Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Шукати «дбайте*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вме́сте – уку́пі (уку́пці, уку́почці, уку́поньці), ра́зом, разко́м, ура́з, заразо́м, поспо́лу, по́спіль, ку́пно, сумі́сно, в па́рі, (реже) по́вкупі, поку́пі, при ку́пі, при мі́сці, спі́льно, за гурт, (сообща со многими) гурто́м, у гурті́. [Жи́ти, сиді́ти, працюва́ти і т. и. уку́пі, ра́зом з кимсь і т. и. Дба́йте про ща́стя ку́пно з ді́тьми (Мирн.). Дожи́ти ві́ку вку́пі, у зго́ді (Коцюб.). Живу́ть усі́ при ку́пі. Разко́м побіжимо́ до госпо́ди (Лев.). Дві бу́кви при мі́сці стоя́ть. Поклони́всь усі́м за гурт (М. В.). Роби́ти колекти́вні змо́ви – гурто́м одмовля́тися од уро́ка (Крим.). Козаки́ гопака́ гурто́м оддира́ють (Шевч.). Іти́ в гурті́ ле́гше з спі́вом (Єфр.)].
• Соединять вме́сте – гуртува́ти до ку́пи (до ку́пки, ку́почки, ку́поньки), у ку́пку и т. д., у гурт, до гу́рту. [Зібра́лися всі до ку́пи, у гурт. Згуртува́ти до ку́пи ра́дощі й го́ре (Чупр.)].
• Все вме́сте (одной компанией) – ку́пцем. [Ку́пцем горну́лося до йо́го найкра́ще товари́ство (Кв.)]; (в одном целом, в нераздельном соединении) при гурті́, при ку́пі. [При гурті́ одна́ люди́на прогоду́ється я́кось. Держа́ти при ку́пі різноро́дні елеме́нти (Єфр.)].
• Вме́сте с тем (одновременно) – ра́зом, ура́з, заразо́м, ра́зом з тим, рівноча́сно, по-при-тому́. [Ра́зом ста́ло укр. письме́нство й на тво́рчу робо́ту (Єфр.). Хроніке́р, ура́з і пое́т (Франко). І сумна́ це істо́рія, але заразо́м яка́ безрозу́мна! (Крим.). Я й сам по-при-тому́ вчи́вся (М. Левиц.)]; (в один приём) за одни́м хо́дом. [За одни́м хо́дом вне́сти дров і води́].
• Держаться вме́сте – держа́тися (трима́тися) ку́пи, гу́рту.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дба́ти, дба́ю, дба́єш, гл.
1) Радѣть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи́ християнські утікайте. ЗОЮР. І. 213. Добрий пан: ні б’є, ні лає, та нічим і не дбає. Ном. Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію. Макс. (1849). 78. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200.
2) Обращать вниманіе. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. Єв. Мр. XII. 14.
3) Пріобрѣтать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Шевч. 133. Коли місяць май, кождий собі дбай. Ном. № 448.
4) Ду́мку дба́ти. Держать на умѣ, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сова думку дбає, ой вже Сава, та пан Сава гадку замишляє. Чуб. V 965.
Заздалегі́дь, заздалего́ди и заздали́годи, нар. Заблаговременно. Готовили заздалегідь багацько всякого снаряду. Котл. Ен. IV. 57. Не дбайте заздалегідь, що казатимете. Св. Мр. XIII. 11. Дід заздалегоди піднявсь, палічку взяв, шкандибає. Г. Барв. 189. Тобі до сього діла заздалигоди привикати. О. 1861. XI. Кух. 10.
Зсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зси́пати, -плю, -плеш, гл. Ссыпа́ть, ссы́пать. Прошу вас, добре дбайте, борошно зсипайте. Мет. 396. Хотів у мішок зсипати. Кв.
ІІІ. Ля́да, нескл. = Леда. Тільки о тім дівки дбайте, ляда кому не довіряйте. Гол. І. 367. Ой щось мо ся розлучили через ляда кого. Гол. І. 261. Ляда пліткам не ймай віри. Ном. № 6980. Ляда біс чоловіка удре. Ном. № 13236. Нехай мене ляда дурень в личко не цілує. Чуб. V. 174.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бдѣть = 1. не спа́ти, не всипа́ти, ніч зо́рити. 2. дба́ти, пильнува́ти, догляда́ти. – Панове молодцї, добре ви дбайте, човни привертайте, до отамана поспішайте. н. д. — За тебе дбають, як за пя́ту ногу. н. пр. — Повинен справ всїх пильнувати. Б. Н. — Темної ночки не всинаючи, на білих ручках вихитуючи. н. п.
Ла́герь = та́бор (С. З. Л. Ш.), кіш (С. З. Л.), обо́з (С. З.), ста́н (С. Л.), стано́висько (С. З.), місце, де був табор — табори́ще. (С. Ш.). — Прошу я вас, добре дбайте, на лядські табори наїзджайте, лядські табори на три части розбивайте, Ляхів у пень рубайте. н. д. — Собор подїлив ся на два табори. Бар. О. — А вони стояли кошем у Великих курганів. С. З. — Гей летить бомба з московського стану, та й посеред Сїчи впала. н. п. — З того становиська рано рушивши. Л. В. — Стать, расположи́ться ла́геремь = та́бором, коше́м, обо́зом ста́ти, ота́борити ся. — От він отаборив ся з військом над морем. н. к. — Стоя́ть ла́геремъ = та́бором, коше́м, обо́зом стоя́ти, таборува́ти. — Біля Мотовиловки року 1665 таборував з військом Гетьман Брюховецький. Кн.
Одина́чка = о(є)дина́чка, о(є)ди́нець. — По одина́чкѣ = по оди́нцю, на́різно, осо́бо, по одному́. — Треба спитати їх по одинцю. — Гей ви, козаки добре дбайте, сїх ляхів по одинцю з хати викидайте. н. д.