Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «ніщо інше»
Шукати «ніщо інше» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Конвульсирующий – що (який) конвульсує, корчиться, в конвульсіях; скорчений, зсудомлений, (ирон.) конвульсіонер.
[У ті часи сталіністи цілковито впадають у релігійне шаленство навиворіт. Це — момент «конвульсіонерів з »Юманіте«. Моріак вибухає: »Для вас демократія — це ніщо інше як накладний ніс, який більше нікого не обманює, якого ви всякчас начіплюєте непевними руками на свою мармизу дрібнобуржуазних фанатиків№ (А.Рєпа, перекл. Ф.Солерса)]. Обговорення статті
Ничто – ніщо́, (диал.) нічо́го, (усилит.) ніщота; (ровно, решительно ничто́) аніщо:
• ему ничто не удаётся – йому́ не щасти́ть (не талани́ть, не форту́нить) ні в чо́му, йому́ ніщо́ не вдає́ться; йому́ ніщо́ не йде в ла́д (до по пуття́);
• за ничто (продавать и т. п.) – за ніщо́ (ні за ві́що), (за бесценок) за-півда́рма, за так-гро́шей, за так-гро́ші);
• ничто иное – (именно это, а не что-нибудь иное) не що (щось) інше (и́нше), (ничто иное) ніщо інше (инше);
• обращать, обратить что, кого в нечто́ – оберта́ти, оберну́ти що, кого́ в ніщо́ (в ні́вець), поверта́ти (пуска́ти, переверта́ти), поверну́ти (пусти́ти, переверну́ти) що в ні́вець, поверта́ти, поверну́ти кого́ в ніщо́, зво́дити, зве́сти́ що на ні́вець (на ніщо́, ні на́ що), перево́дити, переве́сти́ що на ні́вець; (уничтожать) ни́щити, зни́щити що;
• превратиться, обратиться в ничто – обернутися (повернутися, перевернутися, перетворитися) на ніщо (в ніщо);
• считать за ничто кого – ні що (за ніщо) мати кого; не поважати (не шанувати) кого; (иногда образн.) мати кого за устілку;
• этому ничто́ не мешает – цьому́ ніщо́ не заважа́є (не перешкоджа́є, не стої́ть на перешко́ді (на зава́ді), не перебива́є);
• это ничто́ в сравнении с чем – це ніщо́ про́ти чо́го (порі́внюючи, як порівнювати з чим, якщо порівнювати з чим); це ніщо, коли (якщо) рівняти його з чим (до чого).
[Всі вели́кі страхи́ переве́рне в ні́вець (П.Куліш). Ту «по́правку», що міг я йому́ да́ти мої́ми лі́ками, на ні́вець перево́дила тяжка́ пра́ця (І.Нечуй-Левицький). Ніщо́ не діли́ло те́мної но́чи від я́сного дня (Л.Українка). Ніщо́ не забороня́є ва́шим оча́м виміря́ти їх (степи́) і вздовж і вшир (П.Мирний). Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (П.Мирний). Це ні на що́ не схо́же (М.Коцюбинський).Та си́ла, що чолові́ка стопта́ла, у ні́вець оберну́ла (Б.Грінченко). Пан та ні́мець усе́ пове́рнуть у ні́вець (Пр.). Час мене́ в ніщо́ пове́рне (В.Самійленко). Вона́ сті́льки клопота́лася, сті́льки плати́ла, а тепе́р усе́-б то те пусти́ти в ні́вець? (О.Кониський). Старі́ гро́ші пі́дуть ні за ві́що (АС). Йому́ нічо́го не ва́дить (АС). Пороздава́ла порося́та за так-гро́ші (АС). Мо’ то й не ва́ше, та дарма́, бері́ть уже́ (Сл. Гр.). — І якщо боляче матері розлучатися з дитиною, чоловікові — бути вигнанцем без дому й вогнища, другові — бути в розлуці з другом, то подумайте лишень, як боляче, як щемно має бути бідолашній душі, коли її позбавлять присутності безконечно благого і люблячого Творця, Який покликав цю душу до існування з ніщоти, підтримував її при житті і любив незмірною любов’ю  (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Вона жила в заціпенінні від світла лаґуни, від плескоту солоних хвиль, простору, порожнечі, ніщоти, тільки здоров’я, здоров’я, повне заціпеніння від здоров’я. Це приносило насолоду і заколисувало, відбираючи всілякі інші інтереси (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса)]. Обговорення статті
Угол – кут, (наружный: здания, улицы) ріг, (умен.) ріжок, (устар.) вугол, (мешка, сумки) гузир, (внутренний: помещения) куток, (уголок) закуток, (карт.) кут:
• вершина угла – вершина кута;
• во главу угла – на чільне місце, на чоло, на перше місце;
• в углу – в кутку;
• из-за угла (нападать, убивать…) – із-за рогу, крадькома; потай (потайки);
• завернуть за угол – завернути (зайти) за кут;
• загнать в угол – загнати (завести) в [глухий] кут;
• загнуть угол страницы – загнути ріжок сторінки;
• из-за угла – з-за (з-поза) рогу; (исподтишка) з-за рогу, крадькома (потай, потайки), (коварно) підступно (по-зрадницьки, зрадливо);
• из угла в угол ходить, слоняться… – з кутка в куток ходити, ходити туди-сюди, тинятися…;
• иметь свой угол – свій куток мати;
• косой угол – (мат.) непрямий кут;
• медвежий угол – за́куток, заку́тина, глухи́й кут, глухи́й світ, за́стум (-му);
• мрачный уголок – те́мний (те́мрявий) за́куток;
• на каждом углу – на кожному розі, (везде, постоянно) на кожному кроці;
• на углу (улицы) – на розі (вулиці);
• красный (передний) угол (устар.) – покуття (покуть), (для молодых во время свадьбы) посад (посаг);
• под углом зрения – з погляду; (иногда) під кутом зору;
• поставить в угол – (наказать) поставити в куток;
• по углам говорить, шептаться… – по кутках балакати, шептатися (шепотати, шепотатися, шепотіти, шепотітися)…;
• прижать в угол кого (разг.) – загнати в [тісний] кут (у куток, у суточки) кого; приперти (притиснути) до стіни;
прямой угол – (мат.) прямий кут;
• сглаживать, сгладить (стирать, стереть) острые углы – загладжувати, позагладжувати гострі грані (ріжки); згладжувати, згладити (стирати, стерти) гострі кути, пом’якшувати ситуацію;
• снимать угол – наймати (винаймати) куток;
• угол вращения – кут обертання;
• тупой угол – (мат.) тупий кут;
• угол загиба – кут загину;
• угол закругленный – кут заокруглений;
• угол закручивания – кут закруту;
• угол зрения – кут зору;
• угол кривизны – кут кривини;
• угол надреза – кут надрізу;
• угол наклона – кут нахилу;
• угол отклонения – кут відхилу;
• угол отражения – кут відбиття;
• угол падения – кут падання;
• угол поворота – кут повертання;
• угол преломления – кут заломлення (заломлювання);
• угол при вершине – кут при вершині;
• угол раскрытия трещины – кут розкриву тріщини;
• угол рассеяния – кут розсіяння;
• угол сдвига – кут зсування;
• угол скольжения – кут ковзання.
[Вже до серця доходить отрута, Як старому минулого жаль… Путь моя у каміння закута, І на кожному розі — печаль (В.Сосюра). На кожному кроці ставлять вони ставлять перед людьми дзеркало, де ми можемо живовидячки бачити події нашого життя, і ніщо інше не може нам показати так яскраво, які ми є і якими маємо бути (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Хліба беріть з собою тільки на дорогу, доки до Бенгалії доїдете, а в Бенгалії там на кожному кроці, як у нас бузина, росте хлібне дерево (Остап Вишня). Кути губ пропорційні ступеню свободи (С.Є.Лєц). Чим ширший кут зору, тим він тупіший]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕДСТАВЛЯ́ТЬ (собі) образ. ба́чити в уя́ві, (гостей) ще знайо́мити, назива́ти, забут. заповіда́ти, (погляд) оказ. оприя́внювати, (свідків) виставля́ти, (громаду) галиц. заступа́ти, (в тексті) відбива́ти, віддзерка́лювати, (чиїй увазі) пропо́нува́ти, (кому) вино́сити на суд чий, виставля́ти пе́ред о́чі чиї, (фарс) розі́грувати, уроч. явля́ти, (відомості) надсила́ти, (ідеї /кому/) розкрива́ти, (кого) гра́ти ро́лю;
представля́ть в мечта́х вима́рювати;
представля́ть в невы́годном све́те, обмальо́вувати;
представля́ть интере́с бу́ти ціка́вим;
представля́ть к награ́де визнача́ти для нагоро́ди;
представля́ть на чьё сужде́ние вино́сити на чий ро́зсуд /суд/;
представля́ть поме́ху станови́ти закови́ку;
представля́ть себя́ кем виставля́ти себе́;
представля́ть собо́й /представля́ть из себя́/ явля́ти собо́ю, (виїмок) станови́ти;
представля́ть чек к опла́те подава́ти чек для опла́ти;
не представля́ть интере́са бу́ти неціка́вим;
не представля́ть тру́дности для понима́ния лежа́ти на по́ве́рхні;
не представля́ет себе́ кто і не сни́ться кому;
что он собо́й представля́ет? що він за оди́н?;
э́то не представля́ет тру́дности фраз. це зо́всім не кло́піт;
представля́ющий 1. подающий тощо для презента́ції, за́йнятий презентацією, презента́нт, прикм. презентаці́йний, 2. що /мн. хто/ відрекомендо́вує тощо, ста́вши знайомити, ра́ди́й познайомити, за́йнятий знайо́мленням, зазнайо́млювач, прикм. рекомендаці́йний, 3. що /мн. хто/ розі́грує тощо, ста́вши розігрувати, ра́ди́й розігра́ти, акто́р, арти́ст, стил. перероб. розі́груючи тощо, образ. в ро́лі, пор. изображающий, 4. що /мн. хто/ репрезенту́є тощо, покли́каний репрезентува́ти, представни́к, ре́чник, відпору́чник, репрезента́нт, галиц. засту́пник, образ. як представни́к, для репрезента́ції, за́йнятий репрезентацією, прикм. репрезентаці́йний, стил. перероб. репрезенту́ючи, 5. /труднощі/ що явля́є тощо, зда́тний ви́кликати, 6. що уявля́є тощо, зда́тний уяви́ти, стил. перероб. уявля́ючи, 7. що стано́вить тощо, стил. перероб. явля́ючи, бу́вши;
представля́ющий тру́дности (представля́ющий больши́е тру́дности) (дуже) важки́й;
представля́ющий в мра́чном све́те зви́клий малюва́ти в те́мних тона́х;
представля́ющий большо́е значе́ние (представля́ющий большо́е практи́ческое значе́ние) ду́же важли́вий (для пра́ктики);
представля́ющий из себя́ кого 1. = представля́ющий собой, 2. стил. перероб. гра́ючи кого;
представля́ющий интере́с (представля́ющий нау́чный интере́с) ціка́вий (для нау́ки);
представля́ющий интере́сы чьи оборо́нець чиїх інтере́сів;
представля́ющий исключе́ние бу́вши ви́нятком;
представля́ющий на рассмотре́ние подаючи́ на ро́згляд;
представля́ющий себе́ зда́тний уяви́ти;
представля́ющий сло́жность (представля́ющий большу́ю сло́жность) (ду́же) складни́й;
представля́ющий собо́й кого (что) ніхто́ і́нший як хто, (ніщо́ і́нше як що), стил. перероб. явля́ючи собо́ю;
представля́ющий сумасше́дшего в ро́лі божеві́льного;
представля́ющий тру́дность кому заважки́й для кого;
представля́ющий угро́зу чему загро́зливий для чого, нави́слий над чим;
представля́ющий це́нность ці́нний;
(не) представля́ющий интере́с(а) ціка́вий, ва́ртий заціка́влення, (малоціка́вий);
не представля́ющий це́нности (не представля́ющий нау́чной це́нности) малова́ртісний (для нау́ки);
не представля́ющий тру́дности неважки́й;
представля́емый 1. пода́ваний, запода́ваний, пока́зуваний, наво́джуваний, 2. знайо́млений, нази́ваний, запові́даний, рекомендо́ваний, пропо́нуваний, 3. зобра́жуваний, розі́груваний, змальо́вуваний, відби́ваваний, віддзерка́люваний, 4. репрезенто́ваний, галиц. засту́плений, 6. уя́влюваний;