Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «філософиня»
Шукати «філософиня» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ФИЛО́СОФША філософи́ня.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

мисли́телька, мисли́тельок; ч. мисли́тель
жінка з глибоким філософським мисленням. [Його початок був ознаменований перекладом і публікацією у 1994 році у видавництві С. Павличко основоположного твору французького і світового фемінізму – есе мислительки і філософа С . де Бовуар «Друга стать». (Людмила Дячук «Сучасна французька жіноча проза в українських перекладах», 2016). Терміна «екзистенціялізм» вона не вживає <…>, не називає його клясиків, але цитує вельми екзистенціялістські місця з християнської мислительки Симони Вайль, співвітчизниці й сучасниці Сартра й Камю. (Марко Павлишин «Іздрик. Воццек і воццекургія. Передмова», 2002).]
В тижневику вміщено вірші Ростислава Братуня «Пам’яті Лесі Українки» та Андрія Пашка «Леся Українка в Сурамі», статті «Геніальна поетеса і мислителька» Євгена Кирилюка <…>. (Всесвіт, 1971, №9). Жоржетта не вміла говорити цілі фрази. Це була мислителька, що висловлювалась апофегмами <…>. (Віктор Гюго «Дев’яносто третій рік», пер. Іван Маненко, 1937).
див.: філо́софка, філософи́ня, філософе́са
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Вільний тлумачний словник, 2017.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 453.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
філо́софка, філо́софок; ч. філо́соф
1. фахівчиня з філософії; мислителька, що розробляє питання світогляду. [Ольга Шпарага (філософка та літераторка) – 15 діб. (24tv.ua, 22.11.2020). «Мудрий лише той, хто зберігає над собою контроль», – авторкою цього афоризму є Олена Блаватська – відома філософка, мандрівниця та публіцистка, яка жила в 19-му століття. (9 канал, 13.08.2019). Джудіт Батлер (Клівленд, США, 1961) – американська філософка, яка присвятила своє життя вивченню фемінізму. (uk.warbletoncouncil.org). Параска Степанівна Плитка-Горицвіт українська гуцульська художниця, фотографка, письменниця, казкарка, народна філософка <…>. (supportyourart.com, 11.06.2019). На день народження поета-шістдесятника відгукнулася поетеса, культурологиня й філософка Оксана Забужко <…>. (Радіо Свобода, 07.04.2019). У суботу 20 лютого, о 13:00 в рамках виставки Відновлення пам’яті фонду ІЗОЛЯЦІЯ філософка Оксана Довгополова прочитає лекцію на тему Людина в просторі спогаду: нагадування про нездійснене в пошуках шляху в майбутнє. (izolyatsia.org, 17.02.2016).]
2. перен., розм. жінка, схильна до абстрактних міркувань, роздумів. [Це у кращому випадку... – додала велика філософка. (Андрій Процайло «Життя як вітер або Щастя в байдужості», 2012). БОДРІКУР: Тим краще. Філософок у ліжку не люблю. (Сучасність, Мюнхен, 1991). На вас надійшов тяжкий донос. Ви філософка, комуністка. (Федір Потушняк «Повінь», 1959).]
див.: філософи́ня, філософе́са, мисли́телька
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 595. – філософка 2.
філософи́ня, філософи́нь; ч. філо́соф
1. фахівчиня з філософії; мислителька, що розробляє питання світогляду. [Американська філософиня Рут Баркан Маркус вважала, що моральні принципи можуть ранжуватися. (Анна Міщенко «Моральний вимір політики в зарубіжних концепціях XX століття»: дисертація, 2018). Приміром, торік С. Борщевський завершив перекладати спадщину мексиканської поетки та філософині з XVII століття Хуани Інес де ла Крус <…>. (Україна молода, 2018). Що ж, в епоху селфі думки філософині можна піддати сумніву чи бодай коректі. (Збруч, 2018). До психологічного типу «бізнес-леді» можна зарахувати жінок, які займаються науками, так званих синіх панчох, а також різного роду журналісток, мисткинь, поеток, філософинь, політиків та жінок-олігархів. (Леонід Кононович «Феміністка», 2002).]
2. перен., розм. жінка, схильна до абстрактних міркувань, роздумів. [Перша з них, сказала вона (і тут чарівна моя філософиня, поки я підсаджував її в тільбюрі, легесенько лизнула мені вушну варяницю язичком, аби краще збудити мою увагу), це ванна <…>. (Джеймс Джойс «Улісс», пер. Олександр Терех, Олександр Мокровольський, 2015). Іди спати, філософине… (Люко Дашвар «Село не люди», 2007).]
див.: філо́софка, філософе́са, мисли́телька
філософе́са, філософе́с, ч. філо́соф
1. фахівчиня з філософії; мислителька, яка розробляє питання світогляду. [Філософеса Г. Горак розглядає духовність через поняття духу, як сукупність смислових та ідейних надбань людства <…> (Теоретико-методологічний аналіз «Державної програми з утвердження гендерної рівності…», Х., 2010, с. 8).]
2. перен., розм. жінка, схильна до абстрактних міркувань, роздумів. [Одна француженка-філософеса (у фільмі «Міф») дошукалась істин, які б дали можливість розширити горизонт пізнання козаків. (vsisumy.com, 07.12.2018).]
див.: філо́софка, філософи́ня, мисли́телька
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв філо́софка, філософи́ня, філософе́са перевагу варто віддати першому слову. Оскільки суфікс -к(а) засвідчує статистично більшу словотворчу продуктивність, то є бажанішим від суфікса -ин(я), а тим паче – від суфікса -ес(а).
  Натомість суфікс -ин(я) варто вживати головно тоді, коли неможливо додати -к(а) або -иц(я) (наприклад: філо́лог – філологи́ня, шеф – шефи́ня та ін.). Своєю чергою суфікс -ес(а), як запозичений із французької, надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.
членки́ня, членки́нь; ч. член
1. та, хто входить до складу групи людей, до організації, товариства, об’єднання та ін. [Сценарій до стрічки написала письменниця та казкарка Марія Романовська, членкиня «Плугу» та акторка в кількох фільмах ВУФКУ. (Український тиждень, 2019). Третьою була членкиня Тамара Іванівна Синіцина, жінка незалежна і дуже самостійна. (Марина Гримич «Варфоломієва ніч», 2002). Вона напевно була членкинею організації, про що мені не було сказано. (Микола Дейчаківський «На визвольних стежках Европи», 1986). <…> деклямація колишньої членкині УПА Ярослави Саламахи (Вісті комбатанта, 1967). Знана поетеса, членкиня МУРу <…> (Улас Самчук «Плянета ДіПі: нотатки й листи», 1948). УЖС довгими роками дбав про здоровий і дешевий харч для українців, удержуючи працею своїх членкинь "Українську їдальню" в Празі. (Краківські вісті, 14.02.1943).]
2. учасниця журі, комітету, гуртка, хору та ін. [Одягнувши класичний костюм, Петро Дмитриченко роздратував консервативну членкиню журі... (Високий замок, 2009). Це була Млодзякова, досить опасиста жінка, але інтеліґентна й заклопотана, зі жвавим та уважним виразом обличчя, членкиня комітету з порятунку немовлят <…> (Вітольд Ґомбрович, «Фердидурке», пер. Андрій Бондар, 2002). Членкинями самоосвітніх гуртків були: Савина Смольська, Настя Ворона <…> (Микола Когут «Підгірки минуле і сучасне», 2000). А тим часом сьогодні ми одержали розпачливого листа від однієї з членкинь цього славного хору — Вікторії Радченко <…> (Сучасність, 1967, №9). Після офіційної програми членкині Жіночої Секції запросили на перекуску… (Вісті комбатанта, 1965).]
// ді́йсна членки́ня – звання членкині деяких наукових установ, товариств і т. ін. [Дійсними членами і членкинями осередку є 18 лицарів і дам <…>. (Високий замок, 2001).]
// членки́ня-кореспонде́нтка НАНУ – звання вченої, обраної до складу академії наук, яка не користується всіма правами дійсної членки. [Тамара Гундорова – членкиня-кореспондентка НАН України, докторка філологічних наук, професорка (Українська правда. Життя, 08.10.2018). Шанталь Муфф — бельгійська політична філософиня, професорка політології у Центрі вивчення демократії Вестмінстерського університету у Лондоні, членкиня-кореспондентка Міжнародного коледжу філософії у Парижі. (mistosite.org.ua). Окрім Лариси Косач, більш відомої під псевдонімом Леся Українка, вона народила синів Михайла – відомого фізика, метеоролога та письменника, Миколу – громадського діяча і організатора «Просвіти», дочок Ізидору – членкиню-кореспондентку Української вільної академії наук. (yabl.ua, 14.01.2019).]
див.: чле́нка, чле́ниця
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич).