Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «закінчитися»
Шукати «закінчитися» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зака́нчивать, -ся, зако́нчить, -ся – закі́нчувати, -ся, закінчи́ти, -ся (и закінча́ти, -ся), викі́нчувати, -ся, ви́кінчити, -ся; срвн. Ока́нчивать, -ся. [Викі́нчувати карти́ну (Франко). День закінчи́вся весі́льним бе́нкетом (Стор.)].
• Зако́нченный – закі́нчений, ви́кінчений.
Ока́нчиваться, -читься – кінча́тися и кінчи́тися, сов. (с)кінчи́тися, докі́нчуватися, докінча́тися, докінчи́тися, закі́нчуватися, закінча́тися, закінчи́тися, викі́нчуватися, ви́кінчитися, (о многих) покінча́тися, покінчи́тися, (истекать) дохо́дити, дійти́ (кра́ю и до кра́ю), вихо́дити, ви́йти, відхо́дити, відійти́, докона́ти.
• Как началось, так и -чится – як почало́сь, так са́ме і скінчи́ться (закінчи́ться).
• -вался год – кінча́вся рік.
• Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… – сього́дні вихо́дить як-раз два мі́сяці, відко́ли…
• Через неделю -чится месяц, как… – че́рез (за) ти́ждень мі́сяць ді́йде, як…
• Вечерня -вается – вечі́рня відхо́дить.
• -ваться, -читься чем – вихо́дити, ви́йти на що, ста́ти на що и на чо́му кому́сь, окоши́тися, покоши́тися на чо́му, верши́тися чим.
• -ваться благополучно, неблагополучно – вихо́дити, ви́йти на до́бре (на добро́), на зле (на ли́хо), на ли́хо ста́ти.
• Этим и -чилась их работа – на то́му й ста́ла ї́хня робо́та.
• Этим дело не -чилось – на тім не ста́ло, на тім не окоши́лося (не покоши́лося).
• Колонны -вались вверху гербами – коло́ни верши́лися (кінчи́лися вгорі́) герба́ми.
• Этим и -вается книга – на цьо́му і кіне́ць кни́зі. Срв. Конча́ть, ко́нчить.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Заканчиваться, закончиться – закінчуватися, закінчитися, викінчуватися, викінчитися, кінчатися, кінчитися, скінчатися, скінчитися, докінчуватися, докінчитися, завершуватися, завершитися.
[Вечір закінчився танцями (П.Мирний). Їх крик зливався в один довгий гук, котрий почався з світом, а кінчиться хіба пізньої ночі (П.Мирний). Жнива кінчались, і наставала возовиця (І.Нечуй-Левицький). Ось перед ним скінчилася вузька вуличка і з її гирла він вискочив на широку площу (І.Франко). От іспити нарешті скінчилися (Г.Хоткевич). — В нас докінчується одна з галузей земної еволюції, і ніхто після нас не прийде, ніякі надлюди. Ми — останнє кільце в ланцюгу, що розгортатиметься, може, ще не раз на землі, але іншими путями і в інших напрямах. Мозок — ось найголовніший ворог людини… Але, друже, не дивіться так пильно на ту жінку в синьому капелюхові, хоч це й дуже природно! (В.Підмогильний). Ось тут ось, де зліва закінчується бір… (І.Багряний). Скінчилися останні сподівання. Нарешті — вільний, вільний, вільний ти. То приспішись, йдучи в самовигнання, безжально спалюй дорогі листи, і вірші спалюй, душу спалюй, спалюй, свій невимовний горній дух пали. Тоді вже, впертий, безвісти одчалюй, бездомности озувши постоли (В.Стус). Незвична мова нашого рицаря та його незграбна подоба ще більший викликала у молодичок сміх, а його ще дужче від того розбирала досада; не знати, чим би те все скінчилось, якби не надоспів у саму пору корчмар — чоловік із себе повнотелесий і через те, може, на вдачу потульний (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Не плач через те, що це закінчилося. Усміхнися, бо це було (Ґ.Ґ.Маркес)]. Обговорення статті
Ступор – заціпеніння, (лат.) ступор.
[Городовський слухав її, відчуваючи в усій істоті якесь гнітюче, всеосяжне заціпеніння. Спочатку він подумав, що це наслідок звичайної в таких випадках стоми, і тільки здивувався, що ця стома прикра. Але ні! Її вага не меншала, а збільшувалась, і це була навіть не млявість знесиленого тіла, що прагне спокою. Це була нестерпуча гіркота душі (В.Підмогильний). Але це не було кепкуванням над вадою другого Юрка; це була якась вища іронія непідвладної, може, безсмертної душі над тим станом, у якому вони обидва опинилися посеред тутешнього життя; це була іронія — і самоіронія — душі, яка вкотре потрапила до пастки тіла. І тоді мені відкрилася, зовсім несподівано, без патетичних і сентиментальних резонерств, уся проста велич цієї недоторканої душі, усе її усміхнене торжество над понурою матерією, уся її задерикувата відважність і неподоланність: ця душа не побивалася над моторошними умовами свого перебування, не глумилася, катуючись, над ураженістю пустки, де їй випало звікувати вік, не впадала у ступор відчаю, хоча ситуація, в якій опинилися ці дві чисті й гордовиті душі, була безвихідною, вона тривала від народження й мала закінчитися щойно зі смертю; ні, ця душа іронізувала, що не применшувало тепла в очах, якими вона дивилася на все одно прекрасний світ, ані приязні до нас, ані її гідності (К.Москалець). Тоді мені й на думку не спадало — хоч я це розумію тепер, — що я роками не вилазив зі свого ступору й відчуття гіркого нещастя та замкненості в собі; зрозумів, що за своїми відчуженням і трансом, інертністю й відстороненістю, за звичкою терзати власне серце я не бачив безлічі маленьких, непомітних повсякденних виявів доброти, і навіть розуміння самого цього слова доброта означало, що я піднявся від несвідомості до лікарняного усвідомлення голосів і людей, подолавши гудіння машин, що наповнювало мені мозок (В.Шовкун, перекл. Д.Тарт)].
 Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Увенчаться
• Увенчаться успехом – удало (щасливо, успішно) закінчитися; (книжн.) увінчатися успіхом.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Оканчиваться, -читься –
1) (когда, где) – кінча́тися, (с)кінчитися, докі́нчуватися, докінчитися, закі́нчуватися, закінчитися, дохо́дити, дійти (до) кра́ю; (истекать) – вихо́дити, вийти, кінча́тися; -ется два месяца с тех пор, как… – вихо́дить два мі́сяці, відко́ли…; год работы -тся 1 октября – 1 жо́втня кінча́ється, вихо́дить рік робо́ти;
2) (чем) – вихо́дити, вийти на що, ста́ти на що і на чо́му, вершитися чим; о. благополучно, неблагополучно – вихо́дити, вийти на до́бре, на зле; этим дело не -лось – на тім не ста́ло, тим не завершилося.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Закінча́тися и закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. К. Пс. 24. День закінчився весільним бенкетом. Стор. М. Пр. 73.