Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «просить попросить»
Шукати «просить попросить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Проси́ть, попроси́ть –
1) (кого, чего, у кого) проси́ти (про́шу, диал. просю́), попроси́ти, проха́ти (-ха́ю), попроха́ти кого́, у ко́го чого́, (кого о ком, о чём, у кого, чего) кого́ за ко́го, про що, в ко́го чого́, (гал.) о що (чего, о чём), проха́тися, попроха́тися в ко́го (кого), (молить) блага́ти кого́, чого́, кого́ за ко́го, в ко́го чого́, (гал. о що), (многих: одного за другим) перепроси́ти, перепроха́ти (усі́х). [І Го́спода про́сить, щоб посла́в він дощі́ вночі́ і дрі́бнії ро́си (Шевч.). У люде́й просі́те (Рудан.). Проси́в о ра́ду (Франко) (литер. форма: проси́в ра́ди (совета)). Зібра́в Тара́с козаче́ньків пора́ди проха́ти (Шевч.). Лю́ди проха́ли дощу́ (Коцюб.). Як тому́ не да́ти, хто вмі́є проха́ти (Номис). Я ще в них хо́чу проха́тись, чи не заступи́лись-би вони́ за ме́не (Квітка). Пані-ма́тку до сво́го до́му блага́є (Метл.). Бо́га за них блага́є, щоб дав їм до́лю щасли́ву (Васальч.)].
• -си́ть кого о чём-л. – проси́ти, проха́ти, блага́ти в ко́го чого́. [Проха́в (блага́в) у його́ поряту́нку].
• -си́ть о помиловании – проха́ти поми́лування.
• Я -си́л его об этом – я проха́в його́ про це.
• Я -сил за вас (о вас) секретаря – я проха́в за вас секретаря́.
• -си́ть помощи, о помощи – проха́ти, блага́ти по́мочи, (и реже) блага́ти на по́міч.
• -шу́ садиться – про́шу сіда́ти.
• -си́ть извинения у кого – проха́ти проба́чення в кого́, перепро́шувати, перепро́хувати кого́.
• -си́ть прощения – перепро́шувати и перепроша́ти, перепро́хувати кого́.
• -си́ть снисхождения – проси́ти, проха́ти ла́ски в ко́го.
• -си́ть позволения – пита́тися до́зволу, проха́ти до́зволу, про до́звіл у кого.
• -си́ть слова, совета – проха́ти (проси́ти) сло́ва, ра́ди (пора́ди) в ко́го.
• Милости -сим (пожалуйте) – про́симо.
• Осмелюсь -си́ть вас об одолжении – насмі́люсь (зва́жусь) проха́ти вас про ла́ску.
• -сим пожаловать к нам, к столу – про́симо (проха́ємо) до нас, про́симо завіта́ти до нас, про́симо до сто́лу.
• -сить (цену) – пра́вити, оконч. запра́вити. [Тепе́р ви з нас пра́вите со́рок карбо́ванців (Кримськ.)].
• -си́ть милостыни – проси́ти ми́лостині;
2) (ходить по миру) проси́ти, же́брати и жебрува́ти, жебра́чити в ко́го, старцюва́ти, ходи́ти з до́вгою руко́ю. [Ходи́в і же́брав у воякі́в (Л. Укр.)].
• -сить Христа ради – проси́ти Христа́ ра́ди;
3) на кого – позива́ти кого́ (до су́ду), ска́ржитися на ко́го (в суд); см. Жа́ловаться.
• Про́шенный – про́шений, про́ханий. [Про́ханий кусо́к го́рло дере́ (Номис)].
Извине́ние – ви́баче́ння, проба́чення, перепроха́ння, перепро́сини. [Я засоро́мивсь, попроха́в ви́бачення (Крим.). Поча́в проси́ти в не́ї проба́чення (Н.-Лев.). Я, гарячі́ший до сва́рки, а то й до бі́йки, звича́йно пе́рший був і до перепро́син (Франко)].
• Просить, попросить -ния у кого – перепро́хувати, перепроха́ти, перепро́шувати, перепроси́ти кого́, проха́ти, попроха́ти ви́баче́ння (проба́чення) у ко́го.
• Прошу -ния – проха́ю мені́ ви́бачити (проба́чити, дарува́ти), перепро́шую, перепроша́ю.
• Это не может служить ему -нием – це не мо́же випра́вдувати його́.
Проще́ние – проще́ння, опроще́ння, дарува́ння, (извинение) ви́бачення, проба́чення, (отпущение) відпу́щення. [Всім проща́й і проще́ння досту́пиш (Франко). Чи вже-ж то вина́ така́, що нема́ їй опроще́ння до ві́ку (Мирн.). Єсть учи́нки, яки́х нічи́м ні одкупи́ти, ні споку́тувати і за які́ опроще́ння не мо́же бу́ти (Єфр.)].
• Просить, попросить -ния у кого – проси́ти (проха́ти), попроси́ти (попроха́ти) проще́ння (опроще́ння, проба́чення) в ко́го, перепро́шувати, перепроси́ти кого́, перепро́хувати, перепроха́ти кого́. [Тоді́ він, попроси́вши проще́ння у своє́ї пе́ршої жі́нки, прися́г на́ново буть чолові́ком (Рудч.). Взяв ба́тька, попроси́в у йо́го опроще́ння і став корми́ти до сме́рти (Грінч.). Поча́в проси́ти в не́ї проба́чення (Н.-Лев.). Неха́й він при всіх нас перепро́сить тебе́ (Кониськ.)].
• -ние грехов – проще́ння гріхі́в и гріха́м, від гріхі́в. [Там ми сповіда́лись, і пан-оте́ць проще́ння дав гріха́м (Грінч.). Освідча́ю тобі́ проще́ння від усі́х гріхі́в (Грінч.)].
• Которому нет -ния – непроще́нний. [Щоб не ста́ти непроще́нними злочи́нцями перед рі́дним кра́єм (Єфр.). Бода́й той непроще́нний був, хто ви́думав таку́ нелю́дяну нау́ку (Свидн.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Извинение – вибачення, пробачення, перепрошення, перепро́сини:
• находить себе извинение – виправдовувати себе;
• принесение извинения – перепрошування, перепросини;
• приносить извинения – перепрошувати;
• просить, попросить извинения у кого – просити, попросити (прохати, попрохати) вибачення (пробачення) у кого, перепрохувати, перепрохати (перепрошувати, перепросити) кого;
• прошу извинения за беспокойство – прошу (прохаю) мені вибачити (пробачити, дарувати), що потурбував (за турботи, за клопіт), перепрошую, що потурбував (за турботи, за клопіт);
• это не может служить ему извинением – це не може виправдувати (виправдати) його, цим не можна виправдати його, це його не виправдує (не виправдає).
[Поча́в проси́ти в не́ї проба́чення (І.Нечуй-Левицький). Я, гарячі́ший до сва́рки, а то й до бі́йки, звича́йно пе́рший був і до перепро́син (І.Франко). Кілька вибачень виглядають менш переконливо, ніж єдине (О.Гакслі). — Запізнився й навіть не вибачився! — Ну, вибач, люба. — Іди к бісу зі своїми вибаченнями!..]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Извинение
• Находить себе извинение – виправдовувати себе.
• Просить, попросить извинения у кого – просити, попросити (прохати, попрохати) вибачення (пробачення) у кого; перепрохувати, перепрохати (перепрошувати, перепросити) кого.
• Прошу извинения за беспокойство – прошу (прохаю) мені вибачити (пробачити), що потурбував (за турботи, за клопіт); перепрошую, що потурбував (за турботи, за клопіт).
• Это не может служить ему извинением – це не може виправдувати (виправдати) його; цим не можна виправдати його; це його не виправдує (не виправдає).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Просить, попросить – проха́ти, попроха́ти, просити, попросити; п. извинения – проха́ти вибачити, перепро́шувати, перепросити; п. настойчиво – ду́же просити; п. у кого совета – просити чиє́ї пора́ди; просят не курить – про́сять не палити; просят не шуметь – про́сять не гомоні́ти.

Запропонуйте свій переклад