Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Запропонувати свій переклад для «клієнтка»
Шукати «клієнтка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Клиэ́нт, -ка – кліє́нт (-та), кліє́нтка.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

кліє́нтка, кліє́нток; ч. кліє́нт
1. постійна відвідувачка, замовниця, покупчиня та ін. [В неї абонемент, зі скидкою… – Як для постійної клієнтки? – Авжеж. (Леонід Кононович «Феміністка», 2002). Про кілька номерів нагорі знали лише постійні відвідувачі ресторану. Ними користувалися за окрему платню, якщо клієнт і клієнтка хотіли усамітнитися. (Станіслав Стеценко «Чорна акула в червоній воді», 1993). <…> вловлював сичливі звуки, народжувані в грудях Ганни Сергіївни, він навіть – о, де ти, перукарська шанобливість? – розгублював частину тих звуків, так ніби власник його не бажав солідаризуватися зі своєю клієнткою у її великому горі <...> (Павло Загребельний «День для прийдешнього», 1963). – А, міссіс Лендвіс! Чим можу бути корисним? – запобігливо заметушився ювелір перед знаною клієнткою. (Володимир Гай «Шукачі блакитних перлів», 1946).]
2. та, хто доручила ведення своєї справи адвокатові чи нотаріусові. [А засудженого так і не звільнили. Г. пояснила «клієнтці», що кузен її потрапив до зони за статтею, яка не підлягає амністії. (Високий замок, 2001). ЗВИНУВАЧЕННЯ 367. Клієнтка до адвоката: – Хочу розвестися. – Які у вас скарги на чоловіка? – Протягом п’яти літ, відколи ми побралися, озвався до мене тільки три рази. («Добридень, сусіде!» Сміховинки, Ужгород, 1971).]
3. та, хто користується чиїмись фаховими послугами. [Наприклад, одна клієнтка, назвемо її Ганна, розлучилася з чоловіком через рік після народження доньки. (BBC, 01.02.2018). Шановні всі, з радістю повідомляємо вам, що з жовтня 2017 року ми вдосконалюємо систему надання психологічної допомоги клієнткам та клієнтам ГО «Інсайт».]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 362.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 184.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
клоуне́са, клоуне́с; ч. кло́ун
1. циркова комічна артистка. [А «Клієнтка французького жиголо» приваблює режисурою відомої клоунеси від кіно Жозіан Баласко <…>. (Україна молода, 2010). Та ні, я була там один раз, на дні народження одного маленького хлопчика, я клоунеса, клоун на замовлення. (Світлана Поваляєва «Бардо online», Х., 2009). Площею бігав клоун разом зі своєю клоунесою, яка, здавалося, не бігла, а, немов величезний гумовий пузир, котилася. (Артем Чех «Пластик», 2008). За нею бігає чорне маленьке порося і мордочкою треться до колін. Як пояснила клоунеса, у такий спосіб воно просить печива. (Високий замок, 2008). Крім дресированих звірів, циркову програму складали три немолоді хлопці-акробати, брати Пірси, фокусник із кумедним прізвиськом Ніж у серці, дві жінки-клоунеси, нещасні, озлоблені істоти, колишні повії, обом за сорок років. (Галина Пагутяк «Господар», 1986).]
2. аніматорка. [Лікарняна клоунеса Малинка, яка постраждала в ДТП 11 жовтня, вийшла з коми (9 канал, Дніпро, 17.10.2017).]
3. перен. жінка, яка своїм виглядом або одягом схожа на блазня. [Чоловікам завжди подобалася і подобається природність у жіночому образі, а не клоунеси з цирку. (Новини Тячівського району, 2016). У тебе на обличчі мільйон кольорів. Ти просто клоунеса! – Ми всі клоуни й клоунеси, – відповіла я. (Джоджо Мойєс «Дівчина, яку ти покинув», пер. Дар’я Петрушенко, 2016). Із дзеркала над умивальником на Дарину дивиться жінка, яку вона десь бачила, але першої миті не впізнає: чи то клоунеса, чи леді Дракула. (Оксана Забужко «Музей покинутих секретів», 2009). <…> вбиралися в одежу, якою щодня мінялися між собою, розмальовували себе, як моторошні клоунеси <…> (Габріель Гарсія Маркес «Кохання під час холери», пер. Віктор Шовкун, 1994).]
див.: кло́унка, цирка́чка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.