Знайдено 5 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Приме́та – прикме́та, примі́та, призна́ка, позна́ка, при́значка, знак (-ку́), (пометка) за́значка; (отличит. признак) прикме́та, озна́ка, відзна́ка; срв. При́знак. [Доро́гу пізна́в він по вся́ких прикме́тах (М. Лев.). Зоря́ я́сна, я́сная примі́та (Рудан.). Ме́ншому бра́ту примі́ту покида́є (Дума). Я свої́ гро́ші впізна́ю, на них за́значку я зроби́в]. • Делать, сделать -ту на чём – роби́ти, зроби́ти прикме́ту, примі́ту и т. д. на чо́му, позначи́ти що, кла́сти карб на чо́му. • -ту, на -ту оставлять – лиша́ти, залиша́ти, дава́ти, да́ти на призна́ку кому́ що. • Делать, сделать -ту на камыше, на дереве и т. п. – клячи́ти, поклячи́ти що (очере́т, де́рево). [Оце́ поклячи́ли усі́ дерева́, – тепе́р уже́ не бу́де краді́жки (Мирг. п.)]. • -ты (в паспорте) – прикме́ти, озна́ки, відзна́ки (в па́шпорті). • Описание -ме́т – о́пис прикме́т, озна́к. • На -те – на прикме́ті, на при́значці, на знаку́. [Є, ка́жу, в ме́не на прикме́ті (М. В.). У свої́х при́ятелів і на́віть ворогі́в на при́значці він був (Куліш)]. • Не в -ту – не по знаку́, невкміту́. [Невкміту́ мені́, чи вони́ би́ли його́ чи ні; чув ті́льки, що крича́ло щось, а нічо́го не ба́чив (Новомоск. пов.)]. • Хорошая, дурная -та – до́бра, пога́на (лиха́) прикме́та, призна́ка, примі́тка, при́мха, до́брий, лихи́й знак. [Пога́на прикме́та, що ку́рка пі́внем заспіва́ла. В се́лах веде́ться при́мха, що як стрі́неш попа́ або ченця́ в доро́зі, то без приго́ди тобі́ не мине́ться (Куліш)]. • Суеверная -та (предрассудок) – забобо́н (-ну). |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Примета – прикме́та, -ти, озна́ка. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Примета
• Быть на примете у кого – бути на прикметі (на знаку) у кого; (іноді образн.) на оці бути в кого. • Иметь на примете кого, что – мати на прикметі (на знаку) кого, що; (іноді образн.) на оці мати кого, що. • Не в примету кому (разг.) – не по знаку кому; (лок.) невкміту кому. • Примету, на примету оставлять кому, что – лишати, залишати (давати, дати) на признаку кому що. [Віти тернові рубайте, По шляху покидайте, Мені… На признаку давайте. Нар. дума.] |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Примета – озна́ка, прикме́та; особые -ты – особливі озна́ки. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Примѣ́та = прикме́та (С. З. Л.), призна́ка, призна́чка, о́знак, озна́ка (С. З. Л.), знак, слїд. — Віти тернові рубайте, на шляху роскидайте, мінї на признаку давайте. н. д. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)