Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «переводиться»
Шукати «переводиться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Переводи́ться, перевести́сь
1) перево́дитися, бу́ти переве́деним; переклада́тися, перетовма́чуватися, бу́ти перекла́деним, перетовма́ченим
и т. п., см. Переводи́ть 1 - 4;
2) перево́дитися, переве́сти́ся, перехо́дити, перейти́, переїзди́ти, переї́хати, перено́ситися, перенести́ся.

Он -вё́лся на службу в другой город – він перейшо́в (перені́сся) на слу́жбу до и́ншого мі́ста;
3) перево́дитися, переве́сти́ся, зво́дитися, зве́сти́ся, виво́дитися, ви́вестися, поперево́дитися, позво́дитися, повиво́дитися. [Песи́головців оста́лось ма́ло: поперево́дились].

Не -ться – не вибува́ти, не збува́ти. [У їх горі́лка не вибува́є].
Изжива́ться, изжи́ться – вижива́ти, ви́жити свій вік, віджива́ти своє́, віджи́ти своє́, пережива́тися, пережи́тися, само́го себе́ перебува́ти, перебу́ти, га́снути, перево́дитися, перевести́ся, (истощаться) виче́рпуватися, ви́черпатися. [Ті звича́ї уже ви́жили свій вік (віджи́ли своє́): тепе́р постаю́ть нові́ (М. Грінч.). Да́вні, ні́би непохи́тні ідеа́ли вже давно́ себе́ перебули́, і час їх до архі́ву здава́ти (Крим.). У нас зда́вня веде́ться, що хто бага́тий, то той розумні́ший; воно́ тепе́р уже тро́хи га́сне, але таки́ ще не зо́всім (Звин.). Це вже перево́диться (Звин.)].
Исчеза́ть, исче́знуть
1) (
пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зника́ти, (иногда ни́кнути), зни́кнути и зни́кти, щ[зч]еза́ти, (иногда че́знути), ще́знути, (з)слиза́ти, (з)сли́знути, ги́нути, зги́нути, (пропадать) пропада́ти, пропа́сти, (о мн.) позника́ти, пощеза́ти и поче́знути, по(з)слиза́ти, посли́знути, (понемногу) заника́ти, зани́кнути. [Тума́н поча́в розхо́дитись, блі́днути й зника́ти (Грінч.). Але за́раз таке́ бажа́ння зника́ло (Крим.). Немо́в кажани́ ни́кнуть перед со́нечком ра́ннім (Манж.). Обере́жно ступа́є бо́сими нога́ми і ни́кне вре́шті за причі́лковою стіно́ю (Коцюб.). І зни́кла (Марі́я) в те́мному га́ю (Шевч.). Зни́кли ра́дощі, вті́ха, прина́да (Ворон.). При́вид щез (Коцюб.). Вили́ся пру́дко золоті́ гадю́чки і че́зли (Л. Укр.). Куди́-ж вони́ поче́зли? (Куліш). Ні́би ги́нуть (хма́ри) у прозо́рій глибині́ (Вороний). Ізги́нь, мано́, що так мене́ дури́ла! (Грінч.). Молодчи́на з йо́го грі́шми десь як ві́тер зги́нув (Рудан.). Зги́нула вся поети́чність (Крим.). Слиз, на́че крізь зе́млю пішо́в (Сл. Гр.). Зашипі́в (Сатанаї́л) і з-перед Бо́га сли́знув під земле́ю (Рудан.). Злі́ї ду́хи, так як му́хи, всі уже посли́зли (Велик. вірша.). Як пропа́в сніг до ка́плі, тоді́ вже спра́вжня весна́ (Звин.)].
Эти слова -зли у меня из памяти – ці слова́ зни́кли у ме́не з па́м’яти. [І все, що давно́ було́, з па́м’яти зни́кло (Л. Укр.)].
Всё -за́ет, как тень – усе зника́є, мов тінь.
-че́з он бесследно – і слі́ду його́ не ста́ло, загу́в і слід за ним, як за водо́ю пішо́в, як вода́ вми́ла його́, на́че (мов) коро́ва язико́м його́ злиза́ла, як віл його́ лизну́в, щез як здимі́в.
-че́зло воспоминание, память о ком – і слід загу́в за ким. [На́віть пізні́ш, коли́ Інджуї́дів давно́ на сві́ті не було́ і слід за ни́ми загу́в, Хафи́з елегі́чно зга́дує за ті мину́лі часи́ (Крим.)].
-нуть из виду – зни́кнути, ще́знути з оче́й.
-че́з из горизонта – зник з о́брію.
-знуть как дым – здимі́ти и зди́мніти. [Нена́че во́на крізь зе́млю пішла́ або здимі́ла (Мирг. п.)].
-зни (прочь с глаз) – згинь! пропади́;
2) (
гибнуть, пропадать, переводиться) ги́нути, зги́нути, ни́кнути, зни́кнути, (з)сли́знути, перево́дитися, переве́стися, (о мн.) поги́нути, ви́щезати, поче́знути, поперево́дитися; см. Погиба́ть, Переводи́ться 3. [Сам собо́ю ма́рний тру́тень із сві́ту зни́кне (Крим.). Ви́щезає жи́то (М. У. Е.). І він, як му́ха в зі́му, слиз (Котл.). Бода́й його́ ко́дло з на́корінком перевело́сь (Номис)].
Исчеза́ющий
1) (
прич.) хто (що) зника́є, щеза́є и т. д.;
2) (
прил.) зни́кливий, ще́зливий, зсли́зливий.
Исче́знувший – зни́клий, ще́злий, зги́блий, (з)сли́злий, пропа́лий и пропа́щий.
Нет
1)
безл. глаг. – нема́, нема́є (ум. нема́єчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма́(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма́(є), кат-ма́(є), біс-ма́(є), ді́дько ма́є. [Нема́ в саду́ солове́йка, нема́ щебета́ння; нема́ мого́ миле́нького, – не бу́де й гуля́ння (Пісня). Бага́то є люде́й, нема́ люде́й-браті́в (Грінч.). Сме́рти нема́ для творці́в (Сосюра). Шука́ коза́к свою́ до́лю, – а до́лі нема́є (Шевч.). Нема́ оче́й, що ба́чити хоті́ли, нема́є ро́зуму, що зна́ння пра́гнув, нема́є на́віть самого́ бажа́ння (Самійл.). Там лю́ди до́брі, де мене́ ніт (Гол. III). Де сніг упа́де, квіточо́к вже ніт (Пісня). Гро́шей біг-ма́ (Рудан.). Землі́ вла́сної у йо́го біг-ма́ (Кониськ.). «Є гро́ші?» – «Чорт-ма́ й копі́йки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б’ємо́сь, а ді́ла все чорт-ма́є (Грінч.). Бага́то ума́, та в кеше́ні кат-ма́ (Номис). Своє́ї землі́ кат-ма́ (Васильч.)].
У меня, у него и т. п. нет – я не ма́ю, в ме́не нема́(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені́ нема́), він не ма́є, в йо́го нема́(є), (иногда: йому́ нема́) и т. п. [В ме́не ба́тька нема́є (Пісня). Придиви́лися: аж одного́ ву́ха йому́ нема́ (Звин.). Стида́ тобі́ нема́! (Звин.)].
Его нет дома – його́ нема́(є) вдо́ма.
Нет ли у тебя денег? – чи нема́ в те́бе гро́шей? чи ти (ча́сом) не ма́єш гро́шей?
Нет ничего – нема́(є) нічо́го.
Нет решительно ничего – нічогі́сінько нема́.
Совершенно нет чего – зо́всі́м нема́(є) чого́, нема́ й кри́хти чого́, і звання́ (заво́ду) нема́ чого́, (диал.) нема́ ані ги́ч, (зап.) і на позі́р нема́ чого́.
Нет ни души, см. Душа́ 2. и Ни 1 (Ни души).
Нет времени – нема́(є) ча́су, нема́(є) коли́, ні́коли.
У меня нет времени – я не ма́ю ча́су, мені́ ні́коли, мені́ нема́ коли́.
Дела нет кому до чего – ба́йду́же кому́ про що. [(Пташки́) цвірі́нькають так, мов їм про зи́му ба́йдуже (Л. Укр.)].
Дня нет, чтобы я об этом не думал – дня (тако́го) (или дни́ни тако́ї) не бува́є, щоб я не ду́мав про це.
Нет сил (с)делать что – не си́ла (нема́(є) си́ли) (з)роби́ти що. [Не си́ла ту кри́вду сло́вом розби́ти (Рада)].
Нет ничего легче, как… – нема́(є) нічо́го ле́гшого, як…
Нет ничего выше, лучше и т. п., как… – нема́(є) нічо́го ви́щого, кра́щого и т. п., як…; нема́ в сві́ті, як…; нема́ (в сві́ті) над що; срв. Лу́чше 1. [Нема́ в сві́ті, як у зла́годі жи́ти (Сл. Гр.). Нема́ цві́ту бі́льшого та над ожи́ноньку, нема́ ро́ду рідні́шого та над дружи́ноньку (Пісня)].
Где только его нет – де ті́льки його́ нема́, (везде он вмешается) де не посі́й, то вро́диться (Приказка).
Нет как (да) нет – нема́ та й нема́; як нема́, так (диал. дак) нема́; як відрі́зано. [А в неді́леньку по-ране́ньку ко́зочки як нема́, дак нема́ (Метл.). То було́ що-дня́ вчаща́є, а тепе́р і не поба́чиш: як одрі́зано (Сл. Гр.)].
Слова нет – нема́ що каза́ти, шко́да й сло́ва, ані сло́ва, про те й мо́ви нема́, (конечно) звича́йно, пе́вна річ, зві́сно, (правда) пра́вда. [Мужи́к аж міни́ться: – «Та то, па́не, ані сло́ва! – що кому́ годи́ться!» (Рудан.)].
На нет и суда нет – на нема́ й су́ду нема́.
Нет-нет да и – коли́-не-коли́ (та й); коли́-не-коли́, а; вряди́-годи́ (та й); а коли́сь-і́нколи; нема́-нема́, та й, (в прошлом) нема́-було́, нема́, та й; було́-не-було́ (та й); ба́йдуже-ба́йдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли́-не-коли́ та й ска́же щось ду́же пу́тнє (Звин.). Він уже́ був заспоко́ївся, але́ ча́сом виника́ли су́мніви: коли́-не-коли́, а набіжи́ть ду́мка, що він хво́рий (М. Зеров). А вона́ вряди́-годи́ та й зазирне́ до йо́го (Крим.). А в голові́ нема́-нема́, та й майне́ яка́сь розу́мна га́дка (Крим.). Нема́-нема́, та й щось даду́ть (Гуманщ.). Він нема́-було́, нема́, та й наві́дається до свої́х ро́дичів (Звин.). І брат тоді́ ще не вмер, і ті́тка було́-не-було́ (,та й) заско́чить до нас і посо́бить (Звин.). Не лащі́ть цього́ соба́ку, бо він ба́йдуже-ба́йдуже, та й кусне́ за па́лець (Звин.). А він ні, ні, та й бо́вкне таке́, що ку́пи не де́ржиться (Крим.)];
2)
нрч. отриц. – ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю́ тебе́, доба́ переходо́ва, за вла́дне «так» і непокі́рне «ні» (Сосюра). «Пі́деш ти до йо́го?» – «Ні» (Сл. Гр.). Скажи́ пра́вду ти мені́, а чи лю́биш мене́, чи ні (Пісня). Мо́же син мій бу́де у кому́ні, а як ні, то, мо́же, мій ону́к (Сосюра). «Хо́чеш?» – «Нє, не хо́чу» (Брацл.). Оде́н брат був бага́тий, а дру́гий нє (Звин.). Мо́же ви́йде, а мо́же й ніт (Свидн.). Каза́в, ду́рню, мовчи́; ніт, патя́кає? (Мирний)].
Да или нет? – так чи ні?
Ни да, ни нет – ні так і не ні; ні так, ні сяк.
Ан нет! – ба ні!
Да нет – та ні, ба ні. [«Здає́ться, дзво́нять». – «Та ні, то лю́ди гомоня́ть» (Шевч.). «А що се га́лас на́че?» – «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти сміє́шся, а я пла́чу; ба ні, не пла́чу – регочу́сь (Шевч.)].
Да нет же – та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже́, ані́ж, аж нія́к, (диал.) аж ні́куди. [«Хіба́ тобі́ тако́го ба́тька?» – «Аніже́! Аніже́! не тако́го» (Грінч.)].
Ну, нет! – е, ні! ба ні́! ну, ні́! Е, ні! цього́ я тобі́ не дам (Брацл.). [«Ході́м погуля́ймо!» – «Ба ні! тре́ба працюва́ти» (Липовеч.)].
Так нет же – т[д]ак ні(-ж).
Нет ещё – ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його́ ще не ба́чили?» – «Ще!» (Звин.)].
А почему (бы) и нет? – а чо́м би й ні? а чом(у́) не так?
Может быть да, может быть нет – мо́же так, а мо́же (й) ні; або́ так (воно́), або́ ні. [«Мо́же так, а мо́же ні» – пам’ята́єте є таки́й рома́н д’Анну́нціо (В. Підмог.)].
Никак нет – ні, аніже́, аж нія́к, (диал.) аж ні́куди;
3)
на не́т, нрч.
а) кли́ном, скі́сно, спохо́ва. [Візьми́ лопа́ту та підструга́й оту́т зе́млю, щоб було́ спохо́ва (
сведено на нет) (Звин.)].
Стёсывать на нет – сті́сувати скі́сно (спохо́ва).
Жила (горная) сходит, сошла на не́т – жи́ла виклино́вується, ви́клинувалася;
б) (
перен.) на ні́вець, на ніщо́, ні на́ що.
Сводить, свести на не́т что – зво́дити, зве́сти́ що на ні́вець (на ніщо́). [Ти звів на ніщо́ всю на́шу спра́ву (Остр. Скарбів)]; см. Ничто́ (Обращать в -то́).
Сходить, сойти на не́т – схо́дити, зійти́ на ні́вець, зво́дитися (перево́дитися), зве́сти́ся (переве́сти́ся) ні на́ що (на ніщо́), перево́дитися, переве́сти́ся, (итти прахом) іти́, піти́ в ні́вець; (исчезать) зника́ти, зни́кнути. [Двоєду́шницька та́ктика ППС довела́, що вплив ППС’ців зійшо́в на ні́вець (Пр. Правда). Під ля́дським панува́нням звела́сь би ні на́ що на́ша наро́дність (Куліш). Бува́ють такі́ часи́, коли́ письме́нство занепада́є й перево́диться (Крим.). Пішло́ все бага́тство в ні́вець (Крим.)].
Конкуренция сошла на не́т – конкуре́нція зійшла́ на ні́вець;
4)
сщ. – ні (нескл.).
Пироги с нетом – пироги́ з та́ком (Поділля), нізчи́мні пироги́ (Сосн.).
Есть лучше нета – «є» кра́ще ніж (за, від) «нема́(є)», так кра́ще за ні.
Неты́ считать – недо́ліки лічи́ти.
Прелага́ть, -ся, преложи́ть, -ся
1) переклада́ти, -ся, перекла́сти, -ся;
см. Перелага́ть, -ся. Перекла́дывать, -ся;
2)
см. Превраща́ть, -ся.
-жи́ть гнев на милость – оберну́ти гнів на (у) ла́ску, прости́ти, поми́лувати;
3) (
переводить) переклада́ти, -ся, перекла́сти, -ся; бу́ти перекла́деним; см. Переводи́ть, -ся.
Приобрета́ть, приобрести́ и приобре́сть
1) (
добывать) набува́ти, набу́ти, здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добу́ти и придобу́ти що и чого́, придбава́ти, придба́ти що и чого́; (наживать) нажива́ти, нажи́ти що; (накопить, добыть в большом количестве) надба́ти, принадба́ти, напридба́ти, наздобу́ти, наздобува́ти чого́, (диал.) напаха́ти, (о мног.) понабува́ти, по(з)добува́ти, попридбава́ти що и чого́. [Ро́зуму за гро́ші не здобу́деш (Св. Пис.). Жа́лко ста́ло того́ хазя́йства, що він його́ своє́ю пра́цею надба́в (Грінч.). Придба́ли ху́тір, став і млин, садо́к у га́ї розвели́ і па́сіку чима́лу, – всього́ надба́ли (Шевч.). Що придба́єш, те і ма́єш (Приказка). Пої́хав оце́ в ліс та й дров тако́го (очень много) напаха́в (Пирят.)].
-та́ть движимое и недвижимое имущество – набува́ти рухо́ме й нерухо́ме майно́.
-бре́сть что-л. покупкою – набу́ти що ку́плею (купі́влям).
Он -брё́л себе большое состояние – він придба́в (нажи́в, здобу́в) собі́ вели́кий ста́ток (и вели́кі ста́тки).
-та́ть, -сти́ права гражданства – набува́ти, набу́ти права́ (и прав) громадя́нства.
-сти́ хозяйничая – пригосподарюва́ти, загоспода́рити що.
-сти́ барышничеством – прибаришува́ти що.
-сти́ торгуя в кабаке – зашинкува́ти що;
2) (
снискивать) здобува́ти, здобу́ти, придба́ти що, зажива́ти, зажи́ти чого́.
-сти́ всеобщее уважение, дружбу, расположение – здобу́ти (придба́ти) зага́льну поша́ну, дру́жбу, прихи́льність.
-та́ть, -сти́ любовь, благосклонность чью-л. – підхо́дити, підійти́ під чию́ ла́ску, дістава́ти, діста́ти ла́ски в ко́го. [Тако́ї ла́ски діста́ну і в Пара́ски (Номис)].
-сти́ доверие чьём-н. – зажи́ти в ко́го ві́ри. [Я ві́ри в їх зажи́в, щоб дізнава́тись тим ро́бом про їх за́ходи воро́жі (Грінч.)].
-бре́сть славу, известность, популярность – (з)добу́ти, придба́ти сла́ву (и сла́ви), відо́мість, популя́рність, зажи́ти (залучи́ти) сла́ви, уби́тися у сла́ву, зажи́ти популя́рности, у мо́ву увійти́. [Анто́сьо все в мо́ву вхо́див і між товари́ством і в го́роді (Свидн.)].
Он -брё́л себе много друзей – він придба́в собі́ бага́то при́ятелів;
3) (
усваивать себе, получать) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти чого́.
-та́ть форму чего-л. – набира́ти фо́рми чого́.
-та́ть вкус чего – набува́ти (набира́ти) смаку́ чого́. [На мо́рі, коли́ воно́ ти́хе, стра́ва набира́ особли́вого смаку́ (Леонт.)].
-та́ть, -сти́ значение, ценность – набира́ти, набра́ти, набува́ти, набу́ти ваги́, ва́ртости. [Тоді́ ті́льки іде́я набира́є ва́ртости, коли́ перево́диться в життя́ (Коцюб.)].
-сти́ значение среди кого – увійти́ в зна́чність між ким.
-та́ть, -бре́сть влияние – забира́ти, забра́ти си́лу, здобува́ти, здобу́ти вплив на що. [Таку́ си́лу забра́ли запоро́жці (Сторож.)].
-та́ть, -сти́ власть над кем – си́лу міць бра́ти, забра́ти и взя́ти над ким. [Моти́в суча́сности бере́ си́лу над пое́тами (Єфр.)].
-та́ть, -сти́ силу – набува́ти, набу́ти, набира́ти(ся), набра́ти(ся) си́ли. [Цей гурт де-да́лі бі́льшатиме, набира́тиметься си́ли (Грінч.)].
-та́ть, -сти́ интерес – набира́ти, набра́ти інтере́су.
-та́ть навык, опыт – набува́ти на́вички до чо́го, до́свіду в чо́му, нала́муватися до чо́го.
-сти́ привычку – набра́тися зви́чки.
-та́ть, -сти́ необходимые познания в чём – здобува́ти, здобу́ти (придба́ти) потрі́бні знання́ з чо́го и в чо́му. [Сам неписьме́нний здобува́є він ті знання́ або́ з розмо́в, або́ слу́хаючи, як хто и́нший чита́є (Грінч.)].
-сти́ знания от кого – набра́тися нау́ки в ко́го.
-сти́ оперение (о птицах) – у пі́р’я (у колодочки́, у палки́) вби́тися, упі́р’їтися.
Приобре́тенный – набу́тий, (з)добу́тий, на́дбаний, при́дбаний, нажи́тий, зажи́тий, пригосподарьо́ваний, загоспода́рений и т. д. [І жіно́че, і діво́че, і що було́ пригосподарьо́ване, усе́ за́брато (Квітка)].
-ное имущество – набу́те (при́дбане) майно́, надба́ння.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Перево́дитися, переве́сти́ся
1)
переводиться, перевестись;
2) на що –
беднеть, обеднеть, разориться;
3) в, на що –
вырождаться, выродиться;
4)
вымирать, вымереть, пресечься, угаснуть, исчезать, исчезнуть; б) на що – изменяться, измениться, перемениться во что.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бі́дкання, -ня, с.
1) Бѣдствованіе.
Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. К. Псал. 69. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде. Чуб. II. 398.
2) Жалобы на судьбу, гореванье.
Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Левиц. І. 179. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози? Мир. Пов. І. 123.
Перево́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. перевести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл.
1) Переводиться, перевестися.
2)
на. Бѣднѣть, обѣднѣть, разориться. Перевівсь ні на се, ні на те. Ном. № 1848.
3)
на. Вырождаться, выродиться. З панів переведуться на шолудивих кошенят. Стор. МПр. 46.
4) Вымирать, вымереть, пресѣчься, угаснуть; исчезать, исчезнуть.
Бодай його кодло з накоренком перевелось. Ном. № 3788. Съ отриц.: не перево́дитись. Постоянно быть, находиться. Старости не переводяться в Олесиній хаті.
5) Измѣняться. измѣниться, перемѣниться.
З ранку година, а на вечір мабуть на дощ переведеться. Харьк. г.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)