Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «темінь»
Шукати «темінь» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Навстречу – назу́стріч, на́встріч, (редко) навстрі́т, зу́стріч, у́стріч, стріч кому́, кого́, навпро́ти ко́го, про́ти ко́го:
• выслать кого навстречу кому – ви́слати кого́ назу́стріч кому́, перестрі́ти кого́ ким;
• выходить, выйти навстречу кому – вихо́дити, ви́йти назу́стріч кому́, (лок.) устріть кого; виходити, вийти проти кого;
• идти навстречу – перестріва́ти кого́, перестріча́ти, перестрі́ти кого́; (оказывать содействие) сприяти, посприяти, допомогти кому, чему;
• навстречу солнцу – назустріч (редко, навстріч) сонцю.
[Йде додо́му, а я молода́ про́ти йо́го (Пісня). Боса стала серед шляху, Втерлась рукавами. А москалі їй назустріч, Як один, верхами (Т.Шевченко). Іду шляхом, — боюсь так, що й сказати не можна! Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М.Вовчок). Що далі забувалася небіжка Чайчиха, то знов Пилипиха робилася похмурніша — важким духом стала дихати вона на зятя. Спершу раділа, що він з дому часто одгоджається, а там завважила, як його дожидає Маруся, як устріч йому виходить… По ниточці до клубочка, як-то кажуть, і Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує, а йде — вибирається з господи — то й очі блищать… (М.Вовчок). Гадю́ка їм навстрі́т (С.Руданський). Ось він зу́стріч (П.Куліш). Почу́вши, що князь Вишневе́цький вте́ком з лі́вого бо́ку Дніпра́ на пра́вий перехо́дить, перестрі́в Хмельни́цький його́ свої́ми посланця́ми (П.Куліш). Назу́стріч ма́тері біжи́ть дівча́ (М.Коцюбинський). Стрів несподівано Марту. Ішла назустріч (М.Коцюбинський). Іде́ нам на́встріч. О́нде хтось у́стріч ї́де (АС). Навпро́ти тіє́ї маніфеста́ції йшла дру́га (Рада). Спинившись коло ґраток над кручею, вони дивились, як сунули по схилу світлячки узвозу, виплазовуючи назустріч згори та з підгір’я і несподівано розминаючись у ту хвилю, коли мали зіткнутися. Велика ріка темніла внизу перед ними, позначена вздовж надбережними ліхтарями й вогнями Труханова острова (В.Підмогильний). В їхньому гурті він переживав солодкі хвилини не затьмарені ні думками про майбутнє, ні спогадами минулого, почував у собі дивну повінь існування, що дає радість саме з себе, не потребуючи ні надій, ні планів. Він мав себе птахом, що спиняється в повітрі на розгорнутих крилах, обнімаючи маленьким оком розкішну землю, квіткою, що розкриває вранці маківку, проливаючи запашність назустріч сонцю (В.Підмогильний). І вужчає благенька смужка літ, мов тінь твоя, що йде тобі назустріч і врочить, врочить… Ось і заламалась твоя дорога. Темінь. Прірва. Край (В.Стус). І каже дяк: — Яка там подобизна? Коли земля здригнулась від копит, назустріч Радзивіллу вийшов Тризна, печерський пресвятий архимантдрит (Л.Костенко). У поблизьких од Києва землях навстріч княжні дзвонили, били клепала, гуділи роги, бояри стрічали на межі своїх вотчин з припросинами й частуваннями, священики виходили з молитвою, люд проводжав дитину-княжну слізьми, дарами й клечанням (П.Загребельний). Всі виходили навстріч, зчиняли веселу варвітню, а потім разом заходили в різьблений будинок (Петро Сорока). Почувши тії речі Дон Кіхотові, вирішили всі, хто слухали його,. що то, певне, якийсь божевільний, і почали страшенно реготати, але той регіт іще більшого додав огню рицаревому гніву. Не говорячи більше ні слова, Дон Кіхот видобув меча і кинувся до ношів. Тоді один із носіїв, поставивши замісто себе запасного, схопив дрючка чи то сішку, на яких ноші під час перепочинку обпирають, вийшов назустріч напасникові (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вдивляюсь я в травневу синю ніч, в якій світи ведуть свої дороги, і вірю я, що вічності хоч трохи несу в собі. Вона, зіркам навстріч, летить, і рине, й тріпотить з тривоги… Це зву душею (М.Бажан, перекл. Р.М.Рільке). Не женись за грошима — іди їм на зустріч (Арістотель Онасіс). Іди назустріч ближньому — не дай йому зайти з тилу (С.Є.Лєц). Якщо ти йдеш мені назустріч — значить, нам не по дорозі]. Обговорення статті
Подготовка, подготавливание – (несов.) готування, налагоджування чого, способлення кого до чого, підготовляння, підготовування, приготовляння; (сов.) підготування, приготування, підготовлення, приготовлення, (ученьем) підучування, (телеги к дороге) рихтування; (п. к известию) готування до звістки; (результат) підготова, підготівля, приготова, підготованість, готовність, вишкіл:
• артиллерийская подготовка – артилерійська підготова;
• военная подготовка – військовий вишкіл;
допризывная подготовка – допризовний вишкіл;
• курс (курсы) подготовки – підготовчий курс (підготовчі курси);
• подготовка исходных данных – готування вихідних даних;
• подготовка к экзамену – готування до іспиту;
• подготовка стрельбы – готування стріляння (стрільби);
• профессиональная подготовка – професійна виучка, професійна підготованість;
• слабая подготовка – слабка підготованість;
• строевая подготовка – муштровий вишкіл.
[Жахливий час пізніх років Миколаївської епохи закінчився зі смертю імператора 1855 р. В житті народів російської імперії почалося оживлення, яке набрало зразу характеру руху соціяльно забарвленого. Цілком зрозуміло — бо основним питанням часу були підготова до знесення кріпацтва, а потім усі ті нові суспільні з’явища, що виникали з цієї і інших реформ (Д.Чижевський). Партійна критика взяла Свідзінському за фаталізм те, що якраз було демонстрацією духової сили — отієї здібности уйняти душею світло і темінь, ніч і день, життя і смерть, духове й матеріяльне начало, тобто якраз подолати фаталізм, не впадаю-чи в ілюзорне, самооманне, поверхневе. Для цього потрібна сила і свіжість, коли, мовляв Свідзінський, «так хочеться дохопитися рукою до гнізда, де блискавка лежить, як вовною обтулена змія». Потрібна також підготова до найгіршого. Коли настав «страсний четвер» тотального терору над людиною і культурою України, Свідзінський зустрів його заздалегідь приготованим. Він не оддав свою «любов», «радість», «силу» і «мужність» тій зловорожій відьмі (із своєї казкової баляди «Зрада»), що явилась в образі красуні і знищила тих, які їй помогли (Ю.Лавріненко). Усі роди зброї діяли в подивугідній гармонії, складну партитуру військової машини виконувано мистецьки досконало в найдрібніших деталях, блискавичні повітряні налети випробуваних щойно перед тим в еспанській війні стрімкоспадних літаків завдавали першої розколини так у матеріяльній частині, як і у психіці ворога, після чого з секундною точністю розрахунку слідувала артилерійська підготова, яка розчищувала шлях до тотального наземного наступу (І.Костецький). — А військову підготову маєте? — Жадної (І.Костецький)]. Обговорення статті
Чикасо – чикасо.
[І враз весняна темінь поглинула нас: великі басовиті жаби з драговищ, звуки лісу, великого лісу, незайманої пущі, де живуть дикі створіння — єноти, й кролі, й норки, і мускусні щурі, й великі сови, й великі змії — і гримучі, й мокасинові, — а може, навіть і дерева дихали, і сама річка дихала, вже й не кажучи про духів — давніх чикасо, що дали ймення цій землі, ще поки білі її побачили (Р.Доценко, перекл. В.Фолкнера)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мракобесие – те́мінь і воро́жість.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Египетский
• Египетская казнь (разг.) – єгипетська кара (мука); тортури (мордування).
• Египетский труд, работа (разг.) – єгипетська праця (робота); виснажлива (каторжна) праця (робота); канальська робота; робота на ворога.
• Тьма египетская (разг.) – єгипетська тьма (темінь); темно як у розі (як у льоху, як у мішку).