Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «прислуга»
Шукати «прислуга» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прислу́га –
1) прислу́га, послу́га, услу́га, ослу́га; см. Прислу́живание. [Взяли́ мене́ на вслу́гу до молодо́ї па́нії (М. Вовч.)];
2) соб. че́лядь (-ди) (ум. челя́донька), слу́жба, слу́ги (р. слуг), на́ймиття. [Хай на́ша мо́ва не бу́де мо́вою, яко́ю зверта́ються лиш до че́ляди (Коцюб.). В ньо́го п’ять чолові́ка че́ляди – багати́р (Звин.). Ти́хо догляда́є поря́дку слу́жба (Франко)].
• Дворовая -га – дворо́ва че́лядь (слу́жба), двір (р. дво́ру). [Ї́де з свої́м дворо́м (Номис)].
• -га у пушек – гарма́тна слу́жба (ослу́га).
• -га у пчёл – робу́ча (про́ста) бджола́;
3) служни́ця, на́ймичка, челя́дка, служа́нка, служе́бка, послуга́чка; см. Служа́нка, Слуга́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Прислуга –
1) (мужчина) служни́к, -ка́;
2) (женщина) служни́ця, -ці.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Прислуга – служни́к (-ка́), служни́ця, слу́жба (соб.);
• п. (обслужив. персонал) – по́ральники (-ків);
• п. обстановочная – слу́жба обзначко́ва.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Прислуга (мужч.) – служник (-ка); (женщ.) – служниця; (собират.) – слу́ги, че́лядь, слу́жба; п. домашняя – ха́тній служник, служниця, челядник (-ка), челядниця; (в собир. см.) – че́лядь; п. обозная – пого́ничі, хурщики.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Прислу́га = 1. послу́га, услу́га (С. Ш.). — Готовий на послугу. 2. слу́ги, че́лядь (С. Л.). — Ой як крикне царь турецький та на свої слуги молодецькі. н. п. — Взяли Шевченка до гурту челядї панської. Кн. — Ой приїхав до домоньку, та й скрипнув дверима, питаєть ся у челядї: чи все гаразд дома? н. п.
Прислу́жникъ, ца = 1. слуга́, прислу́жник, ця, служи́тель, ка, служе́бник, слу́жниця, служе́бка, услу́жник, ця, челяди́н, челя́дка. С. Жел. З. — Брали його за услужника, до самого генерала, не пішов. Кн. (Д. ще під сл. Прислу́га). 2. вслу́жник, ця, услу́жний, услу́жливий (С. Ш.).

Запропонуйте свій переклад