Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «море»
Шукати «море» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мо́ре (в прямом и переносном значении) – мо́ре (-ря, мн. моря́, -рі́в), ум. мо́речко, мо́ренько. [По си́ньому мо́рю хви́ля гра́є, туре́цький кора́бличок розбива́є (Пісня). Пра́вда і в мо́рі не вто́не (Номис). А я з до́му на Дін до донськи́х козакі́в, ой, а із До́ну до тата́рських морі́в (Рудан.). А на мо́речку че́тверо су́ден пла́ває (Грінч. III)].
• Азовское -ре – Озі́вське мо́ре.
• Балтийское -ре – Балти́цьке мо́ре.
• Средиземное -ре – Середзе́мне мо́ре.
• Чёрное -ре – Чо́рне мо́ре, Коза́цьке мо́ре. [Чо́рним мо́рем дале́ко гуля́ли (Ант.-Драг.). Чо́рне, або по-старосві́тському Коза́цьке мо́ре (Основа 1862)].
• Взволнованное -ре – схвильо́ване (збу́рене) мо́ре.
• Взбаламученное -ре – розбу́рхане (розго́йдане, збаламу́чене) мо́ре.
• Открытое -ре – чи́сте мо́ре. [У чи́стому мо́рі корабе́ль пливе́ (М. Грінч.)].
• Выйти в открытое -ре – ви́плис[в]ти на чи́сте (в чи́сте мо́ре).
• Плыть -рем – пли́сти (пливти́) мо́рем.
• По -рю и суше – по мо́рю і су́ші, мо́рем і суходо́лом (сухопу́ттю).
• Это капля в -ре – це крапли́на (пили́на) в мо́рі.
• За -рем телушка полушка, да рубль перевозу – за мо́рем тели́чка – копі́єчка, а переве́зти́ – карбо́ванчик.
• Ум за -рем, а смерть за воротом – ду́мка за мо́рем, а смерть за плечи́ма.
• За -ре – за мо́ре.
• Журавли за -ре летают, а всё одно курлы! – воро́на за мо́ре літа́є, а дурна́ верта́є (Номис).
• Из-за -ря – (і)з-за мо́ря, з-поза мо́ря.
• У -ря – над мо́рем, край мо́ря, коло (біля) мо́ря.
• Над -рем – над мо́рем. [Я люблю́ мо́ре мо́же тим, що я зріс над мо́рем (Н.-Лев.)].
• В -ре (вин. п.) – на мо́ре. [Ми на́ймемо чо́вен, ся́демо й попливемо́ дале́ко, дале́ко од люде́й на мо́ре (Н.-Лев.)].
• -ре во время волнения – мо́ре в хви́лю. [Мо́ре в хви́лю і ти́шу (Основа 1861)].
• К -рю – над мо́ре, до мо́ря. [Ки́ньмо оцю́ гуля́нку, ході́м над мо́ре, бу́демо гуля́ти вдвох над мо́рем (Н.-Лев.)].
• По направлению к -рю – в на́прямку до мо́ря, просту́ючи на мо́ре.
• -ре волнуется – мо́ре гра́є (хвилю́є, б’є, бушу́є). [Ві́тер ві́є, повіва́є, си́нє мо́ре гра́є (Рудан.)].
• Горе что -ре: ни переплыть, ни вылокать – го́ре – мо́ре: пий його́, не ви́п’єш (усього́) (Номис).
• Кто в -ре не бывал, тот богу не молился – хто в мо́рі не бува́в, той бо́га не блага́в (М. Грінч.).
• Слезою -ря не наполнить – сльоза́ми мо́ря не доллє́ш (не ви́повниш).
• Сиди у -ря, да жди погоды – сядь над мо́рем, вигляда́й годи́ни.
• Пьяному и -ре по колена – п’я́ному (дурно́му) мо́ре по колі́на; срв. Коле́но 1.
• Не -ре топит, а лужа – не мо́ре то́пить, – калю́жа.
• Не ищи -ря, и в луже утонешь – не шука́й мо́ря, – у калю́жі вто́пишся (вто́неш) (Номис).
• Житейское -ре – жите́йське мо́ре.
• -ре страдания – мо́ре стражда́ння. [Що ва́рте життя́ перед необме́женим мо́рем лю́дського стражда́ння? (Коцюб.)].
• -ре звуков – мо́ре зву́ків. [Мо́ре лісови́х зву́ків (Коцюб.)].
• Разливное -ре – як води́ в мо́рі, заливне́ мо́ре. [А горі́лки в них – мо́ре заливне́ (Звин.)].
• Чернильное -ре, бумажные берега – течу́ть річки́ з атраме́нту в паперо́вих берега́х.
• Сто метров над уровнем -ря – сто ме́трів над рі́внем мо́ря (над морськи́м водорі́внем).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МО́РЕ, море по коле́но ще хоч би що кому;
за морем телу́шка полу́шка, да рубль перево́з, прибл. там до́бре, де нас нема́, сла́вні бу́бни за гора́ми, всі ко́зи в зо́лоті.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Море – мо́ре, -ря.
Адриатическое море – Адрія́тика, -ки.
Аральское море – Ара́льське мо́ре.
Балтийское море – Ба́льтика, -ки.
Белое море – Бі́ле мо́ре.
Каспийское море или Каспия – Ка́спія, -ії; -пийский – каспі́йський, -а, -е.
Ледовитое море – Льодови́те мо́ре.
Мраморное море – Мармуро́ве мо́ре.
Средиземное море – Середзе́мне мо́ре.
Черное море – Чо́рне море.
Эгейское море – Еге́йське мо́ре.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Море – мо́ре;
• м. укрытое – м. захисне́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Море
• Выйти в открытое море – випливти в чисте (широке) море; вийти на чисте (широке) море.
• Горе что море: ни переплыть, ни вылакать – горе — море: пий його, не вип’єш [усього]. Пр.
• Ждать у моря погоды (разг.) – ждати (чекати) коло (біля, край) моря (над морем) погоди (години); марно чекати (дожидати).
• Житейское море (книжн. устар.) – житейське море (море життя).
• Журавли за море летают, а всё одно курлы – журавлі за море літають, а свого крю-крю (а свого кур-лю) не забувають. Пр.
• За морем телушка полушка, да рубль перевоз – за морем теличка копієчка, а перевезти — карбованець. Пр. Може ця річ деінде й дешева, та важко її дістати. Пр.
• Капля в море (перен.) – краплина в морі.
• К морю – на море; до моря.
• Кто в море бывал, тот лужи не боится – хто плавав морем, тому калюжа не страшна. Пр.
• Кто в море не бывал, тот и горя не видал – хто в морі не бував, той і горя не видав. Пр. Хто переплив море, той знає горе. Пр.
• Найти (сыскать) на дне моря; достать со дна моря – (з)найти на дні моря (на дні морському); дістати з дна морського (з дна моря).
• Не ищи моря, и в луже утонешь – не шукай моря, і в калюжі втонеш. Пр.
• Не море топит, а лужа – не море топить — калюжа. Пр.
• Пьяному (и) море по колено – п’яному (дурному) (і) море по коліна. Пр. П’яний і в вогонь полізе. Пр. П’яному горя немає — усе рівне. Пр. П’яному ні гори, ні низу. Пр. П’яному і коза (і кози) в золоті. Пр.
• Разливанное, разливное море – як води в морі; заливне море.
• Сиди у моря да жди погоды – сядь над морем, виглядай години. Пр. Жди, море, погоди. Пр.
• Слезою море не наполнишь – сльозами моря не доллєш (не виповниш). Пр.
• Ум за морем, а смерть за воротом (за воротами) – думка за морем, а смерть за плечима. Пр.
• Хвалилась синица, что море зажжёт – нахвалялася синиця море запалити (що море запалить). Пр. Хвалилася вівця, що в неї хвіст, як у жеребця [та ніхто тому не вірив]. Пр. Роздайся, море, — жаба лізе! Пр. Хвалилася коза, що в неї хвіст довгий. Пр.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

та негарно міриш.
3. Хіба я тобі загадав море випить.Есть, да не про вашу честь. —
1. Не для пса ковбаса, не для Кузьми гроші.
2. Є сало та не можна достати: високо висить.
3. Не для Гриця паляниця.
4. Зачиняються царські врата для нашого брата.
5. Є сало, та не для кота.
Жизнь прожить - не поле перейти. Див. Море переплыть - не поле перейти. —
1. Вік прожить - не поле перейти.
2. Жить - не вола кормить.
3. Вік не вилами перепхати.
Кто в море не бывал, тот и горя не видал. Кто нужды не видал, и счастья не знает. Кто на войне не бывал, тот припадкою (в припадку) воды не пивал. —
1. Хто великого не бачив, той і малому дивується.
2. Хто новини не бачив, той і ветоші рад.
Море переплыть, не поле перейти. Див. Жизнь прожить - не поле перейти.Моя хата с краю, ничего не знаю (укр.). —
1. Про мене - нехай вовк траву їсть.
2. І сном, і духом не знаю.
3. Не журиться Онтін об тім: батько вмирає, а він блини вминає.
4. Моя хата з краю - нічого не знаю.
На то и щука в море, чтоб карась не дремал. —
1. На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
2. На те Бог дав голову, щоб посторонок не ссунувся.
3. На те в церкві кілочки, щоб шапки вішать.
Пьяному море по колено, а лужа по уши. —
1. П’яному море по коліна.
2. П’яному й коза в золоті.
3. П’яному гори немає - все рівно.
4. Як п’ян, то капітан (пан); а як проспався, то й свині (вівці) збоявся.
Разливанное море. Где пьют там и льют. —
1. Багато, як трави.
2. Як чорт пугою нагнав.
3. Хоч ногою заткни.
4. Хоч греблю гати.
5. І свині не їдять.
6. Кучугура і три обломки.

Запропонуйте свій переклад