Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «при смерті»
Шукати «при смерті» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

На́мертве, нрч. – при смерті́, на смерті́, (образно) на бо́жій доро́зі.
При, предл. с предлож. пад. –
1) (возле, у) при ко́му, при чо́му, попри ко́му, попри чо́му, коло ко́го, коло чо́го, край ко́го, край чо́го. [Була́ в ме́не небо́га, при мені́ вона́ і зросла́ (М. Вовч.). Одну́ взя́ли попри ко́ні, дру́гу взя́ли попри во́зі (Пісня). Кото́ру дити́ну люби́ла-коха́ла – край се́бе не ма́ю (Макс.). Наси́пали край доро́ги дві моги́ли в жи́ті (Шевч.). З яко́ю бува́ло жадо́бою коло книжо́к істори́чних при́писки перечи́туєш (Куліш)].
• Город лежит при реке – мі́сто лежи́ть коло рі́чки, понад рі́чкою.
• При городе слободка – (по)при мі́сті (го́роді) слобода́ (слобі́дка).
• При входе, при в’езде (при обозначении места) – з при́ходу, з при́їзду, на при́ході, на при́їзді. [Згорі́ло сімна́дцять дворі́в за́раз з при́їзду (Гр.). З при́ходу в селі́ (Радом.). Нора́ з при́ходу узе́нька (Драг.). Його́ ха́та у місте́чку на прихо́ді (Звяг.)];
2) (в присутствии кого) при ко́му, перед ким.
• Это было сказано при свидетелях – це було́ ска́зано при сві́дках, перед сві́дками.
• Не при вас будь сказано – не перед ва́ми хай бу́де ска́зано.
• При отце – перед ба́тьком. [Я її́ перед ба́тьком ви́лаяла (Проскур.)];
3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за ко́го, за чо́го. [Дай-же, Бо́же, – козаки́ промовля́ли, – за ге́тьмана молодо́го жи́ти, як за старо́го (Ант.-Драг. II)].
• При мне, при нас (в наше время) – за ме́не, за нас. [За ме́не то вже в дворі́ жили́ ми спокійне́нько (М. Вовч.). Не за нас се ста́ло, не за нас і переста́не (Номис)].
• При покойном отце – за покі́йного ба́тька.
• При жизни – за життя́. [А сам собі́ за життя́ ще похоро́н справля́є (Рудан.)].
• При жизни отца – за ба́тькового життя́.
• При крепостном праве – за па́нського пра́ва, за па́нщини. [Він був ще за па́нського пра́ва ку́харем (Грінч.)].
• При республиканском правлении – за республіка́нського урядува́ння.
• При солнце (до захода солнца, пока оно светит) – за со́нця. [Наш госпо́дар дозо́рця ви́жав жи́то за со́нця (Грінч. III)];
4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при ко́му, при чо́му, за чо́го, на чо́му, на що.
• Состоять секретарём при ком – бу́ти за секретаря́ при ко́му, у кого.
• Американский посланник при французском дворе – америка́нський посо́л при францу́зькому дворі́.
• Остаться при университете, при кафедре – залиши́тися при університе́ті, при кате́дрі.
• При заводе есть и кузница – при заво́ді є й ку́зня.
• При нём нашли бумаги – при ньо́му зна́йдено папе́ри.
• Иметь при себе оружие – ма́ти при собі́ (з собо́ю) збро́ю.
• При ком – за ким. [За не́ю й скоти́на пло́диться, за не́ю й дробина́ во́диться (Г. Барв.)].
• Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении – чита́ти при сві́чці, при со́нячному сві́ті, при електри́чному сві́тлі.
• При приближении чего-л. – при набли́женні и -нню чого́. [Котрі́ були́ маєтні́ші, повиїзди́ли при набли́женню зара́зи в го́ри (Франко)].
• При наступлении грозы – при поча́тку грози́, як гроза́ надхо́дила.
• При исполнении служебных обязанностей – при викона́нню службо́вих обов’я́зків, під час викона́ння службо́вих обов’я́зків.
• При подписании этого условия – при підписа́нні ціє́ї умо́ви, під час підписа́ння ціє́ї умо́ви.
• При заключении договора – при зго́ді. [При зго́ді були́ лю́ди (Кам’ян.)].
• При обыске найдено – під час тру́су зна́йдено.
• При одной мысли об этом – на саму́ зга́дку про це.
• При этом известии – на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! – хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю зві́стку (Свидн.)].
• При первом слове – на пе́ршому сло́ві.
• При этом слове, при этих словах – на цім сло́ві, на цих слова́х. [На сім сло́ві чу́ю – торохтя́ть коле́са (Кониськ.)].
• При этом слове он вздрогнул – на цім сло́ві він здригну́вся.
• При первом же вопросе он смешался – на пе́ршому-ж пи́танні він збенте́жився, сплу́тався.
• При звуке его голоса – з зву́ком його́ го́лоса.
• При малейшем шуме, шорохе – на найме́нший шум, ше́лест.
• При каждом вздохе – за ко́жним по́дихом. [Той пил набива́всь у ні́здрі за ко́жним по́дихом (Крим.)].
• При первом случае, который мне представится – при пе́ршій наго́ді, з пе́ршою наго́дою, що ма́тиму, що мені́ тра́питься.
• При всяком случае – при ко́жній наго́ді, ко́жної наго́ди.
• При случае поговорите с ним о моём деле – як бу́де наго́да, при наго́ді поговорі́ть з ним про мою́ спра́ву (в мої́й спра́ві).
• Я вспомню об этом при случае – я згада́ю про це при наго́ді.
• При гробовом молчании – при моги́льній ти́ші, під моги́льну ти́шу.
• При громких криках толпы – під голосні́ ви́гуки на́товпу.
• При помощи, см. По́мощь.
• Быть при оружии – бу́ти при збро́ї.
• Быть при деньгах – бу́ти при гро́шах.
• При скорости 30 вёрст в час – при ско́рості 30 версто́в у (на) годи́ну.
• Длина окружности при радиусе равном… – довжина́ о́кругу при ра́діусі рі́вному…
• При температуре в 100 градусов – при температу́рі в 100 гра́дусів, під температу́ру в 100 гра́дусів.
• При давлении в 740 милиметров – при ти́сненні (під ти́сненням) в 740 міліме́трів.
• При прочих равных условиях – (по)при и́нших одна́кових умо́вах, за и́ншими одна́ковими умо́вами.
• При такой жизни – по тако́му життю́. [Що-дня́ то в ка́рти гра́ли, то пісеньо́к співа́ли. Не га́дки на́шій па́нії по тако́му життю́ (М. Вовч.)].
• При таких заработках можно хорошо жить – по таки́х заробі́тках мо́жна до́бре жи́ти.
• При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства – (по)при всіх свої́х чима́лих ва́дах, твір цей ма́є і безсумні́вні ва́ртості.
• При этих, при таких обстоятельствах, условиях – за цих, за таки́х обста́вин, умов, за ци́ми, за таки́ми обста́винами, умо́вами, по цих, по таки́х обста́винах, умо́вах. [Ле́гко зрозумі́ти, як почува́ло себе́ украї́нське письме́нство за таки́х обста́вин (Єфр.)].
• При тех или иных исторических обстоятельствах – за тих чи и́нших істори́чних обста́вин (Єфр.), за ти́ми чи и́ншими істори́чними обста́винами, по тих чи и́нших істори́чних обста́винах.
• При всём своём уме он был обманут – з усім свої́м ро́зумом він був оду́рений.
• При всём том – з усі́м тим.
• Прилагаемое при сем письмо – дода́ний до цьо́го лист.
• Лежать, находиться при смерти – лежа́ти, бу́ти при смерті́, на смерті́, (образно) стоя́ти на бо́жій доро́зі. [На смерті́ побива́всь ці́лу ніч (Черк.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Взмалываться, взмолиться – благати, заблагати, починати, поча́ти (ста́ти) блага́ти.
[Се був псалтир Давида царя, і я з ним разом замолив і заблагав: «Дай мені крила — привітаю птицею по горах» (Марко Вовчок). Вона кинулася до ніг Кончакові. Плутаючи половецькі і свої рідні слова, заблагала: — Великий хане, зглянься на хлопця! Його мати лежить при смерті — так скатував її ні за що Трат… А Овлур вступився за неї… Не бив він батька, а тільки відтрутив від матері, коли той ввірвався, щоб зарізати обох — матір і сина! Я цьому свідок! (В.Малик). В суботу я все-таки спробував увімкнути телефон і відскочив, як вдарений струмом, — наче увімкнув не в розетку, а зразу в голос, різкий, роздратований, дзвонила знову вона, я озирнувся на свою зблідлу дружину і буквально заблагав: «Ради Бога, у вас же є родичі, близькі вам люди, чого ж вони кинули вас напризволяще?!» Вона обізвала мене дурнем, і я знову висмикнув шнур (Л.Костенко). Слуга забрався, хоч і не без труднощів, на корабель і побачив там молоду панянку, що боязко тулилася на чардаку з кількома товаришками своїми. Уздрівши його, заплакали вони ревно й заблагали рятунку, а що він їх не розумів, як і вони його, то на мигах силкувались розказати про біду свою (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Побачивши погонич рішучість тієї озброєної поторочі, заблагав: — Змилуйтесь, паночку, хай ваше добродійство дозволить мені хоть мули випрягти та в безпечне місце одігнати, поки тих левів із кліток добуватимуть, бо як вони їх мені роздеруть, пропав я навіки тільки моєї й худоби, що віз оцей та мули! — О маловіре! — відповів йому Дон Кіхот. — Ізлазь, розпрягай, роби, що хочеш, та зараз побачиш, що то все дурна робота й марна праця (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Ненавидеть – нена́видіти кого́, що, не терпіти кого, що, (диал.) не зносити кого, що, (разг.) не виносити кого, що, (ещё) злість на ко́го ма́ти, ди́хати важки́м (лихи́м, злим) ду́хом, ди́хати чо́ртом, горі́ти на ко́го:
• ненавидить всеми фибрами души – усією душею (з усієї душі, з цілої душі, до дна душі); усім єством (цілою істотою) ненавидіти; в ло́жці води́ втопи́в би; з’їв би живцем; усіма фібрами душі ненавидіти.
[Намі́сник цей нена́видить тебе́ (Б.Грінченко). Ой він на дити́ну важки́м ду́хом ди́ше (Пісня). Її́ й за рі́дну не прийма́ють, чо́ртом ди́хають на не́ї (П.Мирний). — Не печи мені очей Уласом. Я його нанавиджу (І.Нечуй-Левицький). — Кажуть, треба любити чоловіка і більше нікого. А я ненавиджу його духу, не терплю його сліду; де він ступить, і слід  його поганий. Сяду з ним їсти — шматок хліба не йде мені в рот, душить, як гарячий пісок! Сяде зо мною вечеряти —  вечеря мені, як полинь, гірка (І.Нечуй-Левицький). Поет хруснув пальцями. Вона скрикнула: — Не робіть так, я сього не зношу! (Л.Українка). Сиджу то тут, то в Бухаресті, Виношу тисячі негод… (О.Олесь). Ви-ж ба́чите, вона́ гори́ть на ме́не (АС). Сміливі лінії вулиці, досконала рівнобіжність їх, тяжкі перпендикуляри обабіч, велична похилість бруку, що спалахував іскрами під ударами копит, війнули на нього суворою, йому ще незнаною гармонією. Але він ненавидів місто (В.Підмогильний). З молодших сучасників найбільше ціную В. Голобородька. Потім — М. Вінграновського. І, звичайно, Л. Кисельова. Ненавиджу слово «поезія». Поетом себе не вважаю. Маю себе за людину, що пише вірші (В.Стус). Отак, як зроду, потаємно, з тилу, Усіх міщан ощирені лаї Ненавидять в мені мою скажену силу, Ненавиджу я слабкості свої (Л.Костенко). — Гуляю на вольній волі — і нікому не хочу коритись, нікого не люблю ані ненавиджу, нікого не маню й не принаджую, ні з ким не жартую, ні до кого не примиляюсь (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Він знав, що тутешні ненавидять його за гарний одяг і нову машину, міг зрозуміти, що вони мусять ненавидіти його, щоб не ненавидіти себе (Володимир Куч, перекл. Деніела Кіза). — Чоловік при смерті, зібравши останні сили, звертається до жінки: — Виконай моє останнє прохання. — Звичайно, Іване. — Я хочу, щоб через рік після моєї смерті ти вийшла заміж за Петра… — Так ти ж його ненавидиш?! — Ще й як ненавиджу… 2. Жінка — подрузі: — Ненавиджу друзів чоловіка. Люто. Усіх би їх, гадів, оженила]. Обговорення статті
Смерть –
1) смерть, (кончина) кончина, скін, (гибель) загибель, кінець, (образн.) вічний сон (покій), (разг.) капе́ць, капу́т, каюк, а́мба, (мифический образ, шутл.) безноса, кирпата, свашка, костомашка, костуха;
2) (прост.) горе, біда, смерть;
3) (прост., очень) до смерті:
• бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть;
• борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба́ до заги́ну, боротьба смерте́льна;
• быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті), (образн.) бути на Божій дорозі; (иногда) бути близьким смерті, (грубее) на ладан дихати, на тонку прясти;
• видимая смерть – види́ма смерть, нехи́бна смерть;
• видимая смерть страшна – видима смерть страшна (Пр.);
• внезапная смерть – нагла (раптова) смерть;
• вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті;
• гото́виться к смерти – ладна́тися на смерть, ла́годитися в Бо́жу путь, готуватися до смерті;
• двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде (Пр.); більш (більше) як раз не вмреш (Пр.); дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути (Пр.); чи пан, чи пропав — двічі не вмирати (Пр.); раз мати породила, раз і помирати (Пр.); хто вмер тепер, не вмре у четвер (Пр.); раз козі смерть (Пр.);
• до смерти, разг. – (очень) до смерті;
• лежа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі);
• любовь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть;
• мнимая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть, завмертя́ (-тя́), завме́рлість;
• на людя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́;
• насильственная смерть – не своя смерть, ґвалтовна смерть;
• нечаянная смерть – несподі́вана (на́гла) смерть;
• обреченный на смерть – роко́ваний на згу́бу (на смерть, на стра́ту);
• осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого;
• осуждённый на смерть – засуджений на смерть (на го́рло, на згу́бу, на стра́ту);
• отвратить смерть от кого – відверну́ти (відве́сти́, відвола́ти) смерть від кого;
• от смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде (Пр.); від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся) (Пр.);
• от смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (Пр.); смерті не відперти (Пр.); від смерті нема викупу (Пр.); зі смертю торгу нема (Пр.); на смерть нема зілля (Пр.); смерть нікого не мине (Пр.); як не живеш, а труни не минеш (Пр.); смерть — неминуща дорога (Пр.); смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» (Пр.);
• пасть смертью храбрых – полягти (загинути) смертю хоробрих;
• перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся) (Пр.); як не наївся, то не налижешся (Пр.);
• помирать со смеху – конати зо сміху, вмирати зо сміху;
• постигшая смерть – спостигла смерть;
• промедление смерти подобно – зволікання (загаяння) до смерті подібне, зволікання — це смерть;
• просто смерть, смерть да и только – смерть та й годі, лихо (горе, біда) та й годі;
• смерти подобно – як смерть;
• смерть как хочется – до смерті хочеться;
• смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько, (грубее) смерть коло носа;
• смерть не разбирает чина – смерть не перебирає (Пр.); смерть нікого не минає (Пр.); смерть усіх порівняє (Пр.);
• спасти от смерти – визволити від смерті;
• стоять на пороге смерти – стояти на порозі смерті; (образн.) гроші одказувати;
• [только] за смертью посылать кого (шутл.) – [тільки] по смерть посилати кого;
• убить, убиться на смерть – заби́ти, заби́тися на сме́рть;
• ум за морем, а смерть за воротом – ду́мка за мо́рем, а смерть за плечи́ма;
• хуже смерти – гірше від смерті, гірше за (ніж, як) смерть.
[Стара до нього, а він, лишенько, вже й гроші одказує (І.Нечуй-Левицький). Смерть — се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л.Українка). Пусти мене, пусти! — стала благати Носа.— Якщо в тебе є крихітка серця, послухай мого благання. Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті. Краще вбий мене! (Б.Лепкий). Таке життя було б од смерті гірше (Л.Українка). Смерть — лікар бідняка (німецька приказка). Для єврея на смертному одрі важливо почути голос Сари: «Спі спокойно, твої деньгі в надьожном мєстє.» Китаєць повинен випити чаю, прошепотіти коаня, подумати, що за династії Сінь було не краще, як за Мао Цзедуна, а зараз не гірше, як за династії Хань. Чистокровний німець мусить зустріти і провести смерть за інструкцією. Для італійця вищим шиком є смерть через повішення на варених макаронах. Щирий француз має встигнути перед смертю переспати з Жаннет. Найшляхетніша смерть для поляка — луснути з гонору. Істінному росіянину бажано видудлить усі припаси спирту, горілки, браги-одноднєвки, браги-одночавки і браги-п’ятімінутки, одеколону, лосьйону, очних і вушних крапель, денатурату, клею «БФ», антифризу та прочих горящих жидкостєй, вхопити глобуса, стиснути в любовних обятіях, і вже як почне тріщати і розсипатись на цурпалки, прохрипіти: «Ро-ді-на!» Щирому українцю, — ковтнув бузинової настоянки Стороженко, — перед смертю важливо подумати: «Ге, а кум здох раніше!» Востаннє обжертися, вилізти на піч і щасливо сконати… «Кхм… кхм… — прочистив горло Воробкевич. — Живемо і геройськи помираємо» (В.Даниленко). Роздуми про смерть загартовують душу (К.Кастанеда). Смерть людини схожа на зіграну ноту вічної симфонії, на виконання па вічного танцю, на зіграний акт вічної п’єси і навіть схожа на поцілунок вічного кохання, на розлуку з однією з форм на вічному шляху (Надія Кирчанова, перекл. Ши Т’єшена). Я навчився дивитися на смерть просто як на старий борг, який рано чи пізно доведеться заплатити (А.Айнштайн). Життя — черга за смертю, дурень той, хто лізе без черги (О. де Бальзак). Звикнути можна тільки до смерті інших (С.Є.Лєц). Говорити про смерть зі знанням справи можуть лише покійники (Лєшек Кумор). Смерть перетворює життя в долю (А.Моруа). Бути на світі може Пластмасовим Тільки щастя… Горе — тернове, — Справжнє, — Як біль. Як смерть… (Ігор Павлюк). Я попробував все… Залишилося — Досвід Смерті (Ігор Павлюк). — Річ тут, пане, ось яка,— вів далі Санчо.— Самі здорові знаєте, що сьогодні за столом, а завтра на столі; смерті не одперти; круть-верть, у черепочку смерть; кирпата свашка нікого не минашка; як проб’є час і година, то не одхреститься людина; смерть глуха, не пита, чи ти грішний, чи без гріха… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І таких людей прирівнюють до тореадорів чи картярів. Вихваляють їхню зневагу до смерті. А мені смішно, коли я чую про зневагу до смерті. Якщо коріння тієї зневаги не в усвідомленій відповідальності, то вона є тільки ознакою духовної убогості або надмірної молодості (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Наші досі молоді знання дають нам зрозуміти, навіщо загалом на світі є смерть: все-таки ми помираємо не для того, шоб померти і перетворитися в щось неживе, ми помираємо, щоб жити, ми помираємо задля життя, ми — часточка якогось плану (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). … у цьому шинку я нарешті усвідомив, що суть життя полягає у розпитуванні самого себе про смерть, як я поводитимусь, коли прийде мій час, що, по суті, це не просто розпитування самого себе про смерть, це розмова перед лицем нескінченності і вічності, що сам пошук розуміння смерті є початком розмислу в прекрасному і про прекрасне, бо роздумувати про безцільність тієї своєї дороги, яка, у будь-якому разі, закінчиться передчасним відходом, ця насолода і переживання своєї смерті, наповнює людину гіркотою, а отже, красою (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). Я вирізую повідомлення про смерть пекаря Нібура. Його там змальовано як доброго, люблячого чоловіка й батька, що завжди щиро піклувався про свою сім’ю. Я сам бачив, як фрау Нібур з розпущеним волоссям тікала з хати, а добрий Нібур біг слідом, шмагаючи її паском, і бачив руку, яку батько, що піклувався про сім’ю, зламав своєму синові Роланду, викинувши його в шаленстві із вікна. І коли цей кат сконав від апоплексичного удару в своїй пекарні, пригнічена горем удова повинна була б тільки радіти. Але вона раптом стала думати зовсім інакше. Все, що за життя витворяв Нібур, смерть стерла з її пам’яті. Він став ідеалом (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Ще недавно він дивився на смерть з тваринним жахом, а тепер зрозумів, що боятися її — означає боятися самого життя. трах смерти можна виправдати тільки безмежною прив’язаністю до всього, що є живого в людині. Хто не зважувався діяти, щоб піднести своє життя на нову висоту, хто байдуже задовольнявся власною немічністю, ті не можуть не боятися смерти, пам’ятаючи про той вирок, який вона виносить їхньому життю, що пройшло надаремне. Такі ніколи не жили на повну силу, та й чи жили вони взагалі? (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Кажуть, що перед смертю ми знову бачимо найпрекрасніші миті життя (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). — Його тільки за смертю посилать, — сміялися друзі. Досміялися. Привів]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Лежать
• Были бы хлеб да одёжа, так и ел бы лёжа – якби хліб та одежа, їв би козак лежа. Пр.
• Дорога, путь лежит на… – дорога (шлях) веде до…
• Душа, сердце не лежит к кому, к чему (разг.) – душа, серце не лежить до кого, до чого; (в душі) верне від кого, від чого.
• Лёжа на боку, не заработаешь и понюшки табаку – лежали на боку, не заробили і на понюшку табаку. Пр. Лежаного хліба немає. Пр.
• Лежать в лёжку, лежмя лежать (разг.) – лежма (ліжма) лежати.
• Лежать в основе чего – лежати в основі чого; бути підвалиною чого; бути за підвалину (за підставу, за основу) чого, для чого.
• Лежать в противоположные стороны головами (валетом) – лежати митусем (митусь); головами навпаки лежати.
• Лежать впусте – лежати облогом (облогами); облогувати; вакувати; (іноді) гуляти.
• Лежать на боку (на печи) (перен. разг.) – лежні та сидні справляти; лежнем лежати; байдикувати; байдики (байди, баглаї) бити.
• Лежать навзничь – лежати навзнак(и), горілиць, горічерева.
• Лежать ничком – лежати ниць (ницьма, долічерева, долілиць).
• Лежать пластом – лежати крижем (плиском, навзнак, навзнаки).
• Лежать при смерти – лежати при смерті (на смерті, на вмерті); лежати на смертельній (на смертній) постелі; (давн.) стояти (бути) на Божій дорозі.
• Лежать [свернувшись] калачиком – верчика лежати, лежати [скрутившись] калачиком (бубликом); (лок.) лежати скрутившись (скукобившись) у ковтюшок.
• Лежит, оглушённый ударом – лежить, приголомшений ударом; (жарт.) джмелів слухає.
• Лето пролежишь - зимой с сумой побежишь – хто вліті (літом) ледарює, той узимі (узимку) голодує. Пр. Нехай гуляє. «Що робив?» - зима спитає. Пр. Дріта-дріта серед літа, прийшла зима - хліба нема. Пр.
• На мне лежат все заботы – на мені [лежать] усі турботи (весь клопіт).
• Плохо лежит что (разг.) – легко лежить що.
• Подозрение лежит на ком – підозра лежить на кому; під підозрою (у підозрі) хто; підозрений хто.
• Содержание семьи лежит на моей обязанности – утримувати родину - [це] мій обов’язок (моя повинність).
• Хорошая слава лежит, а худая по дорожке бежит – добра слава лежить, а погана біжить. Пр.
• Худые вести не лежат на месте – лихі вісті не лежать на місці. Пр.
Находиться
• Вишь, какой нашёлся! (разг.) – ач (бач, ба, диви), який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)!
• В мире такого другого не найдётся – у (на) всьому світі такого другого не найти (не знайдеться); світ такого другого не покаже.
• Его не озадачишь, всегда найдётся – його не спантеличиш, завжди дасть собі раду (знатиме, що робити, добере розуму, ніколи не розгубиться).
• Киев находится на правом берегу Днепра – Київ лежить (іноді стоїть) на правому березі (боці) Дніпра.
• Находится в опасности кто – у небезпеці хто; загрожує небезпека кому; під небезпекою хто.
• Находиться в бедности – жити бідно (убого, злиденно, гірко); жити (перебувати) у злиднях (в убозтві); (образн.) [голодні] злидні годувати, трусити злиднями.
• Находиться в ведении, подчинении чьём – бути у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю); підлягати кому.
• Находиться в добром здоровье – бути живим-здоровим (у доброму здоров’ї, у доброму здоров’ячку); матися добре; почувати себе добре.
• Находиться в живых – бути живим (серед живих).
• Находиться в заблуждении – помилятися; бути на хибному шляху.
• Находиться в затруднении (в затруднительном положении) – бути в скрутному (у сутужному, у прикрому) становищі; бути у скруті (у сутузі).
• Находиться в [полной] зависимости от кого, чего – бути в [цілковитій] залежності від кого, від чого; [цілком] залежати від кого, від чого.
• Находиться в соответствии с чем – відповідати чому.
• Находиться дома – бути (в)дома.
• Находиться за границей – бути (перебувати) за кордоном.
• Находиться на военной службе – бути у війську (на військовій службі); служити у війську.
• Находиться при последнем издыхании – доходити (конати, умирати); розлучатися з життям; (розм. образн.) душа на волосинку в кого.
• Находиться при смерти – бути при смерті (на смерті, на вмерті); бути на смертельній (на смертній) постелі; бути (стояти) на останній (давн. на Божій) дорозі.
• Не нашёлся что сказать, ответить – не добрав (не дібрав) розуму (не знайшов, не зміркував), що сказати, відповісти; збентежився (сторопів, стерявся) і не зміг нічого сказати, відповісти; не здобувся на слово, на відповідь.
• Он везде найдётся – він скрізь (у всьому) дасть собі раду (знатиме, що робити); він з усього викрутиться.
• Он нашёлся и сумел выпутаться из затруднений – він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища (із скрути, із скруту).
Смерть
• Бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть.
• Быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті); (іноді) бути близьким смерті.
• Видимая смерть страшна – видима смерть страшна. Пр.
• Вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті.
• Двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде. Пр. Більш(е) як раз не вмреш. Пр. Дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути. Пр. Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати. Пр. Раз мати породила, раз і помирати. Пр. Хто вмер тепер, не вмре у четвер. Пр. Раз козі смерть. Пр.
• От смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде. Пр. Від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся). Пр.
• От смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися. Пр. Смерті не відперти. Пр. Від смерті нема викупу. Пр. Зі смертю торгу нема. Пр. На смерть нема зілля. Пр. Смерть нікого не мине. Пр. Як не живеш, а труни не минеш. Пр. Смерть — неминуща дорога. Пр. Смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» Пр.
• Перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся). Пр. Як не наївся, то не налижешся. Пр.
• Смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько.
• Смерть ве разбирает чина – смерть не перебирає. Пр. Смерть нікого не минає. Пр. Смерть усіх порівняє. Пр.
• [Только] за смертью посылать кого (шутл.) – [Тільки] по смерть посилати кого.