Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «нетто»
Шукати «нетто» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Нет –
1) безл. глаг. – нема́, нема́є (ум. нема́єчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма́(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма́(є), кат-ма́(є), біс-ма́(є), ді́дько ма́є. [Нема́ в саду́ солове́йка, нема́ щебета́ння; нема́ мого́ миле́нького, – не бу́де й гуля́ння (Пісня). Бага́то є люде́й, нема́ люде́й-браті́в (Грінч.). Сме́рти нема́ для творці́в (Сосюра). Шука́ коза́к свою́ до́лю, – а до́лі нема́є (Шевч.). Нема́ оче́й, що ба́чити хоті́ли, нема́є ро́зуму, що зна́ння пра́гнув, нема́є на́віть самого́ бажа́ння (Самійл.). Там лю́ди до́брі, де мене́ ніт (Гол. III). Де сніг упа́де, квіточо́к вже ніт (Пісня). Гро́шей біг-ма́ (Рудан.). Землі́ вла́сної у йо́го біг-ма́ (Кониськ.). «Є гро́ші?» – «Чорт-ма́ й копі́йки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б’ємо́сь, а ді́ла все чорт-ма́є (Грінч.). Бага́то ума́, та в кеше́ні кат-ма́ (Номис). Своє́ї землі́ кат-ма́ (Васильч.)].
• У меня, у него и т. п. нет – я не ма́ю, в ме́не нема́(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені́ нема́), він не ма́є, в йо́го нема́(є), (иногда: йому́ нема́) и т. п. [В ме́не ба́тька нема́є (Пісня). Придиви́лися: аж одного́ ву́ха йому́ нема́ (Звин.). Стида́ тобі́ нема́! (Звин.)].
• Его нет дома – його́ нема́(є) вдо́ма.
• Нет ли у тебя денег? – чи нема́ в те́бе гро́шей? чи ти (ча́сом) не ма́єш гро́шей?
• Нет ничего – нема́(є) нічо́го.
• Нет решительно ничего – нічогі́сінько нема́.
• Совершенно нет чего – зо́всі́м нема́(є) чого́, нема́ й кри́хти чого́, і звання́ (заво́ду) нема́ чого́, (диал.) нема́ ані ги́ч, (зап.) і на позі́р нема́ чого́.
• Нет ни души, см. Душа́ 2. и Ни 1 (Ни души).
• Нет времени – нема́(є) ча́су, нема́(є) коли́, ні́коли.
• У меня нет времени – я не ма́ю ча́су, мені́ ні́коли, мені́ нема́ коли́.
• Дела нет кому до чего – ба́йду́же кому́ про що. [(Пташки́) цвірі́нькають так, мов їм про зи́му ба́йдуже (Л. Укр.)].
• Дня нет, чтобы я об этом не думал – дня (тако́го) (или дни́ни тако́ї) не бува́є, щоб я не ду́мав про це.
• Нет сил (с)делать что – не си́ла (нема́(є) си́ли) (з)роби́ти що. [Не си́ла ту кри́вду сло́вом розби́ти (Рада)].
• Нет ничего легче, как… – нема́(є) нічо́го ле́гшого, як…
• Нет ничего выше, лучше и т. п., как… – нема́(є) нічо́го ви́щого, кра́щого и т. п., як…; нема́ в сві́ті, як…; нема́ (в сві́ті) над що; срв. Лу́чше 1. [Нема́ в сві́ті, як у зла́годі жи́ти (Сл. Гр.). Нема́ цві́ту бі́льшого та над ожи́ноньку, нема́ ро́ду рідні́шого та над дружи́ноньку (Пісня)].
• Где только его нет – де ті́льки його́ нема́, (везде он вмешается) де не посі́й, то вро́диться (Приказка).
• Нет как (да) нет – нема́ та й нема́; як нема́, так (диал. дак) нема́; як відрі́зано. [А в неді́леньку по-ране́ньку ко́зочки як нема́, дак нема́ (Метл.). То було́ що-дня́ вчаща́є, а тепе́р і не поба́чиш: як одрі́зано (Сл. Гр.)].
• Слова нет – нема́ що каза́ти, шко́да й сло́ва, ані сло́ва, про те й мо́ви нема́, (конечно) звича́йно, пе́вна річ, зві́сно, (правда) пра́вда. [Мужи́к аж міни́ться: – «Та то, па́не, ані сло́ва! – що кому́ годи́ться!» (Рудан.)].
• На нет и суда нет – на нема́ й су́ду нема́.
• Нет-нет да и – коли́-не-коли́ (та й); коли́-не-коли́, а; вряди́-годи́ (та й); а коли́сь-і́нколи; нема́-нема́, та й, (в прошлом) нема́-було́, нема́, та й; було́-не-було́ (та й); ба́йдуже-ба́йдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли́-не-коли́ та й ска́же щось ду́же пу́тнє (Звин.). Він уже́ був заспоко́ївся, але́ ча́сом виника́ли су́мніви: коли́-не-коли́, а набіжи́ть ду́мка, що він хво́рий (М. Зеров). А вона́ вряди́-годи́ та й зазирне́ до йо́го (Крим.). А в голові́ нема́-нема́, та й майне́ яка́сь розу́мна га́дка (Крим.). Нема́-нема́, та й щось даду́ть (Гуманщ.). Він нема́-було́, нема́, та й наві́дається до свої́х ро́дичів (Звин.). І брат тоді́ ще не вмер, і ті́тка було́-не-було́ (,та й) заско́чить до нас і посо́бить (Звин.). Не лащі́ть цього́ соба́ку, бо він ба́йдуже-ба́йдуже, та й кусне́ за па́лець (Звин.). А він ні, ні, та й бо́вкне таке́, що ку́пи не де́ржиться (Крим.)];
2) нрч. отриц. – ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю́ тебе́, доба́ переходо́ва, за вла́дне «так» і непокі́рне «ні» (Сосюра). «Пі́деш ти до йо́го?» – «Ні» (Сл. Гр.). Скажи́ пра́вду ти мені́, а чи лю́биш мене́, чи ні (Пісня). Мо́же син мій бу́де у кому́ні, а як ні, то, мо́же, мій ону́к (Сосюра). «Хо́чеш?» – «Нє, не хо́чу» (Брацл.). Оде́н брат був бага́тий, а дру́гий нє (Звин.). Мо́же ви́йде, а мо́же й ніт (Свидн.). Каза́в, ду́рню, мовчи́; ніт, патя́кає? (Мирний)].
• Да или нет? – так чи ні?
• Ни да, ни нет – ні так і не ні; ні так, ні сяк.
• Ан нет! – ба ні!
• Да нет – та ні, ба ні. [«Здає́ться, дзво́нять». – «Та ні, то лю́ди гомоня́ть» (Шевч.). «А що се га́лас на́че?» – «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти сміє́шся, а я пла́чу; ба ні, не пла́чу – регочу́сь (Шевч.)].
• Да нет же – та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже́, ані́ж, аж нія́к, (диал.) аж ні́куди. [«Хіба́ тобі́ тако́го ба́тька?» – «Аніже́! Аніже́! не тако́го» (Грінч.)].
• Ну, нет! – е, ні! ба ні́! ну, ні́! Е, ні! цього́ я тобі́ не дам (Брацл.). [«Ході́м погуля́ймо!» – «Ба ні! тре́ба працюва́ти» (Липовеч.)].
• Так нет же – т[д]ак ні(-ж).
• Нет ещё – ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його́ ще не ба́чили?» – «Ще!» (Звин.)].
• А почему (бы) и нет? – а чо́м би й ні? а чом(у́) не так?
• Может быть да, может быть нет – мо́же так, а мо́же (й) ні; або́ так (воно́), або́ ні. [«Мо́же так, а мо́же ні» – пам’ята́єте є таки́й рома́н д’Анну́нціо (В. Підмог.)].
• Никак нет – ні, аніже́, аж нія́к, (диал.) аж ні́куди;
3) на не́т, нрч. –
а) кли́ном, скі́сно, спохо́ва. [Візьми́ лопа́ту та підструга́й оту́т зе́млю, щоб було́ спохо́ва (сведено на нет) (Звин.)].
• Стёсывать на нет – сті́сувати скі́сно (спохо́ва).
• Жила (горная) сходит, сошла на не́т – жи́ла виклино́вується, ви́клинувалася;
б) (перен.) на ні́вець, на ніщо́, ні на́ що.
• Сводить, свести на не́т что – зво́дити, зве́сти́ що на ні́вець (на ніщо́). [Ти звів на ніщо́ всю на́шу спра́ву (Остр. Скарбів)]; см. Ничто́ (Обращать в -то́).
• Сходить, сойти на не́т – схо́дити, зійти́ на ні́вець, зво́дитися (перево́дитися), зве́сти́ся (переве́сти́ся) ні на́ що (на ніщо́), перево́дитися, переве́сти́ся, (итти прахом) іти́, піти́ в ні́вець; (исчезать) зника́ти, зни́кнути. [Двоєду́шницька та́ктика ППС довела́, що вплив ППС’ців зійшо́в на ні́вець (Пр. Правда). Під ля́дським панува́нням звела́сь би ні на́ що на́ша наро́дність (Куліш). Бува́ють такі́ часи́, коли́ письме́нство занепада́є й перево́диться (Крим.). Пішло́ все бага́тство в ні́вець (Крим.)].
• Конкуренция сошла на не́т – конкуре́нція зійшла́ на ні́вець;
4) сщ. – ні (нескл.).
• Пироги с нетом – пироги́ з та́ком (Поділля), нізчи́мні пироги́ (Сосн.).
• Есть лучше нета – «є» кра́ще ніж (за, від) «нема́(є)», так кра́ще за ні.
• Неты́ считать – недо́ліки лічи́ти.
Не́тто – не́тто (нескл.), чи́сто, чи́стої ваги́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Нетто (вес товара без укупорки) – не́тто (нескл.).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

не́тто ек. не́тто (1. чиста вага товару – без тари й опакунку; 2. чистий прибуток)
н.-тонна́ж не́тто-тона́ж, чи́стий тона́ж
вес вага́,-ги́
в. абсолю́тный вага́ абсолю́тна
в. а́томный вага́ а́томна
в. дви́жущий вага́ руші́йна
в. избы́точный вага́ надлишко́ва [надмі́рна]
в. молекуля́рный вага́ молекуля́рна
в. насыпно́й вага́ насипна́
в. объёмный вага́ об’є́мна
в. относи́тельный вага́ відно́сна
в. пого́нный вага́ подовжи́нна
в. расчётный вага́ розрахунко́ва
в. со́бственный вага́ вла́сна
в. соедини́тельный вага́ сполучна́
в. сцепно́й вага́ зчіпна́
в. уде́льный вага́ пито́ма
в. чи́стый вага́ чи́ста, вага́ не́тто

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Нетто – не́тто.
Вес –
1) вага́; в. брутто – вага́ бру́тто, гру́ба вага́, вага́ з та́рою; в. живой – жива́ вага́; в. нетто – вага́ не́тто; в. собственный – чиста вага́; в. удельный – пито́ма вага́; в. чистый – чиста вага́; -сом (в смысле колич.), (нар.) – завва́жки; на вес – на вагу́, ваго́ю; сумма весов – сумо́вана вага́ (окре́мих) ва́ртостей;
2) (значение) – вага́, зна́чення; иметь вес – ма́ти вагу́, ва́жити, зна́чити.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

не́тто (іт.), не відм.

Запропонуйте свій переклад