Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «кончать кончить»
Шукати «кончать кончить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Конча́ть, ко́нчить – кінча́ти и кі́нчити, сов. (с)кінчи́ти, докі́нчувати, докінчи́ти и докінча́ти, закі́нчувати, закінчи́[а́]ти, (о мн.) покінча́ти, подокі́нчувати; срвн. Ока́нчивать. [У розко́ші кінча́ють вік щасли́вий (Сл. Гр.). Я ще не кінчи́в (Київ). Весі́лля вже, ба́чте, закінча́ли (Г. Барв.)].
• -чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать – дописа́ти, -чить мыть – доми́ти, -чить говорить – доказа́ти, -чить тереть – доте́рти и т. п. -ча́й его – кінча́й, ріша́й його́.
• -чить книгу – скінчи́ти кни́жку.
• -ча́ть дело – роби́ти кіне́ць (спра́ві), доробля́ти що.
• Подождите, пока я ко́нчу завтракать – зажді́ть, до́ки я досні́даю.
• И не -чивши говорить, она заплакала – і не доказа́вши, вона́ запла́кала.
• Книга -ча́ет печататься – кни́жка додруко́вується.
• -чил дело, гуляй смело – спра́вив ді́ло, гуля́й смі́ло.
• Начать-то так, а -чить как? – запря́сти – так, допря́сти як? висо́ко літа́є, а де ся́де?
• Ни почать, ни -ча́ть – ні тпру, ні ну.
• -ча́йте скорее – докінча́йте шви́дше.
• -чить работу – (с)кінчи́ти, дороби́ти пра́цю, оброби́тися, упо́ратися (з чим).
• Ко́нченный – (с)кі́нчений, докі́нчений.
• -ный человек – пропа́ща люди́на.
• Жизнь -чена – життя́ мину́лося.
• И -чено – і край; та й го́ді.
• Всё -чено – (вже) по всій спра́ві.
• И -чен бал (иносказ.) – вже й по гу́лянці; та й по спра́ві; та й уже́.
Дока́нчивать, доко́нчить – доробля́ти (доро́блювати), дороби́ти, докі́нчувати, докінчи́ти, кінча́ти, кінчи́ти, закі́нчувати, закінчи́ти, дове́ршувати, доверши́ти, дово́дити кра́ю, дове́сти́ кра́ю.
• Дока́нчивать чтение – дочи́тувати, дочита́ти.
• -ать шитьё – дошива́ти, доши́ти.
• -ать писание – допи́сувати, дописа́ти.
• -ать мытьё – домива́ти, доми́ти и т. д. [Дороблю́ ді́ло – та й піду́ додо́му. Зачека́йте, до́ки дотру́ підло́гу = пока доко́нчу мыть пол].
• Доко́нченный – доро́блений, дове́ршений, докі́нчений, закі́нчений, скі́нчений, до кра́ю дове́дений; дочи́таний, допи́саний, доши́тий, доми́тий и т. д. См. Конча́ть, ко́нчить.
За́втракать, поза́втракать – сні́дати, посні́дати чим.
• Кончать, кончить -кать – досні́дувати, досні́дати.
• За́втракающий, -щая, сущ. – сні́дальник, сні́дальниця.
Ока́нчиваться, -читься – кінча́тися и кінчи́тися, сов. (с)кінчи́тися, докі́нчуватися, докінча́тися, докінчи́тися, закі́нчуватися, закінча́тися, закінчи́тися, викі́нчуватися, ви́кінчитися, (о многих) покінча́тися, покінчи́тися, (истекать) дохо́дити, дійти́ (кра́ю и до кра́ю), вихо́дити, ви́йти, відхо́дити, відійти́, докона́ти.
• Как началось, так и -чится – як почало́сь, так са́ме і скінчи́ться (закінчи́ться).
• -вался год – кінча́вся рік.
• Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… – сього́дні вихо́дить як-раз два мі́сяці, відко́ли…
• Через неделю -чится месяц, как… – че́рез (за) ти́ждень мі́сяць ді́йде, як…
• Вечерня -вается – вечі́рня відхо́дить.
• -ваться, -читься чем – вихо́дити, ви́йти на що, ста́ти на що и на чо́му кому́сь, окоши́тися, покоши́тися на чо́му, верши́тися чим.
• -ваться благополучно, неблагополучно – вихо́дити, ви́йти на до́бре (на добро́), на зле (на ли́хо), на ли́хо ста́ти.
• Этим и -чилась их работа – на то́му й ста́ла ї́хня робо́та.
• Этим дело не -чилось – на тім не ста́ло, на тім не окоши́лося (не покоши́лося).
• Колонны -вались вверху гербами – коло́ни верши́лися (кінчи́лися вгорі́) герба́ми.
• Этим и -вается книга – на цьо́му і кіне́ць кни́зі. Срв. Конча́ть, ко́нчить.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кончать, кончить – кінча́ти, -ча́ю, -ча́єш, кінчи́ти, -чу́, -чи́ш; -ся – (умирать) кінча́тися, кінчи́тися, кона́ти, -на́ю, -на́єш, скона́ти, -на́ю, -на́єш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Кончать
• Всё кончено! – [От і] кінець!; от і (оце й) по всьому! [У себе в хаті кидаюсь у крісло і кажу на голос: — Кінець! Коцюбинський.]
• И кончено – і край; та й годі.
• Кончать, кончить жизнь, [свой] век, [свои] дни – кінчати, скінчити життя, [свій] вік; вікувати, звікувати [свій] вік; доживати, дожити вік(у); добивати, добити [свого] віку.
• Кончать-то так, а кончить как? – запрясти так, допрясти як?; так то так, а з хати як?; високо літає, а де сяде?
• Кончен бал (перен.) – та й по всьому; та й уже; та й край; і кінець.
• Кончил дело, гуляй смело – справив діло, гуляй сміло. Пр.
• Кончил читать, писать… – дописав (кінчив писати), дочитав (кінчив читати)…
• Кончить дурно, плохо, скверно – погане (зле) скінчити.
• Кончить самоубийством – смерть собі заподіяти; кінець собі зробити; накласти на себе руки; укоротити собі віку; кінчити, покінчити самогубством.
• Кончить чем – кінчати на чому.
• Ни начать, ни кончить – ні тпру, ні ну.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Кончать, кончить — . кінча́ти, скінчи́ти.

Запропонуйте свій переклад