Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «взаём»
Шукати «взаём» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Взаё́м, взаймы́ – у по́зи́ку, в по́зичку.
• Брать (взять) взаймы́ – позича́ти, -ся, пози́чити, зажича́ти, визича́ти, ви́зичити, бра́ти (взя́ти) в по́зи́ку, в по́зичку.
• Брать взаймы́ деньги под залог чего-л. – бра́ти (взя́ти) гро́ші під заста́ву (на за́став).
• Давать, дать взаймы́ – позича́ти, пози́чити, зажича́ти, зажи́чити кому́, дава́ти, да́ти в по́зи́ку.
• Давать денег взаймы́ под залог чего-н. – позича́ти, (сов.) пози́чити на за́став.
• Набрать взаймы́ – напозича́ти, -ся. [Ніхто́ вже не дає́: у всіх напозича́лися].
• Надавать взаймы́ – напозича́тися. [Напозича́вся лю́дям бага́то, та я́к те віддава́тимуть!].
• Раздать взаймы́ – порозпозича́ти.
• Взятый взаймы́ – пози́чений. [Їмо́ хліб пози́чений].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Взаем, см. Взаймы.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Взаем, взаймы – у позику; в позичку. Брать взаймы – позичати в кого; брати в позику, в позичку. Давать взаймы – позичати кому; давати в позику, в позичку. Набрать взаймы – напозичати; напозичатися. Раздать взаймы – порозпозичати. Взятый взаймы – позичений.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Взаём, взаймы
• Брать, взять взаймы у кого – позичати, позичити в кого; брати, взяти в позику (в позичку) в кого; брати, взяти (набирати, набрати) на віру в кого. [На віру набрав. Франко.]
• Брать, взять взаймы под залог – брати, взяти під (на) заставу (застав).
• Давать, дать взаймы кому – позичати, позичити (визичати, визичити) кому; давати в позику (в позичку кому).
• Давать, дать деньги взаймы под залог – позичати, позичити гроші під (на) заставу (застав).
• Дающий, дающая взаймы без конца (в ущерб себе) – (розм.) роздайбіда.
• Набрать взаймы у кого – напозичати(ся) в кого.
• Надавать взаймы кому – напозичати(ся) кому.
• Раздать взаймы – розпозичити; порозпозичати.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Взаем, взаймы – у по́зику, позичко́во; брать, взять -мы – бра́ти, взяти в по́зику, позича́ти, позичити в ко́го; взятый -мы – позичений; давать, дать -мы – позича́ти, позичити кому́, дава́ти, да́ти в по́зику; надавать -мы – напозича́ти; раздать -мы – порозпозича́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Взаёмъ = у пози́ку, в пози́ку, в по́зичку. — Коня в позику нїколи не давай і жінку в приданки не пускай. н. пр. — Взять, дать взаёмъ = взя́ти, да́ти в пози́ку, пози́чити в ко́го, кому́. — Іди до вбогого сорочки позичати, а до ботатого нїколи. н. пр.
Дава́ть, ся, дать, ся = дава́ти, ся, да́ти, ся. — Дава́ть въ долгъ = на́бір дава́ти, навіря́ти, боргува́ти. —Шинкарочка мене знає, на три копи навіряє, на чотири прищитає. н. п. — Як станеш усїм боргувати, прийдеть ся сорочку латати. н. пр. — Д. взаймы́ = позича́ти, у пози́чку дава́ти. (Д. Взаёмъ). — Д. въ обрѣ́зъ = ви́давцем дава́ти. — Дать знать = оповісти́ти, звісти́ти, да́ти зві́стку. — Дать доро́гу = зверну́ти, уступи́тись. — Д. на сло́во = на ві́ру да́ти. — Д. кля́тву = заприсягти́сь, поклясти́сь. — Дать друго́й оборо́тъ дѣ́лу = поверну́ти спра́ву. — Д. отче́тъ = зда́ти спра́ву. — Д. отступно́го = одчіпно́го да́ти. — Д. о́чную ста́вку = звести́ віч-на́-віч. — Д. та́ску = прочуха́на да́ти. — Д. тумака́, толчка́ = стусана́ да́ти. — Д. тя́гу, стрекача́, стречка́ = да́ти дра́ла (С. Ш.), дмухну́ти, дремену́ти, чкурну́ти (С. Ш.), пята́ми накива́ти, тя́гу да́ти, дмухача́ да́ти, дмухну́ти дра́ла. — Він взявши торбу, тягу дав. Кот. — Д. себя́ зна́ть, по́мнить = в знаки́, в тямки́, в па́мятку да́ти ся, памятко́вого да́ти, впекти́сь. — Д. залпъ = ви́палити (разом). — Д. всѣмъ = обда́ти. – Д. шпо́ры = сти́снути острога́ми. — Ой як стисне козак Нечай коня острогами. н. п. — Ни дать, ни взя́ть = точнїсїнько, досто́ту. — Дай, да́йте = да́й, те, ке́, те. — Коди не вмів пирога з’їсти, ке його сюди. в. пр. — Кете лиш кресало. К. Ш. — Да́й Богъ, Богъ да́стъ = д. під сл. Богъ.

Запропонуйте свій переклад