Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «олжа»
Шукати «олжа» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ложь – непра́вда, (грубее) брехня́, (вульг., диал.) брех (-ху), (редко, устар.) лжа, олжа́, лож (р. лжи), (фальшь) ф[хв]альш (-шу, м. р.); ум. непра́вдонька, брехе́нька. [Вся́ка непра́вда – гріх (Номис). А непра́вда-ж! я того́ не каза́в (Сл. Гр.). Що пра́вда, то не брехня́ (Грінч.). Обіця́ла гости́нця, дак оце́ й принесла́, щоб не буть у бреху́ (Переясл.)].
• Ложь о ком – брехня́ про ко́го, (действие) набрі́хування на ко́го.
• Это похоже больше на ложь, чем на правду – це бі́льше на брехню́ скида́ється, ніж на пра́вду; це мо́же й пра́вда, та щерба́та (щерба́те́нька).
• Сплетение лжи – клубо́к брехе́нь.
• У него что ни слово, то ложь – він з бре́хнею не розмина́ється; він що не ска́же, то збре́ше.
• Он ни на шаг без лжи – він що ступне́, то й (з)брехне́.
• Это явная ложь – це види́ма (очеви́дна) непра́вда (брехня́).
• Чистейшая ложь – справжні́сінька брехня́.
• Уличать, (из)обличать во лжи кого – виявля́ти (виво́дити, вика́зувати) брехню́ чию́сь, кого́сь.
• Обвинять во лжи кого – винува́тити, обвинува́чувати в брехні́ кого́, брехню́ завдава́ти кому́. [Мені́ старі́й та брехню́ завдала́ (Грінч.)].
• Приобретать, приобрести -жью что – здобува́ти, здобу́ти брехне́ю, (вульг.) вибрі́хувати, ви́брехати що. [Ци́ган що ви́бреше, те й його́ (Рудч.)].
• Оправдываться, оправдаться, отделываться, отделаться -жью – вибрі́хуватися, ви́брехатися, відбрі́хуватися, відбреха́тися. [Брехне́ю не ви́брешешся (не відбре́шешся) (Номис)].
• Оправдывание себя посредством лжи – вибрі́хування, відбрі́хування.
Непра́вда –
1) (неистина) непра́вда (ум. непра́вдонька), (устар.) олжа́; срв. Ложь. [А непра́вда-ж! я того́ не каза́в! (Сл. Гр.). Здало́ся Саї́дові, що тут десь єсть непра́вда (Ле). Непра́вдонька ва́ша (Рудч.)].
• Это -да – це непра́вда, цьому́ непра́вда;
2) непра́вда, кри́вда, неправди́вість, несправедли́вість (-вости). [Щемі́ла та непра́вда на се́рці в ру́ських люде́й (Куліш). Ні, не хо́чу бі́льш терпі́ти на землі́ непра́вди зло́ї (Самійл.). Най се́рце за непра́вду боли́ть зма́лечку (Головко). На вся́кі кри́вди від пані́в не було́ су́ду, ні упра́ви (Доман.). Розумі́ння всіє́ї кри́вди світово́го й на́дто росі́йського ладу́ (Гр. Думка)].
• Лучше умереть, чем -ду терпеть – кра́ще вме́рти, як кри́вду терпі́ти до сме́рти.
• -дой жить – на непра́вді жи́ти, неправдува́ти, кривдува́ти, жи́ти кри́вдою (непра́вдою); срв. Непра́вдовать. [З да́внього-да́вна пану́є, бо неправду́є (Сл. Гр.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Регистр –
1) (лат., список) регістр, реєстр;
2) (о голосе, звуке) регістр;
3) (детали инструмента, прибора) регістр;
4) (гос. учреждение) регістр.
[Саме це й називається цивілізаційною кризою. Дві тисячі років тому це звалося трохи інакше — ознаками кінця світу, тільки що для нашого інформаційно замотеличеного вуха ті застережні слова вже перебувають у геть невчутному регістрі, наче інфразвук: «І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне». Автор, який це написав, мав на ймення Матвій (О.Забужко). Налий у склянку оцту чи бальзаму. Кривися чи хвали - повсюд олжа. І пнуться у васали гниди-зами… І вищають регістри — кіз і жаб… (С.-М.Залізняк). У мені відбувалися фізичні зміни; надто рано на моєму підборідді почав з’являтися м’який пушок, голос зовсім вийшов з-під контролю: самочинно ковзав від вершин до низин звукового реґістру (Н.Трохим, перекл. С.Рушді)]. Обговорення статті

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Олжа́, -жі́, ж. Ложь. К. Бай. 39.

Запропонуйте свій переклад