Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «мрячка»
Шукати «мрячка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дождь – дощ (р. дощу́) (ум. до́щик, до́щичок; ув. дощи́ще). [Мо́крий дощу́ не бої́ться. Тако́го дощи́ща і не зазна́ю].
• Дождь сквозь солнце – дощ сліпи́й, цига́нський, ку́рячий.
• Дождь моросящий (мелкий, частый), иногда с туманом – мжа, мжи́ця, мжи́чка, м(и)ги́чка, мря́[а́]ка, мря́[а́]чка. [Сі́рий осі́нній ра́нок кури́всь дрібно́ю мжи́чкою (Коцюб.). Мря́ка сі́яла мов із си́та (Конис.)].
• Итти, пойти мелкому дождю́ – мря[а]чи́ти, замря[а]чи́ти. [Надво́рі мрячи́ть. Зно́ву надво́рі замрячи́ло].
• Дождь проливной – зли́ва, зали́ва, ливни́й дощ, (редко) лі́я.
• Сильный дождь с грозой – тучни́й дощ, ту́ча.
• Дождь как из ведра – дощ як з відра́, як з лу́ба, як з цебра́, як з ко́новки, дощ як відро́м іллє́, дощ як з-під ри́нви. [До́щик лину́вся цебро́м, відро́м, дійни́чкою над на́шою кашни́чкою].
• Дождь прекратился – дощ переста́в, ущу́х, передощи́ло (безл.).
• Дождь усилился – дощ припусти́в, ущави́в.
• Дождь хлещет – дощ січе́, дощ цві́чить.
• Во время дождя́, под дождё́м – під дощ, доще́м, за дощу́. [Доведе́ться доще́м ї́хати].
Мга –
1) см. Мгла 1.
• Мга пала – мра́ка (па́морока) упа́ла;
2) (мельчайший дождь) мра́[я́]ка, мра́[я́]чка, (і)мга́, (і)мжа́, (і)мжи́ця, (і)мжи́чка.
Мгла –
1) (і)мла́, (і)мгла́, мо́рок (-ку); (марь) юга́, суга́; (холодная, сырая, с мелким дождём) мра́ка, мра́чка и мря́ка, мря́чка; срв. I. Марь и Мга 2. [Ген-ге́н у жо́втій млі безмі́рної доли́ни сині́є щось (Мирний). Ой, імла́, імла́ по по́лю лягла́ (Метл.). Непрозо́рі бо́вдури те́плої і роже́во заба́рвленої мгли (Франко). Дим ляга́ на світ імгло́ю (Крим.). Зірочки́ ле́две-ле́две бли́мали у блаки́тному мо́році (Мирний). Усе́ не́бо аж сі́ре, – така́ юга́ сього́дні (Звиног.). Ви́дно було́ сі́ру мря́ку, що залягла́ доли́ну (Франко)].
• Покрываться, покрыться, подёргиваться, подёрнуться -ло́ю – повива́тися, пови́тися, затяга́тися, затяг(ну́)ти́ся, заволіка́тися, заволокти́ся (і)мло́ю;
2) см. I. Медя́нка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Изморось – мряка, мрячка, мжичка, мжа, мжиця, мгичка, мигичка:
• объятый изморосью – повитий мрякою, замрячений;
• на дворе изморось – надворі мряка (мрячка, мжа, мжиця, мжичка, мигичка); надворі мрячить (мжичить, мигичить).
[Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Т.Шевченко). Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (М.Коцюбинський). Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (М.Коцюбинський). Через відчинені брами в замрячених подвір’ях видно було ще тут і там освітлені вікна (І.Франко). …Було зоряно, а потім стало темно — пройшли хмари. …Побігла мжичка. Мжичило, мжичило, і чогось було сумно тоді (М.Хвильовий). Дозрівають довгі дні, як ярі яблука, лине листя з лип, плине возу скрип, Коло лісу колом ллється вигук зяблика. Палиться під захід сонця неба палуба, от отара в отаві, сизі мряки сиваві, В яслах яру ясний ястер ятрить яструба (Б.-І.Антонич). Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу, потім повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо і. на поля бризнуло сонце (Г.Тютюнник). Весняна мжичка. І земля ще спить. От-от зі сну прокинеться погода (В.Стус). Замрячене сонце м’яко освітлювало сіру гладінь там, де річка переходила в затоку (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса)]. Обговорення статті
Туман – туман, (во время жары) юга́, (с дождём) мряка, мрячка, мигичка, мжичка; (перед глазами) бляхма́н:
• густой туман – густий туман, мрич, потемрява;
• напускать, напустить туману – напускати, напустити туману (ману);
• нашёл туман – наліг (розліг, розіслався) туман.
[Туман яром котиться, дівці гулять хочеться (Н.п.). — Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро.— Що за охота тобі мене морочити? То заговориш буцім щиро, то знов туман у вічі пустиш. Покинь хоть на часинку своє січове юродство. Я чоловік без хитрощів: чому ж би й тобі не говорити просто? (П.Куліш). Сидиш, вилупивши баньки, як дурна… у голові — туман, під серцем моє лихо ворушиться, озивається, аж кістки ниють, все тіло терпне (П.Мирний). Минулось все, неначе снилось; Далеко десь туманом вкрилось, Не буде знов (Л.Глібов). Сірі, ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли (М.Коцюбинський). — Тільки шия вже болить, в голові туман, думати важко (М.Коцюбинський). Над долинами стоїть сизий легкий туман (І.Нечуй-Левицький). Три тумани куряви стояли на полю над Опором (І.Франко). Важке повітря, насичене димом панського тютюну, немов колишеться.. Свічки на столі ледве-ледве світять серед того сивого туману, освічують червоні від задухи лиця (Л.Українка). Спогади зникли, якийсь туман застелив очі, Софія низько похилилась і затулила очі хусточкою (Л.Українка). Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Л.Мартович). Ліворуч, в тумані й шумі, мінливим килимом горіла низина Подолу (В.Підмогильний). Немов павутиння, осіння мрячка застеляє світ перед очима (О.Іваненко). Весняний вечір. Молоді тумани. Неон проспектів. Туга ліхтарів. — Я так тебе любила, мій коханий. — Пробач мене — я так тебе любив (В.Стус). За ланом лан, за ланом лан і лан, за Чорним Шляхом, за Великим Лугом, вони уже в тумані — як туман — усі вже йдуть за часом, як за плугом (Л.Костенко). За гай ступило сонце, і пішло, І далину покликало з собою… В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою. В садах вечері: борщ або куліш… На крилах яблунь стомлені зірниці, І хтось питає тихо: земле, спиш? Уже спочила? Дай води з криниці! (М.Вінграновський). Така мряка такий мороз такий туман спробував розігнати — не йде тоді заїхав трьома возами і давай накидати (Т.Мельничук). Ютрення (ранкова) юння (червнева) юга (туман) (О.Виженко). Вижовкла музика спить понад хмарами, псячі тумани місто обнюхують. Чоловік блука у самотньому мареві, тьму розсуває несмілими рухами (Юлія Нестерова). мій солодкий тумане, тобою живу, як в імлі проживаю на дотик розвіяні літа і весни проступаюш рядком на долоні і крапелькою на чолі смак прозорий води — нерозміняно чесний (Ю.Джугастрянська). Так, і що воно тут? Туманець в голові, туманець і за вікном. Ох, не треба було вчора з тим Маульвюрфом по третю пляшку їхати… Та й по другу не обов’язково було (О.Ірванець). Дедалі щільніше насувався туман. Туман і світло — одвічна казка. Хрущі сп’яніло злітали з лип, кружляли навколо ліхтарів, з розгону стукались об їхнє вогке скло. Туман заворожував усе навкруги, підносив предмети кудись у височінь, занурював у глибину — готель навпроти нас був уже океанським пароплавом з освітленими каютами над чорним морем асфальту, сірий силует церкви за готелем став фантастичним вітрильником з високими щоглами, що губилися десь високо в сірувато-червоній заграві, а ось і каравани будинків рушили з місця, попливли кудись… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Інколи з туману, що клубочиться вгору, постають чудернацькі звірі: дракони, фенікси, віверни й молочно-білі єдинороги; інколи пасма туману линуть, немов якісь дивні водорості, витворюють дерева чи великі кучматі кущі, вкриті білими квітами; а часом, коли вітерець допоможе, туман і зовсім приголомшить тебе, набувши найчіткіших і найскладніших геометричних  форм (О.Лесько, перекл. Дж.Дарела). Знову туман, що не розсіюється і вдень, дощу нема, але повітря таке вологе, ніби все вимащено равликовим слизом (Н.Лазаревич, перекл. Г.Мантел). Лондонських туманів не було, поки їх не відкрило мистецтво (О.Вайлд)].
 Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дождь
• Во время дождя, под дождём – під дощ (у дощ), дощем; за дощу.
• Грибной дождь – дрібний (дрібний теплий) дощ; дощ як крізь сито (як з-під сита); ситом дощ. [Коробом сонце — ситом дощ. Номис.]
• Дождь заладил надолго – дощ завзявся (заторочив, занадився); (безособове) задощило надовго; (образн.) дощ розгостився.
• Дождь идёт – дощ іде (рідше пада); (безособове) дощить.
• Дождь, как из ведра – дощ [іллє], як з відра (як відром, як з цебра, як з луба, як з бочки, як з коновки); дощ [іллє], як з рукава; дощ, як з-під ринви.
• Дождь ливмя льёт – ливцем (і)ллє дощ; дощ пірить (періщить), (іноді піжить, тюжить, лок. репіжить, поре). [Лили ливцем тучні дощі. Н.-Левицький. А надворі дощ тюжить такий, як із відра. Сл. Гр. Дощ так і поре. Сл. Гр.]
• Дождь льёт, полил ручьями – дощ (і)ллє, полив цівками.
• Дождь моросящий, с туманом (изморось, морось) – мжа (мжиця, (і)мжичка, м(и)гичка); мряка (мрячка).
• Дождь похвал, ругательств – злива (по)хвали, лайок.
• Дождь усилился – дощ припустив (лок. ущавив).
• Золотой дождь (книжн. поэт.) – золотий дощ; золота злива; напливло грошви.
• Крупный дождь – буйний дощ; краплистий (крапча(с)тий) дощ.
• Либо дождь, либо снег, либо будет, либо нет – або дощ, або сніг, або буде, або ні. Пр. Або погода, або негода. Пр.
• Мелкий дождь – дрібний (фольк. дрібен) дощ; дощ як крізь сито.
• Мокрый дождя не боится – мокрий дощу не боїться. Пр. Мокрому дощ не страшний. Пр.
• Не под дождём — подождём – не горить — підождемо. Пр.
• От дождя да под капель – з дощу та під ринву. Пр. (застар.) З дощу та під окап. Пр.
• После грозы дождь, после вёдра ненастье – по дощеві (по дощі) година (погода). Пр. По негоді надійся погоди. Пр.
• Сильный дождь с грозой – тучний дощ; туча. [Та віють вітри буйнії, Ідуть дощі все тучнії, Землю зворушають, Травою устилають… Н. п.]
• Собирается дождь – збирається (кладеться) на дощ, (іноді кладеться дощ); заноситься (заходиться) на дощ.
• Тут дождя просят, а он идёт, где косят – як сіно косять, то дощів не просять — самі йдуть. Пр. Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять. Пр. Оцей дощ глухий: не йде, де просять, а йде, де косять, не йде, де чорно, а йде, де вчора. Пр.
Изморось
• На дворе изморось – надворі мряка (мрячка, мжа, мжиця, мжичка, мигичка); надворі мрячить (мжичить, мигичить).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мря́ка, -ки, ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. Ум. Мря́чка.
Мря́чка, -ки, ж. Ум. отъ мря́ка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Тума́нъ = тума́н, тума́ник, тума́ночок (С. Ш.), під час спеки — юга́ (Мап.), густий з дрібним до́щиком — мря́ка, мря́чка, миги́чка.

Запропонуйте свій переклад