Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «пан»
Шукати «пан» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пан (украинизм) – пан (во множ. ч. особенно в виде обращения: пано́ве). [Непра́вда ва́ша, пано́ве].
• Либо пан, либо пропал – хоч пан, хоч пропа́в; або́ добу́ти, або до́ма не бу́ти; хоч ви́грав, хоч програ́в; куць ви́грав, куць програ́в.
Ли́бо, союз – або, чи то; срв. И́ли.
• Ли́бо — ли́бо – або́ — або́, чи то — чи (чи то). [В дале́кій доро́зі найду́ або́ до́лю, або́ за Дніпро́м ля́жу голово́ю (Шевч.). Або́ тобі́, або́ мені́ та на сві́ті не жи́ти (Чуб. III). Стари́й помре́ чи то сього́дні, чи вза́втра (Київ)].
• -бо победить, -бо умереть – або́ перемогти́, або́ вме́рти; або́ здобу́ти, або́ вдо́ма не бу́ти.
• -бо пан, -бо пропал – або́ пан, або́ пропа́в; хоч пан, хоч пропа́в; чи пан, чи пропа́в; куць ви́грав, куць програ́в (Приказки).
• -бо дождь, -бо снег, -бо будет, -бо нет – або́ дощ, або́ сніг, або́ бу́де, або́ ні.
• Где-ли́бо – де, десь, де-не́будь, де-бу́дь, аби́-де, (где бы то ни было) бу́длі-де.
• Менее, чем где-ли́бо – ме́нше, ніж де-и́нде, ніж бу́длі-де. Как-ли́бо, какой-ли́бо, когда-ли́бо, кто-ли́бо, куда-ли́бо, что-ли́бо, см. Как 4, Како́й 2, Когда́ 3, Кто 3, Куда́ 3, Что.
Пропада́ть, пропа́сть –
1) см. Дева́ться, де́ться, -да́ть, -па́сть совершенно, окончательно – запропада́ти(ся), запропа́сти(ся).
• -па́сть бесследно – пропа́сти бе́з вісти, заги́нути й слі́ду не ки́нути, (опис.) піти́ з(а) ві́тром, за водо́ю; на́че лиз злиза́в кого́, що; на́че коро́ва язико́м злиза́ла кого́, що; (шутл. о человеке) пропа́в як пес у я́рмарок;
2) (гибнуть) пропада́ти, пропа́сти, ги́нути, загиба́ти, заги́нути, занапаща́тися, занапасти́тися, зво́дитися, зве́сти́ся. [Хай пра́ця лю́дська не ги́не ма́рно (Коцюб.). Скі́льки добра́ загиба́є (Коцюб.). Бу́ду роби́ть, бу́ду годи́ть, то і в чужи́х люде́й не заги́ну (Пісня). Літа́ мої́ молоді́ї ма́рно пропада́ють (Пісня). Що мину́ло, те пропа́ло (Франко). Занапаща́ється за не́любом мій вік молоде́нький].
• -дё́т всё имущество – заги́не (пропаде́, поля́же) все добро́ (майно́). [Не поки́ну Бату́рина – все добро́ поля́же: і двіро́к мій муро́ваний, і млини́ крила́ті, і запа́си вели́кії (Рудан.)].
• Пропади́ оно! – неха́й воно́ зведе́ться! [Не пряде́ться, неха́й воно́ зведе́ться].
• Не -дё́т! – не пропаде́! Не де ді́неться!
• -па́ло всё! – пропа́ло все! Все пішло́ ма́рно! Пропа́щі світи́! [З тіє́ї ля́хівка ви́йшла, а сей москале́м став. Пропа́щі світи́! (Свидн.)].
• -да́ть, -па́сть по́пусту – марнува́тися, змарнува́тися, пу́сто йти, піти́. [Господа́рство марну́ється (Неч.-Лев.). На па́нщині ро́бить, а свої́ дні до́ма й так іду́ть пу́сто (Г. Барв.)].
• -па́сть (испортиться), валяясь без присмотра – зваля́тися. [Не зноси́лася ця сви́та, а зваля́лася];
3) (исчезать) зника́ти, зни́к(ну)ти. [Уде́нь її́ ми не ба́чили; роби́ла при па́нії, а вве́чері знов зни́кла (М. Вовч.). Де-ж ви́дно се, що зни́кла на́ша си́ла? (Грінч.)].
• Он -па́л у меня из глаз – він зник мені́ з оче́й.
• У меня -па́ла охота – у ме́не зни́кло бажа́ння.
• Он -па́л в толпе – він зник у юрбі́ (у сто́впищі);
4) (гибнуть, дохнуть) ги́нути, зги́нути, зги́б(ну)ти, пропада́ти, пропа́сти, (пренебр.) ґи́ґнути, (з)сли́знути; (о мног.) поги́нути, попропада́ти, посли́з(ну)ти; (о всех) ви́гинути (до ноги́, до ре́шти); (только о домашн. скоте) (диал.) де́йкатися, поде́йкатися. [Як пішо́в на заробі́тки, то там і згиб: каза́ли, що втоп ні́би-то. Ви́гинула вся худо́ба з сибі́рки. Оце́ у нас паді́ж був – скот усе́ де́йкався, по́ки ввесь переде́йкався (Київщ.). Кві́ти поги́нули з моро́зу. Наро́дній во́рог зслиз (Куліш). Злі́ї ду́хи, так як му́хи, всі уже́ посли́зли (Кіев. Стар.)].
• -па́л бы я – заги́нув-би я; було́-б по мені́.
• -ду́ я – бу́де по мені́. [Як не бу́де миле́нького, то бу́де по мені́ (Пісня)].
• Либо пан, либо -па́л – куць ви́грав, куць програ́в (Ном.); або́ здобу́ти, або́ вдо́ма не бу́ти.
• -па́л ни за что – пропа́в за ніщо́, пропа́в ні за ца́пову ду́шу, пропа́в ні за соба́ку.
• -пади́ (пропада́й) он! – хай він зги́не (зсли́зне)!
• Пропади́ ты (пропадом)! чтоб ты пропа́л! – щоб ти зслиз! Бода́й ти на́гло зслиз! Неха́й тебе́ ли́зень лизне́ (зли́же)! Бода́й тебе́ з корі́нням ви́гладило! Щоб ти при́ймо́м пропа́в! Неха́й за тобо́ю заклеко́че! Щоб ти тя́мився!
• Пропа́вший (исчезнувший) – пропа́лий, запропа́щий, запропа́щений, зни́клий. [Тре́ба шука́ти запропа́щого хло́пця (Корол.). Запропа́щена гра́мота наре́шті знайшла́ся (Н. Рада)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Миновать, минуть – (оставлять в стороне) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, обмина́ти, обмину́ти, оминати, оминути, промина́ти, промину́ти кого́, що; (пропускать) мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що; (не избежать) не мину́ти, не обмину́ти чого́, не втекти́ чого́, від чо́го; (о времени) мина́ти, мину́ти, змину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, перехо́дити, перейти́, прохо́дити, пройти́, схо́дити, зійти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́, спли́сти́:
• да минует нас чаша сия! – хай мине нас ця гірка (лиха) доля (ця лиха година, піднес. ся чаша)!;
• двум смертям не бывать, одной не миновать – дві смерті не буде, а одної не минути (Пр.); одної смерті не минеш, другої не буде (Пр.); більш (більше) як раз не вмреш (Пр.); двом смертям не бути, а одної не минути (Пр.);
• чи пан, чи пропав – двічі не вмирати (Пр.); раз мати породила, раз і помирати (Пр.); хто вмер тепер, не вмре у четвер (Пр.); раз козі смерть (Пр.);
• ему минуло двадцать лет – йому минуло (вийшло, перейшло) двадцять років; йому дійшов (йому поминув) двадцятий рік;
• зима ещё не миновала – зима ще не минула (не минулася, не проминула, не перейшла, не перезимувалася);
• как не беречься, а не миновать ожечься – хоч як бережешся (стережешся), а таки (а врешті) опечешся (Пр.);
• минуя подробности – не вдаючись у подробиці, обминаючи (минаючи) подробиці;
• не миновать ему тюрьмы – не минути йому тюрми (в’язниці); не втече він від кари;
• опасность миновала – небезпека минула (минулася);
• смерти не миновать! – смерті не минути (не обминути)!; від смерті не утекти!; смерті не відперти!;
• чему быть, того не миновать – що має статися, те станеться (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день [таки] буде (Пр.); що суджено, те не розгуджено (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.).
[Що буває, те й минає (Номис). Подивіться лишень добре, Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ні же тії коми (Т.Шевченко). Отакий-то мій Ярема, Сирота багатий. Таким і я колись-то був. Минуло, дівчата… Минулося, розійшлося, І сліду не стало (Т.Шевченко). За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже, який! А що вже святі  церкви, то й не сказати! А людей, людей! Без ліку, та все  чужі  —  минають  і  не глянуть на тебе (М.Вовчок). Там Рось минає чималий скелистий острів Замок і знов зливається з своєю Самовілкою (І.Нечуй-Левицький). Минули жнива, і Василина впросила матір, щоб вона одвела її на службу (І.Нечуй-Левицький). Минувши ярок, шлях повертав геть круто поза садком (П.Мирний). — Он уже й місяць зійшов, — промовила вона тихо. — Зійшов. Пора спати. Спи, Христе, хай тебе минає те лихо, що мене строщило!.. — І Мар’я почовгала до свого лігва (П.Мирний). Коли б був Максим на той час не постерігся, не змандрував кудись з Пісок, щось на тиждень чи й більше, то, мабуть би, не минути йому й тюрми (П.Мирний). В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде — сиди, говори, дійде до почастунку — й його не минуть (І.Франко). Десять літ уже минало, Відколи спокійно, мирно Князь сидів на своїм троні (І.Франко). Минув сільські поля, поминув ще два села і з горба побачив місто (В.Стефаник). Не мине лихо, видко, й за панську землю (М.Коцюбинський). Минало з полудня, а в селі тихо, нема нічого (М.Коцюбинський). Я буду мислити — в покої, в чеканні дня, стрічанні зла, і не минути долі злої, котру нам Мойра нарекла (В.Стус). — Чоловік усе грається з долею навпереваги,— сказав Дон Кіхот,— і про те, я гадаю, повинна говорити всяка мирська, а надто рицарська історія: не про самі ж перемоги писати. — Воно-то так,— промовив бакаляр,— але дехто з читальників каже, що краще було б авторам сієї історії не все поминати, а дещо й поминути, наприклад, ті духопелики, що без кінця-краю сипались на пана Дон Кіхота в різних пригодах (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Дай же сили минути, прожити, коли не забути, Те, що було, хоч і не мало бути… (Ю.Джугастрянська)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пан – пан, -на.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пан
• Пан или пропал; либо пан, либо пропал – хоч пан, хоч пропав; або пан, або пропав; хоч виграв, хоч програв; або виграв, або програв; (давн. лок.) куць виграв, куць програв.
Или
• Более или менее – більш(е)-менш(е); більш або (чи) менш.
• Или как бишь – чи як пак; чи як бо.
• Или пан, или пропал – або (хоч) пан, або (хоч) пропав. Пр. Раз козі смерть. Пр. Раз мати народила, раз і помирати (умирати). Пр. Хоч (або) виграв, хоч (або) програв. Пр. Або рибу з’їсти, або на дно сісти. Пр. Або добути, або дома не бути. Пр. Або будемо на Русі, або пропадемо усі. Пр. Або зелене мати, або нічого не мати. Пр. Куць виграв, куць програв. Пр.
• Или то, или то – чи те, чи те; або те, або те.
• Так или иначе – так чи так; так чи інак(ше); чи так, чи інак.
• Тот или другой – той чи той; той чи інший.
Либо
• Либо… либо – або… або; чи то… чи [то]; хоч… хоч.
• Либо грудь в крестах, либо голова в кустах – хоч голова в кушах, хоч груди в хрестах. Пр. Або дома не бути, або волю здобути. Пр.
• Либо дождик, либо снег, либо будет, либо нет – або дощ, або сніг, або буде, або ні. Пр. Або погода, або негода. Пр.
• Либо пан, либо пропал – або пан, або пропав. Пр. Хоч пан, хоч пропав. Пр. Чи пан, чи пропав. Пр. Або виграв, або програв. Пр. Хоч виграв, хоч програв. Пр. (лок.) Куць виграв, куць програв. Пр.
• Либо победить, либо умереть – або перемогти, або кістьми лягти. Пр. Або перемогу здобути, або вдома не бути. Пр.
• Либо рыбку съесть, либо на мель сесть – або рибку з’їсти, або на дно сісти. Пр.
Пропадать
• Без вести пропал – Див. весть.
• Всё пропало! – усе пропало!; усьому кінець!; уже по всьому!; усе пішло марно (на марне)!; пропаща година!; пропащі світи!
• Где наше (ваше) не пропадало – де наше (ваше) не пропадало; куди наше (ваше) не йшло; хай іде, як ідеться; що буде, те й буде.
• Не пропадёт! – не пропаде!; ніде не дінеться!
• Пан или пропал; либо пан, либо пропал – Див. пан.
• Пропадай моя телега [все четыре колеса] (разг.) – тепер мені не до солі; (іноді) що буде, те й буде.
• Пропадать из виду, из глаз (с глаз) – пропадати (зникати) з очей (з-перед очей).
• Пропадать, пропасть даром (попусту) – марнуватися, змарнуватися; іти, піти пусто.
• Пропади оно! – (не)хай воно западеться (пропаде, згине, зведеться)!; (іноді) хай його чорт (кат) візьме!
• Пропаду я – загину (пропаду) я; буде по мені.
• Пропал ни за грош – Див. грош.
• Пропасть, исчезнуть бесследно – Див. бесследно.
• То пропало, что в море упало – що з воза впало, те пропало. Пр. Давно пропало, що з воза впало. Пр. Що в воду впало, те пропало. Пр.
• Чтоб тебе (ему…) пропасть!; чтоб ты (он…) пропал! (бранное) – щоб (бодай) ти (він) пропав!; хай за тобою (за ним…) заклекоче!; щоб твоя (його…) й путь заклекотіла!; щоб (бодай) ти (він…) (нагло) слиз!; (не)хай тебе (його…) лизень злиже!; бодай тебе (його…) з корінням вирвало (викинуло, вигладило)!

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Либо (или) пан, либо (или) пропал (укр.). —
1. Або пан, або пропав.
2. Нуте, браття, або добути, або дома не бути.
3. Або рибку ззісти, або на дно сісти.
4. Піднимайте, свині, хвости, бо глибоко морем брести.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кошто́вня, -ні, ж. Цѣнная, дорогая вещь. Це вже ви, пане, скупитесь: таку коштовню та чорт-зна чим укривати. (Пан хотів гарну клуню вкривати старою соломою). Полт.
Ку́ць, меж.
1) Куць ви́грав, куць програ́в. Либо панъ, либо пропалъ. Ном. № 4274.
2) — и куць-кой! Призывъ для свиней. Kolb. І. 65.
О́браз, -зу, м.
1) Изображеніе. І перед образом Венери горить кадило золоте. Шевч.
2) Картина.
3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали.
4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте. Шевч.
5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Нп. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Харьк. у. Ум. Образо́к, образо́чок, образе́ць. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Грин. III. 162. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

Запропонуйте свій переклад