Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «казити»
Шукати «казити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Искажа́ть, искази́ть –
1) (уродовать) спотво́рювати, спотво́рити, калі́чити, покалі́чити, скалі́чити, кази́ти, скази́ти, покази́ти, (обезображивать) знекра́шувати, знекра́сити кого́, що. [Ві́спа спотво́рила їй обли́ччя (Київ). Хворо́ба покалі́чила йому́ суста́ви на па́льцях (Київ). Не навчи́вшися до́бре чужо́ї мо́ви, калі́чать її́ (Харківщ.)].
• Злоба -зи́ла ему лицо – зло́ба спотво́рила (перекриви́ла, скриви́ла, ви́кривила, скази́ла) йому́ обли́ччя;
2) (извращать слова, мысль и т. п.) перекру́чувати, перекрути́ти, калі́чити, перекалі́чити слова́, ду́мку. [Не перекру́чуй мої́х слів, бо я не говори́в тако́го (Харківщ.). В до́писові перекру́чено фа́кти (Київ). Перекла́дач зо́всім перекрути́в а́второву ду́мку (М. Грінч.)].
• -жа́ть истину – перекру́чувати, ні́вечити, калі́чити пра́вду.
• Искажа́емый – спотво́рюваний, калі́чений, перекри́влюваний, скри́влюваний.
• Искажё́нный – спотво́рений, покалі́чений, скалі́чений; знекра́шений; ви́кривлений; перекру́чений. [Ті́ні, спотво́рені мі́сячним ся́євом (Л. Укр.). Дзе́ркало, що пока́зує скри́влену твар (Єфр.). Це яки́йсь перекру́чений варія́нт ду́же відо́мої пі́сні (Київ)].

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бешенство
• Доводить, довести до бешенства; приводить, привести в бешенство, бесить – доводити, довести до сказу; казити, сказити; (згруб.) сатанити, розсатанити. [Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. Пр.]
• Приходить, прийти в бешенство – шаліти, ошаліти; шаленіти, ошаленіти, розшаленіти; навісніти, знавісніти; казитися, сказитися; (згруб.) скаженіти, оскаженіти; сатаніти; звіріти, озвіріти, озвіритися. […Знавіснів тоді Кощей. Болобан. А люд навісний нехай скаженіє… Шевченко.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кази́ти, -жу, -зиш –
1) искажать, портить;
2) приводить в бешенство;
кази́тися –
1) беситься;
2) проказить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кази́ти, кажу́, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець казить йому вид.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бѣси́ться = 1. біси́ти ся (С. Аф.), кази́ти ся, скаженїти, навіснїти. — Собаки з жиру казять ся. н. пр. 2. біси́ти ся, лютова́ти (С. З.), сатанїти, скаженїти. — Лютує, мов скажений. — Запінилась, посатанїла, неначе дурману із’їла. Кот. 3. кази́ти ся, мордува́ти ся, дуріти, пустува́ти. — Ганяли, бігали, казились, аж лив ся де-коли і піт. Кот. — Мордуєть, ся, як чорт в лотоках. н. пр.
По́ртить, испо́ртить, ся = псува́ти, ся (С. З. Л.), псу́ти ся (С. З.), нївечити, ся (С З. Л.), паску́дити, ся, гайнува́ти, ся (С. Л ), шко́дити, ся (С. З. Л.), кази́ти, про чоловіка — ледащі́ти, нїчке́мнїти, соба́чити ся, в роботї, тратячи багато знадібку — перево́дити, ріжучи що — кре́мсати, чикри́жити, про яйця та де-які иньші їстовні речі — притуха́ти, про рибу і мъясо ще — ду́ху набіра́ти ся, д. ще під сл. Испо́ртиться. — Цап у горо́дї капусту псує. Кот. — Родителї його нї в чім ладу не знали, опріч у тім, що вдвох усяк його псували. К. Д. Ж. — Хоч займає, не займає, нехай не цїлує, нехай мого біленького личенька не псує. н. п. — Не їсть, тільки нівечить хлїб сьвятий. — Одна паршива вівця всю отару паскудить. н. пр. — Понюхав: еге! риба моя духу набіраєть ся. Кн.
Уродо́вать, изуро́довать = калїчити, нївечити, кази́ти, скалїчити, знївечити. Пр. д. під сл. Изуро́довать.
Шалѣ́ть, ошалѣть = дурі́ти, шалїти (С. З.), шаленїти, навіснїти, кази́ти ся, здурі́ти, ошалїіти і д. Ошалѣ́ть.

Запропонуйте свій переклад