Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «майя»
Шукати «майя» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Майя – (санскр.) Мая. Обговорення статті
Майя – (maya, язык и название древних индейских племён в Центральной Америке) мая. Обговорення статті
Плиссе – (франц.) плісе.
[Вже — сіножать. А я згубила серп. Вусатий Липень ловить перепілку… Я тут непрохана. Так гамірно, завізно! Згортаю чистий аркуш у плісе (Світлана-Майя Залізняк). Я бачу Осінь. Осінь каже «Все! Досотано останню павутинку!» Прозорих днів вкорочує плісе, З туману шалик в’яже – що то, жінка! Їй тільки б позолоту та парчу! І так вдає, що, буцім, вся в роботі. Нуртує, шепче: «Я й тебе навчу, Як світ купати в золоті й болоті!» (Ірина Людвенко)]. Обговорення статті
Пугающий – що (який) лякає, лячний, застрашливий, настрашливий, страшливий, (ужасающий) жахливий, жахни́й, жаски́й, жасни́й, страхітливий, (диал.) маркі́тний:
• пугающая откровенность — відвертість, яка лякає;
• пугающее название – лячна назва;
• пугающий крик – настрашливий (жаский) крик;
• пугающий шорох – застрашливе (настрашливе) шарудіння (шелест).
[І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами, і місячне світло, що, мов велетенські руки білого страховища, простяглось до них, а врешті, не відомий досі душевний процес, такий чудний і загадковий,— все те обняло її жахом… (М.Коцюбинський). Місто спить. Млою густо повиті, Маячать кам’яниці жахні… (М.Старицький). — І тепер він показується мені щоночі в сні і все усміхається до мене жасним усміхом, і не говорить ані слова, і махає сніжно-білою рукою вниз за водою (І.Франко). Нарешті дістав перше число «Києва» (№5), прочитав повість Сулими «Спадщина» ― досить незле, хоч страхітлива мова. Якийсь суржик (В.Стус). Славмо княжу могутність лев’ячу І козачу силу жаску. Слава вічная Конашевичу За похід його на Москву. (Олекса Стефанович). Забути б той маркітний сон мерщій! Консервувала до світання вишні, У шкіру в’ївся їх кривавий сік — Наснилося жахіття. Боже… Вишній… (Світлана Майя Залізняк). «…Ти бойової відваги словами в мені не вгамуєш, Перше ніж міддю не зміряєм сили. Мерщій починаймо На мідногострих списах один з одним змагання завзяте!» Так він промовив, і в щит той застрашливий списом могутнім Тяжко ударив, аж щит загудів під вістрям важенним (Б.Тен, перекл. Гомера). Ніна почула тишу, страшливу тишу (Р.Скакун, перекл. А.Баріко)].
 Обговорення статті
Пациент, пациентка – (лат.) пацієнт, пацієнтка.
[— Так, — говорила Майя, — в цьому вся я! Бо ж подумайте: я принесла в офіру все, що могла дати. Я порушила свій дівочий стан із випадковим самцем, я віддала свою чистоту і навіть не через звичайну тваринну злучку. Мої пацієнти були віртуозами. Але я робила це, як ті ідіотки, які із спокійною душею йшли на вогнище… І що мені з того — сто чортів! — що моїх пацієнтів одправляли на той світ у «двадцять чотири години»? (М.Хвильовий). В передвітальні покоївка підтирала після пацієнтів підлогу, і професор, ідучи, озвався до неї: — Ну що, кінчили, Пелагеє? Чудово! (В.Підмогильний). Парадоксальна ситуація: країна населена добрими, чуйними, працьовитими людьми, сповненими життєвої мудрості, але коли вони збираються докупи, то часто перетворюються на агресивних і озлоблених потенційних пацієнтів психіатричної лікарня (Ф.Перепічка). Якщо історію медицини викладають за розповідями лікарів, то це тільки тому, що ставлять їхній внесок на місце істотнішої речі — героїзму пацієнтів (О.Король, перекл. С.Мукерджі). — Ось ваш пацієнт. І не вірте жодному його слову, бо він брехун, — оголосила Ізабелла. Лікар скинув на мене поглядом, оцінюючи ступінь моєї ворожості. — А ви вірте лише собі самому, докторе,  запропонував я. — Так, ніби я й не існую (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). 1. Пацієнтка: — Але ж, лікарю, вже десять хвилин тримаю виставлений язик, а ви на нього зовсім не дивитеся. Лікар: — Вже можете його сховати, я просто хотів спокійно виписати рецепт. 2. Немає здорових людей, є необстежені пацієнти]. Обговорення статті

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

егої́стка, егої́сток, еґої́стка, еґої́сток; ч. егої́ст, еґої́ст
та, хто схильна до егоїзму. [Така невдячна егоїстка … (Надія Гуменюк «Вересові меди», 2015). Вона – страшна еґоїстка! (Марина Гримич «Еґоїст», 2002). Такої запеклої еґоїстки, як ти, я ще не зустрічала. (Олег Авраменко «Принц Галлії», 1991). Я була егоїсткою, і за це мене тоді покарано. (Павло Загребельний «День для прийдешнього», 1963). Я знаю тільки одне: Майя – надзвичайна егоїстка. (Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону», 1924). Яка вона черства егоїстка! – думала Софія, шпарко ходячи в себе по хаті та вмиваючись гіркими слізьми. (Леся Українка «Жаль», 1893). Одного разу у неї навіть з’явилася думка, що вона, Катерина, егоїстка ... (Борис Грінченко «Сонячний промінь», 1890).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 246.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 454.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
жартівни́ця, жартівни́ць; ч. жартівни́к
та, хто любить жартувати. [По всьому видно, ще та жартівниця. (Ксенія Циганчук «Кривавими слідами», 2019). Однак терпіння начальників Кларк скінчилося після того, як жартівниця вирішила розмістити тексти подібних оголошень на власному інтернет-сайті. (День, 2007). Катя виявилася неабиякою вигадницею і жартівницею. (Галина Тарасюк «Сестра моєї самотності», 1993). Голубоока легенько штовхнула жартівницю пальчиками і, засоромлена, відвернулася, ховаючи усмішку. (Василь Барка «Рай», 1953). Безперечно, це був не жарт: Майя тільки вдавала з себе жартівницю. (Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону», 1924).]
// ірон. та, хто не вміє жартувати. [Теж мені жартівниця. (Олена Печорна «Грішниця», 2011).]
див.: жарту́нка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 270.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 512.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)
здобува́чка, здобува́чок; ч. здобува́ч
1. та, хто домагається чогось, прагне здобути щось. [Здобувачка притулку з 1993 року була одружена з двоюрідним братом Асада. (Високий замок, 2017).]
2. та, хто претендує на здобуття наукового ступеня. [Усі наукові результати отримано здобувачкою самостійно. (Ірина Хоменко «Адаптивні реакції рослин салату (lactuca sativa l.) на дії йонів кадмію та наночастинок металів»: дисертація, К., 2019). Перед самим врученням здобувачка з Берлінського університету М. Берґнер (Marit Bergner) знайшла в книжці переписані фрагменти з праць німецьких дослідників без посилань на них. (Олена Рижко «Плагіат у соціальнокомунікаційному вимірі початку ХХІ століття: природа явища та історія боротьби»: дисертація, К., 2017). Крім того, здобувачка як доцент кафедри міжнародних економічних відносин Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна використовувалафактологічні дані та джерела дисертації при викладанні таких дисциплін як «Історія міжнародних відносин», «Зовнішня політика України» і «Країнознавство». (Валентина Шамраєва «Стратегічне партнерство в українсько-американських міждержавних відносинах: концептуально-теоретичний і практичний аспекти»: дисертація, К., 2016).]
3. та, хто здобуває освіту. [Здобувачка освіти 5-А класу опорного закладу Васильківського НВК №1 Царко Майя вітає усіх з першим червня – першим днем літа – Днем захисту дітей! (Опорний заклад Васильківського НВК №1, ФБ, 01.06.2020). Здобувачка спеціальності 073 «Менеджмент» («Управління закладами освіти») кафедри освітнього менеджменту та публічного управління Південноукраїнського національного педагогічного універистету імені К. Д. Ушинського Царичанська Катерина взяла участь в роботі Школи Громадського Бюджету в місті Одесі. (pdpu.edu.ua, 14.09.2020). Здобувач/здобувачка початкової освіти (учень/учениця) <…>. (mon.gov.ua›media›programy-1-4-klas, 08/2019).]
див.: пошу́кувачка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
інсценіза́торка, інсценіза́торок; ч. інсценіза́тор
1. та, хто займається інсценізацією літературного твору. [<…> наміри інсценізаторки виказувало виконання нею головної ролі у виставі (Львів, 1884). (Гарбузюк Майя «Образ України у польському театрі ХІХ століття: імагологічний аспект»: автореф. дис., К., 2019, с. 20).]
2. перен. та, хто підлаштовує, вигадує щось. [Відчужена жінка, позбавлена своєї природної сили та інтелігенції суспільством, яке звело її до ролі інсценізаторки спокусливих маневрів, не може старіти. (Жан-Ноєль Вуарне «Філософ-митець», «Ї», 2002, № 26).]
команди́рка, команди́рок; ч. команди́р
1. керівниця військової частини, патрульної поліції, підрозділу, з’єднання, загону, судна, ескадрильї та ін. [У 24 – командирка першого в історії взводу дівчат у Київський Військовий Ліцей ім. Богуна (Суспільне око, 21.10.2019). Майя Бреславська – старша лейтенантка поліції. Перша в Україні командирка патрульної служби. (Громадське ТБ, 15.10.2019). Офіційно: командирка батальйону франківських патрульних перейшла на роботу у Хмельницький (galka.if.ua, 09.01.2018). Лікар щось пробурмотів, виступ нашої командирки не справив на нього особливого враження. (Павол Ранков «Матері», пер. Тетяна Окопна, 2016). – Присягаюся! – відповіла з пафосом пані суддиха, піднісши вгору два пальці. Як тільки з кабінету вийшли нові командирки з своїми секретарями, до нього несподівано ввійшов пан Янчевський (Михайло Старицький «Кармелюк», 1903).]
// перен. та, хто поводиться як керівниця. [Жанні Барк сподобалось, що і Франя була не дуже доброї думки про їхню командирку. (Ґео Шкурупій «Жанна батальйонерка», 1930). Пішла з суду зі сторожею, наче не сторожа її веде, а вона на чолі за командирку. (Сергій Пилипенко «Висмоктав», 1930).]
2. розм., жарт. та, хто любить наказувати, розпоряджатися. [Марго – справжня мати-командирка. (СТБ, 07.09.2020). – Я – Гоцик, – велетень знітився, хмикнув іронічно, мовляв, кінець моєму правлінню, нова командирка з’явилася. (Люко Дашвар «Битіє. Гоцик», 2012).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 370.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 240. – розм., жарт.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
лейтена́нтка, лейтена́нток; ч. лейтена́нт
службовиця в армії, флоті, поліції, яка має друге офіцерське звання. [Справу лейтенантки проти полковника саботує військова прокуратура (vn.20minut.ua, 16.06.2020). Лейтенантка Анмол Наранг стала першим сикхом, яка закінчила військову академію в США. (Громадське радіо, 14.06.2020). Лейтенантці довелося по рації викликати підмогу. (Павол Ранков «Матері», пер. Тетяна Окопна, К., 2016).]
// моло́дша лейтена́нтка – службовиця в армії, флоті, поліції, яка має перше офіцерське звання. [Наших жінок тоді ще жодної не було в Боснії. Це вже потім додумалися підкинути на горе нашим хлопцям кілька «молодших лейтенанток». (Марія Влад «Який цей світ», ukrcenter.com, 2000).]
// ста́рша лейтена́нтка – службовиця в армії, флоті, поліції, яка має третє офіцерське звання. [Майя Бреславська – старша лейтенантка поліції. Перша в Україні командирка патрульної служби. (Громадське ТБ, 15.10.2019). Ця жінка у формі – старша лейтенантка Збройних Сил. (Суспільне Рівне, 06.12.2018).]
див.: хору́нжа, пору́чниця
ю́нка, ю́нок; ч. юна́к
дівчина, яка ще не досягла зрілості; молода жінка. [Але ж... якщо й була, то тридцять років тому її ще не могло бути... там були самі юнки... (Юрій Винничук «Лютеція», 2017). <…> увійшла чи радше — втанцювала до середини майже як шістнадцятирічна юнка… (Емма Андієвська «Роман про добру людину», 1972). Бо бачили лише принадну юнку серед барв і полисків самоцвітів <…> (Леонід Мосендз «Останній пророк», 1948). Ну, невже тебе не хвилює туге тіло юнки? — казала Майя <…> (Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону», 1924).]
див.: юна́чка
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 843.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 11, 1980, с. 614.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)

Запропонуйте свій переклад