Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «паскаль»
Шукати «паскаль» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Божественность – божестве́нність, богови́тість.
[Цар настановляв начальників над шлюзами та греблями нільськими, сам наглядав за добрим направленням поводі, щоб ніхто для власної користі не пустив на свою землю більше води і тим би не одібрав від другого округу потрібної для життя води. Оце направлення нільської сили, того Божого дару, надто надавало цареві боговитості та святості в очах народу (Л.Українка). Я вірю в божественність Христа, як вірили Тихо де Браґе, Коперник, Декарт, Ньютон, Паскаль… як вірили майже всі великі астрономи і математики минулого (Анрі Коші)]. Обговорення статті
Божественный – божестве́нний, богови́тий, божи́стий.
[ — Божественна поезія! високі думи! — говорили разом Дашкович і Радюк (І.Нечуй-Левицький). Зволив божи́стий цезар-імператор у щоб Кнея Люція скарать вигнанням (Л.Українка). Ох, важко знаходити цей божистий слід у житті, яким ми живемо, в нашу добу, таку вдоволену, таку міщанську, таку бездуховну добу, серед цієї архітектури, цього ділового світу, серед цієї політики й цих людей! (Г.Гесе). Земну науку треба зрозуміти, щоб її полюбити, а божественну треба полюбити, щоб зрозуміти її (Блез Паскаль). У час безсоромних спекуляцій на мовному питанні, в час, коли декому кортить перетворити нашу мову на реґіональну, в час, коли наша мова нівечена й захаращувана, саме Лукашева спадщина покаже щонайвищі злети українського слова, саме Лукашева спадщина свідчитиме: українська мова божиста, українська мова богодана й богообрана (М.Фішбейн). Так говорив юнак той боговитий, І лиш монархів він не зворушив (М.Зеров, перекл. П.-Ж.Беранже). Усміхнувшись і щось сказавши своєю м’якою, нерозбірливою мовою, він сів на стілець, і Ашенбаха, який тепер бачив його в профіль, наново здивувала і навіть злякала справді божиста краса цього смертного (Є.Попович, перекл. Т.Мана)]. Обговорення статті
Люди –
1) лю́ди, (ласк.) лю́доньки, лю́дочки, (мир, общество) мир (-ру), грома́да;
2) (устар.) (слуги) лю́ди, че́лядь, на́ймити́, наймиття́, слу́ги:
• вас же за люде́й считают – вас же за люде́й ма́ють;
• в людях – серед (поміж, між) людей;
• все люди смертны – усі люди вмирущі; смерті не минути (не відперти), усім там бути; усі ми там будемо;
• все мы люди, все человеки – усі ми люди (Пр.);
• все мы люди, да не все человеки – усі ми люди, та не всі людський образ маємо (Пр.);
• в чужих людях – між чужи́ми людьми́;
• выбиваться, выбиться, выходить, выйти в люди – вибиватися, вибитися, виходити, вийти в люди, ви́людніти;
• выводить, вывести в люди кого (разг., устар.) – виводити, вивести, (о мн.) повиводити в люди кого;
• добрые, злые люди – до́брі, лихі́ лю́ди;
• за людьми говорю – за людьми кажу, кажу казане, коли люди брешуть, то й я з ними;
• и мы не хуже людей – і ми не гірші за людей (Пр.); і ми як люди (Пр.); і ми попри люди (Пр.);
• люде́й много, а человека нет – люде́й си́ла, а люди́ни нема́є;
• люде́й посмотреть и себя показать – себе́ показа́ти і на люде́й подиви́тися;
• люди, будьте бдительны! – люди, будьте пильні!;
• люди говорят – лю́ди ка́жуть, (поговаривают) де́йкають, поде́йкують, пле́щуть;
• люди доброй воли – люди доброї волі;
• люди добрые – люди добрі; людоньки;
• люди с ограниченными (физическими или умственными) возможностями – неповносправні;
• молодые люди – молоді люди; люди молодого віку; (молодёжь) молодь; (про хлопців ще) молодики, хлопці, парубо́цтво;
• на людей посмотреть и себя показать – себе показати і на людей подивитися (Пр.);
• на людях – на людях (при людях), прилюдно;
• на людя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́, гурто́м і вме́рти не стра́шно;
• народу-то, народу — ровно люде́й — ми́ру-ми́ру, як люде́й;
• на свете не без добрых люде́й – в сві́ті не без до́брих люде́й;
• на собрании было много люде́й – на збо́рах було́ бага́то люде́й, си́ла люде́й (лю́ду), на збо́ри зійшла́ся вели́ка грома́да;
• ни людям, ни себе – ні людям, ні собі (Пр.); і сам не гам, і другому не дам (Пр.);
• окольные люди – око́личні лю́ди;
• он не умеет обращаться с людьми – він не вмі́є пово́дитись із людьми́;
• плохие люди – лихі (злі, погані) люди, людці, (згруб.) людища (людиська);
• побыть на людях – побути серед людей (поміж (між) людьми);
• пойти в люди – піти́ (по)між лю́ди, піти́ на лю́ди;
• покрыться людьми́ – укри́тися людьми́, залюдни́тися;
• порядочные люди – поря́дні (присто́йні) лю́ди;
• поспешишь — людей насмешишь – зробив наспіх, як насміх (Пр.); поспішити — людей насмішити; скорий поспіх — людям насміх; зроблено спішно, тому й смішно;
• рабочие люди – робі́тні (робо́чі) лю́ди, робітники́, (собир.) робітни́цтво;
• свет не без добрых людей – у світі не без добрих людей (Пр.);
• сведущие люди – досві́дчені (тяму́щі) лю́ди;
• свои люди — сочтёмся – свої люди — домовимося (помиримося) (Пр.);
• старые люди – старі́ лю́ди;
• что вы за люди? – що ви за лю́ди? хто ви такі́? що ви таке́?;
• что людям, то и нам – що людям те й нам (Пр.); що громаді, те й бабі (Пр.);
• это очень опасные люди – це ду́же (з їх ду́же) небезпе́чні лю́ди.
[Люди діляться на праведників, які вважають себе грішниками, і грішників, які вважають себе праведниками (Б.Паскаль). Нещасні ті люди, яким все ясно (Л.Пастер). Бог бо́гом, а лю́ди людьми́ (Номис). Узя́в розда́в горі́лку лю́дям (Март.). Ой, лю́доньки! Ой, лю́доньки, пусті́те! (Л. Укр.). Лю́дочки до́брі, побіжі́ть за ним (Мирн.). Ми́ру-ми́ру до їх прихо́дило (Гнід.). Не так ті́ї вороги́, як до́брії лю́ди (Шевч.). Майда́н на хвили́ну ожи́в, залюдни́вся (Коцюб.). Дворо́ва че́лядь (Сторож.). В те́бе наймиття́ лихе́ (Пісня). Великі українські міста завжди були центрами проживання завойовників, які вчили свою челядь зневажати все своє і обожнювати хазяйське (В.Даниленко). — Вийдеш в люди — заходь]. Обговорення статті
Работа – робота, праця, (утомительный ещё) труд, (служба) служба, (занятие) заняття, (дело) діло; (продукт деятельности) праця, робота, (произведение, ещё) твір, витвір; (готовая продукция, ещё) виріб:
• бесплатная работа – непла́тна пра́ця, даромщи́на;
• брать, взять в работу кого (разг.) – брати, узяти в роботу кого;
• браться, взяться (приниматься, приняться) за работу – братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці);
• вести работу – працювати (робити); провадити роботу; (иногда тавтол.) робити роботу;
• вести работу по усовершенствованию чего – вдосконалювати що, здійснювати (проводити) вдосконалення чого, провадити роботу щодо вдосконалення чого;
• взваливать работу – накидати працю, роботу;
• взрывная работа – висадна робота;
• взяться за работу – стати до роботи, взятися до роботи;
• в работе рассматривается что – в роботі розглядається що;
• всегда работа у кого, не выходит из работы кто – завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому;
• далась мне эта работа! – увірилась мені ця праця!;
• делающий мелкую работу – дрібнороб;
• заниматься работой – працювати, робити що;
• избегать работы – ухилятися від праці;
• исполнить (окончить) работу – відбути працю; довести що до зробу;
• кустарная работа – доморобна праця;
• медленная (слишком) работа – моняння;
• много работы какой-либо – багато роботи; завізно;
• научно-исследовательская работа – науково-дослідча праця (науково-дослідна праця);
• отвлекать от работы – відривати від роботи, праці;
• отчитываться в работе – звітуватись за працю; давати звіт про працю;
• печатные работы – друковані праці;
• по работе и плата – яка робота, така й плата (Пр.); хто робить — голий не ходить (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр); як собаку годують, так він і гавка (Пр.);
• поручать кому работу – доручати кому справу, працю;
• прекратить работу – припинити, покинути працю, роботу;
• приниматься, приняться за работу – братися, ставати до роботи, до праці, до справи, взятися, стати до праці;
• принудительные работы – примусова праця;
• приступать к работе – ставати до роботи;
• работа внешних сил – робота зовнішніх сил;
• работа гужем – тяглова робота;
• работа денежку копит, а хмель денежку топит – карти й пиття не доводять до пуття (Пр.); ходив би в злоті, якби не дірка в роті (Пр.); заробив кревно та й пропив певно (Пр.);
• работа деформации пластической – робота здеформування пластичного;
• работа деформации удельная – робота здеформування питома;
• работа затраченная – робота затрачена;
• работа исполнена до конца – роботу доведено до зробу;
• работа к спеху – негайна робота;
• работа не волк, в лес не убежит – робота не ведмідь, у ліс не втече (Пр.); гуляй, тату, завтра свято (Пр.); сиди, Векло, ще не смеркло (Пр.); ще далеко Ілля, ще напряду я (Пр.); сиди, Тетяно, бо ще рано (Пр.);
• работа Пенелопы – Пенелопина праця (робота);
• работа по совместительству – сумісна робота, робота за сумісництвом;
• работа разрушения – робота руйнування;
• работа по составлению словаря – робота (праця) коло складання (над складанням) словника;
• работа по хозяйству – робота (праця) в господарстві;
• сверхурочная работа – надурочна праця, робота; перероб;
• сегодняшней работы на завтра не откладывай – що маєш робити – роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий (Пр.); одклад не йде на лад (Пр.); краще тепер, як у четвер (Пр.); з одкладу не буде ладу (Пр.);
• Сизифов труд (сизифова работа) – Сізіфова (Сизифова) робота (праця);
• следить за работой – пильнувати роботи, праці; стежити за роботою, працею;
• совместная работа – спільна праця (робота);
• срочная работа – негайна, пильна праця;
• ставить кого на работу – ставити кого на роботу, до роботи; заставляти діло ким;
• топорная работа – незграбна (груба) робота;
• робота – аж пальці знати;
• упорство в работе – завзятість;
• цель настоящей работы – мета цієї роботи (праці).
[Еней з Дідоною возились, Як з оселедцем сірий кіт; Ганяли, бігали, казились, Аж лився деколи і піт. Дідона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… Лихий їх зна, що там робили, Було не видно з-за могили, В льоху ж сиділи тілько вдвох (І.Котляревський). Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу (Н. п.). Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т.Шевченко). Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, та чи то вже Божа воля, чи така нещасна доля, тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату. І поверталися вони з тих пошуканок усе сумніш та смутніш (М.Вовчок). Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис). В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (П.Мирний). На покуті стояли образи у срібних шатах, заквітчані васильками, гвоздиками, безсмертниками; перед образами на срібному ретязьку висіла срібна лампадка. У тому ж таки кутку — стіл столярної роботи; у другому — ліжко, заслане м’яким шовковим коцем; попід стіною невеличкі стульці (П.Мирний). Через неї не можна мені ніде на роботу стати (І.Нечуй-Левицький). Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М.Коцюбинський). Над книжками сиджу я, мов в кліти, Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (І.Франко). Але через кілька день уже зрозумів, як мало талантів, яка невдячна робота шукати перлів у цьому паперовому морі, а через тиждень уже стомився, уже обурювався на смішні претензії нездар писати свої безглузді оповідання і ще безглуздіші вірші. І, зрештою, став такий, як кожен мусить стати, як тюремник стає серед в’язнів — тобто глузував із нікчемних потуг і розповідав знайомим як анекдоти ті дурниці, що інші пишуть (В.Підмогильний).  Я не шукатиму роботи, щодня не зустрічатимуся з Дніпром. Краще поклавши свої долоні — на старий, збитий батьківський стіл, дивитися на домашній натюрморт, тихе життя неговірких долоней (В.Стус). За якісь два місяці — перше побачення. Не з дівчиною, певна річ. З двома У цивільному. Банальний виклик до військкомату (це слово мусите знати, Ваша Мужносте), і годинна розмова в зачиненому зсередини класі цивільної оборони. Суть розмови стара як світ: спокушання. Чи не хотіли б ви, Отто Вільгельмовичу, допомагати нам у нелегкій нашій роботі? (Ю.Андрухович). — Ти собі, чоловіче, губернаторюй чи островуй і пишайся, скільки влізе, а я з дочкою з села ні нога, клянусь спасінням моєї матері! Чесній жінці путь відома — зламай ногу, сиди дома; то у дівки справжня цнота, як за свято їй робота (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хіба ви ще не збагнули, що ми живемо в епоху цілковитого самознищування? Багато чого, що можна було б зробити, ми не робимо, і хтозна-чому. Робота в наш час набула жахливої ваги — вона поглинає все інше через те, що багато людей позбавлені її взагалі (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Робота нічим, по суті, не відрізняється від алкоголю і переслідує ту ж мету: відволіктися, забутися, а головне, сховатися від самого себе (О.Гакслі). Лише наприкінці роботи ми дізнаємося, з чого її треба було починати (Б.Паскаль).  Робота — це головне у житті. Від усіх неприємностей, від усіх бід можна знайти лише один порятунок — у роботі (Е.Гемінґвей). 1. Зібралися лікарі на п’янку. Стоматолог: «У мене вже оскома від цієї дурної роботи!». Офтальмолог: «Я цю роботу бачити вже не можу!». Отоларинголог: «Мені ця робота вже поперек горла стоїть!» Гінеколог: «Ну, думаю, і ми з урологом нічого нового не скажемо.»  2. Робота нікуди не дінеться, а горілку може випити хтось інший. 3. Розмова колег на роботі: — У другій половині дня зовсім нічого не хочеться робити. — А в першій? — А в першій хотілося їсти. 4. Заради грошей люди готові піти на все! Навіть на роботу]. Обговорення статті
Атеизм – (греч.) атеїзм, безбожництво, безвірство:
• воинствующий атеизм – войовничий атеїзм.
[«Весь матеріалізм і безвиглядне строєння з ним, — пише Барка, — це модерний міт Вавилонської вежі…». Сьогоднішній світ хворий. З цим діагнозом міг би погодитися Павнд чи Еліот, однак у Барки хвороба світу містить в собі атеїзм, безбожництво, нарешті, російський комунізм (С.Павличко). Атеїзм свідчить про силу розуму, але силу вельми обмежену (Блез Паскаль). Атеїзм — це тонкий шар льоду, по якому одна людина може пройти, а цілий народ упаде в прірву (Френсіс Бекон)]. Обговорення статті

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

Паска́ль, -ка́ля (фр. учен.)

Запропонуйте свій переклад