який, який завгодно, абиякий, будь-який, перший-ліпший;
• какой ширины, длины, величины – який завширшки (уширшки, уширки), який завдовжки (удовжки), який завбільшки (убільшки);
• когда какой – коли який;
• кое-како́й – сяки́й-таки́й, яки́й-таки́й, деякий;
• кому какой – кому який;
• на како́го черта – на лихо́ї годи́ни, на яко́го бі́са (дідька), на бі́са;
• не бог весть какой – не бозна-який, не який;
• не какой-нибудь – не абиякий, не будь-який (не який-будь);
• ни в какую – нізащо;
• по какому случаю? – з якої нагоди (причини)?, (иногда) заради чого?;
• с како́ю гордостью – з яко́ю пихо́ю, як гордови́то!;
• смотря какой – як який, як до;
• хоть како́й-нибудь – хоч яки́й, хоч будь-який (хоч який-небудь), (устар.) яки́й-хотя́;
• через какие-то (какие-нибудь)… – через якихось…
[Що́ то за пе́кло, що те́пло? (Пр.). Три пани́ — їдні́ штани́: котри́й успі́є той штани́ наді́є (Пр.). Сяки́й-таки́й аби́ був, аби́ хлі́ба роздобу́в (Пр.). Вельмо́жна па́нськая персо́на яви́лася перед Плуто́на не як аби́-який харпа́к (Є.Гребінка). — Що ж? Не захотіла йти за мене! А щоб часом не піддатися, так вона без мене звінчалася аби з яким батраком, щоб мені світу собою не зав’язати, щоб не соромити мене собою, і усеє прочее говорила (Г.Квітка-Основ’яненко). Отаку́-то їй причи́ну воро́жка зроби́ла (Т.Шевченко). Ду́рень розка́зує ме́ртвими слова́ми та яко́гось там Яре́му веде́ перед на́ми (Т.Шевченко). — Подиви́сь, яке́! — Да хоч-би воно́ було́ пере́яке, а я його́ й ду́рно не озьму́ (Основа). Коли́-б не узграни́чна сторо́жа, що-годи́ни му́сіли-б украї́нці сподіва́тись на́паду, шкода́ була́-б яко́ї-хотя́ пра́ці (П.Куліш). Що то за хоро́ші, за молоді́ парубки́! (М.Вовчок). Даєте́ їм чита́ти не́ві́дь-які́ книжки́, та ще й заборо́нені (О.Кониський). У ме́не що! не яка́ там і ка́ра мені́ ви́пала… Мо́же ще то й не ка́ра, а ті́льки так воно́ (О.Кониський). Гледі́ть, щоб кінь не заби́в котру́ (О.Стороженко). Розпи́тує: чи нема́ де яко́го нетя́ги? (І.Рудченко). А то, як бродя́гу яко́го, ще в тюрму́ запру́ть (П.Мирний). Де? В котрі́м мі́сці? (І.Франко). Де́ там! Ба́тько наздожене́ і ті́льки наб’є́ (А.Кримський). Прихо́дили які́сь лю́ди (А.Ніковський). Ой чи так кра́сно в які́й краї́ні, як тут на на́шій рі́дній Воли́ні? (Л.Українка). За мить яку́ поки́ну я сей світ (Б.Грінченко). Сюди́-ж ішли́, дак ба́чили кудо́ю, хіба́ тепе́р не втра́пите сами́? (Б.Грінченко). Шевче́нко зна́є, що мину́ле не ве́рнеться, хоч-би яке́ га́рне було́ воно́ та прина́дне (С.Єфремов). Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні (Сл. Гр.). Яки́й со́ром! Де-кра́щого шука́є. На лихо́ї годи́ни тобі́ це здало́ся. На бі́са він тобі́? Живе́ до котро́гось ча́су (АС). Пішов геть, розхристаний, розбризкуючи калюжі, тремтячи від гніву і образи. Ця наволоч ударила його в обличчя! Може, до герцю покликав би? На шаблях? На пістолях? Ач, який лицар об’явився своєї мами! (В.Підмогильний). …мої синхронні рефлексії над тими культурними процесами, в Україні й поза Україною, котрих я була безпосередньою учасницею, бувши зібраними докупи, мають, сподіваюся, принаймні один шанс — відбити, хай як суб’єктивно-перекошено, безсистемно-доривчо, в друзках і оскалках, у кубістично посічених «чвертьпрофілях» — який-не-який, а таки інтелектуальний портрет доби (О.Забужко). Скажи мені, який я письменник, і я скажу тобі, який ти читач (В.Голобородько). “Диви, диви, якенна бабега!” — почулось мені з крутого схилу (Генадій Костенко). Дон Кіхот визвався тримати варту перед замком, щоб не напав буває велетень який-небудь чи там лихий чоловік, знаджений безцінними скарбами вроди, що в замкові тому сховок знайшли. Ті, що нашого гідальга вже знали, подякували йому красненько і розповіли тут же авдиторові про його химороди, чим той непомалу потішався (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Роха похитав головою і підійшов до купи. — Ого! Якенна купа вийшла! (С.Павличко, перекл. В.Ґолдінґ)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бог
• Без Бога ни до порога – без Бога ні до порога. Пр. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Пр. Не родить рілля, але Божа воля. Пр. Як Бог дасть, і в печі не замажешся. Пр.
• Бог вам судья – бог вас розсудить.
• Бог знает, Бог весть – бог знає (бозна, Бог відь, Бог віда, невідь); святий знає; (з відтінком осуду) казна. [Бог знає, як ті дрібненькі кісточки держалися вкупі? Стефаник. А що з того буде — Святий знає. Шевченко.]
• Бог знает, когда это и было – коли вже те в Бога (в світі) й діялось.
• Бог на помощь, Бог (в) помочь – боже поможи; помагай Бог; (по)магайбі; (не)хай Бог (Господь) помага. [Помагай Біг! — проказав од порога густим басом дід. Панч. Тепер, — каже, — нехай вам Господь помагає: будьте щасливі і довголітні… Стороженко.]
• Бог не выдаст, свинья не съест – коли Бог не попустить, то свиня не вкусить. Пр. Бог не попустить, свиня не з’їсть. Пр. Як не дасть Бог смерті, то чорти не візьмуть. Пр.
• Бог правду видит, да не скоро скажет – бог усе бачить, та не скаже. Пр. Бог не скорий, та влучний. Пр. Бог видить і знає, але нікому не скаже. Пр. Все минеться, одна правда зостанеться. Пр.
• Бог то Бог, да и сам не будь плох – бог то Бог, а не будь і сам плох. Пр.
• Бог шельму метит – видно, що жак, — такий на нім знак. Пр. Недаром Бог назначив. Пр.
• Богу молись, а добра-ума держись – на Бога покладайся, а сам розуму тримайся. Пр. Не все до Бога; треба й до розуму свого. Пр.
• Боже мой – боже мій; світе [мій]; Боже-світе. [Боже мій! Іване! І ти мене покидаєш? А ти ж присягався. Шевченко.]
• Вот Бог, а вот порог – отут Біг, а тут поріг. Пр.
• Давай Бог ноги – [Узяв] ноги на плечі; хода (ходу); в ноги; навтіки. [Стадо в ноги в чисте поле, Лошиця осталась. Руданський.]
• Дай Бог – дай Боже; якби ж [то]. [Коли в мене чоловік добрий, Дай же Боже йому вік довгий. Н. п.]
• Дай Бог здоровья кому – дай Боже здоров’я кому; поздоров Боже кого. [Поздоров Боже мого старого і мене коло його. Н. п.]
• Дай Бог успеха кому – щасти Боже кому; щасти доле кому; хай щастить кому. [Щасти вам Боже на всяке добро! Н.-Левицький.]
• Ей-богу! – їй-бо(гу)!; їй же богу!; бігме!; далебі!; (лок.) присягай-бо(гу); присягай-біг. [От, їй-богу, не знаю! Сенченко. Ой, їй-бо, не можу дихати. М. Куліш. А діла, діла-то й бігме, Одна подоба лиш наділо… Усенко.]
• Если Богу угодно – коли (як) воля Божа.
• Как Бог на душу положит – як заманеться (схочеться); собі до вподоби.
• Как Богу угодно – дійся воля Божа.
• На Бога надейся, а сам не плошай – бога взивай, а [сам] рук докладай (руки прикладай). Пр. Богу молися, а сам стережися. Пр. Боже поможи, та й сам не лежи. Пр. Надія в Бозі, як (коли) хліб у стозі. Пр. На Бога надійся, а сам до роботи берися. Пр. На Бога складайся (здавайся), а праці (а сам роботи) не цурайся. Пр. Роби, небоже, то й Бог поможе. Пр. Богу молись, а сам трудись [бо з голоду здохнеш]. Пр. На Бога надія та й на кума Матія. Пр. Дожидай долі, то не матимеш і льолі. Пр. Хто все Богу молиться, той швидко оголиться. Пр. Тоді Бог дасть, як сам заробиш. Пр. Святі хлібом не нагодують. Пр.
• Не боги жгут горшки – не святі горшки ліплять; на таке діло не треба майстра.
• Не дай (упаси, сохрани, избави, не приведи) бог – не дай боже; крий (боронь, борони, ховай) боже; хай бог (господь) милує; (не)хай бог боронить (ховає); не доведи господи. [«Буде йому від пана, — думаю, — коли якусь плямочку на тому коневі, боронь боже, помітить». Муратов.]
• Ни Богу свечка, ни чёрту кочерга – ні Богові свічка, ні чортові шпичка (ладан). Пр. З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові унарка. Пр. Не вміє котові хвоста зав’язати. Пр. Молодець як печений горобець. Пр. Ні сюди Микита, ні туди Микита. Пр. Ані до ради, ані до звади. Пр.
• Ни боже мой – нізащо; ні в якому разі.
• Призывать Бога в свидетели – богом свідчитися; свідок Бог. [Богом свідчиться, а чортові душу продав. Пр.]
• Ради бога – бога ради; на бога; пробі; на бога зглянься. [Поїдьмо, бога ради, поїдьмо. П. Куліш.]
• Слава богу – слава богу; хвалити бога. [Хвалити бога, в добру годину доїхали. Стельмах.]
• Человек предполагает, а Бог располагает – чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Пр. Чоловік крутить, а Бог розкручує. Пр.
• Что Бог послал – що Бог дав; що є. [Їжте, що Бог дав. Номис.]
Голодный
• В голодный год – голодного року; під голодний рік.
• Влачить голодное существование – нидіти (гибіти) голодом; животіти голодним життям.
• Голодной куме хлеб на уме – голодній кумі хліб на умі. Пр. Голодному хліб на думці (на гадці). Пр. Нашій кумі все просо на умі. Пр. Голодній кумі і хліб на умі, а неголодна і про книші забула. Пр.
• Голодной курице просо снится – голодній курці просо на думці. Пр. Голодній курці все зерно сниться. Пр.
• Голодному Федоту и щи в охоту – голодному й опеньки м’ясо. Пр. Голодному і вівсяник добрий. Пр. Голодному кожна страва добра. Пр. Голодному все до смаку (смакує). Пр. Голодному здається кожен хліб за булку. Пр. Прийде голодний, то з’їсть і холодне. Пр. Попоїв що попало, аби кишка не бурчала. Пр. Голодному лиш прибирати, а не перебирати. Пр. Лихо наше — ячна каша: з’їв би й такої, та нема ніякої. Пр.
• Голодный как волк (как собака) – голодний як вовк (як собака, як пес). Пр. їсти — аж живіт до спини тягне. Пр. По животу мов коти лазять. Пр. їсти хочеться, аж шкура болить. Пр. Голодний, аж кишки сваряться. Пр. Голодний, аж печінки під серце підступають. Пр. їсти, аж плач бере. Пр. І ріски в роті не було. Пр. Охляв, як у дощ щеня. Пр.
• На голодный желудок – на порожній (голодний) шлунок.
• Сытый голодного не понимает – ситий голодного не розуміє. Пр. Ситий голодному не товариш (не брат). Пр. Ситий голодному не вірить. Пр. Ситий на голодного не спогадає. Пр. Багач не віда(є), що бідний обіда(є). Пр. Кому не болить, того не дошкуляє (не допікає, не діймає, лок. — не догаряє). Пр.
Какой
• Бог знает какой – бозна-який (Бог віда який); святий знає який; казна-який.
• В какое время? – якого часу (у який час)?; коли саме? [Де вбито Саву? У який час? Вовчок.]
• Вот какой! – от(т)акий!; (емоц.) от(т)акенний!; от(т)акезний!; отакісінький!
• Какая нужда знать? – яка (що за) потреба знати?
• Каким образом – яким чином (способом, ладом, побитом, робом, світом); як; по-якому.
• Какое! (разг.) – де там!
• Какое тебе дело? (фам.) – що тобі до того?; яке тобі діло?; тобі якого батька горе?
• Какой дорогой? – яким шляхом (якою дорогою)?; (розм.) кудою?
• Какой из вас – котрий [із вас]; хто з вас.
• Какой-либо, какой-нибудь – будь-який (який-будь); який-не-будь; (розм.) який-такий; (з кількох) який; котрий; котрий-небудь (рідше котрий-будь).
• Какой ни есть, какой ни на есть (разг.) – хоч би там який; будь-який; хоч (і) який.
• Какой-то – якийсь (котрийсь); (зневажл.) якийсь-там.
• Какой угодно – хоч який; який завгодно.
• Какой ширины, длины, величины – який завширшки (ушир(ш)ки), який завдовжки (удовжки), який завбільшки (убільшки).
• На какого чёрта – на якого дідька (біса); на лихої години.
• Не бог весть какой – не бозна-який; не який.
• Не какой-нибудь – не абиякий; не будь-який (не який-будь).
• По какому случаю? – з якої нагоди (причини)?; (іноді) заради чого?
• Смотря какой – як який; як до. [Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні. Сл. Гр.]
• Хоть какой-нибудь – хоч який; хоч будь-який (хоч який-небудь).
Никто
• Никто не ведает, где (как) бедный обедает – ніхто не віда(є), що бідний обіда(є). Пр. Ніхто не баче, як сирота плаче (а як заскаче, то всяк побаче). Пр.
Обедать
• Никто того не ведает, как бедный обедает – ніхто не зна, не відає, що голота обідає. Пр. Ніхто не віда, що бідний обіда. Пр. Ніхто того не відає, як сирота обідає [а всяк теє баче, як сирота плаче]. Пр. Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче. Пр.
Разуметь
• Вино пей, а дело разумей – пий винце, та знай дільце. Пр. Пий, та ума не пропий. Пр.
• Сытый голодного не разумеет – ситий голодному не товариш. Пр. Ситий голодного не розуміє. Пр. Багач не віда(є), що бідний обіда(є). Пр.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ві́да, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. I. 89.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Извѣ́стіе = зві́стка, здр. зві́сточка, зві́стонька (С. Аф.), ві́стка, вість, о́повість, ві́да (М. В.). — Вже третє лїто, як пішов на війну, та нї чутки, нї звістки. н. к. — Нїякої звістки про його не має. — Хоч звісточку нам передай, чи ще він єсть на сьвігї. К. Ч. Р. — Ой полети, галко, та на Дін риби їсти, та принеси від кошового вісти. н. п. — Та, згадай мене та як сядеш у вечері їсти: десь моя дитина, десь моя рі́дненька, та нема од неї вісти. н. п.