Знайдено 9 статей
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Бог
• Без Бога ни до порога – без Бога ні до порога. Пр. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Пр. Не родить рілля, але Божа воля. Пр. Як Бог дасть, і в печі не замажешся. Пр. • Бог вам судья – бог вас розсудить. • Бог знает, Бог весть – бог знає (бозна, Бог відь, Бог віда, невідь); святий знає; (з відтінком осуду) казна. [Бог знає, як ті дрібненькі кісточки держалися вкупі? Стефаник. А що з того буде — Святий знає. Шевченко.] • Бог знает, когда это и было – коли вже те в Бога (в світі) й діялось. • Бог на помощь, Бог (в) помочь – боже поможи; помагай Бог; (по)магайбі; (не)хай Бог (Господь) помага. [Помагай Біг! — проказав од порога густим басом дід. Панч. Тепер, — каже, — нехай вам Господь помагає: будьте щасливі і довголітні… Стороженко.] • Бог не выдаст, свинья не съест – коли Бог не попустить, то свиня не вкусить. Пр. Бог не попустить, свиня не з’їсть. Пр. Як не дасть Бог смерті, то чорти не візьмуть. Пр. • Бог правду видит, да не скоро скажет – бог усе бачить, та не скаже. Пр. Бог не скорий, та влучний. Пр. Бог видить і знає, але нікому не скаже. Пр. Все минеться, одна правда зостанеться. Пр. • Бог то Бог, да и сам не будь плох – бог то Бог, а не будь і сам плох. Пр. • Бог шельму метит – видно, що жак, — такий на нім знак. Пр. Недаром Бог назначив. Пр. • Богу молись, а добра-ума держись – на Бога покладайся, а сам розуму тримайся. Пр. Не все до Бога; треба й до розуму свого. Пр. • Боже мой – боже мій; світе [мій]; Боже-світе. [Боже мій! Іване! І ти мене покидаєш? А ти ж присягався. Шевченко.] • Вот Бог, а вот порог – отут Біг, а тут поріг. Пр. • Давай Бог ноги – [Узяв] ноги на плечі; хода (ходу); в ноги; навтіки. [Стадо в ноги в чисте поле, Лошиця осталась. Руданський.] • Дай Бог – дай Боже; якби ж [то]. [Коли в мене чоловік добрий, Дай же Боже йому вік довгий. Н. п.] • Дай Бог здоровья кому – дай Боже здоров’я кому; поздоров Боже кого. [Поздоров Боже мого старого і мене коло його. Н. п.] • Дай Бог успеха кому – щасти Боже кому; щасти доле кому; хай щастить кому. [Щасти вам Боже на всяке добро! Н.-Левицький.] • Ей-богу! – їй-бо(гу)!; їй же богу!; бігме!; далебі!; (лок.) присягай-бо(гу); присягай-біг. [От, їй-богу, не знаю! Сенченко. Ой, їй-бо, не можу дихати. М. Куліш. А діла, діла-то й бігме, Одна подоба лиш наділо… Усенко.] • Если Богу угодно – коли (як) воля Божа. • Как Бог на душу положит – як заманеться (схочеться); собі до вподоби. • Как Богу угодно – дійся воля Божа. • На Бога надейся, а сам не плошай – бога взивай, а [сам] рук докладай (руки прикладай). Пр. Богу молися, а сам стережися. Пр. Боже поможи, та й сам не лежи. Пр. Надія в Бозі, як (коли) хліб у стозі. Пр. На Бога надійся, а сам до роботи берися. Пр. На Бога складайся (здавайся), а праці (а сам роботи) не цурайся. Пр. Роби, небоже, то й Бог поможе. Пр. Богу молись, а сам трудись [бо з голоду здохнеш]. Пр. На Бога надія та й на кума Матія. Пр. Дожидай долі, то не матимеш і льолі. Пр. Хто все Богу молиться, той швидко оголиться. Пр. Тоді Бог дасть, як сам заробиш. Пр. Святі хлібом не нагодують. Пр. • Не боги жгут горшки – не святі горшки ліплять; на таке діло не треба майстра. • Не дай (упаси, сохрани, избави, не приведи) бог – не дай боже; крий (боронь, борони, ховай) боже; хай бог (господь) милує; (не)хай бог боронить (ховає); не доведи господи. [«Буде йому від пана, — думаю, — коли якусь плямочку на тому коневі, боронь боже, помітить». Муратов.] • Ни Богу свечка, ни чёрту кочерга – ні Богові свічка, ні чортові шпичка (ладан). Пр. З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові унарка. Пр. Не вміє котові хвоста зав’язати. Пр. Молодець як печений горобець. Пр. Ні сюди Микита, ні туди Микита. Пр. Ані до ради, ані до звади. Пр. • Ни боже мой – нізащо; ні в якому разі. • Призывать Бога в свидетели – богом свідчитися; свідок Бог. [Богом свідчиться, а чортові душу продав. Пр.] • Ради бога – бога ради; на бога; пробі; на бога зглянься. [Поїдьмо, бога ради, поїдьмо. П. Куліш.] • Слава богу – слава богу; хвалити бога. [Хвалити бога, в добру годину доїхали. Стельмах.] • Человек предполагает, а Бог располагает – чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Пр. Чоловік крутить, а Бог розкручує. Пр. • Что Бог послал – що Бог дав; що є. [Їжте, що Бог дав. Номис.] |
Голодный
• В голодный год – голодного року; під голодний рік. • Влачить голодное существование – нидіти (гибіти) голодом; животіти голодним життям. • Голодной куме хлеб на уме – голодній кумі хліб на умі. Пр. Голодному хліб на думці (на гадці). Пр. Нашій кумі все просо на умі. Пр. Голодній кумі і хліб на умі, а неголодна і про книші забула. Пр. • Голодной курице просо снится – голодній курці просо на думці. Пр. Голодній курці все зерно сниться. Пр. • Голодному Федоту и щи в охоту – голодному й опеньки м’ясо. Пр. Голодному і вівсяник добрий. Пр. Голодному кожна страва добра. Пр. Голодному все до смаку (смакує). Пр. Голодному здається кожен хліб за булку. Пр. Прийде голодний, то з’їсть і холодне. Пр. Попоїв що попало, аби кишка не бурчала. Пр. Голодному лиш прибирати, а не перебирати. Пр. Лихо наше — ячна каша: з’їв би й такої, та нема ніякої. Пр. • Голодный как волк (как собака) – голодний як вовк (як собака, як пес). Пр. їсти — аж живіт до спини тягне. Пр. По животу мов коти лазять. Пр. їсти хочеться, аж шкура болить. Пр. Голодний, аж кишки сваряться. Пр. Голодний, аж печінки під серце підступають. Пр. їсти, аж плач бере. Пр. І ріски в роті не було. Пр. Охляв, як у дощ щеня. Пр. • На голодный желудок – на порожній (голодний) шлунок. • Сытый голодного не понимает – ситий голодного не розуміє. Пр. Ситий голодному не товариш (не брат). Пр. Ситий голодному не вірить. Пр. Ситий на голодного не спогадає. Пр. Багач не віда(є), що бідний обіда(є). Пр. Кому не болить, того не дошкуляє (не допікає, не діймає, лок. — не догаряє). Пр. |
Какой
• Бог знает какой – бозна-який (Бог віда який); святий знає який; казна-який. • В какое время? – якого часу (у який час)?; коли саме? [Де вбито Саву? У який час? Вовчок.] • Вот какой! – от(т)акий!; (емоц.) от(т)акенний!; от(т)акезний!; отакісінький! • Какая нужда знать? – яка (що за) потреба знати? • Каким образом – яким чином (способом, ладом, побитом, робом, світом); як; по-якому. • Какое! (разг.) – де там! • Какое тебе дело? (фам.) – що тобі до того?; яке тобі діло?; тобі якого батька горе? • Какой дорогой? – яким шляхом (якою дорогою)?; (розм.) кудою? • Какой из вас – котрий [із вас]; хто з вас. • Какой-либо, какой-нибудь – будь-який (який-будь); який-не-будь; (розм.) який-такий; (з кількох) який; котрий; котрий-небудь (рідше котрий-будь). • Какой ни есть, какой ни на есть (разг.) – хоч би там який; будь-який; хоч (і) який. • Какой-то – якийсь (котрийсь); (зневажл.) якийсь-там. • Какой угодно – хоч який; який завгодно. • Какой ширины, длины, величины – який завширшки (ушир(ш)ки), який завдовжки (удовжки), який завбільшки (убільшки). • На какого чёрта – на якого дідька (біса); на лихої години. • Не бог весть какой – не бозна-який; не який. • Не какой-нибудь – не абиякий; не будь-який (не який-будь). • По какому случаю? – з якої нагоди (причини)?; (іноді) заради чого? • Смотря какой – як який; як до. [Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні. Сл. Гр.] • Хоть какой-нибудь – хоч який; хоч будь-який (хоч який-небудь). |
Никто
• Никто не ведает, где (как) бедный обедает – ніхто не віда(є), що бідний обіда(є). Пр. Ніхто не баче, як сирота плаче (а як заскаче, то всяк побаче). Пр. |
Обедать
• Никто того не ведает, как бедный обедает – ніхто не зна, не відає, що голота обідає. Пр. Ніхто не віда, що бідний обіда. Пр. Ніхто того не відає, як сирота обідає [а всяк теє баче, як сирота плаче]. Пр. Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче. Пр. |
Разуметь
• Вино пей, а дело разумей – пий винце, та знай дільце. Пр. Пий, та ума не пропий. Пр. • Сытый голодного не разумеет – ситий голодному не товариш. Пр. Ситий голодного не розуміє. Пр. Багач не віда(є), що бідний обіда(є). Пр. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Ві́да, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. I. 89. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Извѣ́стіе = зві́стка, здр. зві́сточка, зві́стонька (С. Аф.), ві́стка, вість, о́повість, ві́да (М. В.). — Вже третє лїто, як пішов на війну, та нї чутки, нї звістки. н. к. — Нїякої звістки про його не має. — Хоч звісточку нам передай, чи ще він єсть на сьвігї. К. Ч. Р. — Ой полети, галко, та на Дін риби їсти, та принеси від кошового вісти. н. п. — Та, згадай мене та як сядеш у вечері їсти: десь моя дитина, десь моя рі́дненька, та нема од неї вісти. н. п. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)