Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «мокра»
Шукати «мокра» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мо́кра (кисть штукат.) – щі́тка.
Выста́иваться, вы́стояться –
1) (об уставшей лошади) відпочи́ти. [Напі́й коня́ – вже відпочи́в];
2) (выдыхаться) висто́юватися, ви́стоятися. [Була́ по́вна пля́шка, а тепе́р он скі́льки ви́стоялося];
3) (о хлебе в копнах) досто́яти. [Жи́то жа́ли свидове́, а в ко́пах досто́яло];
4) (о новой постройке) ви́стоятися. [Га́рно ви́стоялася ха́та – мо́кра не бу́де];
5) (о краске) – (сов.) злиня́ти, збля́кнути.
• Вы́стоявшийся – ви́стояний, ви́стоялий.
I. Жа́ться (жмусь, жму́тся) –
1) (тесниться, прижиматься, толпиться, льнуть) ти́скатися, ти́снутися, тули́тися до ко́го-чо́го, під чим, під що, куди́, горну́тися куди́, до ко́го, (только о толпе) тісни́тися. [Ти́снуться, як до дари́ в це́ркві. Переполо́хані паня́нки тули́лися по кутка́х. До чужо́ї голу́боньки не тули́сь. Скрізь по-під сті́нами тули́лися кана́пки. На збо́рні все було́ по́вно: свити́ так ті́сно тули́лися до свит, що мо́кра оде́жа аж парува́ла (Коц.). В сі́нях юрба́, ду́шачись до мло́сти, дала́ пана́м широ́ку доро́гу. Хто стоя́в – у куто́к горну́всь (М. Вовч.)];
2) (ёжиться) ї́житися, щу́литися, не́мжитися, кули́тися. См. Ё́житься, (выжиматься) – души́тися, чави́тися; (заминаться) му́лятися, му́литися, м’я́тися. [Кажи́, не му́ляйся (не мни́ся)];
3) (скупиться) скупи́тися, труси́тися, (провинц.) ні́цитися. [Над ко́жною копі́йкою тру́ситься].
Ку́рица – ку́рка, (реже) ку́ра (мн. ку́ри, куре́й), (детск.) тю́тя, тю́тінька; см. I. Ку́ры. [Кому́ не веде́ться, то й ку́рка не несе́ться (Приказка). На Ю́ра схова́ється в жи́ті ку́ра (Номис)].
• Ноская -ца – несу́ща ку́рка.
• -ца домашняя – ку́рка сві́йська.
• -ца кустарниковая (красная), Gallus ferrugineus – ку́рка ди́ка, черво́на.
• -ца водяная (камышница), Gallinula chloropus L. – ку́рочка водяна́.
• -ца дунайская (лысуха), Fulica atra L. – ли́ска.
• -ца степная (стрепет), Otis tetrax L. – хохітва́.
• -ца цесарская, Numida meleagris L. – циса́рка, панта́рка, перли́ця.
• Голодной -це просо снится – кому́ – що, а ку́рці про́со (Приказка).
• -ца ты мокрая – тю́тя ти з поли́в’яним но́сом.
• Как мокрая -ца – як мо́кра ку́рка.
• Мокрая -ца, а тоже петушится – як мо́кра ку́рка, а й собі́ кукурі́читься.
• Носится как -ца с яйцом – но́ситься як ду́рень з пи́саною то́рбою; но́ситься як ку́рка з яйце́м.
• Скажешь -це, а она всей улице – сказа́в кумі́, а вона́ всій слободі́.
• -цу яйца не учат – ку́рку я́йця не вчать.
• -це не петь петухом – не співа́ти ку́рці пі́внем; не бу́ти ба́бі ді́дом.
Мо́крый – мо́крий. [Мо́крий дощу́ не бої́ться (Приказка)].
• -рый закон – мо́крий зако́н (-ну).
• -рая курица – мо́кра ку́рка; см. Ку́рица.
• -рое лето – мочли́ве (мо́кре) лі́то.
• -рое место – мокрина́, мокра́вина; срв. Мокреди́на 2. [Мину́вши жита́, я вихо́джу на які́сь мокра́вини, між ло́зи, очерети́, і да́лі в ліс (Франко)].
• Только место -рое останется – ті́льки мі́сце мо́кре ли́шиться.
• Глаза на -ром месте у кого – тонкосльо́зий, тонкослі́зка (общ. р.) хто.
• -рая погода, см. Мокропого́дица.
• -рый снег – мо́крий сніг.
• Не ходи по́-мокру – не ходи́ по мо́крому.
Прилипа́ть, прили́пнуть –
1) прилипа́ти, ли́пнути, прили́пнути, пристава́ти, приста́ти, прикипа́ти, прикипі́ти, (диал.) припада́ти, припа́сти, улипа́ти, ули́пнути, (во множ.) поприлипа́ти, попристава́ти и т. д. до чо́го. [Прохоло́ла соро́чка мо́кра та так і прили́пла до ті́ла (Тесл.). Ганча́р мача́є пра́ву ру́ку у во́ду, аби́ гли́на не припа́ла до руки́ (Шух.)].
• Смола -пла к руке – смола́ приста́ла (прили́пла, ули́пла) до руки́.
• Снег и грязь -па́ют к колёсам – сніг і грязь (боло́то) ли́пнуть до колі́с.
• -па́ть, -нуть к кому (не давать покоя) – чіпля́тися, причепи́тися, ли́пнути, прили́пнути до ко́го. [Пусти́ до се́бе зли́дні на три дні, вони́ до те́бе на ві́ки прили́пнуть (Конис.)].
• -ли́п что банный лист – причепи́вся (учепи́вся) як реп’я́х, приста́в (прили́п) як ше́вська смола́ до чо́бота;
2) (о болезнях) пристава́ти, приста́ти до ко́го, перехо́дити, перейти́ на ко́го, чіпля́тися, сов. причепи́тися до ко́го, вчепи́тися кого́, начепи́тися на ко́го.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

II. Выкатывать, выкатить – викочувати, викотити; (мног.) повикочувати, (диал.) точити, виточити:
• выкатывать, выкатить глаза (разг.) – вивалювати (вивалити, вирячувати, вирячити, вилуплювати, вилупити, витріщити), (про багатьох) повивалювати, повирячувати, повилуплювати, повитріщати) очі (баньки); (у кого) вивело очі кому.
[Очі вивело із лоба од страшної муки (Т.Шевченко). На весілля товариство Вийде погуляти Та винесе самопали, Викотять гармату (Т.Шевченко). А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Як ягнята: «Нехай, каже, Може, так і треба» (Т.Шевченко). — Міщане повикочували на улицю бочки з пивами, з медом, з горілкою (П.Куліш). Яків сів, вилупив баньки на світло і слухав, що кажеться (П.Мирний). Наймит викотив новий візок насеред двора (І.Нечуй-Левицький). Вона випросталась на ввесь свій зріст і вирячила на діда свої здивовані чорні очі (І.Нечуй-Левицький). Доря не хтів вставати. Витріщив очі, налякані світлом, і падав знов на подушку (М.Коцюбинський). Мокра, як хлюща сорочка облипла його могутнє тїло, з чорного широкого виду стікали струмочки поту, а він усе грав та грав, надимаючи щоки завбільшки з повню та вирячивши очі так, що, здавалось, вони ось-ось вискочать з лоба (М.Коцюбинський). Подибав у лісі Вовчицю, далі Ведмедя, Кабана, Оленя — всі його питають, що з ним, чого так утікає, а він тільки хлипає, баньки витріщив та, знай, тільки лепоче: — Он там! Он там! Ой, та й страшне ж! Ой! Та й люте ж! (І.Франко). Скаже мені робити — під гору камінь точити (Сл. Гр.). Крутячись, мов могутній вуж, точив Сян свої бистрі води (І.Франко). — Хочеш, я тебе зразу, одним словом, остовпиню? Скажу таке слово, що ти тільки баньки витріщиш (М.Кропивницький). Викотив (виточив) воза з возівні. Кухви з медом повикочувано (АС). І тоді було видно: стоять коло воріт ці обивателі і вивалили очі на процесію. Вони не від того щоб послухати духову музику, і їм хочеться добре роздивитись, як ховають по-комуністичному двох забитих (Б.Антоненко-Давидович). — Та не зводься і не витріщай дуже очей, бо тобі ще не можна (І.Багряний). Розімлілий від ситого князівського пригощення, Кузьмище витер широким рукавом рота і бороду і вирячив на Ждана свої випуклі очі (В.Малик). Побачивши корчмар гостя у стіп своїх і такії речі його почувши, витріщив очі з великого дива і не знав, що почати; він намагався підняти Дон Кіхота, але той аж тоді встав, коли корчмар пообіцяв уволити його волю (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Джез розвернув фургон назад по схилу, заглушив мотор і викотив із села. На шосе повернув ліворуч, об’їхав закрут каналу і піднявся на пагорб до будинку (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі)]. Обговорення статті
Ушлёпок, пренебр., жарг. – пришелепок, пришибок.
[Однак хлопці кинулися навздогін. Ускочили до хати і вирвали з Григорієвих рук дорогоцінний напій. — Ти що, пришелепок, зовсім страх утратив?! — заревів Петро. А Василь у цю мить, мовчки, заїхав кулаком у Прихопилову пику. Григорій беркицьнувся на підлогу. І на додаток — отримав копняка від Петра Половчика. — Ідіот! (Микола Марусяк). Вона зняла із себе той сарафанчик у машині щоб не замочити його зняла зняла зняла із себе той сарафанчик я навіть не бачив коли тільки побачив два брунатних пуп’янки на її білих грудях не можу не хочу більше чекати сказала вона і вийшла під дощ у білій пелюстці та пелюстка була уже мокра але вона і її зняла й кинула на зелену траву не дивлячись куди кинула бо підставила обличчя дощеві дощ злизав із неї усю косметику лице стало білим білим тільки дві тернини стали чорними як у пісні а я вийшов під зливу зодягненим як пришелепок вона знімала з мене одяг зривала його нетерпляче бо він намок і прилип до тіла мої ґудзики сипалися у траву як розірване намисто… (В.Шкляр). 17 листопада молодики з Євразійського Союзу молоді розгромили виставку до чергової річниці Голодомору в Українському центрі в Москві <…>. Учасник розгрому — бородатий рудуватий пришибок  старообрядного вигляду, з тих, кого не беруть служити в армію, — помітно пишаючись собою, заявив у телекамеру, що вважає організацію такої виставки у Москві провокацією (О.Климончук, М.Міщенко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Мокра (кисть штукатура) – щі́тка.
Дефекация – дефека́ція;
• д. к верху – д. випливна́;
• д. к низу – д. фусівна́;
• д. мокрая – д. мо́кра;
• д. сухая – д. суха́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Выжимать
• Выжимать сок, соки из кого (перен. разг.) – видавлювати (вичавлювати) сік, соки з кого; (образн.) видавлювати (вичавлювати) олію з кого.
• Хоть выжми – хоч викрути. [Сорочка мокра, хоч викрути. Сл. Ум.]
Зима
• В продолжение зимы – усю (цілу) зиму; через зиму; протягом зими.
• Зима началась (наступила) – зима настала (зайшла, прийшла, надійшла); зима упала. [Аж гульк — зима впала. Шевченко.]
• Зима прошла – зима минула(ся); зима перейшла; зима перезимувалася.
• Зимой – зимою; узимі (узимку). Хто вліті гайнує, той узимі голодує. Пр.
• Каждую зиму – щозими (щозиму). [Інгул щозиму замерзає. Шевченко.]
• Мокрая зима (с оттепелью) – мокра (гнила) зима.
• Мягкая зима (с оттепелью) – лагідна (сирітська) зима.
• Начало зимы (первозимье) – початок зими; первозимки (зазимки).
• Последние дни зимы – останні дні зими; недозимки (відзимки). [Це вже не зима, а недозимки. З нар. уст.]
• Проводить, провести зиму – перебувати, перебути зиму; зимувати, перезимувати [зиму].
• Сколько лет, сколько зим [не виделись]! (разг.) – скільки літ, скільки зим [не бачилися]!; видом видати, слихом слихати!; наче вік не бачилися!
• Суровая зима – люта зима.
Курица
• Голодной курице просо снится – голодній курці просо на думці. Пр. Голодній курці все зерно сниться. Пр. Голодній качці зерно на гадці. Пр. Голодній лисиці усе курчатко сниться. Пр. Кому що, а курці просо. Пр. Курці усе просо в голові. Пр. Курці просо сниться. Пр.
• И у курицы сердце есть – і курка має серце. Пр. Горобець маленький, а сердечко має. Пр.
• Курам на смех (разг.) – курям на сміх; кури по смітниках сміятимуться.
• Курица-иноходица пса налягала – хазяйська курка квартирантській (комірницькій) корові ногу переломила. Пр.
• Курице не петь петухом – не співати курці півнем, не бути бабі дівкою. Пр. Не заспіва курка півнем, не буде баба дівкою. Пр.
• Мокрая курица (разг.) – мокра курка; [мокра] тютя; лемішка (квач, макуха).
• Мокрая курица, а тоже петушится – як мокра курка, а й собі кокошиться (гогоситься, кукурічиться). Пр.
• Носится, как курица с яйцом – носиться, як курка з яйцем. Пр. Носиться, як дурень з писаною торбою. Пр.
• Писать, как курица лапой – ригу вати (дряпати); писати, як курка лапою.
• С курами ложиться – лягати разом з курами; разом з курми спати йти.
• Скажешь курице, а она всей улице – сказав кумі, а вона всій слободі. Пр. Знає кума — знає півсела. Пр. Скоро з воріт, а тут і ріт. Пр.
• Слепая курица (о близоруком человеке) (разг. ирон.) – сліпа курка; сліпиця.
• У него денег куры не клюют – грошей у нього і кури не клюють (і свині не їдять); грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха) у нього; у нього грошей, хоч лопатою горни; грошей у нього валява.
Мокрый
• Глаза на мокром месте у кого (разг.) – тонкосльозий (тонкосльоза, тонкосльозе, тонкослізка) хто; кисне, як кваша хто.
• Мокрая курица (разг.) – мокра курка; [мокра] тютя; лемішка (квач, макуха).
• Мокрое место останется от кого; мокрого места не останется от кого – мокре місце зостанеться (лишиться, залишиться) від кого; мокрого місця не зостанеться (не лишиться, не залишиться) від кого.
• Мокрый до костей, до [последней] нитки – мокрий до рубця (до рубчика, геть до рубчика); мокрий як хлющ(а).
Пот
• Вгонять, вогнать в пот кого (разг.) – (тільки недокон.) Піт гонити з кого, заганяти, загнати до поту (у піт) кого; змушувати, змусити пріти, упріти, попріти (посилен. попопріти) кого.
• В поте лица (книжн.) – у поті чола.
• Выжимать (выгонять) пот из кого – виганяти (видавлювати) піт з кого.
• До кровавого пота работать – робити (працювати) до кривавого поту; (давн.) робити (працювати) кревно. Роби кревно і ходи певно. Пр.
• До седьмого пота работает (разг.) – працює до сьомого поту; (розм.) робить, аж чуприна мокра; працює до виснаження (до вичерпання сили).
• Лоб покрылся потом – чоло потом узялося.
• Пот катится градом – піт очі заливає; піт струмками ллється; піт як [той] горох (мов град той) котиться.
• Потом и кровью – потом і кров’ю.
• Сгонять, согнать семь потов с кого – геть (зовсім) виснажувати, виснажити (знесилювати, знесилити) кого; гріти, нагріти чуба (чуприну) кому; (докон.) угріти кого.
• Семь потов сошло с кого (перен. разг.) – аж геть упрів хто; нагрів чуба (чуприну) хто; сім потів зійшло (вийшло) з кого.
• Умываться потом – умиватися потом.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра. Каменец. у.
Єрепу́дин, -на, -не. Бранное слово: плохой, проклятый. Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра. О. 1862. II. 38.
Кал, -лу, м.
1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Нп. Посади́в на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном.
2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Пу́головок, -вка, м. Головастикъ. Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. Подольск. г.
Тратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Портить, топтать. Тратує озимину худоба, бо земля мокра. Каменец. у.
ІІ. Цмок, меж.
1) Чмокъ. От так цмок! Поцілуй же ще. Маркев. 52. Протиус в двері та цмок його. Рудч. Ск. І. 129.
2) Отъ гл. цмокоті́ти. Така мокра нива, як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок. Лебед. у.
Цмокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Чв’якотіти. Мокра нива: як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок. Лебед. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вы́жать, ся = 1. ви́крутити, ви́давити, ви́чавити, віджа́ти, ся. — Видавити олїю. — Віджала сорочки. Чайч. — Хоть вы́жми = хоч ви́крути. – Сорочка мокра, хоч викрути. — Вы́жать изъ кого ли́бо сокъ = ви́давити олїю. 2. ви́жати, ся. — Вижав сїм кіп.

Запропонуйте свій переклад