Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «помилование»
Шукати «помилование» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поми́лование – поми́лування, ми́лування кого́, кому́, зми́лування кому́, над ким. [Многогрі́шний зароби́в при́суду на смерть і по́тім, яко зми́лування, сибі́рських снігі́в (Грінч.)].
• -ние вора – поми́лування зло́дія и зло́дієві, зми́лування зло́дієві и над зло́дієм.
Испра́шивать, испроси́ть – проси́ти, ви́просити, проха́ти, ви́прохати чого́ и що в ко́го.
• -вать, -си́ть разрешение, кредиты – проха́ти, ви́прохати до́зволу, креди́тів.
• -си́ть (с мольбой) милость, помилование – ви́благати ла́ску, поми́лування в ко́го.
• -си́ть место – ви́прохати мі́сце (поса́ду).
• -си́ть разрешение переночевать – упроси́тися (редко припроси́тися), упроха́тися на ніч до ко́го, (оффиц.) проха́ти до́зволу переночува́ти десь.
• Испра́шиваемый – про́ханий.
• -мые кредиты – про́хані креди́ти.
• Испро́шенный – ви́прошений, ви́проханий.
• -ные кредиты – ви́прохані креди́ти.
• -ться – проси́тися, проха́тися.
Исхода́тайствовать что – ви́клопотати що, ви́старатися про що и реже чого́ в ко́го и ви́старати що, (насм.) досту́катися чого́ в ко́го. [Ти́тар ви́клопотав до́звіл і згоди́в маляра́, щоб він ви́малював це́ркву (Н.-Лев.). Де́які панува́ті (знатные) земляки́ ви́старали у міні́стра для Шевче́нка мі́сце профе́сора (Куліш)].
• -вали помилование – ви́клопотали поми́лування.
• Исхода́тайствованный – ви́клопотаний, ви́стараний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Помилование – поми́лування, -ння.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Даровать – дарувати. Даровать помилование, амнистию – помилувати, амністувати.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ми́лування – помилование, прощение, пощада.
Оста́нок, -нку –
1) остаток.
• На оста́нку, на оста́нці – на конце, в конце, наконец.
2) помилование, пощада.
Помилува́ння – помилование, пощада.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ми́лування, -ня, с. Помилованіе, прощеніе, пощада. Бог не без милування. Ном. № 4872. До милування нема силування. Ном. № 4979.
Оста́нок, -нку, м.
1) Остатокъ, останокъ. Назбіралось останків ламаного сім кошиків. Єв. Мр. VII. 8. Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана. Шевч.
2) Помилованіе, пощада. Нехай жінка назбірає срібла, злота досить, нехай мене викупляє та й останку просить. Гол. І. 9. До оста́нку. До конца, до смерти. Як не дасть Бог талану змалку, то й не буде до останку. Ном. № 1749. На оста́нку, на оста́нці. Ha концѣ, въ концѣ, наконецъ. Не будь же ти на мене, як я був на останці віка моєю на тебе. Макс. На останці прикро вузлом прикрутив, щоб ніхто того не провідав. Полт. у.
Помилува́ння, -ня, с. Помилованіе; пощада. З мого рятування не буде помилування. Ком. II. № 934.

Запропонуйте свій переклад