Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «попавшийся»
Шукати «попавшийся» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Любо́й
1) (
нравящийся) котри́й до вподо́би, уподі[о]бні́ший, мил(ьн)і́ший. [Кавуні́в бага́то, вибира́йте котри́й до вподо́би (Полт.)].
Берите -бо́й – бері́ть уподобні́ший, (перен.) що на вас ди́виться.
Из двух дорог, выбирайте -бу́ю – з двох шляхі́в вибира́йте, котри́й до вподо́би.
Надо платить долг или идти в тюрьму: выбирайте -бо́е – спла́чуйте борг чи йдіть до в’язни́ці: вибира́йте що милі́ше;
2) (
первый попавшийся) пе́рший-лі́пший, котри́й-будь, бу́дь-яки́й, уся́кий, ко́жний, кожні́сінький. [Жи́ти не си́ла, ладе́н пові́ситися на пе́ршій-лі́пшій оси́ці! (Крим.). Пе́рший-лі́пший школя́р дасть на це ві́дповідь (Крим.)].
-бой ребёнок вам укажет – бу́дь-яка дити́на вам пока́же.
Мне и -бо́й нелюб – мені́ всі не до вподо́би.
-ба́я вещь 15 коп. – геть уся́ка (ко́жна) річ по зло́ту;
3)
см. Люби́мый 2.
Пе́рвый – пе́рш[в]ий. [Пе́рша ча́рка – пе́рша па́лка].
-вое место – пе́рше (пере́днє, чі́льне) мі́сце.
-вый ряд – пе́рший ряд, пере́дня ла́ва.
В -вый раз – впе́рш[в]е, поперва́х.
С -вого разу – з пе́ршого ра́зу, відра́зу.
За -вый раз – за пе́рший раз, (за) пе́ршим ра́зом.
На -вых порах – поперва́х, на пе́рших пора́х, пе́рший час.
Это ему не в -во́й – це йому́ не перш[в]и́нка, не первина́, йому́ це не впе́рше.
-вый попавшийся, встречный – пе́рший-лі́пший.
-вый (по положению) – чі́льний, пере́дній.
-вый сорт – пе́рший сорт, перва́к.
-вый опыт – пе́рша спро́ба.
-вая возлюбленная – перві́тка.
-вые плоды – перваки́.
Не -вой молодости – не перво́лі́ток.
-вое, что нужно сделать – пе́рше, що тре́ба зроби́ти.
В начале -вого – на поча́тку пе́ршої (годи́ни).
В -вом часу – о пе́ршій годи́ні.
Жить в -вом этаже – ме́шкати на пе́ршому по́версі.
Это было -вою причиною их ссоры – це була́ пе́рша причи́на ї́хньої сва́рки.
Во -вых – по-пе́рше, впе́рше, пе́рше, уперва́х, раз що.
Во -выхво-вторых – (по)пе́рше – (по)дру́ге, одно́ те, що… а дру́ге те, що…, раз що… дру́ге що. [Раз, що я того́ не ба́чив, а дру́ге, що й не хо́чу ба́чити (Звин.)].
Самый -вый, первейший – найпе́рший.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Встречный – стрічний, зустрічний, стрічаний:
встречные кумовья – стрі́чані (стріте́нні) куми;
встречный ветер – супротивний вітер;
встречный и поперечный (разг.) – кожний (кожен) стрічний; хто трапиться; хто попало; абихто;
встречный иск – зустрічний (стрічний) позов, зустрічне домагання;
встречный удар – зустрічний удар;
каждый встречный – кожний (кожен) стрічний (зустрічний);
первый встречный (попавшийся) – перший-ліпший; перший (кожний, кожен) стрічний.
[Полюби мене в чорній, а в білій полюбить і абихто (Пр.). А зустрічний каже: — Як же ми розійдемося, коли місточок узенький; вертай ти назад (Квітка-Основ’яненко (Г.Квітка-Основ’яненко). Стрічні хаджі одвертались од нього, немов жахались грішника (М.Коцюбинський). Україно моя! Україно. Ти слухана казка, Недослухана казка, сповита у зустрічний дим (В.Стус). Його пан з нетерпінням виглядав світову зорю, йому здавалося, що вдень неодмінно спіткає вже одчаровану Дульсінею, свою володарку; і, верстаючи путь далі, він вдивлявся в кожну зустрічну жінку: чи ж не Дульсінея це Тобоська, так-бо свято вірив він у спевнення Мерлінової обітниці (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].
Обговорення статті
Любой
1) (
первый попавшийся) пе́рший-лі́пший, котри́й-будь, будь-котрий, бу́дь-яки́й, будь-хто, уся́кий, усяк, ко́жний, кожен, кожні́сінький;
2) (
нравящийся) котри́й до вподо́би, уподібні́ший, милі́ший:
берите любо́й – бері́ть уподібні́ший, (перен.) що на вас ди́виться;
в любое время – у будь-який (в усякий) час, повсякчас, повсякчасно;
в любом случае – в кожному (в кожнім, в усякому) разі;
из двух дорог, выбирайте любу́ю – з двох шляхі́в вибира́йте, котри́й до вподо́би;
люба́я вещь — гривна – геть уся́ка (ко́жна) річ по гривні;
любой вам укажет – бу́дь-хто вам пока́же;
любой скажет – перший-ліпший (перший-кращий) скаже, будь-хто скаже;
любой ценой – за всяку ціну;
любые неприятности, преграды – будь-які (всякі) неприємності, перешкоди;
мне и любо́й нелюб – мені́ всі не до вподо́би;
надо платить долг или идти в тюрьму — выбирайте любо́е – спла́чуйте борг чи йдіть до в’язни́ці — вибира́йте що милі́ше;
на любой вкус – на кожен смак;
форма оплаты любая – форма оплати будь-яка.
[Кавуні́в бага́то, вибира́йте котри́й до вподо́би (АС). Пе́рший-лі́пший школя́р дасть на це ві́дповідь (А.Кримський). — Нехай і так,— грубо кажу я. — Та в кожнім разі ти не винен, що в неї народилася дитина (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). — В кожному разі ти, Адсо, нотуй усе, нехай принаймні якийсь слід залишиться від того, що нині тут діється (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Будь-яка людина має право на дурість — проти цього не можна заперечувати, але цим правом треба користуватися з деякою поміркованістю (Людвіґ Берке)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЕ́РВЫЙ фраз. пере́дній;
первый попа́вшийся ще пе́рший, хто тра́пився (під ру́ку);
первый сорт галиц. пе́рша кля́са;
первое ме́сто фраз. па́льма пе́ршости;
в первом часу́ о пе́ршій годи́ні.
ПОПА́СТЬСЯ (на чому) ще злови́тися, фаміл. згорі́ти, спали́тися, стил. перероб. запопа́сти [мне попа́лся я запопа́в];
попа́вшийся зло́влений, спі́йманий, ОКРЕМА УВАГА;
пе́рвый попа́вшийся пе́рший-лі́пший;
попа́вшийся впроса́к поши́тий у ду́рні, осоро́млений, стил. перероб. сі́вши ма́ком /в калю́жу/, ОКРЕМА УВАГА;
попа́вшийся в чём спі́йманий на чому;
попа́вшийся на у́дочку спі́йманий на гачо́к.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Попавшийся
• Первый попавшийся
– перший-ліпший; хто трапився (трапиться); перший стрічний; хто-будь (будь-хто); (іноді) леда-хто.
Встречный
• Встречный ветер
– супротивний вітер.
• Встречный и поперечный
(разг.) – кожний (кожен) стрічний; хто трапиться; абихто. [Полюби мене в чорній, а в білій полюбить і абихто. Пр.]
• Первый встречный (попавшийся)
– перший-ліпший; перший стрічний. [Тепер учених жінок дуже ще мало і вони не виходять за першого-ліпшого. Ярошинська.]
Первый
• В первую очередь (в первую голову)
– насамперед; передусім; [що-] найперше; перш за все; у першу чергу; у першому (у першім) ряді.
• В первый раз
– уперше; перший раз (першого разу).
• Всыпать (задать) по первое число кому
– усипати (дати, завдати) по саме нікуди кому; дати доброго прочухана кому.
• Звезда первой величины
– зоря (зірка) першої величини (великості); першорядна зоря (зірка).
• Играть первую скрипку
(перен.) – грати першу скрипку; перед вести (у чому).
• Из первых рук
(узнать, получить) – з першої руки; з перших джерел; безпосередньо.
• Из первых, из вторых… уст слышать, услышать
Див. уста.
• На первый взгляд
– на перший погляд; на перше око.
• На первый случай
– на перший випадок.
• На первых порах
– попервах; на перших порах; перший час.
• Не первой молодости
– не першої молодості; не перволіток.
• Не первой свежести
(разг.) – не дуже свіжий; не зовсім чистий; зношений; (про жінок) уже не молода; уже прив’яла.
• Первая ласточка
Див. ласточка.
• Первой марки
– першої (найвищої) марки.
• Первый блин комом
– перша чарка колом. Пр. Перші коти за плоти (перші котята у воду кидають). Пр. Перші щенята за плоти кидають. Пр. Кожне діло попервах не йде (не ладиться).
• Первый встречный
– перший стрічний; перший, хто зустрівся (зустрінеться); перший, кого (зу)стрінеш; будь-хто; усякий, кожний.
• Первый попавшийся
– хто трапився (трапиться); хто попався (попадеться); будь-хто; хто-будь; перший-ліпший.
• Первый среди равных
– перший серед (між, поміж) рівних.
• Первым делом; первым долгом
– першим ділом; (що)найперше; передусім; насамперед.
• Половина первого
– пів на першу.
• По первому желанию, требованию
– на перше бажання (жадання), на першу вимогу.
• При первой возможности
– при першій нагоді; при першій змозі.
• При первом взгляде
– на перший погляд; з першого погляду.
• С первого слова, с первых слов
– з першого (з одного) слова, з перших слів.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ле́да, нескл. Всякій, кто-бы ни, что-бы ни (въ презрительномъ смыслѣ). Ле́да-хто (ле́да-кого́, ле́да-кому́)... Всякій, первый попавшійся. Ле́да-що (ле́да-чого́)... Всякій пустякъ, всякая бездѣлица. Ле́да-як. Какъ-нибудь, лишь-бы какъ, плохо. Желех. Ле́да-біда́. Негодяй, плохой человѣкъ. Шкода мене молодої, шкода мого стану, та як я ся леда-біді у руки достану. Гол. II. 779.

Запропонуйте свій переклад