Знайдено 9 статей
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Унижать, унизить (человека) – прини́жувати, -жую, -жуєш, прини́зити, -жу, -зиш, зневажа́ти, -жа́ю, -жа́єш, знева́жити, -жу, -жиш; -ться – прини́жуватися, прини́зитися. |
Извиваться –
1) (сгибаться, виться) ви́тися (в’ю́ся, в’є́шся); 2) (унижаться перед кем) плазува́ти, -зу́ю, -зу́єш. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Унижаться
• Унижаться перед кем – шию гнути (карка вигинати) перед ким; гнутися (запобігати) перед ким; (фіг. також) лизати халяву (чоботи) кому. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Ни́зько, нар. – низко. • Ни́зько хили́тися – унижаться. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Знижа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. знизи́тися, -жуся, -зишся, гл.
1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то єсь ся знижала. Гол. І. 336. 2) Унижаться, унизиться. |
Лиза́ти, -жу́, -жеш, одн. в. лизну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. Лиза́ти гу́би (собі́). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Г.-Арт. Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. Мкр. Н. 30. Лиза́ти гу́би до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. К. МБ. X. 3. Лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. Ном. № 2315. Лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. Шевч. 637. Лизну́в ши́лом па́токи. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. Ном. № 1814. Бода́й тебе́ чорт лизну́в! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. Як віл лизну́в! Исчезло. Ном. № 1894. Неха́й тебе́ ли́зень лизне́. См. Лизень. Не дам тобі́ й лизну́ти! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе. Кв. |
Принижа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. прини́зитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Опускаться, опуститься ниже, понизиться. Всяка гора і горб принизиться. Єв. Л. III. 5. 2) Унижаться, унизиться. Принизивсь панський рід великий. К. ПС. 41. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
Ни́зько, нар. *Ни́зько хили́тися. Унижаться. Це такий, що перед паном низько хилиться, а перед своїми кирпу гне. Крим. |
Нога́, -ги́, ж., мн. но́ги и но́зі.
1) *На но́ги поста́вити. Вывести на самостоятельный путь. Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили. Мирн. III. 56. В но́ги, но́ги на пле́чі. *А товариство... мерщій ноги на плечі та по-за хатами та по-за огородами—аж у Крутий Яр. Мирн. ХРВ. II. 125. Нога́ за ного́ю (іти́).*Витягли (донощика) зза парти і повели нога за ногою між лавами самою серединою. Св. Л. 298. *Но́ги підволіка́ти. Еле ноги передвигать. Инше так підоб’ється—не здужа ніг підволікти. Мирн. III. 111. *До ноги́. Окончательно, совершенно. Повиздихали до ноги. Кон. І. 213. Догори́ нога́ми. *Усе чисто пішло геть догори ногами. Кон. II. 60 *Но́ги простягти́. Умереть. Вже ділять мої злидні, сподіваються, що к світу ноги простягну. Кон. І. 145. Заде́рти но́ги.*б)Упасть торчком. Так пхнув її, що аж ноги задерла. С. Пальчик Звен. у. Ефр. *Нога́ми вкри́тися. Упасть, не имея силы подняться. Засипав йому березової каші такої, що аж ногами вкрився. Кон. III. 95. *На но́ги впа́сти. О лошади: захромать. Я б і поїхав, так коняка на ноги впала. Полт. у. Г. Йов. *До ніг припада́ти. Умолять, упрашивать, унижаться. Йому як шо треба, то він уміє до ніг припадати. Полт. у. Г. Йов. *Бо́сої ноги́ слід писа́ти. Иронич. о плохой обуви, оставлять след босой ноги. На козаку бідному нетязі, сап’янці—видні п’яти й пальці, де ступить — босої ноги слід пише. ЗОЮР. І. 201. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)