Знайдено 21 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Берескле́т, бот. – брусли́на, брускли́на, верескле́т, проскури́на. |
Вода́ – вода́. [Нап’ю́ся пого́жої води́чки. І спить земля́, і во́ди сплять прозо́рі (Грінч.)]. • В. тепловатая – лі́тепло. • В. кипящая – окрі́п. [Грі́йте окро́пи та ли́йте в жлу́кто]. • В. тёплая для купанья – купіль. • В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна – ми́те[і]ль (р. -телю). • В. мыльная, после стирки в ней – зми́лини, зми́лки. • В. мыльная пенящаяся – шум. • В. тинистая, болотная – мохова́. • В. чистая, свежая – пого́жа. • В. несвежая – непого́жа. • В. неосвежающая – мля́ва. • В. мягкая – милка́. • В. твёрдая, жесткая – різка́. • В. дождевая – дощова́, дощі́вка. • В. проточная – теку́ча, вода що збіга́є. • В. стоячая – не́теч (р. -чи), нете́ча (р. -чі), нете́чина, водості́й (р. -то́ю), мертвові́д (р. -во́ду) (Неч.-Лев.). • В., в которой мок навоз – гної́вка. • В. из под точильного камня – бруси́ни, брусли́на. • В. сыченая мёдом – сита́. • В. грунтовая – жи́льна. • В. подпочвенная – зашку́рня, позашку́рня. • В. ключевая – крини́чна, крини́чана, джере́льна, джерелі́вка. • В. целебная – зцілю́ща. • В. дающая и отнимающая силу (в сказках) – си́льна, безси́льна. • В. мёртвая, живая – мертву́ща, живу́ща. • В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд – зо́ряна вода́. • В. сверх льда – полі́й. • В. полая, прибылая – по́відь (р. -ди), па́відь (р. -води), прибульна́, прибутна́ вода́. • В. журчащая – дзюркото́нька; узкая и относительно спокойная полоса -ды́ между сильными волнами в реке – гри́виця. • Много -ды́ – вели́ка вода́. • В. сплошь – одни́м лице́м вода́. • В., затопившая землю – зато́н. [Наста́ла-ж про́весень і во́ду скрізь пусти́ло, понад зато́нами зібра́лося село́ (Куліш)]. • Место, где в. весенняя застаивается – топи́ло. [На топи́лі нічо́го не росте́]. • Большое скопление -ды́ – дуна́й. [Ой за го́рами вода́ дунаями. Текла́ вода́ з дунаєчка]. • В. минеральная – мінера́льна. • В. святая, освященная – свяче́на. • В. освященная в день Богоявления – явле́на, йорда́нська; осв. 1-го августа – макові́ївська. • Богатый -до́й – водя́ний. [На водя́ному мі́сці стої́ть село́: усе́ там га́рно ро́дить]. • За -до́й пойти – по́ во́ду піти́. • Под -ду пойти – нирця́ (нурка́) да́ти. • Как в -ду канул – як водо́ю вми́ло; як лиз злиза́в. • Прошёл огни и во́ды, и медные трубы – був і на коні́, і під коне́м, і в сту́пі й за сту́пою. • Поехать на во́ды – пої́хати на (те́плі) во́ди. |
Жигало́к, бот. – брусли́на, проскури́на. |
Коржа́вина –
1) (ржавчина) (і)ржа́; 2) (окалина) жу́желиця, ци́ндра, ві́пса, брусли́на; 3) (иней) па́морозь, на́морозь (-зи), и́ней (-нею); 4) (шершавая поверхность) шарша́вина, шарша́вість, ше́рхлість (-ости); 5) см. Коржа́ва 1. |
Ока́лина – жу́желиця, жу́жіль (-жели), ци́ндра, ві́пса, брусли́на. • -лина меди, получаемая при выделке медных котлов – коте́лка. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ОКА́ЛИНА укр. брусли́на. |
ШЛАК укр. брусли́на, (словесний) ШЕЛУХА. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Бризлели́на, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123. См. Бруслина. |
Бруселина, -ни, ж. Раст. Evonymus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123. См. Бруслина. |
Брусли́на, -ни, ж.
1) Раст. a) Evonymus europaeus. Вх. Пч. II. 31. б) Evonymus verrucosus. Анн. 142. Сам було виріже нам удлища довгі та гнучкі із бруслини. Морд. Оп. 31. См. Бруселина. 2) Вода изъ подъ точила. См. Бруслини. 3) Окалина, шлакъ. |
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) 
Euonymus L. — брусли́на (Сл, Ру, Оп). |
Euonymus czernjaëvii Klokov [=Euonymus europaea L. subsp. moldavica (Klokov) Grosset] — брусли́на Черня́єва (Оп). |
Euonymus europaeus L. — брусли́на європе́йська (Ру, Оп); брусли́на европе́йська (Сл), брусли́на звича́йна (Вх1, Мл); берекле́т (Ср, Ln — СТ), бересклед (Ск — СТ), бересклет (Чн, Кр, Шс, Ук — СД, СТ, СЛ), бризлели́на (Жл), бружмель (Ан, Жл — СТ), брузлевина (Сл — ПЦ), брузлена (Ан — СЛ), брусили́на (Рг1, Пс, Ум, Ів), брусинина (Ав — СД), брусле(а)ви́на (Жл, Сл, Ос — СД), бруслени́на (Шк, Жл, Ів, Сл, Mk — СД), брусли́на (Ав, Ср, Ан, Шк, Пс, Жл, Мн2, Вх3, Ян2, Ян3, Ів, Сл, Mk, Ук — ЗАГ), бруслина проста (Сл), бруслинник (Ос — СД), вересклед (Hl — БУ), гадючі ягоди (Сл — СД), жига́лок (Шс, Ду — СТ), кислянка (См — ДС), клещевина (Шс — СТ), клещина (Го1 — СЛ), круши́на (Ан, Мг2 — ПД, СЛ, ЗК), ли́ко во́вче (Гв, Вх, Рг1, Ан, Пс, Жл, Mj, Ів, Ос, См — ПД, ПЦ, ДС), муди́на́ (Жл, Мг2), мудя попова (Mk — ПД), мудь (Жл), мудь попо́ва (Жл), намисто (Сл — СД), неревина (Ан), нуда (Mk — ПД), нуда попова (Сл, Mk — ПД), очі Божі (Ln, Шс — СТ), о́чі жа́б’ячі (Гб — ВЛ), порусина (Ос — ВЛ), прискори́на (Вх7, Сл — ДС), просвир (Ан — СД), проскури́на (Вл, Пс, Вх7, Rs, Шс, Ів, Сл, Mk, Ос — СТ, ПД, ВЛ), сакла́к (Рг1, Ан, Пс, Ду, Сл — ПЦ), свидина́ (Ан, Мг2 — СД, ЗК), се́рги во́вчі (Рг1, Пс, Сл), сережки вовчі (Сл — СД), сліпокурник (См — ПЦ), трути́зна (Гб — ДС), черемшина (Ос — СД), чермиль (Mk), яйця котові (Ан — СЛ). |
Euonymus europaeus L. subsp. moldavica (Klokov) Grosset — брусли́на європе́йська молда́вська. |
Euonymus japonicus L. fil. — брусли́на япо́нська (Оп). |
Euonymus latifolius (L.) Miller — брусли́на широколи́ста (Оп); бруслинокра́с широколи́стий (Ру). |
Euonymus nanus Bieb. — брусли́на ка́рликова (Ру, Оп); брусли́на карлова́та (Мл), брусли́на мала́ (Сл); розмарин дикий (Mk — ПД). |
Euonymus verrucosus Scop. — брусли́на борода́вча́ста (Вх1, Мл, Сл, Ру, Оп); берескле́н (Гр), бересклеп (Пс), берескле́т (Рг1, Пс, Жл, Кр — СД), берест (Сл — ВЛ), бирючина (Ан — СД), бородавки́ (Мг2 — ЗК), бризгелина (Ан — ПЛ), бризлели́на (Жл, Гр), бризленина (Пс), брислевина (Рг1), бружлевина (Tl), брузлевина (Ан — ПЛ), брусинина (Ln — СТ), бруслеви́на (Рг1, Вл, Пс, Жл, Сл), брусле(и)ни́на (Вл, Жл, Ум, Ів, Ос — СД), брусли́на (Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн2, Кр, Ів, Сл, Mk, Ос, Мг2 — СД, СТ, ПД, СЛ, ЗК), брусни́ка (Мг2 — ЗК), брусни́на (Гр), брусни́ця (Мг2 — ЗК), брустин(ин)а (Tl), верескле́д (Жл), верескле́н (Рг1, Жл), верескле́п (Ан, Пс, Ів), від кошулі (Вх — ДС), вошиве дерево (Сл — СД), дрислявина (Ан — ПЛ), жимолость чорна (Ан — СЛ), звіри́нець (Он — БО), клещина (Го1, Сл — СЛ), кни́шики (Мг2 — ЗК), ли́ко во́вче (Gs, Mj, Ос, Мг2 — ПД, ДС, ЗК), муда (Вх, Вх1 — ДС), му́ді попо́ві (Он, Мг2 — БО, ЗК), мудя попо́ве (Жл, Вх7 — ЛМ), мудь попо́ва (Вх, Жл — ВЛ), нуда (Mk, См — ПД, ВЛ), нуди попові (Gs — ДС), очі ракові (Ос — СД), проскірка (Гв — ВЛ), проскури́на (Рг1, Ан, Пс, Жл, Rs, Ян2, Ів, Сл, Ос — СД, ПД, ВЛ), проскуриня чорнонасінна (Шс2 — СТ), проскурник (Сл), смердюха (Mk — ПС), соба́чі я́годи (Мг2 — ЗК), троща́к (Ан, Жл, Сл — ВЛ), у́хо во́вче (Мг2 — ЗК), форґе́зи (Мг2 — ЗК), футара́йки (Вх7 — БО), черемшина (Mk — ДС), чуфе́зи (Мг2 — ЗК), шипшина (Сл — ВЛ). |
Ligustrum vulgare L. — бирючи́на звича́йна (Ру, Оп); бирючи́на (Сл; Ск, Чн, Ср, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн, Шм, Шс2, Ян4, Яв, Ук — СТ, СЛ), бирючина проста (Во), бирю́чка звича́йна (Вх1, Вх6, Мл; Жл); бірючи́на (Ян2, Сл, Mk — СД, СТ), бруслина (См — ВЛ), во́вчі я́годи (Ан, Мн, Hl, Шс2, Яв, Ів, Mk, Ук, См — СТ, ПД, БУ), жи́молодь (Ан, Яв, Ів, Сл — СД), жості́р (Ум, Ів, См — СТ), жость (Жл, Вх1, Вх6, Гр), куросліпник (Ан — ПД), фадьоли́на (Вх7 — ЗК), фадьольни́к (Вх7 — ЗК). |
Vaccinium vitis-idaea L. — брусни́ця (Вх3, Мл, Сл, Ру, Оп; Рг1, Ан, Пс, Жл, Вх2, Вх6, Вх7, Mj, Ос, Ук, Ат, Гб, Мг2 — ВЛ, ДС, ЗК, ЛМ); борина властива (Вх6), борина звичайна (Вх2), борівка брусниця (Вх1), брусниця червона (Во); барві́нок ди́кий (Кч — БО), бо́мбулі черве́ні (Мг2 — ЗК), бори́на (Вх7 — БО), борі(о)вка (Жл, Mk, Гб, Мг2 — ДС, ЗК, СЯ, ЛМ), боровина (Mk), бросни́ця (Ат — ЛМ), брусли́на (Вх7, Ос — ВЛ), бруслинник (Ос — ПЦ), брусни́к (Ат — БУ), брусни́ка (Рг1, Ів, Сл, Mk, Ос, Мг2 — ВЛ, ПЦ, ЗК), брусни́чник (Mk, Ос, Коб — СД, ВЛ, ПЦ), брушни́ця (Ат — ЛМ), брушніца (Гб — ЛМ), буґе́дзи (Мг2 — ЗК), буґиле́за (Он — БО), буґула́дзи (Мг2 — ЗК), бурґе́зи (Мг2 — ЗК), бури́ни (Тка — ДС), гого́з (Жл, Ук), голозник (Hl — БУ), голубець (Км), ґе́дзики (Міл — БО), ґо́ґадзи (Коб — ГЦ), ґо́ґаци (Кар — ГЦ), ґоґодз (Км), ґо́ґо́дзи(а) (Жл, Шх, Дб, Ду, Mk, Гб, Гб2, Коб — ДС, БО, ГЦ), ґоґозда (Км), ґо́ґо́зи (Жл, Гр, Он, Ат — ДС, БУ, БО, ГЦ), ґоґозки (Км), ґоґо́зник (Нв, Жл, Вх1, Вх6 — ГЦ), ґо́ґоти (Кар — ЗК), ґо́ґоци (Мг2, Коб — ГЦ, ЗК), ґрушпан (Км), кали́нка черве́на (Мг2 — ЗК), калинки́ (Ів — ГЛ), ка́мениця (Вх7 — ВЛ), камінки́ (Вх, Вх1, Ум, Ду, Яв — СТ, ДС, БО), камінці́ (Вх, Вх7, Ум, Ів, Сл — ВЛ, ЗК), камня́нка (Мал — ЗК), камнянки́ (Ат, Пч, Мг2 — БО, ЗК), ка́м’янка(и́) (Вх6, Вх7, Гд, Он, Ат, Коб — БО, ЗК), кафе́дзи (Мг2 — ЗК), каштафи́ри (Ат, Гб — ЛМ), квасни́ця (Гв, Во, Мг2 — ВЛ, ЗК), квасниця червона (Км), квасни́чка(и́) (Вх, Вх6, Ум, Ів — ВЛ), квасничник (Км), кваснівки (Вх, Ум, Сл — ДС), кисли́ця (Мг2 — ЗК), корфе́зи (Мг2 — ЗК), патара́йка (Он — БО), пафе́дзи (Мг2 — ЗК), софез (Км), суфе́зи (Мг2 — ЗК), суфезник (Км), тенґерисо́вля (Мг2 — ЗК), тунтура́ки (Кч — БО), форґе́зи (Мг2 — ЗК), форості́нки (Вх7 — ДС), фо(у)фе́зи (Км, Мг2 — ЗК), фурґе́дзія (Мг2 — ЗК), хворостянка (Вх7 — СЯ), хру́ставець (Он — БО), хруставки́ (Кч, Мг2 — БО, ЗК), чуфе́зи(а) (Км, Мг2 — ЗК), я́годи (Ат — БО, ЗК), я́фини черве́ні (Мг2 — ЗК), яфу́дзи (Мг2 — ЗК), яфуза (Км). |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Бересбре́къ, бересдре́нь, берескле́дъ, рос. Evonymus = брусли́на, брусили́на, бруслени́на, проскури́на, верескле́п, во́вче ли́ко. С. Ан. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)