Знайдено 6 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Лоск –
1) (блеск, глянец) лиск, по́лиск (-ку), блиск (-ку), ґлянс (-су), ґлянц (-цу) и ґля́нець (-нцю), по́лір (-ру). • Сапоги с -ком – чоботи з ґля́нс[ц]ом (з ґля́нцем), ви́ґлянсувані чо́боти. • Внешний, поверхностный, светский лоск – зо́вні́шня вигла́да, зо́вні́шній, зве́рхній, поверхо́вий, сві́тський по́лір. [Свою́ неосві́ту хова́в під зо́внішньою вигла́дою («Буков.»). Їх поверхо́вий по́лір надава́в їм ви́гляд на́че-б то люде́й ви́щої культу́ри (Ор. Левиц.)]. • Лоск образования – по́лиск, по́лір осві́ти, осві́тня вигла́да. • Наводить лоск, см. Лощи́ть. • Навести, дать внешний лоск – да́ти зо́вні́шній по́лиск, по́лір, вигла́ду кому́; 2) ло́щи́на, лощо́ви́на; срв. Лощи́на. • Лежать -ком – лежа́ти ло́ском, (в повалку) по́котом. [Всі (п’я́ні) ло́ском лежа́ли аж до дру́гого дня (Квітка)]. • После бури рожь -ком лежит – після́ бу́рі жи́то в лоск ви́лягло; після́ бу́рі жи́то ло́ском лежи́ть. • Град выбил хлеб в лоск – гра́дом ви́било хліб у-пе́нь. • Положить в лоск кого, что – ви́нищити до ноги́ (в-пень) кого́, ви́нищити до ща́дку, (полон.) до ще́нту що. • Меня обокрали в лоск – у ме́не за́брано чи́сто все, все до ни́тки, (полон.) все до ще́нту. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Лоск – блиск, -ку. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Лоск – по́лиск (-ку). |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Лоск
• В лоск износить – геть-чисто зносити; зносити до решти. • Внешний лоск – зверхній блиск (полиск). • Меня обокрали в лоск – у мене забрано (геть-)чисто все (все до нитки, все до цурки). • Пьяный в лоск (фам.) – п’яний як ніч (як земля, як чіп, як квач, як хлющ, як дим); п’яний, що й стежки не бачить; п’яний — аж валяється (хоч візьми та викрути). • Разориться в лоск – геть зовсім (геть-чисто) зубожіти (збідніти); звестися ні на що. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
лоск по́лиск,-ку, ґлянц,-цу (блиск гладенької поверхні) |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Лоскъ = лиск, по́лиск (С. Л.), бляск (С. III.), блиск; гля́нець. — Въ лоскъ положи́ть, лежа́ть = по́котом. С. З. — Зійшло сонце — ляшки панки покотом лежали. К. Ш. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)