Знайдено 53 статті
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
аніма́торка, аніма́торок; ч. аніма́тор 1. кінематографістка, яка працює в мультиплікаційному кіно. [Амелі Коше – художниця-аніматорка, ілюстраторка. (book.artarsenal.in.ua, 24.06.2021). У повсякденній суєті житель Землі деколи забуває, наскільки він малий і тому 3D-аніматорка Альваро Грасія Монтойя вирішила наочно показати розміри астероїдів в одному ролику. (ukr.media, 08.03.2020). Білоруська аніматорка ініціювала створення мультфільму про події в Білорусі. (24 канал). Аніматорка Ксенія Симонова презентувала пісочний фільм. (ТСН, 19.12.2011). ] 2. ведуча розважальних заходів, яка організовує ігри, конкурси для дітей чи дорослих. [У США в лікарні аніматорка в костюмі ялинки заразила близько 60 осіб COVID-19. (Суспільне, 06.01.2021). «Не можу сказати, що це відпочинок», – луцька аніматорка про роботу з дітьми (інтерв’ю). (konkurent.in.ua, 07.07.2018).] 3. культурологиня, яка відроджує певний пласт культури або унаочнює знання про щось. [Британська аніматорка презентувала в Меморіалі жертв Голодомору проект «Рецепти хліба». (holodomormuseum.org.ua, 01.09.2017).] // аніма́торка культу́ри – культурологиня, яка відроджує певний пласт культури. [Українська аніматорка культури з Сянока отримала нагороду від міста. (ukrinform.ua, 09.07.2019).] |
бджоля́рка, бджоля́рок; ч. бджоля́р та, хто розводить бджіл. [Найстарша шоферка та бджолярка Волині. Ганна Хімчик із Каменя-Каширського у 81 рік водить «Жигулі» й готує унікальні ліки проти гаймориту. (volyn.com.ua, 26.12.2013). Багато хто з пасічників пам’ятають відому американську бджолярку А. В. Хармен, яка неодноразово бувала в Україні як волонтер і ділилася з нами досвідом ведення бджільництва у США. (Пасіка, №1, 2006). Можливо, багатьом із нас це знадобиться у житті, і ми на своїй шкільній пасіці будемо вивчати бджільництво, а коли виростемо, будемо працювати колгоспними бджолярками. (Микола Носов «Щоденник Миколки Синицина», пер. Іван Сподаренко, 1973).] див.: па́січниця |
бейсболі́стка, бейсболі́сток; ч. бейсболі́ст гравчиня в бейсбол. [Так, жителька Австралії, колишня учасниця Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро Анна Маккан виявила зникнення свого бейсбольного м’яча (зауважимо, дівчина – бейсболістка) <…>. (Україна молода, 2019). Тейлор Гілл – бейсболістка зі США (Вікіпедія). Але наразі вона, ніби бейсболістка, відбивала уявною биткою кожен слайд, що летів із лабіринтів пам’яті. (Міла Іванцова «Живі книги», 2013). Спеціальну відзнаку отримали кращий гравець турніру донеччанин Юрій Швецов і єдина бейсболістка Діана Демчук (вона грала у складі рівенської команди). (Високий замок, 2012).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 69. Словник української мови: в 11 томах, Т. 11, 1980, с. 669. |
ви́борниця, ви́борниць; ч. ви́борець 1. жінка, яка обирає або має право взяти участь у виборах; учасниця виборів. [На одній із виборчих дільниць в одномандатному виборчому окрузі №115 (Львів, центр – Сихівський район) виборниця похилого віку влаштувала скандал і зіпсувала свої бюлетені. (ua.interfax.com.ua, 21.07.2019). У Кривому Розі виборниця зробила спробу з’їсти бюлетень. (aspi.com.ua, 21.04.2019). Виборниця затримана, виборча комісія склала акт про правопорушення. (Високий замок, 2013). – <…>. Ви ж моя виборниця. Чи, може, ви за партію власті голосували? (Василь Базів «Брати, або Могила для “тушки”», 2012). Виборниця позивається з парламентом. (Голос України, 08.10.2008).] 2. делегатка, яку за непрямої виборчої системи обирають виборці для подальших виборів вищих представників влади. [У 2000 році у США виборниця від Демократичної партії утрималась замість того, щоб проголосувати за Альберта Гора (із журн.). (Цит. за: СУМ-20).] .див.: виборчи́ня Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 355. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) |
винахі́дниця, винахі́дниць; ч. винахі́дник та, хто винайшла або винаходить щось. [16-річна винахідниця зі Львова отримала дві нагороди на конкурсі в США. (Українська правда. Життя, 23.05.2018). Пиво для собак, яке, на думку винахідниці, можуть також вживати й люди, надійшло в продаж минулого тижня. (День, 2007). Леді Лавлейс можна вважати не тільки видатною винахідницею, але й першою програмісткою в світі <…>. (Наука і суспільство, 1985). Але коли жюрі дізналося, хто створив цю чудесну машинку, здивування виявилося таким великим, що спочатку навіть було відкладено рішення про присудження винахідниці золотої медалі. (Всесвіт, 1963, №8). Тут є одна дівчина-інженер. Більше – вона геніальна винахідниця. (Дмитро Бузько «Кришталевий край», 1935).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 128 – розм. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 439. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.) |
високопосадо́виця, високопосадо́виць; ч. високопосадо́вець службовиця, яка обіймає високу посаду. [Мер Львова обговорив небезпеку «Північного потоку-2» із високопосадовицею НАТО. (Високий замок, 2018). Одну державну високопосадовицю, яка завдала стільки шкоди науковому співробітнику Верховного суду США і його колегам, зрештою було відправлено у відставку. (Роберт Саттон «Мудакам тут не місце», 2017). Свого часу у європейській та американській пресі наробила чимало шуму стаття високопосадовиці з Вашингтону Енн-Марі Слотер про неможливість жінки «мати все». (День, 25.02.2016). І лише мені, дякуючи моїм донжуанським талантам і досить тривалому роману з однією з високопосадовиць житлового сектору міськради, вдалося відстояти право повернутися в рідну домівку, щоправда, не в ту квартиру, де я народився, а в підашшя з великим артнувошним вікном у вигляді омеги. (Марина Гринич «Маміглапінатапеї, або Любов у київській комуналці», 2016). Перелік жінок-високопосадовиць в адміністрації Обами складається аж з однієї особи. (texty.org.ua, 16.10.2015). ] див.: посадо́виця, службо́виця, чино́вниця |
вишива́льниця, вишива́льниць; ч. вишива́льник майстриня з вишивання; та, хто вишиває. [Ми популяризуємо напівзабуті техніки вишивки, які використовують лише деякі вишивальниці особисто для своїх родин. (Версії, 2019). Таж ні, навіть найзнаменитіші вишивальниці, найвитворніші писанкарки несвідомо повторюють узори й орнаменти, не вміючи пояснити їхньої язичницької символіки. (Роман Іваничук «Саксаул у пісках», 2000). <…> Ірина Сеник відома у світі, зокрема в США й Канаді, як неперевершена вишивальниця. (Літературна Україна, 1992). Там, де ви мешкаєте, працюєте, є гарна вишивальниця чи цікавий різьбяр, килимарниця чи писанкарка. (Радянська освіта, 1984). А ті шахтарюють всередині – розчахнули царські врата, тягнуть ризи, чаші, різне начиння, покривала, з тонких полотен рушники роботи найкращих степових вишивальниць ... (Олесь Гончар «Собор», 1967). Вона добра вишивальниця. (Анатолій Шиян «Бусли летять до лісу», 1950).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 133. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 540. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський.) Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) |
віцеадміра́лка, віцеадміра́лок, віце-адміра́лка, віце-адміра́лок; ч. віцеадміра́л, віце-адміра́л військовослужбовиця, яка має адміральське звання, середнє між званнями контр-адмірал чи контрадміралка й адмірал чи адміралка. [«У цій динамічній ситуації безпеки наші військово-морські сили у всій Європі залишаються стійкими і продовжують регулярно співпрацювати з нашими союзниками і партнерами на Чорному морі, працюючи над тим, щоб забезпечити регіональну стабільність і процвітання», – заявила віцеадміралка Ліза Франчетті. (ТСН, 29.06.2019). «Наші рутинні операції в Чорному морі також демонструють гнучкість і можливості сил 6-го флоту США», – додала віце-адміралка. (DW, 06.01.2019).] див.: адміра́лка, контрадміра́лка (контр-адміра́лка) |
віцепрезиде́нтка, віцепрезиде́нток, віце-президе́нтка, віце-президе́нток; ч. віцепрезиде́нт, віце-президе́нт заступниця президента чи президентки. [Президент Байден та віце-президентка Гарріс відзначили День батька, надіславши найкращі побажання татам родин по всій країні. (ukrainian.voanews.com, 20.06.2021). «Все, що я можу сказати, – не розраховуйте на мене. Досить, годі. Джо Байден і Камала Харріс законно обрані і стануть президентом і віцепрезиденткою Сполучених Штатів 20 січня», – заявив він. (DW, 07.01.2021). Перша афроамериканка-віцепрезидентка США. (BBC, 07.11.2020). Днями віцепрезидентка асоціації «Укрводоканалекологія» Ольга Бабій заявила, що із 20 серпня українські водоканали можуть перейти на погодинну подачу води. (Версії, 2019).] див.: президе́нтка Вільний тлумачний словник, 2016. |
вундеркі́ндка, вундеркі́ндок; ч. вундеркі́нд та, хто надзвичайно здібна не за віком. [Ця вундеркіндка легкої атлетики тренується в місцевому клубі «Уіллоуфілд». (gathletics.com.ua, 29.04.2021). <…> Світлана Іванова – це в минулому справжня вундеркіндка, яка у 12 років показувала неймовірні результати. (Суспільне, 12.03.2021). І як вундеркіндка від світу преси й маркетингу, Емілі напевне читає журнали та вебсайти, ймовірно, покладаючись на Vogue Runway <…>. (vogue.ua, 09.03.2021). Дворічна вундеркіндка може показати всі штати на карті США. (api.visicom.ua).] |
держпосадо́виця, держпосадо́виць; ч. держпосадо́вець та, хто обіймає державну посаду. [Держпосадовиця у Василькові на Київщині взяла 11 тисяч доларів США за сприяння в отриманні квартири у власність. (kyiv.web2ua.com, 06.05.2020). Держпосадовиця потребує спеціальної особистої охорони від держави! (volynnews.com, 14.02.2020). Держпосадовиця високого рангу – за ґратами. (СТБ, «Вікна-новини», 10.11.2010, вип. 22:00; цит. за: А. Нелюба. Словотворчість незалежної України. 1991-2011).] див.: держпосадо́вка, чино́вниця Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 120-121. |
держслужбо́виця, держслужбо́виця; ч. держслужбо́вець та, хто працює на державній службі. [Ольга Скульська – перша держслужбовиця на візку. (misto.vn.ua, 27.03.2019). Чому в Україні легше будувати кар’єру, ніж у США? – держслужбовиця Олена Трегуб. (Повага, 02.09.2016).] див.: держпосадо́виця, держпосадо́вка, держслужбо́вка, чино́вниця |
добрози́чливиця, добрози́чливиць; ч. добрози́чливець 1. та, хто бажає іншим добра, прихильно ставиться до когось. [Ніби не ворог се традиційний їхній із епосу великого трагічного, із історії родинного життя нашого народу стоїть над ними, а доброзичливиця лагідна, що мати рідна, над ними схилилась. (Андрій Кондратюк «Хутір», Ч. 1, 2005). Невідома доброзичливиця розповіла, як кілька місяців віднаджувала настирливу волонтерку від свого чоловіка. (erve.ua, 08.09.2015).] 2. ірон. та, хто прикидається доброзичливою. [12 січня – «Доброзичливиця» президента США – Лінда Тріпп, довірена особа Левінські, передає незалежному прокурору Кеннету Старру аудіозапис своїх розмов із Монікою. (day.kyiv.ua, 16.02.1999).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 325. |
єгиптологи́ня, єгиптологи́нь; ч. єгипто́лог фахівчиня з єгиптології. [Зокрема, відома професорка-єгиптологиня з Університету Джонса Хопкінса у США Бетсі Браян назвала знахідку «другим найважливішим археологічним відкриттям після гробниці Тутанхамона». (DW, 10.04.2021). Саліма Ікрам, єгиптологиня з Американського університету в Каїрі, зазначає, що написи з попередженнями в людських гробницях в основному служать для стримування зловмисників, які могли осквернити місця спочинку мумій. (nv.ua, 30.11.2020). Маргарет Мюррей (1863–1963) – британська єгиптологиня, археологиня, антропологиня, історикиня та фольклористка. (uk.wikipedia.org).] |
комісіоне́рка, комісіоне́рок; ч. комісіоне́р 1. членкиня комісії. [Невдовзі після запровадження політик прозорості на території США, комісіонерка Європейської комісії з питань справедливості, споживачів та гендерної рівності, Вєра Юрова, заявила, що заходи, вжиті компаніями, можуть бути лише тимчасовими <…>. (netfreedom.org.ua, 26.09.2019).] 2. посередниця в торговельних операціях, яка надає комісійну послугу за певну винагороду. [Наприклад, данська комісіонерка Маргарет Вестагер була обрана вдруге на позицію комісара з питань конкуренції. (Олена Подолянко «Особливості функціонування немажоритарних інституцій. Досвід ЄС та України»: дипломна робота, К., 2020). На 56-му Венеційському бієнале (2015) була комісіонеркою павільйону своєї країни. (Український тиждень, 2016). Одна комісіонерка середнього віку відвідала старшого чоловіка й сказала йому: «Оскільки ви самотня людина, я більше турбуюся про вас, пане К., ніж про свою роботу». (Пробудись, 1997).] див.: бро́керка, фа́кторка Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) |
конгресме́нка, конгресме́нок, конґресме́нка, конґресме́нок; ч. конгресме́н, конґресме́н членкиня конгресу. [Колишню главу Нацбанку Валерію Гонтарєву запросили до США (зокрема, конгресменка від демократів і співголовуюча групи підтримки України в палаті представників США Марсі Каптур) для спілкування з американськими законодавцями). (Україна молода, 2019). Конгресменка від Демократичної партії США Кеті Гілл подала у відставку через звинувачення в інтимних стосунках із колегою. (DW, 28.10.2019). Він назвав один корабель іменем колишньої конґресменки Ґабрієл Ґіфорд, котра є знана своїми політичним виступами для обмеження американцям доступу до вогнепальної зброї. (Свобода, 2016). Конгресменка розповіла, чому пишається Українською службою «Голосу Америки». (Голос Америки, 15.12.2014).] Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 376 – конґресменка розм. |
контрадміра́лка, контрадміра́лок; ч. контрадміра́л службовиця в армії чи флоті, яка має перше (молодше) адміральське звання. [Норвезька контр-адміралка Луїза Дедічен стала першою жінкою, залученою у військовий комітет НАТО. (ua.korrespondent.net, 23.06.2019). Ґрейс Гоппер (1906-1992) – американська вчена та контр-адміралка військово-морських сил США. («Модерністки», 2016, urbanforms.org.ua).] |
космона́втка, космона́втка; ч. космона́вт та, хто літає в космічний простір. [Олімпійський гімн виконала російська оперна співачка Анна Нетребко в супроводі чоловічого хору, а прапор із п’ятьма кільцями винесли восьмеро місцевих знаменитостей, серед яких – космонавтка Терешкова <…>. (Україна молода, 2014). У понеділок до Львова прибуває перша українська космонавтка. Так у нас величають громадянку США Гайді Стефанишин-Пайпер, американську астронавтку. (Високий замок, 2007). А сьогодні вранці просто з московського поїзда завітала до нас на квартиру Світлана Савицька, космонавтка, – привезла привітання від Комітету миру. (Олесь Гончар «Щоденники», 1988). «Я стану космонавткою, Віталію! Запевняю: я буду гідна тебе!» (Микола Дашкієв «Будь мужчиною, Валю», 1974).] // ірон. небіжчиця. [Дня 11-го серпня 1994 року на заклик Всевишнього Творця неба і землі відійшла у Всесвіт (у Всесвіт! на заклик! просто космонавтка, чи то пак, астронавтка <...>), залишивши невимовний смуток і жаль (цебто, без смутку і жалю?) наша найдорожча, незабутня, улюблена дружина, тета, кузинка і братова (Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу», 1994).] див.: астрона́втка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 389. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 306. |
кри́вдниця, кри́вдниць; ч. кри́вдник 1. та, хто робить комусь кривду. [Ганна Дмитрівна підвелася, виявившись трохи вищою за свою кривдницю. (Максим Бутченко «1918. Місто надій», 2018). Як передає «Оглядач», прокуратура Ужгородського району з’ясовує мотиви такого несподіваного вчинку кривдниці. (Високий замок, 2003). Поранені, менш терпеливі, голосно лементіли і плакали: інші, стікаючи кров’ю, обкладали добірними матюгами кривдниць у військовій формі. (Богдан Когут «Під чорними вітрами», 1984). Кривдниця лишалася тут же, за спиною. (Леонід Платов «Секретний фарватер», пер. Г. Півторак, М. Сидоренко, 1966).] 2. перен. спортсменка, яка перемагає суперницю у грі. [Кривдницею другої за рейтингом української тенісистки стала 17-річна Аманда Анісімова зі США, котра просто винесла з корту свою значно досвідченішу опонентку – 6:0, 6:2. (Україна молода, 2019). Кривдницею росіянки стала словачка Домініка Цибулкова – 3:6, 6:4, 6:1. (Високий замок, 2014).] Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 339. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) |
криптографи́ня, криптографи́нь; ч. крипто́граф спеціалістка з криптографії; розшифровувачка тайнопису. [Юна українська криптографиня поїде на міжнародний конкурс у США (Український Інтерес, Telegram).] див.: крипто́графка Рекомендації З-поміж варіантних назв крипто́графка, криптографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса -к(а). Крім цього, суфікс -к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графиня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно криптограф походить від грец. kryptos – таємний, прихований і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: крипто́графка (як і фото́графка, калігра́фка), але графи́ня. |
магі́стерка, магі́стерок; ч. магі́стр та, хто здобула учений ступінь, вищий від бакалаврині. [Свого часу Флом була дописувачкою у виданні «HuffPost». Там у біографії вона вказала, що переїхала до США в 2007 році з України, де здобула ступінь магістерки політології. (Громадське ТБ, 06.06.2020). Навчальний курс «Гендерна рівність та права жінок» розроблявся експертками Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем»: Христиною Кіт – адвокатка, к.ю.н., голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», Яриною Волошин – історикиня, тренерка, магістерка історичного факультету Українського католицького університету <…> (jurfem.com.ua, 04.02.2020). Тож з гордістю пропоную Вашій увазі інтерв’ю з його головою, магістеркою прикладної лінгвістики Вікторією Бруцькою . (Анна Данильчук, ФБ, 11.09.2014). Чоловік я привабливий, високий, стрункий, веселий, гострий на язик і тому природно романтично налаштовані студентки до мене, так би мовити, придивлялися. Одна з них, магістерка, явно була в мене закохана. (Петро Масляк «Сповідь українського шахрая», 2012).] див.: магістри́ня, магістра́нтка |
майо́рка, майо́рок; ч. майо́р офіцерка в армії, авіації чи поліції рангом вище капітанки. [А це майорка поліції та старша інспекторка спецпідрозділу «Богдан» Вікторія Іванюк. (tv7plus.com, 27.01.2020). Там він був об’єктом зацікавлення багатьох жінок, у тому числі й такої собі Керол Денверс, майорки авіації США. (bukvoid.com.ua, 28.07.2018). Ірина Лємєшева, начальниця відділу в Департаменті «КОРД» Нацполіції України, майорка поліції. (genderindetail.org.ua, 26.03.2018). В Управлінні преси та інформації Міністерства оборони України 10 підполковників, 3 полковники й одна майорка. (Олекса Негребецький, ФБ, 2014).] // генера́л-майо́рка – службовиця в армії, авіації чи поліції, яка має перше за ступенем генеральське звання. [Генерал-майорка СБУ Юлія Лапутіна: «Росія підживлює рухи за традиційні цінності». (50vidsotkiv.org.ua, 08.04.2020). 53-річна Марія Барретт, яка очолює Управління мережевих технологій сухопутних військ США, здобула звання генерал-майорки. (Громадське ТБ, 06.09.2019).] |
мітингува́льниця, мітингува́льниць; ч. мітингува́льник учасниця мітингу. [«Ми працювали, нам не заплатили, і тепер ось стою за свої гроші. <…>», – говорить одна з мітингувальниць Ніна Манджай. (Суспільне. Суми, 11.02.2021). Валентина Олександрівна, мітингувальниця: «Досить знущатись з людей. Досить. Хай свої кишені повивертають і людям збільшать пенсії і зарплати <…>». (central-ua.tv, 25.01.2021). Мітингувальниця протестувала біля посольства США в Києві у самій білизні. (ukrinform.ua, 18.01.2014). Мітингувальниця на Майдані незалежності. (BBC, 07.11.2010).] див.: мітинга́рка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 |
напівзахисни́ця, напівзахисни́ць; ч. напівзахисни́к гравчиня півзахисту у футбольній, хокейній чи іншій спортивній команді. [22-річна Анна Петрик, напівзахисниця, розповіла нашим кореспондентам про професію футболістки. (fczh1.com, 15.07.2020). Матч відбувся в Ліоні, Франція. Перша половина гри пройшла внічию, доки напівзахисниця США Меган Рапіно не забила перший гол в цьому матчі. (Радіо Свобода, 08.07.2019). «Який меседж це несе для ЛГБТ-спортсменів». – прокоментувала напівзахисниця американської футбольної команди Меган Рапіное. (ms.detector.media, 08.08.2016). А чому це завжди я напівзахисниця? (TET: «Кімната сміху», 2006).] див.: півзахисни́ця |
оскароно́сиця, оскароно́сиць; ч. оскароно́сець та, хто здобула Оскар – найвищу нагороду американської кіноакадемії. [Оскароносиця, Міс США і адвокат року: успішні учасниці проєкту «Холостяк» з усього світу. (СТБ, 11.06.2020). Божественна Меріл Стріп, триразова оскароносиця, номінувалася загалом 19 разів. (Український тиждень, 03.03.2016). Як повідомляють західні таблоїди, 73-річна «оскароносиця» надумала зняти фільм про російську імператрицю Катерину ІІ. (Україна молода, 2015). Скромне біле від Тіффані. Хоча двічі оскароносиця могла б і блиснути. (ТЕТ: «Історія в деталях», 2006).] |
підря́дниця, підря́дниць; ч. підря́дник робітниця або організація, яка працює за підрядом. [На Тернопільщині підрядниця привласнила майже 4 млн грн., виділених на обладнання в амбулаторіях (lenta.te.ua, 19.05.2020). Підрядницю Агентства національної безпеки (АНБ) Сполучених Штатів Америки, 25-річну Ріеліті Лі Віннер у суботу, 3 червня, заарештувало Федеральне бюро розслідувань (ФБР). (DW, 06.06.2017). Підрядниця харківського метрополітену подарувала елітну квартиру вдові директора метрополітену. (bihus.info, 08.12.2015). В нападі загинуло двоє громадян США – вояк та співробітник однієї з фірм-підрядниць коаліції. (Вісті комбатанта, 2013, №1).] Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) |
пові́рена, пові́рених; ч. пові́рений 1. та, якій довіряють таємниці, плани і т. ін. [Завдяки багатьом її характерним рисам статус Софії-служниці швидко переріс у щось набагато вагоміше й змістовніше, ніж просто повірена у всі справи й проблеми цієї сім’ї <…> (Юрко Сангал «Львівська пані», Львів, 2011). Ніщо не могло переконати її прикрасити себе сережками; повірена взяла їх з собою й проти її волі причепила їй перед тим, як сідати до столу. (Вольтер «Простак», пер. Людмила Коваленко-Івченко, Харків-Київ, 1932).] 2. уповноважена іншою особою, установою чи країною діяти за їхнім дорученням і від їхнього імені. [В Україну прибула тимчасово повірена у справах США Крістіна Квін. (Високий замок, 2019). На церемонії присяги виступила Тимчасова повірена у справах США в Україні Керол Урбан <…> (Свобода, 2016). Анка Фельдгузен, тимчасова повірена у справах посольства Федеративної Республіки Німеччина: «На мене найбільше враження справила арабська весна, судовий процес над Юлією Тимошенко та завершення переговорів Україна – ЄС щодо Угоди про асоціацію». (Український тиждень, 2012).] див.: пові́рниця Словник української мови: в 11 томах, Том 6, 1975, с. 673. |
пові́рниця, пові́рниць; ч. пові́рник 1. та, якій довіряють таємниці, плани і т. ін. [Віднедавна її спільницею й повірницею стала Беата Захаркевич <…> (Марек Краєвський «Голова Мінотавра», пер. Божена Антоняк, 2013). Сидоня заспокоїлась і на радощах та на правах довголітнього члена сім’ї і повірниці у всіх родинних таємницях заголосила: – Нарешті! Нарешті згадали про вас. (Галина Тарасюк «Довга сповідь перед коротким інтервю», 2004). <…> тоді ж завелися і голосні в історії любощі Ланцелота Озерного та королеви Джіневри, що мали собі за повірницю та посередницю поштиву двірську даму Кінтаньйону. (Мігель де Сервантес, «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі», пер. Микола Лукаш, Ч. 1, 1988). Найрідніша бабуся завжди буде повірницею всіх дитячих чи вже молодечих «секретів» Лесі. (Володимир Шаян «Віра предків наших», 1970). В тій казочці стільки було задушевного, Мар’яна не раз була повірницею його прикростей. (Докія Гуменна «Хрещатий яр», 1949). Вірною подругою рада стати для вас, повірницею думок і співробітницею щирою. (Богдан Лепкий «Мотря», 1926). Повірниця польських правителів, жінка подільського вельможі, яка мала держати руку на живчику державного життя у Литво-Руси <…>. (Юліан Опільський «Сумерк», 1922).] 2. уповноважена іншою особою, установою чи країною діяти за їхнім дорученням і від їхнього імені. [Із таким закликом виступила тимчасова повірниця у справах США в Україні Крістіна Квін <…> (glavcom.ua, 21.11.2020).] див.: пові́рена Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка.) Словник української мови: в 11 томах, Т. 6, 1975, с. 674. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) |
політики́ня, політики́нь; ч. полі́тик та, хто займається політикою; політична діячка. [Крім того, німецька політикиня наголосила, що дії офіційного Мінська проти останньої лідерки білоруського демократичного руху з тих, що залишилися в країні, свідчать про "безпринципність диктатора Лукашенка". (dw.com, 08.09.2020). Довгий час не було відомо, де саме знаходиться політикиня. (bykvu.com, 10.09.2020). Політикиня назвала спосіб вирішення цієї проблеми. (zik.ua, 27.08.2020). Американська політикиня, співголова групи підтримки України в Конгресі США Марсі Каптур під час Київського безпекового форуму в ефірі каналу "Україна 24" висловила сподівання, що Україна стане повноправним членом НАТО. (Україна-24, 19.06.2020). Водночас сьогодні Сирії потрібні незалежні провінції із самостійним управлінням, наголошує політикиня з міста Камишли. (Український тиждень, 2018). Бажання Сіссі бачити Джека на вечірці, а також очевидний захват, який до нього мала політикиня і письменниця Клер Бут Люс, спонукало Інґу подражнити Джека <…> (Скотт Ферріс «Інґа», 2017). Дочка моделі Влади Литовченко дебютувала з сином політикині Кужель (СТБ: Вікна-Новини, 13.12.2007).] див.: політике́са, полі́тичка, політки́ня Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 407. |
посли́ня, посли́нь; ч. посо́л дипломатична представниця однієї держави в іншій, яка очолює посольство. [Екс-послиня США в Україні Марі Йованович звільнилася з Держдепу. (Західнет, 01.02.2020). «Інвесторам не потрібні ні няні, ні бодігарди. Їм потрібні незалежні суди», – послиня Німеччини в Україні. (espreso.tv, 14.02.2020). Має харківське походження: нова британська послиня записала звернення українською. (5 канал: Новини, 23.10.2019). Послиня США в Польщі Джорджетт Мосбахер заявила , що винуватцями початку Другої світової війни були лідер нацистів Адольф Гітлер і радянський диктатор Йосип Сталін. (Високий замок, 2019).] // повноважна дипломатична представниця найвищого рангу. [7 вересня голова ХОДА обговорив низку питань міжнародної співпраці з Надзвичайною і Повноважною Послинею Великої Британії в Україні. (kharkivoda.gov.ua, 07.09.2020).] див.: посо́лка, посолчи́ня, посла́нниця |
посо́лка, посо́лок; ч. посо́л дипломатична представниця однієї держави в іншій, яка очолює посольство. [Посолка США Марі Йованович закликала українців прийти на вибори. (Західнет, 24.03.2019). <…> посолка Великої Британії в Україні Джудіт Гоф <…> (Репортер, 2019). Перша жінка повішена в Чехо-Словаччині була посолка д-р Мілада Горакова <…> (Сучасність, Мюнхен, 1980). Відома посолка СССР в Штокгольмі донька ґенерала і б. жінка міліонера, Коллонтай, вславилася своєю елєґанцією та розтратністю. (Краківські вісті, 15.07.1941). Покищо переговори станули на мертвій точці, але імовірно вони почнуться знову, коли зложать свої звідомлення совітські представники, які прибули до Москви, а саме амбасадор Майський з Льондону, Суріч із Парижа, Меркулов із Берліна і посолка Колонтай зі Стокгольму. (Діло, 22.04.1939).] див.: посли́ня, посолчи́ня, посла́нниця |
правозна́виця, правозна́виць; ч. правозна́вець фахівчиня з правознавства. [Відповідно, є змога проявити себе як гарній спеціалістці, фахівчині та правознавиці. (chk.gp.gov.ua, 14.03.2019). Як зазначала правознавиця та правозахисниця Олена Уварова, на той момент заборона нічної праці жінок користувалася значною суспільною підтримкою <…> (Катерина Левченко «Гендерне тяжіння: виклики та рішення», Харків: Фоліо, 2018). Річ у тім, що Сенат США призначив на посаду спеціальної представниці з питань дерегуляції економіки правознавицю Неомі Рао. (DW, 19.08.2017). Олександра Павленко — перша заступниця Міністра охорони здоров’я України (2014-2016 рр.). Українська правознавиця, адвокатка, засновниця компанії Pavlenko Legal Group, членкиня Асоціації юристів України, Європейської бізнес-асоціації <…> (Повага, 16.09.2016).] |
реаліза́торка, реаліза́торок; ч. реаліза́тор 1. та, хто реалізує, втілює в життя якусь ідею чи задум. [Тупало Вікторія Володимирівна, реалізаторка основних засад функціонування Нової української школи. (dnipr.kyivcity.gov.ua, 06.03.2020). В Івано-Франківську відбудеться відкриття першого у місті шоу-руму «Pantoufle» відомих українських дизайнерів взуття. Головна ініціаторка та реалізаторка проекту – Ольга Гнатковська. (Фіртка, 2016).] 2. продавчиня. [Щоправда, не надто привітна (очевидно, також прагнула святкувати день народження рідного міста) реалізаторка вхідних квитків на оглядовий майданчик зізналася, що кількість охочих помилуватися містом зверху напряму залежить від погодних умов. (Версії, 2017). Але виробник, за словами реалізаторки дублянок, той же Китай або Туреччина. (Високий замок, 2008). На Львівщині реалізаторка макової соломки намагалася дати капітану міліції 1 тис. дол. США хабара. (ЗІК, 13.07.2005).] див.: продавчи́ня |
режисе́рка, режисе́рок; ч. режисе́р постановниця спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави та ін. [Українська письменниця і режисерка здобула нагороду на кінофестивалі «Санденс». (Читомо, 02.02.2020). «<…> Україна може нею пишатися», – додавала улюблениця режисерки Рената Литвинова. (Високий замок, 2007). На екрани Нью-Йорку вийшов новий фільм відомої французької режисерки Аньбс Варда "Ні закону, ні притулку". (Сучасність, Мюнхен, 1987). Двоє молодих акторів з аматорського театру ескортували міс Гетті Уорен і міс Бессі Лейн, сивоволосих старих дів, що були театральними режисерками. (Томас Вульф «Додому нема вороття», пер. Еміль Хоменко, 1973). Драматична секція Т-ва «Жіноча Громада» під орудою режисерки Одарки Князький приготовляє свято "День Мами" <…> (Діло, 30.04.1939).] // режисе́рка-документалі́стка – постановниця документального кіно. [Нині зачаює у нас режисерка-документалістка зі США Ольга Онишко. (5.ua, 28.05.2019).] |
священнослужи́телька, священнослужи́тельок; ч. священнослужи́тель служителька релігійного культу в церкві, яка здійснює богослужіння. [Скелтон виросла у США в сім’ї адвокатів. Перед тим, як стати священнослужителькою, вона працювала у компаніях Procter & Gamble та Tom’s of Maine. (Укрінформ, 15.05.2018). Священнослужительки в Україні: деякі результати експлораторного дослідження. (Спільне, 07.01.2016). Це було переконливо продемонстровано в пілотному дослідженні Олени Дудко, виконаному в рамках кваліфікаційної роботи «Священнослужительки протестантських громад України: уявлення про ґендерні ролі та власний статус у релігійній громаді» 2014 року під керівництвом авторки тез. («Соціальні та політичні конфігурації модерну: політична влада в Україні та світі»: Тези доповідей, К., 2015, с. 50).] див.: свяще́нниця, єпи́скопка |
секрета́рка, секрета́рок; ч. секрета́р 1. службовиця, яка відповідає за діловодство установи, організації та ін.[<…> перша секретарка відділу культурно-гуманітарного співробітництва посольства України у Франції, письменниця Ірена Карпа <…> (Версії, 2018). Дружина Миколина, Женя, працювала секретаркою в Політехнічному інституті. (Григорій Костюк «Зустрічі і прощання», Книга 1, 1987). Секретарка однієї юридичної установи Сюзанна Бо, комуністка, мати двох синів-інженерів, також комуністів, говорить, що вони всі «захоплені Радянським Союзом». (Всесвіт, 1960, №3). В темряві, боючись засвітити світло, щоб не пробилася яка смужка крізь вікно, знайшла Галина, секретарка академічного інституту, свій протигаз, перечепила через плече і вийшла на свою зміну чергувати. (Докія Гуменна «Хрещатий яр», 1949). Посаджено мужів довір’я, секретарів та секретарок. (Улас Самчук «Юність Василя Шеремети», 1946). Коли Корвин прийшов до аґітпропу в справі підготови художнього оформлення до першого травня і привітався з новою секретаркою, йому здалося , що він пізнав в її обличчі щось знайоме. (Віктор Петров-Домонтович «Доктор Серафікус», 1929). За Старшину Кружка: М. Волошинова, голова. Конст. Малицька, секретарка. (Молоде життя. Часопис українського пласту, Ч.1-2, 15.02.1928). <…> Софія Бучиньска, секретарка <…>. (Діло, 29.04.1891).] // та, хто веде ділове листування окремої людини. [Одним, на погляд українців, підступним, улюбленим польським прийомом була так звана «політика спідничкова», коли окупаційним можновладцям і бюрократам підсовувалися у якості стенографісток, секретарок, перекладачок рафінованих полюбовниць. (Євген Наконечний «”Шоа” у Львові», 2006). Ні, не печаткою самої управи, я не був лордом-хоронителем цієї печатки, це була прероґатива секретарки бурґомістра. (Юрій Шевельов «Я, мені, мене... (і довкруги)», 1987). І обидва рази мене вражали секретарки зава і парторга. (Олександр Довженко «Щоденник», 1954). Говорила секретарка академіка Саклатвали. (Микола Трублаїні «Глибинний шлях», 1941). Вперше він відчув, що його секретарка неабихто. (Джек Лондон «Буйний День», пер. Вероніка Гладка, Катерина Корякіна, 1932).] 2. та, хто веде протокол зборів, засідання та ін. [Громада мала секретарку зборів (найчастіше Ганну Чикаленко), яка зашифровано записувала, а на наступних зборах відчитувала, що відбувалося на попередніх зборах, записувала ухвали зборів, порядок денний і т. д. (Сучасність, Мюнхен, 1987). На голову вони обрали сірого Вола, а секретаркою тих зборів була Коза. (Джоель Чендлер Гарріс «Казки дядечка Римуса», пер. Павло Шарандак, 1960).] 3. виборна керівниця якоїсь організації, якогось органу. [У списку зареєстрованих на сьогодні кандидатів колишньої секретарки Київради Галини Гереги немає. (Високий замок, 2019). Дуже активною і ефективною, завдяки своїй одночасній участі в австрійській секції Ліґи, була Надія Суровцева, докторант історії Віденського університету, яка також була секретаркою Жіночої громади УНР. (Сучасність, Мюнхен, 1984). Головував сен В. Децикевич, звіти складала секретарка Ради Т-ва, д-р Криштальська<…>. («Діло», 17.05.1939).] // членкиня виборного органу, що веде діловодство й поточну організаційну роботу. [Він хотів зазирнути в зал, може, вона там, але тут підійшла до нього Марія Олександрівна Чуєва, секретарка райкому, й повела його в кімнату президії. (Юрій Щербак «Бар’єр несумісності», 1970). «Гм ... Оттак-о!.. Секретарка райвідділу!» (Іван Багряний «Сад Гетсиманський», 1950).] // генера́льна секрета́рка – очільниця організаційно-адміністративного або виконавчого органу міжнародної організації. [Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з новопризначеною генеральною секретаркою ОБСЄ Хельгою Шмід. (Радіо Свобода, 15.12.2020). Генеральна секретарка Ради Європи: держави-члени повинні працювати разом, щоб засвоїти уроки кризи COVID-19 у сфері охорони здоров’я. (Офіс Ради Європи в Україні, coe.int, 17.09.2020).] // держа́вна секрета́рка – виборна службовиця у складі найвищих та місцевих органів державної влади. [Американська політична і державна діячка, державна секретарка США Гіларі Клінтон відреагувала на перемогу демократа Джо Байдена на виборах в США. (Вголос, 10.11.2020).] 4. керівниця поточної роботи установи, органу або якогось відділу. [Секретарка редакції його привітала голосним криком <…> (Всесвіт, 1963, №6). Про викриття мене таємно повідомила технічна секретарка інституту Ухтомська й порадила мені зникнути. (Олекса Гай-Головко «Поєдинок з дияволом», 1950).] // вче́на (уче́на) секрета́рка – службовиця, яка відповідає за організацію поточної роботи в науковій установі. [Про це Суспільному сказала учена секретарка фортеці Тетяна Нємічева. (Суспільне, 25.01.2021). Вчена секретарка Надія Уфімцева (Українська асоціація юдаїки, uajs.org.ua). Цапів А.О., вчена секретарка спеціалізованої вченої ради К 67.051.05. (Наказ № 1022-Д від 04.12.2019).] див.: ділово́дка Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 683. Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 113. – 1, 3 – розм. |
синхроні́стка, синхроні́сток; ч. синхроні́ст 1. спортсменка, яка займається синхронним плаванням. [«Десятка» вітчизняних синхроністок, вигравши «золото» в новій змагальній дисципліні — хайлайті — задала необхідну тональність для інших наших збірників у Кванджу. (Україна молода, 2019). Українські синхроністки виграли три золоті та дві срібні нагороди на другому етапі Світової серії в Іспанії. (Громадське ТБ, 29.05.2017). Першими у боротьбу вступають синхроністки. (Високий замок, 2002).] 2. перекладачка, яка перекладає мову безпосередньо за тими, хто говорить. [Наша випускниця – перекладачка-синхроністка, акредитована при ЄС. (Кафедра германської філології та перекладу ІФ КНУ імені Тараса Шевченка, ФБ, 23.06.2020). Яна Сотник – письменниця, перекладачка-синхроністка. (litcentr.in.ua, 23.02.2020). Активно працювала як перекладачка-синхроністка спільно з USAID, IFES, Київським міжнародним економічним форумом, Посольством США та Посольством Швеції. (americahousekyiv.org, 26.09.2019).] Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 490. |
спі́льниця, спі́льниць; ч. спі́льник 1. та, хто бере участь у чомусь спільно з кимось. [На жаль, 32–річний харківський шпажист Дмитро Карюченко не зміг повторити подвиг своєї спільниці по зброї Яни Шемякіної і програв уже в першому бою — приблизно рівному за класом французу Яніку Борелю (10:15). (Україна молода, 2012). Його друга дружина княгиня Анна (†6.05.1711 р.), з дому Ходоровська, вдова за князем Костянтином Вишневецьким, була останньою симпатією і спільницею гетьмана Івана Мазепи у контактах із Карлом XII. (Леонтій Войтович «Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль», Львів, 2000). А коли жінка постає як спільниця чоловіка, його доповненням, його половиною, вона неодмінно має бути обдарована свідомістю, душею. (Сімона де Бовуар «Друга стать», пер. Наталія Воробйова, Павло Воробйов, Ярослава Собко, 1994). Джейк зметикував, що непогано було б взагалі мати Мадлен спільницею при здійсненні “монастирської операції” (так він у думці зашифрував свій план). (Григорій Гребньов «Втрачений скарб», пер. Н. Тищенко, Ф. Динько, 1962). «Одже ж, може, я знайду собі в цій молодій дівчині сяку-таку спільницю в дечому. <…>» (Іван Нечуй-Левицький «Неоднаковими стежками», 1902).] 2. та, хто поділяє чиїсь думки, погляди, смаки. [У першій половині життя Інґи вони з Ольгою були більше, ніж мати і донька; вони були подругами і спільницями. (Скотт Ферріс «Інґа», пер. Дмитро Антонюк, 2017). Це німа розмова двох спільниць. (Микола Дашкієв «Загибель Уранії», 1960). Проте я хочу, щоб і чоловік бачив у мені рівню, спільницю, а не служницю, не слухняну й покірну дружину. (Гі де Мопассан «Любий друг», пер. Валер’ян Підмогильний, 1928). Тон її робився неприємним для її тихої товаришки й спільниці, Люби. (Олена Пчілка «Товаришки», 1887).] // перен. та, що сприяє, допомагає комусь або чомусь. [Так приємно було відчувати ніч своєю спільницею, так хотілось крикнути їй: «Не сумуй! Ти не одна!» (Юрко Сущ «Майже сон», 2003). Такі ідейно-моральні засади не допустять ніколи до того, щоб Україна була спільницею Москви в її протинародньому загарбницькому імперіялізмі. (Степан Бандера «Перспективи української революції», 1949).] 2. співучасниця ганебних або ворожих дій, учинків. [Правопорушниця разом із спільницею викрали у перехожого планшет. (Версії, 2019). І раптом відсахнувся, як від гадюки, згадавши, що вона – їхня спільниця. (Юрій Андрухович «Московіада», 1992). Ваша дочка – спільниця злочинного світу! (Юрій Яновський «Дочка прокурора», 1954). Але, – він за всяку ціну хотів навернути свою спільницю гріхів, – та в друге удався до Її дому! (Йосип Схрейверс «Моя небесня ненька», Львів, 1925). А ти хто? Мати своїм дітям чи спільниця розбійника? (Михайло Старицький «Кармелюк», 1903).] 3. та, хто перебуває в об’єднанні з кимось. [І це при тому, що Генпрокуратура США вважає пані Тимошенко спільницею Лазаренка. (Високий замок, 2010).] див.: прибі́чниця, одноду́мка, одноду́мниця; поплі́чниця; сою́зниця Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 529. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) |
стратеги́ня, стратеги́нь; ч. страте́г та, хто володіє мистецтвом керувати; знавчиня стратегії. [Такий інсайт віднайшла команда стратегів і стратегинь агентства ISD Group, аналізуючи соціальні дослідження жіночого лідерства. (povaha.org.ua, 23.10.2020). Стратегиня Юлія Чужа про експерименти з мейкапом та улюблену косметику (wonderzine.com.ua, 23.09.2020). Ірина Соловей – стратегиня з розвитку спільнот та президентка громадської організації «Garage Gang». (prostir.ua, 02.05.2019). Джему Грін є титулованою стратегинею з медіа та адвокації, а також нещодавньою кандидаткою на посаду Голови Національного комітету Демократичної партії США. (Український жіночий конгрес, womenua.today).] |
суддя́, судде́й; ч. суддя́ службовиця в органах суду, яка виносить вирок у судовій справі. [На одне з головних запитань суддя Ноулз вже дала відповідь та дозволила Тетяні Ахмедовій судитися на чужі гроші й не розкривати деталі домовленостей її адвокатів з компанією, яка фінансує спір. (hbbc.com, 19.12.2020). У 87-річному віці померла суддя Верховного суду США Рут Ґінзбурґ. Вона перебувала на цій посаді 27 років і була найстарішою суддею в чинному його складі <…> (Громадське ТБ, 18.09.2020). Вже багато років очолює суд жінка – суддя Наталя Самоткан. Чи жіноча професія – суддя? (павлоград.dp.ua, 28.10.2019). З 2009 року також була суддею постійного третейського суду при Асоціації українських банків. (uk.wikipedia.org).] // трете́йська суддя́ – суддя, яка працює в суді, обраному за взаємною згодою сторін із представників третьої, незацікавленої сторони для розгляду конкретного спору чи конфлікту. див.: арбітри́ня, арбі́терка, судди́ха Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 729. – ч. р. і ж. р. |
супе́рниця, супе́рниць; ч. супе́рник 1. та, хто прагне перемогти, перевершити когось у чомусь. [Так, колишня суперниця Трампа на виборах від демократів Хілларі Клінтон заявила, що президент США зрадив свою країну. (Україна молода, 2019). Жінка тверезого розуму, вона була гідною суперницею Майкла в питаннях бізнесу. (Сомерсет Моем «Лицедії», пер. Мар Пінчевський, 1966). У зв’язку з цим цілком природно виникає питання, які саме переваги мала звукова мова для того, щоб перемогти свою суперницю – мову жестів з її зоровою символікою. (Леонід Булаховський «Нариси з загального мовознавства». Серія друга, 1955). Може, він бачив у ній щасливу суперницю свого сина, в розповні здоров’я та сили? (Чарлз Діккенс «Домбі і син», пер. Микола Іванов, 1930).] 2. учасниця спортивного змагання, гри. [Відзначимо, що поєдинок другого раунду Світоліна подолала без боротьби, оскільки її суперниця – четверта ракетка України Катерина Козлова – через травму знялася з розіграшу. (Україна молода, 2019). Подивіться, в яку цікаву пастку ялтинська школярка спіймала свою суперницю на шаховій олімпіаді України, що проходила у 1972 році в Дніпропетровську. (Наука і суспільство, 1973). Її найнебезпечнішу суперницю дискваліфікували за вживання «допінгу»: вона витирала очі хусткою, змоченою соком цибулі. (Всесвіт, 1963, №2).] 3. та, хто домагається уваги чи кохання іншої людини. [Цю пам’ять більше не треба було ділити з Вірою, не кажучи вже про суперниць та суперників – спершу черниць, а згодом розмаїтих садгу <…> (Арундаті Рой «Бог Дрібниць», пер. Андрій Маслюх, 2018). О-о, Ніно! Ти ще, мабуть, не знаєш, що в тебе неабияка суперниця з’явилася. (Микола Руденко «Формула Сонця», 1972). Дякувати графівна повинна за нього, в ноги поклонитися своїй суперниці, тріумфувати, казитися від радості. (Володимир Винниченко «Сонячна машина», 1924).] 4. перен. та, хто має однакові з кимось якості, достоїнства, заслуги та ін., не поступається перед кимось. [Коли ж, бувало, їй вчується суперниця в благочесті (а це хоч і рідко, а траплялося), – то вона відразу ж кілька разів хрестилася, щоб продемонструвати свою щирість у молінні. (Джон Чівер «Буллет-парк», пер. Іван Лещенко, 1975). На амплюа «жартівливих молодиць» З. Карпинська не мала суперниць і в цій сфері створила свою власну школу, яку потім багато талановитих акторок наслідували. (Валер’ян Ревуцький «П’ять великих акторів української сцени», 1955).] Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 731. Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 846. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) |
трансге́ндерка, трансге́ндерок, трансґе́ндерка, трансґе́ндерок; ч. трансге́ндер, трансґе́ндер трансгендерна жінка. [Крістін не перша трансґендерка, яка має підтримку в Демократичній партії США. (zmina.info, 28.05.2019). Трансгендерка з АТО: камінг-аут в українській армії? (dw.com, 02.08.2020). Хоч гендерний перехід трансгендерка розпочала два роки тому, офіційно змінити стать у паспорті їй вдалося лише недавно. (the-village.com.ua, 15.08.2018). 8 березня в Парижі: права секс-робітниць, трансгендерок та мусульманок – на часі. (Політична критика, 08.03.2018).] |
фо́рвардка, фо́рвардок; ч. фо́рвард гравчиня передньої лінії у футбольній, хокейній чи іншій спортивній команді. [Форвардка збірної України з баскетболу серйозно травмувалася напередодні відбору на Євробаскет – Спорт 24. (sport.24tv.ua, 31.10.2021). На 38-ій прострільну передачу виконувала форвардка «Житлобуду-1» Ольга Овдійчук, але партнерки за командою не відреагували на асист. (Суспільне, 21.10.2021). Форвардка збірної США Алекс Морган оригінально відзначила переможний гол у півфінальному матчі жіночого Чемпіонату світу з Англією, який завершився вольовою перемогою американок з рахунком 2:1. (ТСН, 03.07.2019).] див.: напа́дниця |
фотожурналі́стка, фотожурналі́сток; ч. фотожурналі́ст журналістка-фотографка. [Фотожурналістка Ольга Онишко, яка працювала у Львові та Києві, в листопаді 2013 року перебувала в США, але коли дізналася про демонстрацію студентів за вступ України до Евросоюзу, відразу полетіла до Києва і була свідком демонстрації <…>. (Свобода, 2017). Проблемою життя після Чорнобиля перейнялася іспанська фотожурналістка Квентіна Валеро. (День, 2016). Українська фотожурналістка Міла Тешаєва, яка активно співпрацює з Тижнем, здобула перше місце в одній із номінацій міжнародного фотоконкурсу The Best of Photojournalism-2010 <…> (Український тиждень, 2010). За цикл фоторобіт «Україна єдина» – фотожурналістці Наталії Новиковій, яка завітала до Сімферополя з Керчі. (Кримська світлиця, 2008).] див.: фотокореспонде́нтка Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 634. |
фронтву́мен, фронтву́мен; ч. фронтме́н 1. лідерка музичної чи творчої групи. [Дівчина так коментує своє нове-старе амплуа: «Хто не знав, в свої 14 я була фронтвумен (так сказати, фронтгьорл) проекту «Різак». (Репортер, 2017). А фронтвумен гурту «Крихітка» Каша Сальцова напередодні концерту сховала у центрі Києва три квитки й оголосила підказки для їхнього пошуку саме у «Твіттері». (Український тиждень, 2010).На перших піснях почав здавати явно простуджений голос, тому музиканти групи старалися всіляко підтримати свою фронтвумен, поки не підключився могутній хор із залу. (День, 1998).] 2. перен. лідерка. [Однак що там каже Александрія Окасіо-Кортес, новообрана депутатка демократів до Палати представників США та фронтвумен тамтешнього лівого популізму? (Український тиждень, 2019).] див.: фронтву́менка |
чемпіо́нка, чемпіо́нок; ч. чемпіо́н 1. переможиця спортивних змагань. [8-річна київська дзюдоїстка Дарина Білодід здобула титул дворазової чемпіонки світу. (Україна молода, 2019). <…> вперше в історії українського спорту 24-річна Олена Жупіна з Запоріжжя стала чемпіонкою світу зі стрибків у воду з 10-метрової вежі <…> (День, 1998). А ще запам’ятався той день, коли стала чемпіонкою України серед юніорів. (Комсомольський гарт, 1975). То вона — чемпіонка? (Докія Гуменна «Вогні Алберти», 1956). <…> “божественна Зузанна” Lenglen, чемпіонка Франції <…> (Молоде життя, 1927).] // абсолю́тна чемпіо́нка — спортсменка, яка одержала найбільшу кількість очок у змаганнях із різних вправ якогось виду спорту. [Анна Безсонова, гімнастка, абсолютна чемпіонка світу, дворазова призерка Олімпійських ігор <…> (Високий замок, 2010). <…> заслужений майстер спорту Ірина Дерюгіна вдруге підряд стала абсолютною чемпіонкою світу <…> (Радянська жінка, 1998).] // олімпі́йська чемпіо́нка — переможиця олімпійського турніру. [Серед них олімпійська чемпіонка Яна Клочкова, письменник Павло Загребельний <…> (Український тиждень, 2019). Я ж олімпійська чемпіонка! (Василь Бережний «Архітектурна фантазія», 1981).] 2. та, хто найкраща в чомусь; робить щось найкраще. [Чемпіонка всіх картярських ігор, вона вміла для кожного знайти слівце <…>. (Всесвіт, 1988, №8-10). «Ти диви, та вона справжня чемпіонка по спогадах, ця Фанні!». (Клод Кампань «Діти морських туманів», пер. Надія Гордієнко-Андріанова, 1974). Є рекордні результати і з плачу. Тут абсолютною чемпіонкою стала модистка Егіт Уіллер з Філадельфії, США. (Перець, 1963). <…> під боком у парламенту в нічному кублі заїжджі комівояжери, керовані «професіональним» рейндланцем, завжди веселим, завжди задоволеним, вибирають серед місцевих повій чемпіонку краси <…>. (Всесвіт, 1962, №4).] див.: чемпіоне́са, перемо́жиця Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 824. Словник української мови: в 11 томах, Т. 11, 1980, с. 293. |
я́дерниця, я́дерниць; ч. я́дерник фахівчиня з ядерної фізики. [Символічно: корону Міс США отримала ядерниця. (znaj.ua, 15.05.2021). <…> Уляна Хом’юк, фізик-ядерниця, яка намагається розібратися в технологічних причинах вибуху <…> (journalist.ck.ua, 01.01.2020). Цьогорічною Міс США стала вчена-ядерниця. (galka.if.ua, 16.05.2017). Серед новопризначених офіцерок є лікарка, спеціалістка-ядерниця та спеціалістка з безпеки підводного плавання. (zmina.info, 05.12.2017).] Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 844. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)