Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «бруслина»
Шукати «бруслина» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Берескле́т, бот. – брусли́на, брускли́на, верескле́т, проскури́на.
Вода́ – вода́. [Нап’ю́ся пого́жої води́чки. І спить земля́, і во́ди сплять прозо́рі (Грінч.)].
В. тепловатая – лі́тепло.
В. кипящая – окрі́п. [Грі́йте окро́пи та ли́йте в жлу́кто].
В. тёплая для купанья – купіль.
В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна – ми́те[і]ль (р. -телю).
В. мыльная, после стирки в ней – зми́лини, зми́лки.
В. мыльная пенящаяся – шум.
В. тинистая, болотная – мохова́.
В. чистая, свежая – пого́жа.
В. несвежая – непого́жа.
В. неосвежающая – мля́ва.
В. мягкая – милка́.
В. твёрдая, жесткая – різка́.
В. дождевая – дощова́, дощі́вка.
В. проточная – теку́ча, вода що збіга́є.
В. стоячая – не́теч (р. -чи), нете́ча (р. -чі), нете́чина, водості́й (р. -то́ю), мертвові́д (р. -во́ду) (Неч.-Лев.).
В., в которой мок навоз – гної́вка.
В. из под точильного камня – бруси́ни, брусли́на.
В. сыченая мёдом – сита́.
В. грунтовая – жи́льна.
В. подпочвенная – зашку́рня, позашку́рня.
В. ключевая – крини́чна, крини́чана, джере́льна, джерелі́вка.
В. целебная – зцілю́ща.
В. дающая и отнимающая силу (в сказках) – си́льна, безси́льна.
В. мёртвая, живая – мертву́ща, живу́ща.
В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд – зо́ряна вода́.
В. сверх льда – полі́й.
В. полая, прибылая – по́відь (р. -ди), па́відь (р. -води), прибульна́, прибутна́ вода́.
В. журчащая – дзюркото́нька; узкая и относительно спокойная полоса -ды́ между сильными волнами в реке – гри́виця.
Много -ды́ – вели́ка вода́.
В. сплошь – одни́м лице́м вода́.
В., затопившая землю – зато́н. [Наста́ла-ж про́весень і во́ду скрізь пусти́ло, понад зато́нами зібра́лося село́ (Куліш)].
Место, где в. весенняя застаивается – топи́ло. [На топи́лі нічо́го не росте́].
Большое скопление -ды́ – дуна́й. [Ой за го́рами вода́ дунаями. Текла́ вода́ з дунаєчка].
В. минеральная – мінера́льна.
В. святая, освященная – свяче́на.
В. освященная в день Богоявления – явле́на, йорда́нська; осв. 1-го августа – макові́ївська.
Богатый -до́й – водя́ний. [На водя́ному мі́сці стої́ть село́: усе́ там га́рно ро́дить].
За -до́й пойти – по́ во́ду піти́.
Под -ду пойти – нирця́ (нурка́) да́ти.
Как в -ду канул – як водо́ю вми́ло; як лиз злиза́в.
Прошёл огни и во́ды, и медные трубы – був і на коні́, і під коне́м, і в сту́пі й за сту́пою.
Поехать на во́ды – пої́хати на (те́плі) во́ди.
Жигало́к, бот. – брусли́на, проскури́на.
Коржа́вина
1) (
ржавчина) (і)ржа́;
2) (
окалина) жу́желиця, ци́ндра, ві́пса, брусли́на;
3) (
иней) па́морозь, на́морозь (-зи), и́ней (-нею);
4) (
шершавая поверхность) шарша́вина, шарша́вість, ше́рхлість (-ости);
5)
см. Коржа́ва 1.
Ока́лина – жу́желиця, жу́жіль (-жели), ци́ндра, ві́пса, брусли́на.
-лина меди, получаемая при выделке медных котлов – коте́лка.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОКА́ЛИНА укр. брусли́на.
ШЛАК укр. брусли́на, (словесний) ШЕЛУХА.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бризлели́на, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123. См. Бруслина.
Бруселина, -ни, ж. Раст. Evonymus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123. См. Бруслина.
Брусли́на, -ни, ж.
1) Раст. a) Evonymus europaeus. Вх. Пч. II. 31. б) Evonymus verrucosus. Анн. 142.
Сам було виріже нам удлища довгі та гнучкі із бруслини. Морд. Оп. 31. См. Бруселина.
2) Вода изъ подъ точила. См.
Бруслини.
3) Окалина, шлакъ.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Euonymus L.брусли́на (Сл, Ру, Оп).
Euonymus czernjaëvii Klokov [=Euonymus europaea L. subsp. moldavica (Klokov) Grosset]брусли́на Черня́єва (Оп).
Euonymus europaeus L.брусли́на європе́йська (Ру, Оп); брусли́на европе́йська (Сл), брусли́на звича́йна (Вх1, Мл); берекле́т (Ср, LnСТ), бересклед (СкСТ), бересклет (Чн, Кр, Шс, УкСД, СТ, СЛ), бризлели́на (Жл), бружмель (Ан, ЖлСТ), брузлевина (СлПЦ), брузлена (АнСЛ), брусили́на (Рг1, Пс, Ум, Ів), брусинина (АвСД), брусле(а)ви́на (Жл, Сл, ОсСД), бруслени́на (Шк, Жл, Ів, Сл, MkСД), брусли́на (Ав, Ср, Ан, Шк, Пс, Жл, Мн2, Вх3, Ян2, Ян3, Ів, Сл, Mk, УкЗАГ), бруслина проста (Сл), бруслинник (ОсСД), вересклед (HlБУ), гадючі ягоди (СлСД), жига́лок (Шс, ДуСТ), кислянка (СмДС), клещевина (ШсСТ), клещина (Го1СЛ), круши́на (Ан, Мг2ПД, СЛ, ЗК), ли́ко во́вче (Гв, Вх, Рг1, Ан, Пс, Жл, Mj, Ів, Ос, СмПД, ПЦ, ДС), муди́на́ (Жл, Мг2), мудя попова (MkПД), мудь (Жл), мудь попо́ва (Жл), намисто (СлСД), неревина (Ан), нуда (MkПД), нуда попова (Сл, MkПД), очі Божі (Ln, ШсСТ), о́чі жа́б’ячі (ГбВЛ), порусина (ОсВЛ), прискори́на (Вх7, СлДС), просвир (АнСД), проскури́на (Вл, Пс, Вх7, Rs, Шс, Ів, Сл, Mk, ОсСТ, ПД, ВЛ), сакла́к (Рг1, Ан, Пс, Ду, СлПЦ), свидина́ (Ан, Мг2СД, ЗК), се́рги во́вчі (Рг1, Пс, Сл), сережки вовчі (СлСД), сліпокурник (СмПЦ), трути́зна (ГбДС), черемшина (ОсСД), чермиль (Mk), яйця котові (АнСЛ).
Euonymus europaeus L. subsp. moldavica (Klokov) Grossetбрусли́на європе́йська молда́вська.
Euonymus japonicus L. fil.брусли́на япо́нська (Оп).
Euonymus latifolius (L.) Millerбрусли́на широколи́ста (Оп); бруслинокра́с широколи́стий (Ру).
Euonymus nanus Bieb.брусли́на ка́рликова (Ру, Оп); брусли́на карлова́та (Мл), брусли́на мала́ (Сл); розмарин дикий (MkПД).
Euonymus verrucosus Scop.брусли́на борода́вча́ста (Вх1, Мл, Сл, Ру, Оп); берескле́н (Гр), бересклеп (Пс), берескле́т (Рг1, Пс, Жл, КрСД), берест (СлВЛ), бирючина (АнСД), бородавки́ (Мг2ЗК), бризгелина (АнПЛ), бризлели́на (Жл, Гр), бризленина (Пс), брислевина (Рг1), бружлевина (Tl), брузлевина (АнПЛ), брусинина (LnСТ), бруслеви́на (Рг1, Вл, Пс, Жл, Сл), брусле(и)ни́на (Вл, Жл, Ум, Ів, ОсСД), брусли́на (Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн2, Кр, Ів, Сл, Mk, Ос, Мг2СД, СТ, ПД, СЛ, ЗК), брусни́ка (Мг2ЗК), брусни́на (Гр), брусни́ця (Мг2ЗК), брустин(ин)а (Tl), верескле́д (Жл), верескле́н (Рг1, Жл), верескле́п (Ан, Пс, Ів), від кошулі (ВхДС), вошиве дерево (СлСД), дрислявина (АнПЛ), жимолость чорна (АнСЛ), звіри́нець (ОнБО), клещина (Го1, СлСЛ), кни́шики (Мг2ЗК), ли́ко во́вче (Gs, Mj, Ос, Мг2ПД, ДС, ЗК), муда (Вх, Вх1ДС), му́ді попо́ві (Он, Мг2БО, ЗК), мудя попо́ве (Жл, Вх7ЛМ), мудь попо́ва (Вх, ЖлВЛ), нуда (Mk, СмПД, ВЛ), нуди попові (GsДС), очі ракові (ОсСД), проскірка (ГвВЛ), проскури́на (Рг1, Ан, Пс, Жл, Rs, Ян2, Ів, Сл, ОсСД, ПД, ВЛ), проскуриня чорнонасінна (Шс2СТ), проскурник (Сл), смердюха (MkПС), соба́чі я́годи (Мг2ЗК), троща́к (Ан, Жл, СлВЛ), у́хо во́вче (Мг2ЗК), форґе́зи (Мг2ЗК), футара́йки (Вх7БО), черемшина (MkДС), чуфе́зи (Мг2ЗК), шипшина (СлВЛ).
Ligustrum vulgare L.бирючи́на звича́йна (Ру, Оп); бирючи́на (Сл; Ск, Чн, Ср, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн, Шм, Шс2, Ян4, Яв, УкСТ, СЛ), бирючина проста (Во), бирю́чка звича́йна (Вх1, Вх6, Мл; Жл); бірючи́на (Ян2, Сл, MkСД, СТ), бруслина (СмВЛ), во́вчі я́годи (Ан, Мн, Hl, Шс2, Яв, Ів, Mk, Ук, СмСТ, ПД, БУ), жи́молодь (Ан, Яв, Ів, СлСД), жості́р (Ум, Ів, СмСТ), жость (Жл, Вх1, Вх6, Гр), куросліпник (АнПД), фадьоли́на (Вх7ЗК), фадьольни́к (Вх7ЗК).
Vaccinium vitis-idaea L.брусни́ця (Вх3, Мл, Сл, Ру, Оп; Рг1, Ан, Пс, Жл, Вх2, Вх6, Вх7, Mj, Ос, Ук, Ат, Гб, Мг2ВЛ, ДС, ЗК, ЛМ); борина властива (Вх6), борина звичайна (Вх2), борівка брусниця (Вх1), брусниця червона (Во); барві́нок ди́кий (КчБО), бо́мбулі черве́ні (Мг2ЗК), бори́на (Вх7БО), борі(о)вка (Жл, Mk, Гб, Мг2ДС, ЗК, СЯ, ЛМ), боровина (Mk), бросни́ця (АтЛМ), брусли́на (Вх7, ОсВЛ), бруслинник (ОсПЦ), брусни́к (АтБУ), брусни́ка (Рг1, Ів, Сл, Mk, Ос, Мг2ВЛ, ПЦ, ЗК), брусни́чник (Mk, Ос, КобСД, ВЛ, ПЦ), брушни́ця (АтЛМ), брушніца (ГбЛМ), буґе́дзи (Мг2ЗК), буґиле́за (ОнБО), буґула́дзи (Мг2ЗК), бурґе́зи (Мг2ЗК), бури́ни (ТкаДС), гого́з (Жл, Ук), голозник (HlБУ), голубець (Км), ґе́дзики (МілБО), ґо́ґадзи (КобГЦ), ґо́ґаци (КарГЦ), ґоґодз (Км), ґо́ґо́дзи(а) (Жл, Шх, Дб, Ду, Mk, Гб, Гб2, КобДС, БО, ГЦ), ґоґозда (Км), ґо́ґо́зи (Жл, Гр, Он, АтДС, БУ, БО, ГЦ), ґоґозки (Км), ґоґо́зник (Нв, Жл, Вх1, Вх6ГЦ), ґо́ґоти (КарЗК), ґо́ґоци (Мг2, КобГЦ, ЗК), ґрушпан (Км), кали́нка черве́на (Мг2ЗК), калинки́ (ІвГЛ), ка́мениця (Вх7ВЛ), камінки́ (Вх, Вх1, Ум, Ду, ЯвСТ, ДС, БО), камінці́ (Вх, Вх7, Ум, Ів, СлВЛ, ЗК), камня́нка (МалЗК), камнянки́ (Ат, Пч, Мг2БО, ЗК), ка́м’янка(и́) (Вх6, Вх7, Гд, Он, Ат, КобБО, ЗК), кафе́дзи (Мг2ЗК), каштафи́ри (Ат, ГбЛМ), квасни́ця (Гв, Во, Мг2ВЛ, ЗК), квасниця червона (Км), квасни́чка(и́) (Вх, Вх6, Ум, ІвВЛ), квасничник (Км), кваснівки (Вх, Ум, СлДС), кисли́ця (Мг2ЗК), корфе́зи (Мг2ЗК), патара́йка (ОнБО), пафе́дзи (Мг2ЗК), софез (Км), суфе́зи (Мг2ЗК), суфезник (Км), тенґерисо́вля (Мг2ЗК), тунтура́ки (КчБО), форґе́зи (Мг2ЗК), форості́нки (Вх7ДС), фо(у)фе́зи (Км, Мг2ЗК), фурґе́дзія (Мг2ЗК), хворостянка (Вх7СЯ), хру́ставець (ОнБО), хруставки́ (Кч, Мг2БО, ЗК), чуфе́зи(а) (Км, Мг2ЗК), я́годи (АтБО, ЗК), я́фини черве́ні (Мг2ЗК), яфу́дзи (Мг2ЗК), яфуза (Км).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бересбре́къ, бересдре́нь, берескле́дъ, рос. Evonymus = брусли́на, брусили́на, бруслени́на, проскури́на, верескле́п, во́вче ли́ко. С. Ан.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)